79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.06.2022 Справа № 914/702/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М.,
розглянувши матеріали справи за позовом: Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Волинській області, м. Луцьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт", м. Львів
про стягнення коштів в розмірі 40 491,00 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Волинській області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт" про стягнення коштів в розмірі 40 491,00 грн.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.04.2022 р. позовну заяву Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Волинській області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт" про стягнення коштів в розмірі 40 491,00 грн. залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.
21.04.2022 р. позивачем, на виконання вимог ухвали суду від 19.04.2022 р. про залишення позовної заяви без руху, направлено на адресу суду клопотання з додатками, яке зареєстроване відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації Господарського суду Львівської області за вх. № 8404/22 від 25.04.2022 р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 28.04.2022 р. судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 01.06.2022 р.
Розгляд справи по суті відкладено на 29.06.2022 р. з підстав, викладених в ухвалі суду від 01.06.2022 р.
29.06.2022 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
28.06.2022 р. позивачем подано на адресу суду заяву за вх. № 1969/22, в якій позивач зазначає про те, що позивач є військовою установою, має статус військової частини, весь особовий склад якої на даний час в умовах воєнного стану постійно задіяний у відповідних заходах щодо забезпечення обороноздатності та безпеки країни, зокрема - на території Волинської області, а тому об'єктивно не має можливості відрядити свого представника з метою його участі в судовому засіданні 29.06.2022 р. для розгляду даної справи по суті. На підставі наведеного, позивач просить суд розглянути справу № 914/702/22 за відсутності повноважного представника позивача, а також зазначає про те, що у випадку відсутності в судовому засіданні представника відповідача розглянути справу № 914/702/22 за його відсутності за наявними матеріалами справи.
29.06.2022 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, вимог ухвали суду від 28.04.2022 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
Враховуючи ч.3 ст.222 ГПК України, відповідно до якої, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Відтак, фіксування судового процесу під час судового засідання 29.06.2022 р. не здійснюється.
28.06.2022 р. представником відповідача подано на адресу суду клопотання (за вх. № 13728/22) про відкладення розгляду справи у зв'язку із введенням на території України воєнного стану.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Ухвала суду від 28.04.2022 р. про відкриття провадження у справі скеровувалась відповідачу судом за адресою: 79044, м. Львів, вул. Єфремова, 84/1Б, тобто за його місцезнаходженням, зазначеним у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта", щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901414530160, ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.04.2022 р. про відкриття провадження у справі, відповідачем отримано 03.05.2022 р.
Крім того, ухвала суду від 01.06.2022 р., якою розгляд справи відкладено на 29.06.2022 р. направлялась відповідачу на його електронну адресу.
Суд зазначає, що відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав. Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Стосовно клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи за вх. № 13728/22 від 28.06.2022 р., суд зазначає наступне.
Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 28.04.2022 р. судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 01.06.2022 р. розгляд справи по суті судом було відкладено на 29.06.2022 р.
Слід вказати, що задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи призведе до невиправданого затягування судового процесу, суперечитиме завданню господарського судочинства, порушуватиме уже зазначений вище принцип розумності процесуальних строків, а також принципи змагальності, пропорційності та рівності учасників судового процесу перед законом і судом.
Сторонам у даній справі було надано достатньо часу висловити свою позицію у справі, в т. ч. письмово, та реалізувати права надані їм чинним процесуальним законодавством України, що вбачається з ухвал суду, що містяться в матеріалах справи.
Враховуючи достатність документів наявних у матеріалах справи № 914/702/22 для вирішення спору по суті, суд не вважає відсутність представника відповідача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.
Крім цього, суд враховує також, що військових дій на території Львівської області не здійснюється.
Зважаючи на те, що розгляд справи № 914/702/22 здійснюється судом за правилами спрощеного позовного провадження, з метою недопущення порушення строків, які визначені ст. 248 ГПК України для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а також беручи до уваги те, що явка представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою ухвалами суду у даній справі, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи по суті.
Небажання сторони реалізувати її процесуальні права, не позбавляє суд обов'язку здійснити справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Інші підстави для відкладення розгляду справи, визначені ч. 2 ст. 202 ГПК України також відсутні.
Зважаючи на викладене вище, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи за вх. № 13728/22 від 28.06.2022 р.
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020р. у справі №910/16409/15: "свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду".
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи.
Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.
Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.
Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.
В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.
Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи і те, що явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою ухвалами суду у даній справі, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/702/22.
В судовому засіданні 29.06.2022 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що 25 травня 2021 року позивачем укладено Договір про закупівлю товару № 55 (талонів на 700 літрів бензину А-92 та 1000 літрів дизельного палива) на загальну суму 43 830,00 грн. (надалі - Договір) з ТОВ «ПРАЙМ ЛАЙТ» як з переможцем спрощеної закупівлі відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі». В якості товару, згідно умов даного Договору, ТзОВ "Прайм Лайт" надало відповідні талони, емітовані ТОВ «ІНТЕР КАРД» (м. Львів, вул. Богдана Хмельницького. 200, офіс 125). Як зазначає позивач, використавши на початку червня поточного року лише кілька талонів (на 80 л бензину А-92 та 50 л дизельного палива) для заправки пальним транспортних засобів Управління, оператори АЗС компанії «WOG» в подальшому, починаючи з кінця червня, почали відмовлятися від заправки пальним за даними талонами, мотивуючи це тим, що ці талони заблоковані з технічних причин. Факт оплати Позивачем коштів у сумі 43 830,00 грн. на рахунок Відповідача за придбані талони на пальне підтверджується платіжним дорученням № 320 від 28.05.2021 на підставі видаткової накладної № 257 від 27.05.2021, копії яких позивачем долучено до матеріалів справи. Оплативши вартість всіх отриманих талонів на пальне, позивач вважає, що він виконав свої зобов'язання, передбачені пунктами 6.1.1. та 6.4.1 Договору. Виконанням своїх зобов'язань Відповідачем, згідно пункту 5.2 Договору, є погашення талонів, які є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у талонах об'єму пального позивачу. На думку позивача, фактично, поставивши Управлінню талони як товар, за якими позивач немає змоги заправляти свої транспортні засоби пальним, відповідач порушує вищевказані умови Договору. В даному випадку, неможливість використання талонів на пальне виникла не з вини Позивача, а через неналежне виконання умов Договору Відповідачем. Як зазначає позивач, з метою вжиття заходів досудового врегулювання спору, Управлінням було направлено лист-претензію за вих. № 29/01-1143 від 23.11.2021 з вимогою до 10 грудня 2021 року, відповідно до підпунктів 6.2.6, 6.2.7 та пункту 6.3 Договору, виконати одну з умов: 1. Надати можливість отримувати пальне на АЗС України за талонами, придбаними Управлінням у ТОВ «ПРАЙМ ЛАЙТ» згідно Договору. 2. Провести безкоштовний обмін невикористаних Управлінням талонів на 620 літрів бензину А-92 та на 950 літрів дизельного палива, придбаних Управлінням у ТОВ «ПРАЙМ ЛАЙТ» згідно Договору, на аналогічну кількість нових талонів без зміни ціни. 3. Повернути Управлінню кошти у сумі 40 491,00 грн. в обмін на невикористані талони неналежної якості, придбані Управлінням у ТОВ «ПРАЙМ ЛАЙТ», згідно Договору (копія претензії долучена до матеріалів справи). Проте відповідач не надав письмових пояснень щодо невиконання своїх зобов'язань за укладеним Договором про закупівлю товару. На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 40 491,00 грн. основної заборгованості та судові витрати покласти на відповідача.
Позиція відповідача.
29.06.2022 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, вимог ухвали суду від 28.04.2022 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
Однак, відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову, не скористався своїми процесуальними правами як відповідач, визначеними ГПК України.
Ухвала суду від 28.04.2022 р. про відкриття провадження у справі скеровувалась відповідачу судом за адресою: 79044, м. Львів, вул. Єфремова, 84/1Б, тобто за його місцезнаходженням, зазначеним у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта", щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901414530160, ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.04.2022 р. про відкриття провадження у справі, відповідачем отримано 03.05.2022 р.
Крім того, ухвала суду від 01.06.2022 р., якою розгляд справи відкладено на 29.06.2022 р. направлялась відповідачу на його електронну адресу.
Те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду даної справи свідчить також клопотання представника відповідача до суду за вх. № 13728/22 від 28.06.2022 р. про відкладення розгляду справи.
Таким чином, відповідач повідомлявся судом завчасно та належним чином про дату, час і місце розгляду даної справи в розумінні ст.ст. 120, 122, 242 ГПК України.
Крім того, явка учасників справи не визнавалась судом обов'язковою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.
12 квітня Управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Волинській області (надалі - Управління, позивач у справі) відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» в електронній системі закупівель було оголошено про проведення спрощеної закупівлі товару (талонів на 700 літрів бензину А-92 та 1000 літрів дизельного палива) за очікуваною вартістю предмету закупівлі 50 558,00 грн. з ПДВ. В результаті електронного аукціону електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною була визначена пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт" (м. Львів, вул. Єфремова, буд. 84/1 Б) з сумою 43 830,00 грн. з ПДВ.
06 травня 2021 року за результатами розгляду та оцінки пропозиції, учасника ТзОВ "Прайм Лайт" було визначено переможцем спрощеної закупівлі.
25 травня 2021 року позивачем (за договором Замовник) укладено Договір про закупівлю товару № 55 (талонів на 700 літрів бензину А-92 та 1000 літрів дизельного палива) на загальну суму 43 830,00 грн. (надалі - Договір про закупівлю товару) з ТОВ «ПРАЙМ ЛАЙТ» (за договором учасник) як з переможцем спрощеної закупівлі відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі». В якості товару згідно умов даного Договору ТзОВ "Прайм Лайт" надало відповідні талони, емітовані ТОВ «ІНТЕР КАРД» (м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 200, офіс 125). Підставою легальності зазначених талонів став Договір поставки нафтопродуктів оптовими партіями від 01 лютого 2021 року № 1-02/21, укладений між ТзОВ "Прайм Лайт" та ТОВ «ІНТЕР КАРД». Вказані талони надавали можливість Позивачу отримувати пальне на АЗС компанії «WOG».
У п.п. 1.1, 1.3 Договору про закупівлю товару сторони передбачили, що Учасник зобов'язується у 2021 році поставити Замовнику товари, зазначені в тендерній пропозиції, а Замовник - прийняти і оплатити такі товари. Обсяги закупівлі: Дизельне паливо (талони номіналом 10 та 20 літрів) - 1000 літрів, бензин марки А-92 (талони номіналом 10 та 20 літрів) - 700 літрів.
Починаючи з кінця червня, оператори АЗС компанії «WOG» почали відмовлятися від заправки пальним за даними талонами, мотивуючи це тим, що ці талони заблоковані з технічних причин.
23 листопада 2021 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист- претензію з вимогою до 10 грудня 2021 року, відповідно до підпунктів 6.2.6, 6.2.7 та пункту 6.3 Договору про закупівлю товару, виконати одну з умов: 1. Надати можливість отримувати пальне на АЗС України за талонами, придбаними Управлінням у ТОВ «ПРАЙМ ЛАЙТ» згідно Договору. 2. Провести безкоштовний обмін невикористаних Управлінням талонів на 620 літрів бензину А-92 та на 950 літрів дизельного палива, придбаних Управлінням у ТОВ «ПРАЙМ ЛАЙТ» згідно Договору, на аналогічну кількість нових талонів без зміни ціни. 3. Повернути Управлінню кошти у сумі 40 491,00 грн. в обмін на невикористані талони неналежної якості, придбані Управлінням у ТОВ «ПРАЙМ ЛАЙТ» згідно Договору. Проте, відповіді від відповідача на лист- претензію позивачем не отримано.
Згідно пунктів 3.2. та 4.2. Договору про закупівлю товару загальна ціна договору становить 43 830,00 грн., а розрахунки проводяться шляхом оплати Управлінням 100 % вартості фактично поставленого товару протягом 10 робочих днів після отримання товару та підписання видаткової накладної.
Факт оплати Позивачем коштів у сумі 43 830,00 грн. на рахунок Відповідача за придбані талони на пальне підтверджується платіжним дорученням № 320 від 28.05.2021 на підставі видаткової накладної № 257 від 27.05.2021, копії яких позивачем долучено до матеріалів справи.
За умовами пункту 5.3. Договору Управління мало право отримувати товар за талонами до 31 березня 2022 року, а сам термін дії талонів - до 25.05.2022 року, який вказаний на самих талонах, копія зразків яких долучена до матеріалів справи, та в Акті приймання-передачі талонів на пальне від 27 травня 2021 року, який також долучено позивачем до матеріалів справи.
Згідно пунктів 5.4. 6.2.7. та 6.3.3 Договору, Позивач має право отримувати товар за талонами протягом терміну їх дії, а Відповідач постачати товар без встановлення лімітів, цілодобово, включаючи вихідні та святкові дні, на всіх АЗС, що розміщені на території України і вказані Відповідачем як учасником торгів згідно вимог Закону України «Про публічні закупівлі» у своїй тендерній пропозиції.
Відповідно до пункту 10.2. Договору строк його дії закінчується 31.12.2021 року, а в частині проведення розрахунків та поставки товару - до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань за Договором.
Неможливість здійснити заправку транспортних засобів Управлінням за талонами, придбаними у ТОВ «ПРАЙМ ЛАЙТ», підтверджується рапортами співробітників Управління ОСОБА_1. від 25.06.2021 р. та 30.08.2021 р., ОСОБА_2. від 08.07.2021 р. та 31.08.2021 р., ОСОБА_3. від 03.09.2021 р., актами перевірки талонів на пальне від 10.02.2022 р., 14.02.2022 р., 16.02.2022 р. та 17.02.2022 р., здійснених на різних АЗС компанії «WOG». Копії вказаних документів долучено позивачем до матеріалів справи.
Отже, станом на день подання позову неоплаченими є талони на суму 40 491,00 грн., що і слугувало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
ОЦІНКА СУДУ.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами договору про закупівлю № 55 від 25.05.2021 р.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
У розділі V Договору про закупівлю № 55 від 25.05.2021 р. сторони узгодили, що спосіб поставки - у роздріб талонами, які мають серійний та порядкові номери без застосування будь-яких лімітів (обмежень) на відпуск товару. Талони мають бути поставлені Учасником Замовнику до 31 травня 2021 року і вони є підставою для видачі (заправки) з автозаправної станції (АЗС), вказаного у талоні об'єму товару, після чого всі обов'язки Сторін по погашених талонах вважаються виконаними, при цьому Учасник не може передати Замовнику товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено у талонах. Термін дії талонів до 31 березня 2022 року з обміном Учасником невикористаних Замовником талонів на аналогічну кількість нових талонів без зміни ціни за письмовою заявкою Замовника. Талони, видані Учасником після обміну, діють протягом одного року з моменту обміну. Місце поставки товару - мережа АЗС Учасника, що розміщена на всій території України. Відпуск товару в роздріб за талонами здійснюється цілодобово, включаючи вихідні та святкові дні (п.п. 5.1-5.4 договору).
Позивачем, на підтвердження отримання від відповідача талонів (карток, скретч-картки) для заправки автомобілів в АЗС, долучено до матеріалів справи видаткову накладну № 257 від 27.05.2021 р. на суму 43 830,00 грн. Вказана видаткова накладна підписана повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб.
Позивачем також долучено до матеріалів справи платіжне доручення № 320 від 28.05.2021 р. на суму 43 830,00 грн. про сплату позивачем відповідачу коштів на суму 43 830,00 грн.
Як встановлено судом, позивачем було отоварено товар на загальну суму 3 339,00 грн., залишок не отовареного товару (бензину) становить 40 491,00 грн. Починаючи з кінця червня по дату подання позову позивач не мав можливості отоварювати надані скретч-картки/талони на АЗС компанії «WOG» з причини - картки заблоковані з технічних причин.
Позивачем долучено до матеріалів справи перелік кількості та вартості невикористаних (не отоварених) талонів на пальне на загальну суму 40 491,00 грн.
Відтак, загальна вартість непоставленого товару згідно Договору про закупівлю № 55 від 25.05.2021 р. становить 40 491,00 грн.
Суд відзначає, що факт підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджував факт передачі талонів, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Картка являє собою емітований Покупцем документ, встановленого зразку та форми, одноразового використання, що посвідчує право Покупця та/або уповноваженого ним користувача на одержання певної кількості та певної марки нафтопродукту на АЗС Постачальника.
Отже, з моменту передання відповідачем за видатковою накладною карток на пальне Управлінню Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Волинській області, останній набув право власності на нафтопродукти в об'ємах, які зазначені у видатковій накладній № 257 від 27.05.2021 р.
Суд зазначає, що передача талонів на пальне (картки), які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє ТзОВ "Прайм Лайт" від обов'язку передати Управлінню Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Волинській області, придбаний ним згідно Договору товар, так як позивачем придбавався безпосередньо товар: бензин А-92, 700 л (талони номіналом 10, 20 л) та дизельне паливо, 1000 л (талони номіналом 10, 20 л) по вказаному вище договору, а не паливні картки, які підтверджують право власності на нього.
Таким чином, оскільки з моменту передання ТзОВ "Прайм Лайт" карток на пальне Управлінню Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Волинській області, позивач набув право власності на пальне в об'ємах, які зазначені у видатковій накладній № 257 від 27.05.2021 р. на суму 43 830,00 грн., незважаючи на фактичні обставини, за якими згідно таких паливних карток (талонів) позивач не мав можливості отримати товар, а тому позивач вправі вимагати повернення коштів, які перераховані ним відповідачу за договором і на які не отримано товар.
За умовами укладеного договору про закупівлю товару № 55 від 25.05.2021 р., відповідачем прийнято безумовне зобов'язання із забезпечення позивачу можливості використання талонів та заправки автомобілів бензином.
Водночас, таку можливість має бути гарантовано відповідачем шляхом заправляння паливом у мережі АЗС.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання із своєчасної та повної оплати за товар, який мав бути використаний позивачем, шляхом обміну у мережах АЗС оплачених талонів.
Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар на загальну суму 40 491,00 грн.
Відповідач, доказів належного виконання зобов'язань за договором про закупівлю товару № 55 від 25.05.2021 р., суду не подав.
Як передбачено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.09.2020 року у справі № 910/16505/19, тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Аналізуючи твердження та подані на їх підтвердження докази позивачем і ненадання жодних доказів на спростування позиції позивача відповідачем, керуючись наведеним критерієм доказування, суд доходить висновку, що зазначені вище докази, надані позивачем, відповідають критеріям належності та вірогідності, тому вважаються такими, що підтверджують обставини щодо неможливості фактичного отримання позивачем товару, придбаного у відповідача у формі паливних карток, вартістю 40 491,00 грн.
Відтак, обставину неможливості реалізувати паливні картки, придбані у відповідача, суд визнає доведеною. Встановлена поведінка відповідача не відповідає умовам зобов'язань, що виникли між сторонами договору, адже, здійснюючи повну оплату товару - палива при придбанні карток, сторона (позивач) розраховує на відпуск відповідного пального у відповідних АЗС у спосіб пред'явлення паливних карток, обов'язок забезпечення здійснення якого покладається на відповідача.
Таким чином, неможливість використання талонів у повній кількості, доводить не виконання відповідачем зобов'язання з поставки товарів у обсязі та в кількості, погодженій сторонами у договорі про закупівлю товару № 55 від 25.05.2021 р.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 40 491,00 грн.
Станом на момент прийняття рішення у справі у матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані докази, які б спростували позовні вимоги або свідчили про добровільне погашення відповідачем боргу в сумі 40 491,00 грн., доказів протилежного суду не надано.
У суду відсутні докази про те, що договір про закупівлю товару № 55 від 25.05.2021 р. визнавався судом недійсним чи неукладеним.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду.
Враховуючи те, що позивачем подано суду достатньо доказів на обгрунтування позовних вимог, а відповідачем не подано жодних доказів, які б спростовували позовні вимоги або свідчили про добровільне їх погашення, позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення і стягнення з відповідача на користь позивача в заявленій сумі, а саме: 40 491,00 грн. основної заборгованості.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У зв'язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами, не спростовані відповідачем і таким чином позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом, сплачено судовий збір в розмірі 2 481,00 грн., що підтверджується платіжною квитанцією № 10002/056 від 07.04.2022 р. на суму 2 481,00 грн.
Судовий збір в розмірі 2 481,00 грн., відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача, так як спір виник з його вини і ним не погашено суму заборгованості на час ухвалення рішення у справі.
Докази про сплату учасниками справи інших судових витрат чи докази судових витрат, які сторона має сплатити у зв'язку з розглядом даної справи, суду не надано, і такі в матеріалах справи відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ч.2 ст. 178, ч. 1, ч. 3 ст. 202, ч.3 ст.222, ст.ст. 236-241, 242, 252, 327 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт" (79044, м. Львів, вул. Єфремова, 84/1Б; код ЄДРПОУ №42151468) на користь позивача: Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Волинській області (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 40 491,00 грн. основної заборгованості та 2 481,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 29.06.2022 р.
Суддя Долінська О.З.