Справа № 495/2643/17
Номер провадження 6/495/24/2022
28 червня 2022 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеськоїобласті
у складі головуючого - судді - Шевчук Ю.В.,
при секретарі - Бучка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення по справі №495/2643/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -
30 вересня 2021 року на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення по справі №495/2643/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Свою заяву заявник ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що нею подано касаційну скаргу на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.10.2019 року та Постанову Одеського апеляційного суду від 05.05.2021 року, тому просить відстрочити виконання зазначеного вище рішення суду до 01.05.2022 року.
У судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з'явилась, про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.
В судове засідання позивачка ОСОБА_2 не з'явилась, про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.
В судове засідання відповідачі за первісним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не з'явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.
В судове засідання треті особи за первісним позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не з'явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.
Дослідивши матеріали справи та надавши правову оцінку доводам представника заявника, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.10.2019 року позовні вимоги ОСОБА_8 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення було задоволено. Усунено перешкоди в користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , який діє від себе особисто та від імені неповнолітньої дитини, разом із неповнолітньою дитиною ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з квартири АДРЕСА_1 , яка на праві спільної часткової власності належить позивачці - ОСОБА_2 . Стягнуто з відповідачів, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь позивача, ОСОБА_2 у рівних частках судових збір у сумі 640,00 гривень.
Постановою Одеського апеляційного суду від 05.05.2021 року зазначене вище рішення суду було залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 20.04.2022 року зазначене вище рішення суду та постанова були залишені без змін.
Як на підставу для задоволення своєї заяви про розстрочку виконання рішення суду, заявник ОСОБА_1 посилається на те, що вона та неповнолітній ОСОБА_9 проживають у спірній квартирі більше 20 років та виконання рішення призведе до негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його не можливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Право сторони звернутися із заявою про розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять не можливим.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Обов'язковість виконання судових рішень закріплена також конвенцією «Про захист прав та свобод людини», яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав та свобод людини і основоположних свобод» від 17 липня 1997 року. Отже, її положення є обов'язковими для виконання Україною.
Стаття 6 Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України.
Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили повинно бути виконано, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не приймаються.
У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської конвенції з прав людини. Судове рішення підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Як роз'яснено у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №14, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року за №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду, встановлення або зміну способу й порядку виконання суду, потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність іншого майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, іншій надзвичайні події тощо).
При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.
Виходячи з аналізу зазначених норм підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При вирішенні питання про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду судом також враховується: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Так, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається в системного аналізу ст. 435 ЦПК України, закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Однак, фактично, доводи заявника ОСОБА_1 зводяться до вимоги не виконувати рішення суду, яке набрало законної сили, що суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Враховуючи вищезазначене, а також те, що рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для виконання, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення по справі №495/2643/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Керуючись ст.ст. 83,84,258-261,435 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення по справі №495/2643/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Повний текст ухвали складено 28.06.2022 року.
Суддя