Справа № 357/1621/22
1-кп/357/774/22
29.06.2022 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 міста Біла Церква, Київської області кримінальне провадження № 12022116030000165 від 27.01.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, неодруженого, з неповною середньою освітою, працюючого складальником виробів з деревини на ПП «Меблева фабрика Веста», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 26.02.2020 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники кримінального провадження:
прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області: ОСОБА_4 ,
обвинувачений: ОСОБА_3 ,
Формулювання обвинувачення, визначеного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі по тексту - Закон), якою передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 (далі по тексту - Перелік), в тому числі і «метадону» (фенадону), включеного до таблиці 2 вказаного Переліку, допускається для використання у медичній практиці за призначенням лікаря, а також у цілях, передбачених статтями 19, 20 та 23 цього Закону, а саме: використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст. 19 Закону); діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 20 Закону); використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у ветеринарній медицині (ст. 23 Закону).
Однак, в порушення вищевказаних вимог чинного законодавства, ОСОБА_3 27.01.2022 приблизно о 17 години 50 хвилин, перебуваючи поблизу будинку № 2 по вул. Сквирське Шосе в м. Біла Церква, Київської області, на земельній ділянці незаконно придбав - знайшов згорток із полімерного пакету чорного кольору, загорнутий у речовину синього кольору, зовні схожу на пластилін, з вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, зовні схожої на наркотичний засіб метадон (фенадон).
В подальшому ОСОБА_3 , переконавшись, що знайдена ним речовина є наркотичною, а саме «метадоном», оскільки в минулому мав досвід вживання вказаного наркотичного засобу, забрав знайдений ним згорток та залишив при собі незаконно зберігати для власного вживання, без мети збуту.
Після цього, 27.01.2022 приблизно о 18 годин 00 хвилин поблизу будинку № 2 по вул. Сквирське Шосе в м. Біла Церква, Київської області, ОСОБА_3 був зупинений працівниками поліції для перевірки на предмет зберігання заборонених в обігу предметів та речовин. В ході особистого обшуку ОСОБА_3 з лівої кишені його куртки виявлено та вилучено згорток із полімерного пакету чорного кольору, загорнутий у речовину синього кольору, зовні схожу на пластилін, із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Маса метадону (фенадону) в речовині становить 0,146 г, який ОСОБА_3 , посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів і охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 309 КК України, за ознаками незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Докази на підтвердження встановлення судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням показань обвинуваченого, який будучи допитаним в судовому засіданні свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, зазначивши час, місце, спосіб і мету його вчинення. Зокрема ОСОБА_3 показав, що він 27.01.2022 приблизно о 17 години 50 хвилин, перебуваючи поблизу будинку № 2 по вул. Сквирське Шосе в м. Біла Церква, Київської області, на землі знайшов згорток із полімерного пакету чорного кольору, загорнутий у речовину синього кольору, зовні схожу на пластилін, з вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, зовні схожої на наркотичний засіб метадон. В подальшому ОСОБА_3 , переконавшись, що знайдена ним речовина є наркотичною, а саме «метадоном», оскільки в минулому мав досвід вживання вказаного наркотичного засобу, забрав знайдений ним згорток та залишив при собі незаконно зберігати для власного вживання, без мети збуту. Після цього, 27.01.2022 приблизно о 18 годин 00 хвилин поблизу будинку № 2 по вул. Сквирське Шосе в м. Біла Церква, Київської області, ОСОБА_3 був зупинений працівниками поліції для перевірки на предмет зберігання заборонених в обігу предметів та речовин. В ході особистого обшуку ОСОБА_3 з лівої кишені його куртки виявлено та вилучено згорток із полімерного пакету чорного кольору, загорнутий у речовину синього кольору, зовні схожу на пластилін, із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору - метадон.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального проступку просив суд визнати недоцільним дослідження доказів у частині обставин вчинення цього кримінального правопорушення, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.
Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумніві суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.
Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального провадження, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого, у відповідності до положень Кримінального кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України.
З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки останній вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.
Підстав у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Мотиви призначення відповідного покарання.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами статей 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, судом встановлена обставина, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, а саме визнання вини, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Крім цього при призначенні покарання обвинуваченому суд враховує дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше судимий, судимість у встановленому порядку не знята та не погашена, отже маючи непогашену у встановленому законом порядку судимість обвинувачений на шлях виправлення не став та знов вчинив кримінальний проступок у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, на даний час до суду направлено обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , по якому ще рішення не прийнято. Крім того ОСОБА_3 офіційно працевлаштований, де характеризується позитивно, тобто має систематичний дохід, неодружений та не має утриманців, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, однак перебуває під наглядом лікаря-нарколога з приводу синдрому залежності від наркотичного засобу з 2016 року.
Також суд враховує позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання у вигляді обмеження волі із звільненням від відбуванням покарання з іспитовим строком; відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення кримінального проступку та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції частини 1 статті 309 КК України, а саме у виді обмеження волі із застосуванням іспитового строку.
Так, суд приходить до висновку про можливість перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, оскільки зазначене покарання відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів (кримінальних проступків).
Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді арешту є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних проступків).
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Крім цього, встановлено, що підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та у світлі того, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Запобіжний захід ОСОБА_3 під час досудового слідства не обирався, отже до набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно останнього не обирати.
Однак, в ході досудового розслідування ОСОБА_3 був затриманий 27.01.2022 фактично о 18 год. 00 хв. і у цей же день 27.01.2021 о 19 год. 50 хв. останній звільнений.
Процесуальні витрати - в межах обвинувачення за ч. 1 ст. 309 КК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 у порядку статей 122, 124 КПК України.
Питання речових доказів у кримінальному провадженні вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у справі відсутній.
Керуючись статтями 368, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні по ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на два роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на два роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_3 строку його тримання під вартою 27.01.2022 (один день), із розрахунку одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дня обмеження волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
На підставі статей 122-124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за залучення експерта на суму 1372 гривень (одна тисяча триста сімдесят дві гривень 96 копійок).
Речовий доказ по справі, а саме згорток із полімерного пакету чорного кольору, загорнутий у речовину синього кольору, зовні схожу на пластилін, із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, метадон, який за квитанцією № 206 від 08.02.2022 зберігається у камері зберігання речових доказів Білоцерківського районного Управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, після набрання вироком законної сили - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.
Суддя: ОСОБА_5