№ 2-8/09
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
10 липня 2009 року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі
головуючого судді Клешньова О.І.
при секретарі Гура О.В., Коляденко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівка справу за позовом ТОВ «Співдружність» до ОСОБА_1 про стягнення збитків від кримінального злочину та по зустрічному позову про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди,
ТОВ «Співдружність» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 2 686,06 гривень.
Свої вимоги обґрунтувало тим, що ОСОБА_1, працюючи торговим агентом ТОВ «Співдружність» і будучи матеріально відповідальною особою у період з 21.01.2003 року по 29.01.2003 року, діючи навмисно із корисливих спонукань, шляхом шахрайства захопив майно ТОВ «Співдружність» на суму 2 686,06 гривень. 5 вересня 2007 року Центрально-Міським судом м. Горлівки було розглянуто кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України, але цивільний позов у справі не розглядався у зв'язку із застосуванням до ОСОБА_1 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року. 2 686,06 гривень складають збитки внаслідок скоєння злочину, які ОСОБА_1 не було відшкодовано.
Під час розгляду справи ТОВ «Співдружність» змінило позовні вимоги, збільшив ви-требумєму суму до 7 425,58 гривень, а потім просило на тих же підставах стягнути з ОСОБА_1 7 341,13 гривень, вказавши, що означена сума складає завдані внаслідок злочину збитки станом на 1.06.2009 року, які розраховані у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 22 січня 1996 року.
Представник позивача надав зустрічний позов у якому просив стягнути з ТОВ «Співдружність» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 600 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 18 876,1 гривні та у відшкодування моральної шкоди 3 000 гривень. Просив також зобов'язати ТОВ «Співдружність» сплатити за ОСОБА_1 податки та страхові внески.
Свої вимоги обгрунтував тим, що ОСОБА_1 працював у ТОВ «Співдружність з 5.07.2001 року по 31.01.2003 року торговим агентом, при звільненні не отримав заробітну плату за грудень 2002 року і січень 2003 року та компенсацію за невикористану відпустку загальною сумою 600 гривень. Крім того йому стало відомо, що ТОВ «Співдружність» не сплачувало за нього податки та страхові внески, це позбавило його 1,5 роки страхового стажу і завдало моральної шкоди.
У судовому засіданні кожна з сторін наполягала на своїх позовних вимогах, зустрічні вимоги не визнала як необгрунтовані.
Представник ОСОБА_1 також пояснила, що сплачувала в ТОВ «Співдружність» в якості відшкодування шкоди 2 700 гривень, а представник ТОВ «Співдружність» стверджував, що з отриманих 2 700 гривень 1 500 гривень були зараховані на покриття розходів по проведенню експертизи по кримінальній справі, а 1 200 гривень - на покриття збитків від злочину.
Згідно з постановою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 5 вересня 2007 року (а.с. 4-6,91-93) ОСОБА_1 працював у ТОВ «Співдружність» торговим агентом, був матеріально відповідальною особою і з корисливих спонукань, зловживаючи довірою керівників підприємства, заволодів грошима, які повинні були бути внесені в касу ТОВ «Співдружність» за відвантажені товаро-матеріальні цінності, отриманими ним 20.01.2003 року від ПП «Мальцев» 1 753,93 гривнями, отриманими 29.01.2003 року від КП СП «Луна» 715,21 гривнями та 22.01.2003 року заволодів товаром ТОВ «Співдружність» на суму 216,92 гривні, а всього заволодів майном на суму 2 686,06 гривень. Дії ОСОБА_1 досудове слідство кваліфікувало як скоєння злочину, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України. ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 1 п. «б» Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року.
Відповідно до чеку (а.с. 20) ТОВ «Співдружність» у лютому 2007 року отримувало грошовий переказ у розмірі 2 700 гривень.
По кримінальній справі проводилась судово-бухгалтерська експертиза, якою було встановлено, що матеріальна шкода, заподіяна ТОВ «Співдружність» ОСОБА_1 складається з вартості матеріальних цінностей, поставлених покупцям, грошові кошти за які не були внесені в касу підприємства. Вартість експертизи складає 1 500 гривень (а.с. 45,46,50-75).
Обставини скоєння ОСОБА_1 злочину підтверджуються копіми заяв, протоколів (а.с. 76-85).
Робота ОСОБА_1 у ТОВ «Співдружність» в якості торгового агента підтверджується копією трудової книжки, відомостями з Державного реєстру ДПА (а.с. 88,89).
ОСОБА_1 на персоніфікованому обліку Пенсійного фонду України в Калінінсько-му районі м. Горлівки під час роботи у ТОВ «Співдружність» не знаходився, але підприємство сплачувало за нього страхові внески в УПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки відповідно до нарахованої заробітної плати (а.с. 90,110,114,128).
За виділеними з кримінальної справи матеріалами обвинувачення ОСОБА_1 не висовувалося (а.с. 178-181).
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
ОСОБА_1 працюючи у ТОВ «Співдружність» торговим агентом та будучи матеріально відповідальною особою, із корисливих спонукань, зловживаючи довірою керівників підприємства, заволодів грошима, отриманими ним 20.01.2003 року від ПП «Мальцев» у розмірі 1 753,93 гривень та отриманими 29.01.2003 року від КП СП «Луна» 715,21 гривнями, які повинні були бути внесені в касу ТОВ «Співдружність» за відвантажений товар, а також 22.01.2003 року заволодів товаром ТОВ «Співдружність» на суму 216,92 гривні, а всього заволодів майном на суму 2 686,06 гривень.
Внаслідок скоєння злочину, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України, ОСОБА_1 завдав ТОВ «Співдружність» шкоду, яка складається з вартості матеріальних цінностей, поставлених покупцям, грошові кошти за які не були внесені в касу підприємства.
ОСОБА_1 підприємству було відшкодовано 2 700 гривень.
Оскільки у переказі не вказувалося на що саме спрямовані перелічені гроші, а віднесення ТОВ «Співдружність» їх на покриття вартості експертизи і збитків другою стороною не спростовано, суд приходить до висновку, що ТОВ «Співдружність» доведено існування невідшкодованої вартості товару на час скоєння злочину у розмірі 1 486,06 гривень.
Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, яка заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі заподіявшею її особою.
Механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, крім дорогоцінного каміння та валютних цінностей визначається «Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» затверджених постановою КМ України від 22.01.1996 року № 116.
Оскільки шкода була заподіяна на початку 2003 року і до теперішнього часу не відшкодована, ТОВ «Співдружність» правомірно застосовано передбачену Постановою КМ формулу Рз = {(Бв - А) х Іінф. + ПДВ + Азб х 2 і розмір збитків визначено у сумі 7 341,13 гривень.
Згідно з ст. 60 ч. 1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Представниками ОСОБА_1 не доведено існування заборгованості по заробітній платі та несплата страхових внесків і податків з боку ТОВ «Співдружність». Означені ствердження представників ОСОБА_1 також спростовуються відомостями про заробітну плату ОСОБА_1 та сплаченими страховими внесками в УПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки.
За таких обставин позовні вимоги ТОВ «Співдружність» підлягають задоволенню, а в позовних вимогах ОСОБА_1 повинно бути відмовлено як необгрунтованих.
На підставі ст. 1166 ЦК України, керуючись ст. ст. 8,10,11,88,109,209,212-215 ЦПК України, суд
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність» у відшкодування збитків від кримінального злочину 7 341 гривню 13 копійок, а у відшкодування судових витрат 81 гривню.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування моральної шкоди та спонукання до сплати страхових внесків відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 22 гривні 41 копійка.
Рішення може бути оскаржене до Донецького Апеляційного суду через Калінінський районний суд протягом 20 днів після надання у 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження.