Провадження № 2/537/603/2022
Справа № 537/277/22
20.06.2022 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Дядечко І.І., за участю секретаря судового засідання Скічко Н.В., розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», за участі третіх осіб ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, Крюківський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчих написів нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
установив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом за підписом свого представника - адвоката Бідюк Я.В., згідно вимог якого просить суд ухвалити рішення, яким визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору №PLRMGА0000000004 від 12.03.2008 та розрахунку заборгованості за договором станом на 07.08.2017, грошових коштів у сумі 62 871,91 доларів США, що за курсом НБУ від 07.08.20174 складає 1 624 610 грн 15 коп.; визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. 10.09.2019, зареєстрований у реєстрі за №2645, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №PLRMGА0000000004, укладений між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк» 12.03.2008, ОСОБА_2 , яка є майновим поручителем ОСОБА_1 за його кредитним зобов'язанням.
В подальшому уточнив позовні вимоги та остаточно просив суд ухвалити рішення, яким визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. 23 листопада 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №12405, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору №PLRMGА0000000004 від 12.03.2008 та розрахунку заборгованості за договором станом на 07.08.2017, грошових коштів у сумі 62 871,91 доларів США, що за курсом НБУ від 07.08.20174 складає 1 624 610 грн 15 коп.; визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. 10.09.2019, зареєстрованого в реєстрі за №2645, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №PLRMGА0000000004, укладений між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк» 12.03.2008, ОСОБА_2 , яка є майновим поручителем ОСОБА_1 за його кредитним зобов'язанням.
Свої вимоги мотивував тим, що 23.11.2017 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. вчинено виконавчий напис за реєстровим №12405, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору №PLRMGA0000000004 від 12.03.2008 та розрахунку заборгованості за договором станом на 07.08.2017, грошових коштів у сумі 62 871,91 доларів США, що за курсом НБУ від 07.08.2017 складає: 1 624 610 грн 15 коп., з урахуванням: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 47 098,08 доларів США, заборгованість за відсотками у розмірі 3 201,15 доларів США, заборгованість з комісії у розмірі 77,04 доларів США, заборгованості з пені у розмірі 9 492,53 доларів США, заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 9,67 доларів США, заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 2 993,44 доларів США. Стягнення здійснюється за період з 12.03.2008 по 07.08.2017. Витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 1 800 грн.00 коп. З тексту виконавчого напису вбачається, що нотаріус Завалієв А.А. при його вчиненні керувалася ст. 34 ч.1 п.19, ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172. На виконанні у Крюківському ВДВС м. Кременчук, з 26.01.2018 перебуває виконавче провадження №55637537 щодо примусового виконання виконавчого напису №12405 від 23.11.2017. В межах виконавчого провадження №255637537 відбувається утримання із заробітної плати ОСОБА_1 , що вбачається з копії постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 05.08.2019. В подальшому, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., вчинено виконавчий напис за реєстровим №2645 від 10.09.2019, згідно з яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №PLRMGA0000000004, укладений між ним на ЗАТ КБ «ПриватБанк» 12.03.2008, ОСОБА_2 , яка є майновим поручителем ОСОБА_1 за його кредитним зобов'язанням. Зазначене нерухоме майно на підставі договору іпотеки №PLRMGA0000000004, посвідченого 12.03.2008 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовським А.Г. за реєстровим номером №4415, передане в іпотеку АТ КБ «ПриватБанк», який є правонаступником ЗАТ КБ «ПриватБанк». За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги АТ КБ «ПриватБанк» шляхом перерахування коштів на рахунок АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі: заборгованість за кредитом - 45 397,38 доларів США; заборгованість за відсотками -15 887,46 доларів США; комісія -482,11 долар США; пеня - 11 437,19 доларів США, а всього становить 73 204 долари США 12 центів, що за курсом НБУ на 05.06.2018 становить 1 991 659 грн 66 коп. Витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису - 3 500,00 грн. Всього, з урахуванням витрат пов'язаних з вчиненням виконавчого напису, становить 1 995 159 гривень 66 копійок. Строк, за який провадиться стягнення, - одинадцять років два місяці двадцять чотири дні, а саме з 12.03.2008 по 05.06.2019. З тексту виконавчого напису також вбачається, що нотаріус Бондар І.М. при його вчиненні керувалася статтями 34 ч.1 п.19, ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 № 1172. Тобто фактично на підставі кредитного договору №PLRMGA0000000004 від 12.03.2008 АТ КБ «ПриватБанк» отримав 2 виконавчі написи: виконавчий напис за реєстровим №12405 від 23.11.2017 (період стягнення з 12.03.2008 по 07.08.2017) та виконавчий напис за реєстровим №2645 від 10.09.2019 (період стягнення з 12.03.2008 по 05.06.2019). В той же час позивачу, як боржнику, перед вчиненнями цих виконавчих написів, не направлялася вимога про усунення порушень за кредитним договором №PLRMGA0000000004 від 12.03.2008, що об'єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» неодноразово звертався до суду з позовами до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставлене майно за кредитним договором від 12.03.2008: справа № 2-1961/11 (ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 19.01.2012 позовну заяву ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставлене майно залишено без розгляду). Справа №537/4025/13-ц (ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 11.10.2013 позовну заяву ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставлене майно залишено без розгляду). Тому позивач вважає, що виконавчі написи вчинені нотаріусами без перевірки безспірності боргу та поза межами трирічного строку їх вчинення. Окрім того, на день вчинення виконавчих написів існувала можливість стягнення заборгованості за виконавчим написом нотаріуса лише за нотаріально посвідченими договорами. Однак кредитний договір №PLRMGA0000000004 від 12.03.2008 не був нотаріально посвідчений. За викладених обставин позивач вимушений був звернутися з позовом про визнання виконавчого напису №12405 від 23.11.2017 та виконавчого напису №2645 від 10.09.20219 такими, що не підлягають виконанню.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28.01.2022 провадження у справі було відкрито та призначено підготовче судове засідання.
29.03.2022 представником відповідача АТ КБ «ПриватБанк» подано до суду відзив, згідно якого останній в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 просить відмовити. В обґрунтування відзиву зазначив, що 12.03.2008 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №PLRMGA0000000004, згідно якого позичальник отримав кредит у розмірі 35 000 дол. США на термін до 12.03.2028 та зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 12.03.2008 укладено договір іпотеки, згідно якого іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 . 23.11.2017 приватним нотаріусом Чернігівського МНО Завалієвим А.А. було вчинено виконавчий напис №12405, яким запропоновано стягнути з боржника ОСОБА_1 на користь банка заборгованість за договором №PLRMGA0000000004. Грошові зобов'язання за кредитним договором №PLRMGA0000000004 ОСОБА_3 належним чином не виконував, порушив строки виконання зобов'язань по сплаті кредиту, відсотків за користування кредитом, неустойки, а тому, банк як кредитодавець та іпотекодержатель набув право звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог. Відповідно умов договору іпотеки від 12.03.2008 у випадку порушення договору про іпотечний кредит, договору іпотеки позичальником, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки. Звернення стягнення здійснюється на підставі цього договору, виконавчого напису нотаріуса або за рішенням суду. Банком на ім'я боржника та іпотекодавця ОСОБА_1 за адресою яка зазначена в договорі іпотеки було направлено письмову вимоги про усунення порушень та встановлений строк для її усунення, 30 календарних днів з дати відправлення вимоги. Вимога та докази направлення були надані приватному нотаріусу в додатках до заяви про вчинення виконавчого напису. Вимога про усунення порушення боржником та іпотекодавцем виконана не була. Метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання; тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання. Звертають увагу суду на те, що відповідач не повинен надавати нотаріусу та суду докази отримання вимоги про усунення порушень позивачем, а зобов'язаний надати докази направлення вказаної вимоги боржнику відповідно пп. 2.3 п. 2 гл. 16 розд. ІІ Порядку. 10.08.2019 приватним нотаріусом Дніпровського МНО Бондар І.М. було вчинено виконавчий напис №2645, яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 12.03.2008 за рахунок коштів отриманих від реалізації нерухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги АТ КБ «ПриватБанк». Позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості. Посилання позивача на те, що банк звертався до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки є недоречними, оскільки зі зверненням банком до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, не відбулося дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки подача позову про звернення стягнення на предмет іпотеки не стосується дострокового стягнення кредиту, оскільки зі зверненням стягнення на іпотеку кредитна заборгованість погашається лише в межах вартості предмета іпотеки. Також звертають увагу суду на те, що звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить заміни основного зобов'язання на забезпечувальне, тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов'язанням. Правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов'язання не виконані та кредитором не прийняті. Раніше прийняте рішення не звільняє боржника від відповідальності за виконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених умовами договору шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Строк повернення кредиту за кредитним договором №PLRMGA0000000004 встановлено до 12.03.2028. Укладений між банком та ОСОБА_1 кредитний договір та договір іпотеки не є розірваними, припиненими, не визнані в судовому порядку недійсними, а отже їх дійсність презумується (ст. 204 ЦК України). У даному випадку певною подією для початку перебігу строку має бути дата припинення дії договору іпотеки, але договір іпотеки від 12.03.2008, укладений між банком та ОСОБА_1 не був припинений виходячи з підстав визначених ст. 17 ЗУ «Про іпотеку», який, зокрема за умовами договору - договір діє до повного виконання іпотекодавцем та іпотекодержателем зобов'язань за кредитним договором. Виконавчі написи вчинені 23.11.2017 та 10.09.2019 отже, станом на дату вчинення виконавчого напису з дня виникнення вимоги не минуло 3 роки, а тому відповідач правомірно звернувся до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, а нотаріус правомірно в межах строків, встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 3.1. гл. 16 Розділу II Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5, вчинив виконавчий напис. Окрім того, зазначає, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за формальними ознаками на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем і нотаріус не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності. Нотаріусу стягувачем АТ КБ «ПриватБанк» були надані документи, які є підтвердженням безспірності заборгованості та є підставою для вчинення виконавчого напису. Отже, твердження позивача про відсутність в нотаріуса документів, що підтверджували безспірність заборгованості є безпідставним. Через це є безпідставним і твердження про необхідність визнання цього виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Враховуючи, що АТ КБ «ПриватБанк» надав всі необхідні документи відповідно до переліку для вчинення виконавчих написів, а саме, нотаріально посвідчений іпотечний договір, засвідчену банком виписку з рахунку боржника, в котрій в повній мірі відображені всі операції щодо обліку заборгованості та її погашення, копії письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику (іпотекодавцю), оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, а тому підстав вважати незаконність дій нотаріуса немає, тим більше неподання документів, що не підтверджують безспірність вимог до позивача. Вважає, що оскільки обсяг матеріалів справи не є значним та справа не відноситься до справ значної складності, витрати на оплату правничої допомоги адвоката відповідно до положено ст. 137 ЦПК України задоволенню не підлягають.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30.03.2022 виправлено описку допущену в ухвалі судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28.01.2022 про відкриття провадження по справі.
07 квітня 2022 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій вказано, що з доводами які викладені у відзиві не погоджується з огляду на таке. Щодо виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.В. 23.11.2017, зареєстрованого у реєстрі за №12405, вказує, що на день вчинення оскаржуваного виконавчого напису існувала можливість стягнення заборгованості за виконавчим написом нотаріуса лише за оригіналом нотаріально посвідченого договору. Проте серед документів наданих відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній, що свідчить про неправомірність видачі спірного виконавчого напису. Окрім того банк надав нотаріусу ОСОБА_4 розрахунок заборгованості за кредитним договором №PLRMGA0000000004 від 12.03.2008, але не надав відомостей про укладення з ОСОБА_1 додаткових угод до кредитного договору №1 від 03.01.2012, №1 від 27.09.2013, №3 від 11.11.2014, якими фактично змінений графік погашення боргу та істотні умови договору щодо суми заборгованості. В той же час у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо). Отже визначена заборгованість за оскаржуваним виконавчим написом не може вважатися безспірною. Щодо виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. 10.09.2019, зареєстрованого у реєстрі за №2645, позивач вказує таке. Отримавши належні чином засвідчені копії виконавчого напису та документів на підставі яких 10.09.2019 вчинено виконавчий напис звертає увагу суду на те, що всі заперечення відповідача спростовуються такими обставинами: в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази отримання позивачем та третьою особою ОСОБА_5 вимоги про усунення порушень договору та про звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідач наполягає на тому, що він не повинен надавати нотаріусу та суду докази отримання вимоги про усунення порушень позивача, а повинен подати докази направлення такої вимоги. Однак це не відповідає вимогам закону та існуючій судовій практиці з цього питання. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя (ч. 1,3 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» (в редакції на час видачі спірного виконавчого напису). Згідно ст. 35 «Про іпотеку» (в редакції на час видачі спірного виконавчого напису), у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Відповідно до п.п. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодрвця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу. Наведені норми спрямовані на забезпечення фактичного повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на майно боржника. Тому повідомлення боржника потрібно вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення. З поданих до приватного нотаріуса документів вбачається, що відсутні докази, що позивач та ОСОБА_5 отримали вимоги відповідача, або не отримали їх внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання, а отже банк не набув права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса. Указана обставина свідчить про недотримання процедури повідомлення боржника та є самостійною підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Окрім того у заяві АТ КБ «ПриватБанк» до нотаріуса та у письмових вимогах про усунення порушень за Кредитним договором №PLRMGA0000000004 від 12.03.2008 у виписці з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості строків її погашення вказано, що станом на 05.06.2019 заборгованість становить 76 864 дол. США 33 центи. В свою чергу, оскаржуваний напис виданий про звернення стягнення на нерухоме майно - житловий будинок в межах заборгованості 73 204 долари США 12 центів станом на 05.06.2019. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що при вчиненні напису нотаріус отримувала від банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі є безспірними. Розрахунок боргу виконаний працівниками банку щодо наявності грошового зобов'язання позивача за тілом кредиту є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог банку до позивача. Відповідач зазначає, що позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами, того що сума заборгованості на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою. Однак стягувач має можливість в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання лише безспірного зобов'язання боржником. За загальним правилом, безспірність заборгованості боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Визначення суми заборгованості нотаріусом Бондар І.М. у оскаржуваному виконавчому написі самостійно, без витребування необхідних документів від банку та позивача, всупереч заявленим вимогам банку, свідчить про відсутність безспірності суми боргу. Подані приватним нотаріусом Бондар І.М. матеріали справи також не містять інформації про те, що станом на 10.09.2019 вже існував виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. 23.11.2017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору №PLRMGA0000000004 від 12.03.2008. Відповідач зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним стягненням. Раніше прийняте рішення не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених умовами договору шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Однак звертаючись до приватного нотаріуса Бондар І.М., відповідач не надав жодних відомостей про те, що вже існує виконавчий напис від 23.11.2017, яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору №PLRMGA0000000004 від 12.03.2008 та розрахунку заборгованості за договором станом на 07.08.2017, грошових коштів у сумі 62 871,91 доларів США. Отже, станом на дату вчинення виконавчого напису 10.09.2019 позичальник, мав заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк», але не в тому розмірі, в якому вчинено виконавчий напис. Нотаріальна справа не містить належних документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника, оскільки виконавчим написом від 23.11.2017 з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість у сумі 62 871,91 доларів США на підставі кредитного договору №PLRMGA0000000004 від 12.03.2008 за період з 12.03.2008-07.08.2017, однак нотаріус Бондар І.М. вчинила виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення іншого розміру заборгованості 73 204,12 доларів США на підставі кредитного договору №PLRMGA0000000004 від 12.03.2008 за період з 12.03.2008-05.06.2019 . При цьому різниця міститься й у розмірі тілу кредиту. Вважає, що отримавши 23.11.2017 виконавчий напис банк змінив строк виконання зобов'язання на 07.08.2017, а тому нарахування процентів після цієї дати є безпідставним, однак відповідно до наданого банком нотаріусу розрахунку проценти нараховувались після серпня 2017 року, і нотаріусом Бондар І.М. запропоновано звернути стягнення в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами у більшому розмірі. Тому така заборгованість не може вважатися безспірною, в рахунок погашення якої нотаріусом було запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки. Подані приватним нотаріусом Бондар І.М. матеріали справи не містять доказів існування нотаріально посвідчених додаткових угод до договору іпотеки від 12.03.2008. Звертає увагу, що відповідачем до приватного нотаріуса був наданий нотаріально посвідчений договір іпотеки від 12.03.2008. Згідно п. 35.2 Договору іпотеки, за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов'язань Іпотекодавця за кредитним договором від 12.03.2008 №PLRMGA0000000004, укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем по поверненню кредиту, наданого у вигляді не поновлювальна лінія, в сумі 43 500,00 доларів США на строк з 12.03.2008 по 12.03.2028 включно. Погашення за Кредитним договором здійснюється в строк з 12.03.2008 по 12.03.2028, або у строки згідно Графіку погашення кредиту (Додаток 2 до Кредитного договору). Відповідно до п. 32 Договору іпотеки, внесення змін до цього договору допускається лише за згодою сторін. Узгоджені сторонами зміни до цього договору вносяться у письмовій формі і підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. Зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню (ст. 19 ЗУ «Про іпотеку»). Згідно ст. 3 ЗУ «Про іпотеку», іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У кредитному договорі від 12.03.2008 №PLRMGA0000000004 у п. 8.1. також визначалося, про надання позичальнику кредиту в сумі 43 500,00 доларів США на строк з 12.03.2008 по 12.03.2028. В той же час, відповідачем було надано нотаріусу копії додаткових угод до кредитного договору від 12.03.2008 №PLRMGA0000000004: додаткову угоду №1 від 03 січня 2012 року, де п. 8.1 кредитного договору викладено в новій редакції, зокрема, визначено розмір кредиту у сумі 58 681,38 доларів США та викладено графік погашення кредиту в новій редакції. Додаткову угоду №1 від 27 вересня 2013 року, де п. 8.1 кредитного договору викладено в новій редакції, зокрема, визначено розмір кредиту у сумі 65 170,32 доларів США та викладено графік погашення кредиту в новій редакції. Додаткову угоду №3 від 11 листопада 2014 року, де п. 8.1 кредитного договору викладено в новій редакції, зокрема, визначено розмір кредиту у сумі 65 170,32 доларів США та викладено графік погашення кредиту в новій редакції. Однак відповідні зміни до іпотечного договору від 12.08.2008 не вносилися, нотаріально посвідчені додаткові угоди до договору іпотеки відсутні. Указана обставина свідчить про неправомірність видачі спірного виконавчого напису, відсутність безспірності заявленої суми заборгованості та є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
10.05.2022 та 11.05.2022 до суду надішли від представника відповідача АТ КБ «ПриватБанк» відзиви на позовну заяву зміст яких аналогійний відзиву поданому до суду 29.03.2022.
27.05.2022 ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Близнюк І.В. в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Представник позивача надав заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить судове засідання проводити без його та позивача участі.
Представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання, повідомлявся у передбаченому законом порядку, у відзиві просить справу розглядати без його участі.
Треті особи ОСОБА_2 , приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Представник третьої особи Крюківського ВДВС у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, надав клопотання, згідно якого просить справу розглядати без його участі.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов таких висновків.
Як встановлено судом, 12 березня 2008 року між ЗАТ «КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №PLRMGA0000000004, відповідно до умов якого, останньому надано кредитні кошти в розмірі 43 500 доларів США, строком повернення до 12 березня 2028 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 , за кредитним договором №PLRMGA0000000004 від 12 березня 2008 року, між ЗАТ «КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 12 березня 2008 року був укладений договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовським А.Г.
Відповідно до вказаного договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно: житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 51,30 кв.м., житлова площа 32,30 кв.м. Майно належить іпотекодавцям на праві спільної часткової власності на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 17.07.2004 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В. за №10922.
03 січня 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №PLRMGA0000000004 від 12.03.2008, якою внесено зміни в Кредитний договір, а саме змінено графік погашення боргу та умови договору щодо суми заборгованості. Позичальнику надано кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 12.03.2008 до 12.03.2028 включно, у вигляді непоновленої кредитної лінії у розмірі 58 681,38 доларів США.
27 вересня 2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №PLRMGA0000000004 від 12.03.2008, якою внесено зміни в Кредитний договір, а саме змінено графік погашення боргу та умови договору щодо суми заборгованості. Позичальнику надано кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 12.03.2008 до 12.03.2028 включно, у вигляді непоновленої кредитної лінії у розмірі 65 170,32 доларів США.
11 листопада 2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №PLRMGA0000000004 від 12.03.2008, якою внесено зміни в Кредитний договір, а саме змінено графік погашення боргу та умови договору щодо суми заборгованості. Позичальнику надано кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 12.03.2008 до 12.03.2028 включно, у вигляді непоновленої кредитної лінії у розмірі 65 170,32 доларів США.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
23 листопада 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 12405, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ПАТ КБ «Приватбанк», що є правонаступником ЗАТ КБ «Приватбанк», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи:14360570, невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору №PLRMGA0000000004 від 12 березня 2008 року та розрахунку заборгованості за договором станом на 07.08.2017, грошових коштів у сумі 62 871,91 доларів США, що за курсом 25,84 відповідно до службового розпорядження НБУ від 07.08.2017 складає 1 624 610 грн 15 коп., з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 47 098,08 доларів США, заборгованості за відсотками у розмірі 3 201,15 доларів США, заборгованості з комісії у розмірі 77,04 доларів США, заборгованості з пені у розмірі 9 492,53 доларів США, заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 9,67 доларів США, заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 2 993,44 доларів США, за період з 12 березня 2008 року по 07 серпня 2017 року, та витрат за вчинення виконавчого напису у сумі 1 800 грн 00 коп.
Як достовірно встановлено в судовому засіданні, на підставі зазначеного виконавчого напису, старшим державним виконавцем Крюківського ВДВС міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Савченко Д.В. 26.01.2018 відкрито виконавче провадження №55637537 з примусового виконання виконавчого напису №12405, виданого 23.11.2017 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» борг в сумі 1 624610 грн 15 коп. та постановою державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Яременка О.О. від 05.08.2019, в межах виконавчого провадження №55637537, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , який він отримує від Фермерське господарство «СОЛТИС І.Г. 21».
10 вересня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №2645, про звернення стягнення на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який є боржником за кредитними зобов'язаннями за кредитним договором №PLRMGA0000000004, укладеним між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк» 12.03.2008, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , яка є майновим поручителем ОСОБА_1 за його кредитним зобов'язанням, передане в іпотеку АТ КБ «Приватбанк» (код платника податків за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України - 14360570, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д), яке є правонаступником ЗАТ КБ «Приватбанк», та за запропоновано за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, задовольнити вимоги АТ КБ «Приватбанк» шляхом перерахування коштів останньому у розмірі: заборгованість за кредитом - 45 397,38 доларів США, заборгованість за відсотками - 15 887,46 доларів США, комісія - 482,11 доларів США, пеня - 11 437,17 доларів США, що всього становить 73 204 долари США 12 центів, що за курсом НБУ на 05.06.2019 (один долар США дорівнює 27,2069340 гривень) становить 1 991 659 грн 66 коп., а також витрати, пов'язані із вчиненням вказаного виконавчого напису у розмірі 3 500 грн, всього 1 995 159 грн 66 коп.
Постановою державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Тилик О.А. 23.12.2021 відкрито виконавче провадження №67984392 з примусового виконання виконавчого напису №2645, виданого 10.09.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , який є боржником за кредитними зобов'язаннями за кредитним договором №PLRMGA0000000004, укладеним між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк» 12.03.2008, ОСОБА_2 , яка є майновим поручителем ОСОБА_1 за його кредитним зобов'язанням
Відповідно до ст. 15, 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.
Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі Порядок).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Відповідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п.п. 1.1, 1.2 п.1 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено певні умови вчинення виконавчих написів. Так, зокрема нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо, зокрема, подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 ЗУ «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі №645/1979/15-ц (провадження №14-706цс19) дійшла висновку, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. (висновок ВП ВС справа № 910/10374/17 від 21.09.2021).
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Така правова позиція суду відповідає висновкам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
За пунктом 62 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №553/1325/14-ц та постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №61-517св18.
Виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц).
Як вбачається з правової позиції Верховного Суду України (постанова від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17) захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так із підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. У такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі.
Таким чином, з наведених приписів вбачається, що нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити, чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який ідеться в переліку, чи подані всі передбачені переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов'язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.
В матеріалах справи відсутні відомості, які дають можливість встановити, чи дійсно на момент вчинення, приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., тобто станом на 23.11.2017, виконавчого напису за реєстровим номером 12405, та на момент вчинення приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., тобто станом 10.09.2019, виконавчого напису за реєстровим номером 2645, боржник ОСОБА_1 мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, а відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» до суду таких доказів надано не було.
Окрім того, як вбачаться з матеріалів справи, до кредитного договору від 12.03.2008 №PLRMGA0000000004 сторонами укладалися додаткові угоди: додаткова угода №1 від 03.01.2012, додаткова угода №1 від 27.09.2013, додаткова угода №3 від 11.11.2014, якими змінено графік погашення боргу та істотні умови договору щодо суми заборгованості, які не надавалися відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. для вчинення виконавчого напису від 23 листопада 2017 року. Ці обставини додатково свідчать, про відсутність доказів безспірності заборгованості при вчинені даного виконавчого напису.
Крім того, як вбачається із оспорюваного виконавчого напису за реєстровим номером 12405, при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А. керувався п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.06.1999 №1172.
Між тим, як зазначено вище, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п.п. 1.1, 1.2 п.1 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»).
Постановою Кабінету Міністрів №622 від 26.11.2014 Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями (пункт 2 Переліку).
Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в тому числі в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.
Згідно п. 16 Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2000 № 32/5, нормативно-правовий акт, рішення про державну реєстрацію якого скасовано, не є чинним з дня його виключення з державного реєстру, крім випадків визнання нормативно-правових актів нечинними судом.
Згідно з ч. 1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22 лютого 2017 року, отже і постанова Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратила чинність з цього дня.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до договору, укладеного між позивачем та банком у простій письмовій формі.
Отже, вчинивши 23 листопада 2017 року спірний виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №12405, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк», що є правонаступником ЗАТ КБ «Приватбанк», невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору №PLRMGA0000000004 від 12 березня 2008 року та Розрахунку заборгованості за договором станом на 07.08.2017, грошових коштів у сумі 62 871,91 доларів США, що за курсом 25,84 відповідно до службового розпорядження НБУ від 07.08.2017 складає 1 624 610 грн 15 коп., з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 47 098,08 доларів США, заборгованості за відсотками у розмірі 3 201,15 доларів США, заборгованості з комісії у розмірі 77,04 доларів США, заборгованості з пені у розмірі 9 492,53 доларів США, заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 9,67 доларів США, заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 2 993,44 доларів США, за період з 12 березня 2008 року по 07 серпня 2017 року, та витрат за вчинення виконавчого напису у сумі 1 800 грн 00 коп., приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. не дотримано встановленої процедури вчинення таких написів, що призвело до порушення прав позивача.
Окрім того, як встановлено судом, при вчиненні 10 вересня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. виконавчого напису, за реєстровим номером 2645, відповідач АТ КБ «ПриватБанк» не повідомив нотаріуса про існування виконавчого напису приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. від 23.11.2017, зареєстрованого в реєстрі за №12405, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору №PLRMGA0000000004 від 12.03.2008 за період з 12.03.2008 по 07.08.2017.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Таким чином, АТ КБ «ПриватБанк» скористався передбаченим ч. 2 ст. 1050 ЦК України правом вимоги щодо дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором №PLRMGA0000000004 від 12.03.2008.
Правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, вказує на те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
У виконавчому написі, вчиненому 23.11.2017 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. за реєстровим №12405 вказано, що заборгованість за відсотками становить 3 201,15 доларів США. У оскаржуваному виконавчому написі, вчиненому 10.09.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. зазначено, що заборгованість за відсотками становить 15 887,46 доларів США.
З огляду на вказане та ту обставину, що АТ КБ «Приватбанк» скористався передбаченим ч. 2 ст. 1050 ЦК України правом вимоги щодо дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором №PLRMGA0000000004 від 12.03.2008, шляхом вчинення виконавчого напису, після чого продовжував нараховувати відсотки за кредитом, суму заборгованості позивача перед банком за виконавчим написом від 10 вересня 2019 року не можна вважати безспірною.
Відповідач, звернувшись до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису щодо цієї заборгованості, фактично заявив право вимоги стягнення заборгованості, яка не доведена у встановленому законом порядку, а отже не є безспірною. При цьому, у даному випадку сам факт існування у боржника такої заборгованості (зі сплати процентів за користування кредитом за період після пред'явлення вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором) є спірним.
Також, при зверненні АТ КБ «ПриватБанк» до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. із заявою про видачу виконавчого напису, банком було вказано, що станом на 05.06.2019 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №PLRMGA0000000004 від 12.03.2008 становить 76 864 доларів США 33 центи, однак оскаржуваний напис виданий про звернення стягнення на нерухоме майно - житловий будинок в межах заборгованості 73 204 долари США 12 центів станом на 05.06.2019.
Тобто дані обставини додатково свідчать про відсутність доказів безспірності заборгованості при вчинені 10.09.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. виконавчого напису за реєстровим номером 2645.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.
У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку»).
Боржник вважається належним чином повідомленим про вимогу щодо усунення порушень за кредитним договором в тому разі, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про усунення порушень за кредитним договором, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.
Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржник, якщо він є відмінний від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо він є відмінним, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Так, у нотаріальному процесі при стягненні боргу за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Повідомлення, надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису. Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 30.09.2019 по справі №357/12818/17, від 01.04.2020 у справі № 236/2511/17, від 27.08.2020 по справі №554/6777/17, від 09.09.2020 по справі №127/7932/17.
Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення іпотекодавця, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення іпотекодавця слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.
Правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 08.04.2021 у справі №766/13967/17 та правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 23.06.2020 у справі №645/1979/15.
В матеріалах справи маються докази направлення боржнику ОСОБА_1 та іпотекодавцю ОСОБА_2 письмової вимоги про усунення порушень за Кредитним договором PLRMGA0000000004 від 12 березня 2008 року, проте докази про вручення чи неможливість вручення останнім такої вимоги в матеріалах справи відсутні і такі докази відповідачем на час розгляду справи не надано.
Отже суд вважає, що встановлена законом процедура звернення стягнення за нотаріально посвідченим договором іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса не була дотримана (виконана), що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Суд також звертає увагу на те, що предметом іпотеки, на який звернене стягнення є жилий будинок, а відтак при зверненні стягнення на нього шляхом вчинення виконавчого напису порушуватимуться житлові права його мешканців.
Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що нотаріуси всупереч вимогам Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, вчинили виконавчі написи без дотримання умов його вчинення, а тому наявні підстави для визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню.
За викладених обставин, суд вважає, що заявлені вимоги ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання виконавчих написів нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов підлягає задоволенню, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір.
Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 137, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», за участі третіх осіб ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, Крюківський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчих написів нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 23 листопада 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем, зареєстрований в реєстрі за №12405, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», що є правонаступником Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570, невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору PLRMGA0000000004 від 12 березня 2008 року та Розрахунку заборгованості за договором станом на 07.08.2017, грошових коштів у сумі 62 871,91 доларів США (шістдесят дві тисячі вісімсот сімдесят один долар США 91 центів), що за курсом 25,84 відповідно до службового розпорядження НБУ від 07.08.2017 складає 1 624 610 грн 15 коп. (один мільйон шістсот двадцять чотири тисячі шістсот десять грн 15 коп.), з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 47 098,08 доларів США, заборгованості за відсотками у розмірі 3 201,15 доларів США, заборгованості з комісії у розмірі 77,04 доларів США, заборгованості з пені у розмірі 9 492,53 доларів США, заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 9,67 доларів США, заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 2 993,44 доларів США, за період з 12 березня 2008 року по 07 серпня 2017 року, та витрат за вчинення виконавчого напису у сумі 1 800 грн 00 коп.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 10 вересня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за № 2645, про звернення стягнення на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який є боржником за кредитними зобов'язаннями за кредитним договором №PLRMGA0000000004, укладеним між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк» 12.03.2008, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , яка є майновим поручителем ОСОБА_1 за його кредитним зобов'язанням, передане в іпотеку Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» (код платника податків за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України - 14360570, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д), яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», та за запропоновано за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, задовольнити вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» шляхом перерахування коштів останньому у розмірі: заборгованість за кредитом - 45 397,38 доларів США, заборгованість за відсотками - 15 887,46 доларів США, комісія - 482,11 доларів США, пеня - 11 437,17 доларів США , що всього становить 73 204 (сімдесят три тисячі двісті чотири) долари США 12 центів, що за курсом НБУ на 05.06.2019 (один долар США дорівнює 27,2069340 гривень) становить 1 991 659 (один мільйон дев'ятсот дев'яносто одна тисяча шістсот п'ятдесят дев'ять) грн 66 коп., а також витрати, пов'язані із вчиненням вказаного виконавчого напису у розмірі 3500 грн., всього 1 995 159 (один мільйон дев'ятсот дев'яносто п'ять тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн 66 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 2 977 грн 20 коп. (дві тисячі дев'ятсот сімдесят сім грн 20 коп.) сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 29.06.2022.
Суддя І.І.Дядечко