Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2622/21
Номер провадження: 1-кс/511/557/22
29.06.2022 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна заяву судді ОСОБА_4 про самовідвід по кримінальному провадженню №62020150000000137 від 06.02.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,
В провадження судді Роздільнянського районного суду Одеської області ОСОБА_4 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62020150000000137 від 06.02.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
28.06.2022 року суддею районного суду Одеської області ОСОБА_4 в порядку ст. 75 КПК України подана заява про самовідвід від участі у розгляді вищезазначеного кримінального провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2022 року розгляд заяви про самовідвід судді ОСОБА_4 надійшов в провадження судді ОСОБА_1 .
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення самовідводу судді, оскільки вважав, що вказане не є підставою для відводу.
Обвинувачений ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_6 надали суду заяви про розгляду заяви судді ОСОБА_4 про самовідвід за їх відсутності, на розсуд суду.
Представник потерпілої адвокат ОСОБА_7 повідомив суд, що з'явитися не може, просить вирішити питання про відвід без його присутності на розсуд суду.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши думку прокурора, суд приходить до наступних висновків.
Самовідвід мотивований тим, що є обставини, які можуть викликати сумнівів у неупередженості та об'єктивності суду при розгляді справи.
Так, суддя ОСОБА_4 повідомила, що обвинувачений по справі в період інкримінованих йому подій працював на посаді начальника Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, а суддя ОСОБА_4 здійснювала повноваження судді Роздільнянського районного суду в цей же період та розглядала кримінальні провадження та адміністративні матеріали, що надходили з Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, що знайшло своє підтвердження під час дослідження матеріалів по справі.
Згідно ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "кожен має право на справедливий розгляд його справи… незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків …".
Наявність безсторонності згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», п. 49).
Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі "Білуха проти України", від 28.10.1998р. у справі "Веттштайн проти Швейцарії", тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Участь судді ОСОБА_4 у розгляді даного кримінального провадження обґрунтовано поставить під сумнів безсторонність суду з огляду на те, що правосуддя повинно не тільки чинитися, але і має бути видно, що воно чиниться з довірою, яку суд повинен вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v.Malta (Мікаллефф проти Мальті) п.98).
В такому випадку суддя повинен керуватися ст. 2 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом судів України 23 лютого 2013 року.
Слід звернути увагу на те, що в Рекомендаціях Комітета Міністрів Ради Європи від 17 листопада 2010 року (CM/Rec(2010)12)у пункті 11 щодо зовнішньої незалежності суддів зазначено, що зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Викладені в заяві про самовідвід обставини можуть в подальшому викликати сумнів у неупередженості судді ОСОБА_4 при прийнятті процесуальних рішень по справі, що є неприпустимим, та виключають її участь у даному кримінальному провадженні, а отже є підстави для задоволення самовідводу.
Керуючись п.4 ч.1 ст.75, ст.81, ст.82 КПК України, суд -
Заяву про самовідвід головуючого судді ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №62020150000000137 від 06.02.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України - задовольнити.
Кримінальне провадження №1кп/511/79/22, номер справи 511/2622/21 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - передати до канцелярії Роздільнянського районного суду Одеської області для здійснення перерозподілу в порядку ст. 35 КПК України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1