Справа № 552/1252/22
Провадження № 1-кс/552/1243/22
27.06.2022 Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , , розглянувши заяву представника заявника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м.Полтави в інтересах ОСОБА_4 з клопотанням про скасування арешту майна.
В клопотанні вказував, що 19 квітня 2022 року було проведено обшук у помешканні ОСОБА_4 , де було вилучене належне їй майно, в тому числі мобільний телефон, копії документів.
Зазначив, що 21 квітня 2022 року ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого про арешт майна.
На теперішній час наявні обставини для скасування арешту, оскільки у цьому відпала подальша обґрунтована та законна необхідність.
Для застосування арешту, як заходу забезпечення кримінального провадження, обов'язково повинна бути наявною первісна підозра про доведеність події кримінального правопорушення та імовірну причетність до нього певних осіб, право власності яких обмежується внаслідок накладення арешту.
На теперішній час існує неспівмірне обмеження права власності особи щодо якої відсутня обґрунтована підозра у вчиненні правопорушення. Відсутні будь-які докази її протиправної поведінки.
Тому просив слідчого суддю скасувати арешт на майно, оскільки він накладений необґрунтовано. До того ж, на теперішній час наявні обставини для скасування арешту, оскільки у цьому відпала подальша обґрунтована та законна необхідність.
В судове засідання заявник ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_3 , які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не з'явились.
При цьому представник заявника звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання за його відсутності
Слідчий, який також належним чином повідомлений про розгляд клопотання, в судове засідання не з'явився.
Враховуючи, що їх неявка не перешкоджає розгляду, слідчий суддя вважає за можливе розглянути заяву про скасування арешту майна за відсутності осіб, що в засідання не з'явились.
Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 21 квітня 2022 року у справі №552/1252/22, провадження №1-кс/552/425/22 задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 про арешт майна. Накладено арешт на виявлене та вилучене 19 квітня 2022 року в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 майно, а саме на:
мобільний телефон з написом «Redmi», блакитного кольору, модель M2003J15SG, IMEI-1 НОМЕР_1 , IMEI-2 НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 , (сейф-пакет НПУ SUD 3108234);
копію паспорта громадянина України, серія НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_4 , на одному аркуші;
копію картки фізичної особи платника податків № НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_4 , на одному аркуші;
копію Диплома кваліфікованого робітника на ім'я ОСОБА_6 , на одному аркуші;
заяву-договір № 2018/1_С/323-008195, на ім'я ОСОБА_4 на одному аркуші з рукописними підписами;
заяву-договір № 2018/1_С/323-008196, на ім'я ОСОБА_4 на одному аркуші з рукописними підписами, (сейф-пакет НПУ SUD 3108235).
Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З матеріалів заяви вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021172060000202 проводиться з 13 грудня 2021 року.
З долучених до заяви матеріалів не вбачається, що на даний час ОСОБА_4 залучена до участі в кримінальному провадженні в будь-якому процесуальному статусі.
Мобільний телефон, копії документів, належні ОСОБА_4 , слідчим вилучено 19 квітня 2022 року під час проведення санкціонованого обшуку.
Обмеження, застосовані як заходи забезпечення кримінального провадження не можуть зберігатися невизначений термін.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в громадських інтересах і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
В контексті вищенаведеного положення Першого протоколу, втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) «справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов'язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар» (individual and excessive burden).
Принцип «пропорційності» (principle of proportionality), закріплений як загальний принцип у Договорі про заснування ЄС, вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов'язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів).
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Згідно з ч.1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Згідно п. 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Сам факт визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні не є достатньою підставою для його арешту.
Призначення у кримінальному провадженні судової комп'ютерної експертизи не є перешкодою для скасування арешту цього майна. Тим більше, що з часу її призначення минув значний термін, тому є підстави вважати, що така експертиза вже проведена або проводиться.
Як вбачається з матеріалів клопотання, з часу вилучення майна на день розгляду клопотання минуло більше, ніж шістдесят днів.
Слідчим не додано до клопотання доказів того, що за цей час ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, або що встановлено доказове значення цього майна. Але протягом цього часу ОСОБА_4 позбавлена можливості користування, володіння та розпорядження своїм майном.
В той же час арешт мобільного телефону призводить до суттєвого обмеження прав особи.
На час розгляду клопотання слідчим також не додано до матеріалів справи доказів, здобутих в тому числі і за результатами експертизи мобільного телефону, що він є засобом або знаряддям вчинення злочину, або зберіг на собі його сліди.
Тому слідчий суддя приходить до висновку, що подальше збереження арешту вказаного майна призведе до порушення принципу пропорційності між інтересами держави щодо встановлення всіх обставин у кримінальному провадженні та інтересами особи щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном.
За таких обставин заява про скасування арешту майна підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 170-174 КПК України, -
Заяву задовольнити.
Скасувати арешт майна, вилученого 19 квітня 2022 року в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 майно, а саме:
мобільного телефону з написом «Redmi», блакитного кольору, модель M2003J15SG, IMEI-1 НОМЕР_1 , IMEI-2 НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 , (сейф-пакет НПУ SUD 3108234);
копії паспорта громадянина України, серія НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_4 , на одному аркуші;
копії картки фізичної особи платника податків № НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_4 , на одному аркуші;
копії Диплома кваліфікованого робітника на ім'я ОСОБА_6 , на одному аркуші;
заяви-договору № 2018/1_С/323-008195, на ім'я ОСОБА_4 на одному аркуші з рукописними підписами;
заяви-договору № 2018/1_С/323-008196, на ім'я ОСОБА_4 на одному аркуші з рукописними підписами, (сейф-пакет НПУ SUD 3108235),
що був накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 21 квітня 2022 року у справі №552/1252/22, провадження №1-кс/552/425/22.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1