"29" червня 2022 р. Справа № 363/4462/21
29 червня 2022 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
ОСОБА_1 19 жовтня 2021 року звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що транспортним засобом під керуванням ОСОБА_2 унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини останнього, автомобілю, яким вона володіє на підставі довіреності завдано шкоди, а тому на її відшкодування відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просить стягнути з страховика ОСОБА_2 - ПАТ СК «ПЗУ Україна» за шкоду заподіяну пошкодженням автомобіля «Мерседес А140», р.н. НОМЕР_1 на суму в розмірі 140 126 грн. 10 коп.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 21 жовтня 2021 року у відкритті провадження у вказаній справі відмовлено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, з посиланням на те, що вироком Вишгородського районного суду Київської області від 19 лютого 2021 року, який набрав законної сили, цивільний позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на її користь 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування за шкоду заподіяну пошкодженням автомобіля «Мерседес А140», р.н. НОМЕР_1 в розмірі 110 846 грн. відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 в частині стягнення з ПрАТ СК «ПЗУ Україна» страхового відшкодування за шкоду заподіяну пошкодженням вказаного транспортного засобу в розмірі 110 846 грн., суд виходив з того, що будь-яких належних, допустимих і достатніх доказів розміру матеріальної шкоди завданої пошкодженням згаданого автомобіля в розумінні вимог ст. 22 ЦК України ОСОБА_1 суду не надано, коли витяг з інтернет-ресурсу про вартість продажу автомобілів достатнім для цього доказом вважатися не може, а тому в цій частині позов є недоведеним і необґрунтованим.
Позовна заява ОСОБА_1 від 19 жовтня 2021 року про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди подана останньою про той самий предмет, з тих самих підстав і між тими самими сторонами, не дивлячись на те, що судом вже постановлено вирок, яким в задоволенні такої позовної заяви відмовлено за недоведеністю, коли повторне подання на розгляд суду такої самої заяви (про той самий предмет, з тих самих підстав і між тими самими сторонами) не допускається, що на вимогах ЦПК України не ґрунтується і суперечить фундаментальному аспекту верховенства права - принципу юридичної визначеності.
Вказаний вирок щодо ОСОБА_2 ухвалено під головуванням судді Чіркова Г.Є.
Постановою Київського Апеляційного суду від 25 травня 2022 року ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 21 жовтня 2021 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо існують обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Вважаю, що не можу забезпечити неупереджений і об'єктивний розгляд цієї справи після скасування Київським апеляційним судом ухвали про відмову у відкритті провадження, з таких підстав.
Зі змісту ухвали Київського апеляційного суду від 25 травня 2022 року вбачається, що рішення про відмову у відкритті провадження прийнято передчасно, оскільки цивільний позов ОСОБА_1 суду не наданий, а отже не досліджений з питання тотожності предмету, підстав й учасників справи.
Для суддівської неупередженості і об'єктивності важливо, щоб суддя приступав до розгляду справи без заздалегідь сформованого погляду на справу. Суддя, у якого вже сформований погляд на справу, чи який уже висловлював свою думку щодо обставин справи вже не може бути неупередженим.
В цьому місці слід зазначити, що мною свого часу при розгляді кримінального провадження №12020110000000342 щодо ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 286 КК України не тільки оглянуто та досліджено, а ще й вирішено по суті попередній цивільний позов ОСОБА_1 під час ухвалення вироку від 19 лютого 2021 року, який набрав законної сили 23 березня 2021 року.
Відтак наразі вже маю заздалегідь сформовану думку щодо оцінки як тих обставин, що ці позови ОСОБА_1 подано про той самий предмет, з тих самих підстав і до того самого відповідача - ПрАТ СК «ПЗУ Україна», так і про оцінку самих обставин позову, якими обґрунтовуються висунуті вимоги про стягнення страхового відшкодування.
Моє внутрішнє переконання щодо цього позову вже сформовано на основі дослідження змісту позову й доказів у кримінальному провадженні.
Висновки і мотиви суду апеляційної інстанції, з яких скасовано ухвалу про відмову у відкритті провадження щодо передчасності прийнятого рішення без дослідження позову ОСОБА_1 в кримінальному провадженні, перевірки й надання йому оцінки є обов'язковими для суду першої інстанції в контексті викладеному судом апеляційної інстанції.
Водночас в разі продовження мною розгляду вказаного позову не зможу забезпечити неупереджений погляд на позов ОСОБА_1 , оскільки вже пов'язаний з попереднім своїм рішенням, що ґрунтується на внутрішньому переконанні викладеному у вироку від 19 лютого 2021 року та ухвалі від 21 жовтня 2021 року.
З цих підстав змушений заявити собі самовідвід, який є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись статтями 36, 39-40, 260 ЦПК України,
ухвалив:
задовольнити самовідвід судді Чіркова Г.Є. в цій справі.
Вказану цивільну справу передати до канцелярії цього ж суду для визначення іншого судді в порядку ст. 14 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя