Справа № 355/280/21
Провадження № 2/355/168/22
17 червня 2022 року
Баришівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Червонописького В.С.,
секретаря судового засідання Котенко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Баришівка Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 17.02.2015 у розмірі 8 982,17 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач є спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , з яким Банк підписав Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт.
Разом з позовною заявою подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, за вісдсутності позивача та не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Також позивач просив суд витребувати від територіального округу, до повноважень якого входять питання реєстрації проживання фізичних осіб (Центру надання адміністратиних послуг у місті та/або сільської ради), компетенція якого територіально поширюється на адресу останнього місця реєстрації проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальника ОСОБА_2 : довідку про склад сімї та реєстрації осіб за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та витребувано в Баришівській нотаріальній конторі копію спадкової справи заведеної до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5 - 8).
На виконання вимог п. п. 2, 3 ч.3 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи, інші процесуальні дії у справі.
У відповідь на запит Відділ обліку та монвторингу інформації про реєстрацію місця проживання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України, до суду надійшла відповідь про те, що місцепроживання відповідача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 56).
Ухвалою суду від 19 квітня 2021 року суддею Коваленко К.В. відкрито провадження у справі, задовлено клопотання позивача та витребувано від територіального округу, до повноважень якого входять питання реєстрації проживання фізичних осіб (Центру надання адміністратиних послуг у місті та/або сільської ради), компетенція якого територіально поширюється на адресу останнього місця реєстрації проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальника ОСОБА_2 : довідку про склад сімї та реєстрації осіб за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та витребувано в Баришівській нотаріальній конторі копію спадкової справи заведеної до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку з тимчасовим відстороненням судді ОСОБА_3 від здійснення правосуддя (повідомлення Вищої ради правосуддя від 12.05.2021), на підставі розпорядження керівника апарату Баришівського районного суду Київської області № 930 від 06.08.2021 проведено повторний автоматизований розподіл судових справ і дану справу розподілено судді Червонопиському В.С. Ухвалою суду від 03.12.2021 справу прийнято до провадження судді Червонописького В.С., призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
13.06.2022 до суду надійшло клопотання від відповідача про визнання позиваних вимог (а.с. 81).
17.06.2022 до суду надійшло клопотання від відповідача, в якому остання заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про спадкоємців боржника, не надано доказів щодо постійного проживання відповідча з ОСОБА_2 . Оскільки після смерті ОСОБА_2 відповідач спадщину не приймав, то ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Від Відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги не визнає, оскільки відстуні відомості про спадкоємців боржника. Станом на 17.06.2022 вона не зверталась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ..
Позивач в судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив. В процесі розгляду справи позивач про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції, електронних листів. В матеріалах справи наявні клопотання позивача пр розгляд справи без його участі.
Суд розглядає дану справу за правилами загального позовного провдаження.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
17.02.2015 між ОСОБА_2 та позивачем підписано Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт (а.с. 12).
Відповідно до вищевкааної угоди ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 4 608,00 грн. Зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,996% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до п. 1.1.3. дата погашення заборгованості до 29.02.2016.
У 2019 році Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 .
14.08.2019 ухвалою Баришівського районного суду Київської області провадження у справі №355/1098/19 за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 закрито у зв'язку з смертю відповідача (а.с. 40).
10.03.2021 ТА КБ «Приватбанк» повторно звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт, укладеною 17.02.2015 між ОСОБА_2 та позивачем, предявивши позовні вимоги спадкоємцю померлого - ОСОБА_1 .
З наданих позивачем документів суд встановив, що після смерті ОСОБА_2 , спадкоємці померлого не звертались до нотаріуса із заявами про прийняття чи відмову від прийняття спадщини, що підтверджується відповіддю Баришівської районної нотаріальної контори від 01.07.2020 (а.с. 43).
Позивач вважає, що саме ОСОБА_1 є спадкоємцем після ОСОБА_2 , оскільки на момент смерті спадкодавця постійно з ним проживала, отже, відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину.
Доказів того, що ОСОБА_1 дійсно на момент смерті спадкодавця постійно з ним проживала, позивач суду не надав.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1216, 1218 ЦК України).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша-друга статті 1220 ЦК України).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частини перша, третя статті 1268 ЦК України).
Також статтею 1241 ЦК України встановлено право осіб на обов'язкову частку у спадщині.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦПК України).
Крім того, відповідно до частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Аналіз норм статей 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України дає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно (право володіння, користування).
Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентовані приписами статей 1281 і 1282 ЦК України.
Статтею 1281 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
За змістом статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов'язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців в межах вартості отриманої спадщини є справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.
Урахування вартості спадщини дає підстави стверджувати, що спадкоємець може задовольнити вимоги кредитора спадкодавця за рахунок іншого власного майна, що не входить до складу спадщини, якщо успадковане майно становить для спадкоємця більший інтерес, ніж те власне майно, яке спадкоємець може передати кредитору в рахунок погашення заборгованості.
При вирішенні спору про стягнення з спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов'язані із з'ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, спадкової маси, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором встановленого законом строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вивчивши надані матеріали справи, суд прийшов до висновку про відсутність належних та допустимих доказів щодо кола спадкоємців, спадкової маси на час відкриття спадщини (спадкової маси), на підтвердження того, що саме входило до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 вартості одержаного у спадщину майна спадкоємцями, і що вартість спадкового майна, яке прийнято спадкоємцями, є достатньою для задоволення вимог кредитора та стягнення заборгованості спадкодавця в межах вартості майна одержаного у спадщину.
Крім того, як зазначає позивач, спадкоємці ОСОБА_2 мали звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини або відмову у прийнятті спадщину у строк з 07.09.2017 по 07.03.2018 рік.
З позовом до ОСОБА_1 позивач звернувся 10.03.2021, тобто з порушенням строку, передбаченого ст. 1218 Цивільного кодексу України.
Враховуючи викладене, відсутні правові підстави для задоволення позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи результати розгляду справи, судовий збір не підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст.11, 526, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 83, 89, 141, 265, 268, ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 26.06.2022.
Суддя: В. ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ