Справа № 750/1365/22
Провадження № 2/750/709/22
29 червня 2022 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:
суддіСупруна О.П.,
секретарВарвянська А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 750/1365/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
04.02.2022 до Деснянського районного суду м. Чернігова надійшла позовна заява, в якій ОСОБА_1 просить стягнути із ОСОБА_2 на її користь 500 488 грн 00 коп. за договором позики.
У судове засідання сторони та їхні представники не з'явилися, про час і місце розгляду справи оповіщалися у встановленому законом порядку; представник позивача у поданій до початку судового засідання письмовій заяві просила справу розглядати без її участі, а позов задовольнити.
Представник відповідача у письмовій заяві позовні вимоги визнав, просив справу розглядати без його участі та участі відповідача.
Згідно вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до частини шостої статті 263 ЦПК України, якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що 19.02.2021 сторонами у справі укладений договір позики, за яким позивач передала відповідачеві грошові кошти у сумі 24 500,00 доларів США, який зобов'язався повернути кошти в термін до 19.08.2021.
Відповідач борг не повернув по даний час, у зв'язку з чим позивач звернулася до суду за захистом своїх майнових прав.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, враховуючи визнання відповідачем позову, з нього на користь позивача належить стягнути 500 480,00 грн заборгованості за договором позики від 19.02.2021.
Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З квитанції № @2PL.369163 від 03.02.2022 вбачається, що позивач при зверненні до суду з позовом сплатила судовий збір у розмірі 5 004,80 грн.
Оскільки відповідач позов визнав до початку розгляду справи по суті, враховуючи положення частини першої статті 142 ЦПК України, суд вважає за можливе повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви, а саме 2 502,40 грн, а також відповідно до вимог статті 141 ЦПК України стягнути з відповідача на її користь 2 502,40 грн у відшкодування сплаченого судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 137, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 19.02.2021 в сумі 500 480 грн 00 коп. (п'ятсот тисяч чотириста вісімдесят гривень 00 копійок).
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області (місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Реміснича, 27, ідентифікаційний код юридичної особи - 37972475) повернути ОСОБА_1 50 відсотків судового збору в розмірі 2 502,40 грн (дві тисячі п'ятсот дві гривні 40 копійок), сплаченого при подачі позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, згідно квитанції № 101 від @2PL.369163 від 03.02.2022.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 502 грн 40 коп. (дві тисячі п'ятсот дві гривні 40 копійок) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя