Справа № 372/356/22
Провадження № 2-731/22
(заочне)
10 червня 2022 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кравченка М.В.
при секретарі Денисенко Ю.С.,
розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обухівського водопровідно-каналізаційного підприємства, треті особи - Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), Обухівська районна державна нотаріальна контора Київської області про зняття арешту з майна,
20.01.2022 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить скасувати арешт майна. В обґрунтування позову зазначив, що він є спадкоємцем майна за законом після смерті своєї дружини, ОСОБА_2 та має намір оформити серед іншого майна квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку належним чином зареєстровано не було. Розпочавши оформлення спадкового майна, що належало його померлій дружині ОСОБА_2 , йому стало відомо, що на нього накладений арешт, що стало перешкодою для вчинення реєстраційних дій з майном до зняття арешту та йому було рекомендовано звернутись з цього питання до суду за захистом своїх прав. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, наявні номери записів про обтяження всього нерухомого майна. Арешти на майно спадкодавця ОСОБА_2 було зареєстровано 23.09.2004 року на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 30.10.2002, винесеної Державною виконавчою службою Обухівського РУЮ. Стягувачем по даному виконавчому провадженню було КП «Обухівводоканал». Зважаючи на викладене, він позбавлений можливості оформити спадкове майно, тому він вимушений звернутися до суду з даним позовом.
21.01.2022 року винесено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.
16.05.2022 року винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача Обухівського водопровідно-каналізаційного підприємства в судове засідання не з'явився, хоч про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяв, клопотань чи заперечень суду не подав.
Представник третьої особи Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явився, хоч про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяв, клопотань чи заперечень суду не подав.
Представник третьої особи Обухівської районної державної нотаріальної контори Київської області в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання в якому просив розгляд справи проводити у його відсутність у зв'язку з неможливість явки в судове засідання.
У свою чергу відповідач відзив на позовну заяву у строк, встановлений ухвалою про відкриття провадження, до суду не подав, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд вважав можливим розглянути спір у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.
Суд, перевіривши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про укладення шлюбу та про смерть.
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна за законом після смерті своєї дружини, ОСОБА_2 та має намір оформити серед іншого майна квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку належним чином зареєстровано не було.
Розпочавши оформлення спадкового майна, що належало померлій дружині позивача ОСОБА_2 , позивачу стало відомо, що на спадкове майно накладений арешт, що стало перешкодою для вчинення реєстраційних дій з майном до зняття арешту та позивачу було рекомендовано звернутись до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, наявні номери записів про обтяження наступного нерухомого майна:
Номер запису про обтяження: 1324066, арешт (архівний запис), підстава обтяження: постанова б/н від 30.10.2002, винесена Державною виконавчою службою Обухівського РУЮ, об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно. Зареєстровано: 23.09.2004 року, реєстратором: Обухівська районна державна нотаріальна контора на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, Справа № 1471дв2 від 30.10.2002 року, виданої ВДВС Обухівського РУЮ. Стягувачем по даному виконавчому провадженні було ВКП «Обухівводоканал».
Номер запису про обтяження: 1324073, арешт (архівний запис), підстава обтяження: постанова б/н від 30.10.2002, винесена Державною виконавчою службою Обухівського РУЮ об'єкт обтяження: невизначене майно, усе нерухоме майно. Зареєстровано: 23.09.2004 року, реєстратором: Обухівська районна державна нотаріальна контора на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, Справа № 1471дв2 від 30.10.2002 року, виданої ВДВС Обухівського РУЮ. Стягувачем по даному виконавчому провадженні було ВКП «Обухівводоканал».
Вище перелічені арешти на майно спадкодавця ОСОБА_2 було зареєстровано 23.09.2004 року на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 30.10.2002, винесеної Державною виконавчою службою Обухівського РУЮ. Стягувачем по даному виконавчому провадженню було КП «Обухівводоканал».
Таким чином позивач позбавлений можливості оформити спадкове майно.
Крім того, позивач також звернувся до КП «Обухівводоканал» щодо з'ясування наявності заборгованості за споживачем ОСОБА_2 за надання послуг з централізованого постачання та централізованого водовідведення у житловому приміщенні (квартирі) АДРЕСА_1 та йому було надано довідку № 75/21 від 08.10.2021 про відсутність заборгованості.
Окремо він звернувся також з питань зняття арешту до Обухівського ВДВС в Обухівському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ). Проте, згідно листа начальника Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області від 01.10.2021 року № 75146, у відділі відсутні відомості про накладення арешту на майно ОСОБА_2 , оскільки відповідно до ч. ч. 1, 2 Розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах Державної виконавчої служби та приватними виконавцями від 07.06.2017 року № 1829/5, виконавчі провадження перебувають на зберіганні в архіві 3 (три) роки після чого знищуються. Тож надати інформацію про накладення арешту відділ не має можливості у зв'язку зі знищенням архівних справ.
Разом з тим, згаданим вище листом начальника Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області від 01.10.2021 року № 75146, було також підтверджено наявність наступних номерів записів про обтяження нерухомого майна: 1324066 від 23.09.2004 року та 1324073 від 23.09.2004 року.
Тож є очевидним, що після закінчення виконавчого провадження та його знищення у зв'язку із закінченням терміну архівного зберігання, державним виконавцем не було вирішено питання про зняття арешту.
Окрім того, за зверненням народного депутата України ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України з депутатським запитом від 11.10.2021 року № 424д9/15-2021/315486 щодо зняття арешту з належного ОСОБА_2 майна, Міністерство роз'яснило в своєму листі від 02.11.2021 року № 102275/16215-2-21/20.4.2, що підстави зняття арешту з майна (коштів) боржника визначено ст. 59 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», частиною 5 якого регламентовано, що арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно з роз'ясненнями п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року № 5 «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна» відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках передбачених законом, виконують судові рішення.
Отже, викладеним підтверджується, що на сьогодні відсутні будь-які виконавчі провадження щодо стягнення коштів з ОСОБА_2 , а відтак відсутні і правові підстави для існування арештів на спадкове майно, що належало померлій ОСОБА_2 , однак арешти до цього часу є чинними, що підтверджується згаданою вище Інформаційною довідкою № 277542415 від 30.09.2021 року та листом Обухівського відділу ДВС в Обухівському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ).
А тому, розуміючи той факт, що виконавча справа вже знищена, у зв'язку з тим, що закінчився термін зберігання, а також враховуючи те, що виконавчі провадження та журнали реєстрації виконавчих проваджень, на даний час знищені, враховуючи те, що вказані заборони були внесені до реєстру в 2004 році, а також позивач не має можливості із-за відсутності будь-якої інформації припинити (зняти) архівні арешти, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно ч. 2 ст. 3 Конституції України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Відповідно до ч. ч. 1,4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Враховуючи викладене, суд зобов'язаний прийняти до уваги при вирішенні цього спору положення Конституції України як норми прямої дії, які встановлюють конституційне право громадян отримати та реалізувати своє право власності на майно, отримати ефективний судовий захист від протиправних посягань та порушень такого права.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» - особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Згідно з роз'ясненнями п. 8 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року № 5 «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна», якщо позивач є власником спірного майна, то вирішується вимога про зняття арешту з майна. У разі якщо позивач одночасно доводить своє право власності, яке виникло, наприклад, із договору про спільну власність або таке його право не визнається чи оспорюється співвласником, то відповідно до заявлених вимог суд вирішує вимогу про зняття арешту з майна та про визнання права власності на це майно.
Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз'яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні; позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року, відповідно до Закону від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950р. Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7, та № 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи безперешкодно користуватись своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Відповідно до ст. 321 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.
В даний час в зв'язку з накладенням арешту на майно позивач не може ним користуватись, а саме продати, подарувати.
Згідно зі статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності.
Виходячи з викладеного вище, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяження) накладеного на майно порушується право приватної власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному об'ємі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене суд вважає звернення позивача правомірним, відповідач переконливих заперечень на позов не подавав, доводи позивача не спростував, наявність правових підстав продовження існування арешту майна не довів.
Таким чином, під час судового розгляду встановлено порушення прав та законних інтересів позивача як власника майна, які підлягають судовому захисту.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позов є законним і обґрунтованим, та підлягає задоволенню шляхом скасування арешту нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , з реєстраційними номерами обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчудження об'єктів нерухомого майна.
Керуючись ст.ст. 3, 41, 55 Конституції України, ст.ст. 4, 10, 76, 259, 264-265, 268, 273, 365 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16, 208, 210, 319, 321, 328, 334, 391, 392, 655 Цивільного кодексу України, ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», суд,
Позов задовольнити.
Скасувати арешт з майна, належного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , який було накладено згідно з постановою Відділу Державної виконавчої служби Обухівського РУЮ № б/н від 30.10.2002 року, де стягувачем виступало КП «Обухівводоканал» та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна номери записів про обтяження, а саме:
- Номер запису про обтяження: 1324066, арешт (архівний запис), підстава обтяження: постанова б/н від 30.10.2002, винесена Державною виконавчою службою Обухівського РУЮ, об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно. Зареєстровано: 23.09.2004 року, реєстратором: Обухівська районна державна нотаріальна контора на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, Справа № 1471дв2 від 30.10.2002 року, виданої ВДВС Обухівського РУЮ. Стягувачем по даному виконавчому провадженні було ВКП «Обухівводоканал».
- Номер запису про обтяження: 1324073, арешт (архівний запис), підстава обтяження: постанова б/н від 30.10.2002, винесена Державною виконавчою службою Обухівського РУЮ об'єкт обтяження: невизначене майно, усе нерухоме майно. Зареєстровано: 23.09.2004 року, реєстратором: Обухівська районна державна нотаріальна контора на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, Справа № 1471дв2 від 30.10.2002 року, виданої ВДВС Обухівського РУЮ. Стягувачем по даному виконавчому провадженні було ВКП «Обухівводоканал».
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.В.Кравченко