Справа № 495/8826/21
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
27 червня 2022 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої одноособово - судді Шевчук Ю.В.,
при секретарі - Бучка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , Заінтересовані особи - Білгород-Дністровська районна рада Одеської області, Білгород-Дністровська міська державна нотаріальна контора Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -
25.10.2021 року ОСОБА_1 , Заінтересовані особи - Білгород-Дністровська районна рада Одеської області, Білгород-Дністровська міська державна нотаріальна контора Одеської області, звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явилась, надала до суду заяву, згідно якої просила справу розглянути у її відсутність, свою заяву підтримує.
В судове засідання представник заінтересованої особи - Білгород-Дністровської районної ради Одеської області не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, просив прийняти законне та обґрунтоване рішення.
В судове засідання представник заінтересованої особи Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Дослідивши матеріали справи, докази, суд встановив.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю.
У п. 21 вищевказаної Постанови зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини, і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також: інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім'єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 Сімейного Кодексу України.
Як вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був розірваний 22 травня 2201 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Білгород-Дністровського міського управління Одеської області, актовий запис №115, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу від 22 травня 2001 року серії НОМЕР_1 .
Незважаючи на те, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний 22 травня 2001 року, однак останні продовжували проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 22 травня 2001 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 05 лютого 2019 року Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
Згідно відповіді Білгород-Дністровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області №5266/60-18 від 23.12.2021 року ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі не перебував.
Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У зв'язку зі смертю, а саме в день смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яку ОСОБА_1 прийняла, є спадкоємцем його майна за законом IV черги, як особа проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
За час спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 із ОСОБА_2 останні виховували, дбали, спілкувались, підтримували контакти та в цілому мали спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується їх свідоцтвами про народження.
На підставі ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Також факт спільного проживання заявника із ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу підтверджується відмітками про реєстрацію їх місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , співвласниками квартири якої є заявник та ОСОБА_2 , а також підтверджується матеріалами спадкової справи щодо майна померло ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 заведеної державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Садановим О.В.
У той же час, факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу заявника із ОСОБА_2 свідчить наявність медичної документації ОСОБА_2 у заявника зокрема Довідка від 16 листопада 2017 року №387/2220.
Згідно Довідки Садівницького кооперативу «СТРОИТЕЛЬ» вбачається, що заявник мешкала з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 протягом останніх років та доглядала за ним до часу його смерті і поховала його.
Після смерті ОСОБА_2 заявник вжила заходів щодо його поховання, що підтверджується договором - замовлення від 01 лютого 2019 року №1153 на організацію поховання та ритуальних послуг та чеком про оплату.
Також, факт проживання заявниці однією сім'єю з ОСОБА_2 підтвердили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Так, допитаний свідок ОСОБА_6 пояснила, що знайома з ОСОБА_1 , вона проживала разом з ОСОБА_2 на протязі останніх трьох - чотирьох років за адресою АДРЕСА_2 . Вони проживали разом, вели спільне господарство та в них був загальний бюджет.
Свідок ОСОБА_7 повідомила, що з заявницею та ОСОБА_2 вони проживали в с. Випасне, Білгород-Дністровський район, Одеська область та були сусідами, перебували в дуже добрих відносинах. Вони проживали як сім'я, оскільки проживали разом, з ними проживали їх діти, вони вели спільне господарство.
Відповідно до п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного ,проживання зі спадкодавцем однією сім'єю.
Отже, встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем для заявника має юридичне значення, оскільки від цього залежить виникнення у останнього права на спадкування за законом.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Відповідно до Хартії прав сім'ї, сім'я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства.
Європейський суд з прав людини при розгляді справи ОСОБА_14 зауважив, що відносини де - факто, як і відносини, що ґрунтуються на шлюбі, можуть вважатись сімейним життям.
У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім'ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв'язок існує поза шлюбом.
Згідно ч.ч.2, 4 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п..
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним доказам у справі.
Згідно ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За наведеного вище, вимоги заявника обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.1216-1218, 1220, 1258-1261 ЦК України, ст.ст.12, 13, 128, 223, 247, 263, 265, 268, 354, 424-429 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , Заінтересовані особи - Білгород-Дністровська районна рада Одеської області, Білгород-Дністровська міська державна нотаріальна контора Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 22 травня 2001 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: