Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/391/21
Провадження № 2/382/64/22
Іменем України
28 червня 2022 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кисіль О.А.
при секретарі Твердохліб Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Черних В. О. до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Яготинської міської ради, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю,
Позивачка в особі представника - адвоката Черних В. О. звернулася до Яготинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Яготинської міської ради, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю, в котрому зазначила, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно позивачка по справі являється власником житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . Так, 3 20 квітня 2012 року у вказаному житловому будинку зареєстрована колишня дружина сина позивачки - ОСОБА_2 , а з ІНФОРМАЦІЯ_1 у
вказаному будинку зареєстрована онука позивачки - ОСОБА_3 . Разом з тим, з моменту реєстрації у вказаному будинку відповідачка з дитиною
жодного дня в ньому не проживала, оскільки будинок по
АДРЕСА_1 недобудований та відповідно є непридатним для проживання. Відповідачка з дочкою проживали разом із ОСОБА_4 в
квартирі за АДРЕСА_2 до дня
розірвання шлюбу. Крім того, житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , є особистою власністю ОСОБА_1 . В той же час, батько дитини - ОСОБА_4 - являється співвласником квартири за АДРЕСА_2 . Квартира має всі умови для проживання неповнолітньої дитини, а тому родина проживала саме у ній. Батько дитини - ОСОБА_4 - третя особа по даній справі - не заперечує та бажає, щоб його донька була зареєстрована разом з ним за адресою: АДРЕСА_3 - квартири, якої він являється співвласником. 12 травня 2020 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було розірвано. Фактично з лютого 2020 року сторони стали проживати окремо, тобто відповідачка добровільно (разом з дитиною) покинула місце проживання в квартирі по АДРЕСА_3 , та переїхали в житло за наймом. Неповнолітня ОСОБА_5 залишилася проживати разом із матір'ю. За весь час з періоду розірвання шлюбу відповідачка не з'являлася за місцем своєї
реєстрацїї, будинком не цікавиться та не підтримує його в належному стані. В той же час, з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 разом
з ОСОБА_3 не знялися. Місце перебування відповідачки разом з дитиною позивачці невідомо. Разом з тим, прописка відповідачів в будинку створює позивачці перешкоди у володінні та користуванні майном, чим позбавляє її можливості в повній мірі використовувати свій об'єкт права власності. Так, позивачка як власник будинку повинна нести додаткові витрати у зв'язку з оплатою житлово-комунальних послуг за зареєстрованих відповідачів, що негативно на її матеріальний стан та порушує її права. Крім того, прописка відповідачів чинить їй перешкоди у відчужені належного їй майна. Разом з тим, відповідачі по справі не є членами родини позивача, оскільки позивачка та відповідачі не були пов'язані спільним побутом, не мали взаємні права та обов'язки, спільно не проживали. Так, позивачка не припинила бути бабусею ОСОБА_5 , але це не свідчить про
наявність спільного побуту чи інших обставин, на підставі яких можливо робити
висновок про віднесення ОСОБА_5 до членів сім'ї позивача. Так, відповідачка була зареєстрована у спірному житловому будинку як член сім'ї сина власника будинку, і набула право користування чужим майном, яке по своїй суті є сервітутом. Отже з огляду на дану норму, позивачка як власник надавала право відповідачці користуватися житловим будинком. Відповідачка припинила бути членом сім'ї позивача, тому право відповідачки на користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна на підставі частини другої статті 406 ЦК України.Враховуючи викладене, просила усунути перешкоди у користуванні житловим будинком, за АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2021 року дана цивільна справа розподілена головуючому судді Литвин Л.І.
Ухвалою суду від 15.04.2021 року по даній спарві відкрито провадження та призначено до розгляду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2021 року, цивільну справу № 382/391/21 (номер провадження 2/382/64/22) передано судді Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А., оскільки суддю Литвин Л.І., згідно рішення Вищої ради правосуддя звільнено з посади судді Яготинського районного суду Київської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Ухвалою суду від 01.10.2021 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Представник позивачки направила до суду заяву про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги підтримала та додала акт обстеження житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, направила на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутність та зазначила, що вона тривалий час не проживає в м.Яготин Київської обалсті.
Представник третьої особи напрвив заяву про розгляд справи у його відсутність. Проти вимог не заперечував.
Третя особа ОСОБА_4 направив заяву про розгляд справи у його відсутність.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін по справі, свідків, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
З показань свідка ОСОБА_6 даних в судовому засіданні вбачається, що відповідача по справі бачила за даною адресою біля 1 року потому. До цього приїздила відповідачка з донькою як в гості, погостювали і поїхали. Відповідачка після розлучення з третьою особою по даній справі, проживає з донькою у м.Київ. Проте, до розлучення подружжя проживала в центрі м.Яготин на квартирі, а не в по АДРЕСА_1 . Не може вказати чи речі відповідачки є в даному будинку.
З показань свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 вбачається, що вони мають намір придбати даний будинок та з позивачкою по справі оглянувши даний будинок, надали завдаток позивачці по справі у листопаді 2021 року та мають намір придбати даний будинок, проте як з'ясувалося в ньому є зареєтровані особи. З травня 2021 року вони постійно відвідують даний будинок, та жодного разу, там не бачили відповідачку зі своєю донькою. При цьому опалюється лише приміщення кімнати біля кухні та кухня, і будинок не має належних умов для проживання дитини. Зі слів позивачки відповідачка після розлучення із її сином, проживає із донькою у м.Київ. Речей відповідачки не має в даному будинку, забирала свої речі лише позивачка, що там були. Дитячих речей не бачили.
Так, в судовому засіданні з копії паспорта (а.с. 9-10), копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.11), витягу про державну реєстрацію прав (а.с. 12), копії будинкової книги (а.с. 13-14), копії технічного паспорта (а.с.15-16), копії рішення Яготинського районного суду Київської області від 12.05.2020 року (а.с. 17), витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 18-19), копії свідоцтва про право власності на житло (а.с.20), копії свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.21), акту обстеження (а.с.22-23), видно, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . В даному будинку з 20.04.2012 року зареєстрована відповідачка по справі ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_3 ,які не проживають в даному будинку з дня реєстрації, та в даному будинку відсутні їх особисті речі, комунальні послуги не сплачує відповідачка, в утриманні будинку ніякої участі не приймає. Проживала фактично відповідачка з донькою у період з 2010 року по жовтень 2019 року в квартирі АДРЕСА_2 .
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Положенням ст. 391 ЦК України, передбачено, що власник має право прохати усунути перешкоди у користуванні власністю.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України і ст. 150 ЖК України, які передбачають, що власник використовує житло для особистого проживання, проживання членів сімї, інших осіб і мають право розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише на підставах, передбачених законом.
Згідно роз'яснень у п. 34, 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності га інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014 року, під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першої статті 346 ЦК України) із зняттям останнього з реєстрації. Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства: статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР, стаття 405 ЦК України, а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про виселення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.
У постанові Верховного суду України від 16.01.2012 року зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстрації обліку залежить, зокрема від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; 405 ЦК України). Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши водночас одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
У відповідності з приписами частини 2 статті 405 ЦК України, особа втрачає право на користування житлом, у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідач не цікавиться даним будинком, не сплачує комунальні платежі, виїхав з даного будинку та має інше місце проживання, суд вважає, що вимоги позову підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 258-259, 265, 268, 279, 293-294, 141, 354 ЦПК України, ст. ст. 319, 405 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Черних В. О. до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Яготинської міської ради, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серія НОМЕР_1 , такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 28 червня 2022 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кисіль О.А.