Справа № 2а-832\10
12 липня 2010 року
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі
головуючого судді - Городецького Д.І.
секретаря - Ушкварок М.В.
за участю
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новомосковському районі Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними, стягнення щомісячної соціальної допомоги,
17.02.2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Новомосковському районі Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними, стягнення щомісячної соціальної допомоги.
В обґрунтування заявленого позову позивачка посилалась на те, що відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни.
Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з 01.01.2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2007-2009 роках така допомога їй не виплачувалась, оскільки Верховною Радою України були прийняті Закони, які призупиняли дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007, визнав положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» - п. 12. ст. 71, яким призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», такими, що не відповідають Конституції України. Відповідно до ч. 2. ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Їй стало відомо, що в 2007 році допомога виплачувалася не в повному обсязі, відповідач посилається на те. що механізм визначення мінімальної пенсії за віком не визначений на законодавчому рівня.
Крім того, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним, зокрема, п. 42 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в новій редакції, відповідно дол. Яких, були зменшені розміри щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, з 22 травня 2008 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати їй надбавку в повному обсязі, але, такі нарахування та виплати не були проведені.
В зв*язку з наведеним, в позовній заяві ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним дії Управління Пенсійного Фонду України в Новомосковському районі Дніпропетровської області, в частині порушення вимог ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов*язати Управління Пенсійного Фонду України в Новомосковському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року перерахунок раніше призначеної їй пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, застосувавши прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність згідно з нормами ст.. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування та п. 7 ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 р.», здійснити з 22.05.2008 року і з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року перерахунок раніше призначеної їй пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з застосуванням розміру прожиткового мінімуму, який щорічно встановлюється для осіб, які втратили працездатність, здійснити на її користь виплати заборгованості, а також, нараховувати та виплачувати їй щомісяця пенсію з урахуванням підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилався на підстави звернення до суду, викладені в позовній заяві, просила суд задовольнити їх.
Представник відповідача в судове засідання не з*явився, просив суд розглянути справу без його участі, позов не визнав.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18 листопада 2004 року, та має статус «дитини війни», що підтверджується посвідченням.
Що стосується позовних вимог позивачки про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії в розмірі 30 % за 2007 рік, то суд приходить до наступного.
Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-У «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статтею 111 встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та положення статті 111, за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Таким чином, з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи статті 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою - статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто з часу прийняття цього рішення відновлено право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а отже позивачка мала право на перерахунок пенсії в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 р.
Що стосується позовних вимог позивачки про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії в розмірі 30 % за 2008 рік до теперішнього часу, то суд приходить до наступного.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України №2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Вказаний закон набрав чинності 01 січня 2008 року
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним, зокрема, п. 42 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в новій редакції.
Таким чином, з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а отже за цей час позивачка не мала права на отримання підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України рішення № 10-рп від 22 травня 2008 року знову почали діяти положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тобто з часу прийняття цього рішення відновлено право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а отже позивачка мала право на перерахунок пенсії в період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 р.
Суд приходить до переконання, що виплати повинні бути нараховані позивачці і за 2009 рік у відповідності до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до п. 15 Положення «Про Пенсійний фонд України», Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створенні в установленому порядку територіальні управління.
Надання дітям війни соціальної підтримки є державною програмою соціальної допомоги, яка згідно ст. 87 Бюджетного кодексу України відноситься до видатків Державного бюджету, а Пенсійний фонд України згідно ст. 21 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів для здійснення програми соціальної підтримки дітям війни та, відповідно до ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України, розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за розрахунок бюджетних коштів, а також розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх до Мінфіну України чи місцевому фінансовому органу, затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (до яких відноситься і відповідач) та інше.
Таким чином, вищенаведені норми свідчать про те, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбаченої ст. 6 Закону України № 2195-ІV від 18.11.2004 року - покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача, а саме Управління пенсійного фонду України в Новомосковському районі Дніпропетровській області .
Що стосується позовних вимог позивачки в частині зобов'язання відповідача в подальшому нараховувати державну допомогу відповідно до вимог закону, то суд вважає за необхідне в цій частині відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Без встановлення такого порушення, а лише допускаючи можливість неправомірної поведінки суб'єкта оскарження, суд не має можливості захищати права у майбутньому, оскільки це не випливає із повноважень, визначених статтею 162 КАС України.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 10, 11, 70, 71, 99, 100, 158, 159, 161 КАС України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новомосковському районі Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року 2008 року до 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з застосуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування».
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
На постанову може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ ГОРОДЕЦЬКИЙ Д.І.