Ухвала від 29.06.2022 по справі 496/1791/22

Справа № 496/1791/22

Провадження № 2-н/496/174/22

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Чуйко З.Д., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів, на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не більше 10 розмірів прожиткового мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення заяви до суду та до досягнення дітьми повноліття.

Дослідивши матеріали заяви суд вважає, що у видачі судового наказу слід відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України - у заяві повинно бути зазначено:2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.

В прохальній частині поданої заяви адвокат Чуйко З.Д. зазначила дату народження боржника - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом, на підставі ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 17.06.2022 року було направлено запит начальнику відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрації місця проживання ГУ ДМС України в Одеській області - ОСОБА_5 щодо з'ясування місця реєстрації боржника.

На адресу суду, 28.06.2022 року надійшла відповідь на запит суду в якій зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не значиться. Є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, з урахуванням отриманої інформації встановлено, що заява містить суперечливі дані про ОСОБА_2 , зокрема у відомостях щодо його дати народження.

Вказані розбіжності мають суттєве значення для правильного вирішення поданої заяви.

Статтею 160 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Враховуючи, що заява про видачу судового наказу розглядається без присутності заявника та боржника, вона не повинна містити будь-які розбіжності, оскільки перевірити правильність викладених обставин немає можливості.

За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.

При цьому за положеннями ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Враховуючи, що отримана судом інформація з ГУДМС України в Одеській області та відомості, зазначені в заяві, містять суперечливі дані про боржника, а саме розбіжності у його даті народження, що потребують уточнення з метою встановлення його особи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 161, 163, 165, 166, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

НАКАЗУЮ:

У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів - відмовити.

Роз'яснити заявнику про можливість повторного звернення до суду з такою самою заявою в порядку, встановленому Розділом ІІ Цивільного процесуального кодексу України, після усунення її недоліків.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.П. Галич

Попередній документ
104989455
Наступний документ
104989457
Інформація про рішення:
№ рішення: 104989456
№ справи: 496/1791/22
Дата рішення: 29.06.2022
Дата публікації: 01.07.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Біляївський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи наказного провадження; Справи щодо стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - 1/4, на двох дітей - 1/3, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину