79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.06.2022р. Справа № 914/623/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Брошко І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Алс Вест”, с.Байківці Тернопільського району Тернопільської області
до відповідача: Фермерського господарства “Любомир-МГ”, с.Новосільці Жидачівського району Львівської області
про стягнення 25% річних.
Ціна позову - 184109,25грн.
За участю представників:
від позивача: Мельник Ігор Васильович - адвокат;
від відповідача: Тимчук Володимир Юрійович - представник;
Заяв про відвід не поступало.
Розгляд справи судом.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Алс Вест” до Фермерського господарства “Любомир-МГ” про стягнення 25% річних в сумі 184109,25грн.
Ухвалою суду від 29.03.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 20.04.2021р. Ухвалами суду від 20.04.2021р., від 18.05.2021р. з врахуванням ухвали суду від 14.06.2021р. продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено розгляд справи на 15.06.2021р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.06.2021р. зупинено провадження у справі №914/623/21 до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі №921/765/20. Ухвалою суду від 23.05.2022р. провадження у справі №914/623/21 поновлено та призначено судове засідання на 07.06.2022р.
Ухвалою суду від 07.06.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 21.06.2022р.
Ухвалою суду від 16.06.2022р. клопотання позивача за вх.№12783/22 про проведення судового засідання у справі №914/623/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення “EasyCon” задоволено, постановлено здійснювати розгляд справи в судовому засіданні у справі №914/623/21, призначеному на 21.06.2022р. в режимі відеоконференції.
В судове засідання 21.06.2022р. позивач явку повноважного представника в режимі відеоконференції забезпечив, який надав пояснення по справі та позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.
В судове засідання 21.06.2022р. відповідач явку повноважного представника забезпечив, який позовні вимоги заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву за вх.№11632/22 від 01.06.2022р. та просить в позові відмовити в повному обсязі. Відповідачем подано відзив на позовну заяву за вх.№11632/22 від 01.06.2022р.
Позиції учасників справи.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки сільськогосподарської техніки №52/015860 від 05.12.2017р. в частині оплати товару у встановлений договором строк. Позивач зазначає, що відповідач має оплатити на користь позивача 25% річних з моменту подачі позовної заяви у справі 914/1054/19, тобто з 21.05.2019р. до моменту виконання зобов'язання з оплати отриманого товару, а саме до 20.07.2020р., яка згідно із розрахунком позивача становить 184109,25грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву за вх.№11632/22 від 01.06.2022р. зазначає, що Фермерське господарство “Любомир-МГ”, зважаючи на неналежне виконання позивачем умов договору поставки сільськогосподарської техніки № 52/015860 від 05.12.2017р., відмовилось від цього договору в порядку ч.2 ст. 678 Цивільного кодексу України (ЦКУ) та в судовому порядку стягнуло з ТОВ “Алс Вест” оплачені за поставлений дефектний товар (плуг) кошти відповідно до рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.06.2021р. у справі № 921/765/20, яке було залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021р. та постановою Верховного Суду від 26.01.2022р. (копії вказаних рішень долучено до матеріалів справи).
Відповідач зазначає, що дефектний товар було передано відповідачу за Актом приймання-передачі, в якому було вказано про відмову ФГ “Любомир-МГ” від договору, як підставу повернення товару. Рішенням суду вказаним вище, встановлено, що позивач поставив за договором товар неналежної якості, тобто не виконав умов договору, на підставі якого просить стягнути 25% річних з відповідача, як відшкодування збитків за прострочення розрахунку. Відповідач стверджує, що позивач не виконавши умови згаданого вище договору, не має права на стягнення штрафних санкцій за договором з ФГ “Любомир-МГ”, оскільки прострочення виконання оплати за товар зумовлене неналежним виконанням договору ТОВ “АЛС ВЕСТ”, тобто з його вини. Відповідач зазначає, що під час дії спірного договору товар, який поставив позивач, неодноразово ламався, що унеможливлювало використання його в господарській діяльності відповідача до проведення ремонтних робіт, а після останньої поломки 16.12.2019р., яку безпідставно відмовився усувати відповідач, взагалі перестав використовуватись. Оскільки, як стверджує відповідач, недоліки товару залишилися не усунуті, тому були відсутні підстави та обов'язок щодо сплати грошових коштів за товар. На думку відповідача, не виконавши умови договору і не поставивши товар належної якості, позивач не може вимагати оплати за такий товар і сплати збитків за несвоєчасну оплату, а оплачена вартість товару підлягає поверненню. У справі № 921/765/20, що розглядалась Господарським судом Тернопільської області відповідачем було доведено неналежну поведінку позивача та стягнуто сплачені за товар кошти на підставі рішення суду. Позивач, знаючи про дефектність товару, не виконав своїх гарантійних зобов'язань та в примусовому порядку стягнув з відповідача кошти за неякісний товар і штрафні санкції, на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2019р. по справі 914/1054/19. Відповідач зазначає, що встановлені судами обставини у справі № 921/765/20 свідчать про те, що після придбання товару відповідач неодноразово звертався до позивача щодо дефектів у роботі придбаного товару, а позивач визнавав такі дефекти як гарантійні випадки та безкоштовно усував їх. Висновком експерта у згаданій вище справі підтверджено істотність недоліків поставленого позивачем товару. Таким чином, на думку відповідача, стягнення з нього штрафних санкцій за прострочення оплати за неякісний товар не відповідає ані принципу розумності, ані принципу справедливості. З огляду на вказані обставини відповідач просить в позові відмовити в повному обсязі.
Обставини, встановлені судом.
05.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Алс Вест” (продавець) та Фермерським господарством “Любомир-МГ” (покупець) укладено договір №52/015860, за умовами п.1.1 якого, продавець поставляє, а покупець приймає та зобов'язується оплатити сільськогосподарську техніку, а саме плуг Gaspardo Міrсо 7+1 (1 (одна) одиниця), надалі іменоване як “Товар”, на умовах, визначених договором.
Відповідно до п.1.2. договору №52/015860 від 05.12.2017р. технічні характеристики, специфікація, склад товару визначаються в додатку №1 (специфікації) до договору, який є його невід'ємною частиною.
Специфікацією від 02.12.2017 (додаток №1) до договору №52/015860 від 05.12.2017р. сторонами встановлено, що товаром з договором є один плуг Gaspardo Міrсо 7+1 on-land Рама 160x160x10 мм. Система захисту зрізний болт. Система анти-шок з азотним акумулятором на транспортному колесі. Відстань між корпусами 105 см. Кліренс рами 87 см. Механічне регулювання першого корпусу. Корпуси з суцільним відвалом. Кукурудзяні передплужники. Збільшена польова дошка на останньому корпусі. Посилений ніж лемеха з вольфрамовою наплавкою. Плуг для роботи по полю та в борозді вартістю 38500 євро з урахуванням ПДВ.
Згідно пункту 2.1. договору №52/015860 від 05.12.2017р. загальна вартість товару з урахуванням ПДВ складає гривневий еквівалент 38 500,00 євро, що підлягає сплаті по курсу перерахунку: з них вартість товару, без ПДВ, складає гривневий еквівалент 32 083,33 євро, сума ПДВ складає гривневий еквівалент 6 416,67 євро. Курс перерахунку - це курс продажу (АSК курс) євро на момент закриття торгів на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню перерахування коштів по даному Договору, збільшений на 0,5%. Сторони погодили використовувати в якості довідкової інформації про курс продаж) (АSК курс) євро на момент закриття торгів на міжбанківському валютному ринку України дані, опубліковані на сайті http://minfin.com.ua/currency/mb/. Курс перерахунку, за яким розраховується гривневий еквівалент відповідного платежу, не може бути нижчим за Курс перерахунку на дату укладення даного договору, а саме: 32,1581 гривень за 1(один) євро.
Згідно пункту 2.2. договору №52/015860 від 05.12.2017р. сума фактично перерахованих платежів не може бути нижчою за гривневий еквівалент, що зафіксований на дату підписання Договору, і який становить 1 238 086,85 грн. Остаточна загальна вартість товару в гривнях визначатиметься сумою всіх гривневих платежів, які мають бути здійснені згідно умов даного договору. Всі розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України - гривні.
Пунктом 2.3. договору №52/015860 від 05.12.2017р. сторонами встановлено, що у разі зміни (підвищення) чи введення додаткових обов'язкових платежів (ставок, тарифів, мита, тощо), що підлягають сплаті при розмитненні товару при ввезенні товару на митну територію України, з моменту укладання договору до остаточного розрахунку, ціна товару підлягає коригуванню (збільшенню) відповідно здійснених змін (підвищень) таких обов'язкових платежів.
Відповідно до пункту 2.4. договору №52/015860 від 05.12.2017р., коригування ціни за п. 2.3. договору здійснюється шляхом підписання сторонами змін до договору. У разі необхідності коригування ціни Продавець направляє Покупцю для підписання Додаткову угоду з визначеною після коригування ціною. Покупець протягом трьох календарних днів з моменту отримання, зобов'язується підписати Додаткову угоду з визначеною після коригування ціною та повернути її Продавцю. У разі неповернення Покупцем на адресу Продавця підписаної Додаткової угоди протягом десяти календарних днів з моменту її отримання, несплачена сума за Товар вважається скоригованою і входить до грошових зобов'язань Покупця за цим Договором.
Згідно з пунктом 4.1. договору №52/015860 від 05.12.2017р. продавець передає товар покупцеві на умовах СРТ (склад покупця: Львівська обл. Жидачівський район, с.Новосельці, вул. Польова, 1), згідно з Інкотермс 2000 року, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати зарахування на поточний рахунок продавця 25% від загальної вартості товару, але не раніше 09.12.2017.
Пунктом 4.3. договору №52/015860 від 05.12.2017р. встановлено, що під час прибуття товару до місця вивантаження покупець зобов'язаний забезпечити присутність своєї уповноваженої особи, яка підписує товарно-транспортну накладну про отримання товару, та наявність в неї печатки покупця. У разі порушення покупцем умов даного пункту, водій має право відмовитися від подальшого розвантаження товару до моменту усунення порушення та покупець зобов'язується відшкодувати продавцю всі витрати за простій транспорту, а продавець не несе відповідальність за порушення строків поставки такого товару.
Відповідно до пункту 4.4. договору №52/015860 від 05.12.2017р. покупець набуває право власності на товар після оплати повної вартості товару.
Згідно пункту 5.1. договору №52/015860 від 05.12.2017р. покупець зобов'язується здійснити оплату товару на умовах розстрочки за наступним графіком: (п.п. 5.1.1.) 25% від загальної вартості товару, що становить гривневий еквівалент 9 625,00 євро, що підлягають сплаті по курсу перерахунку, до 09.12.2017 включно. (п.п. 5.1.2.) 75% від загальної вартості товару, що становить гривневий еквівалент 28 875,00 євро, що підлягають сплаті по курсу перерахунку, до 20.03.2018 включно.
Оскільки умовами даного договору передбачено передачу товару покупцю до оплати ним 100% його вартості товару сторони погодили, що товар вважається таким, що продається в кредит з розстрочкою платежу (ст.694 ЦК України). За користування товарним кредитом покупець зобов'язаний сплачувати продавцю проценти в розмірі 18 % річних від суми неоплаченої гривневої вартості товару за кожен день користування (п.5.2. договору №52/015860 від 05.12.2017р.).
Відповідно до пункту 8.2. договору №52/015860 від 05.12.2017р., у випадку порушення покупцем умов оплати товару, визначених в п.п. 5.1. даного договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, дійсної в період прострочення, від неоплаченої вартості товару з ПДВ, шо підлягає сплаті в гривнях по курсу перерахунку, дійсному в день виникнення у покупця заборгованості, але не нижчому за курс перерахунку на дату укладення даного договору, за кожний календарний день прострочення оплати платежу по день оплати заборгованості включно (без обмеження періоду нарахування пені). У випадку порушення покупцем умов оплати товару, визначених в п. 5.1.2. даного договору, або іншої умови договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф в розмірі 20% від загальної вартості товару та 25 процентів річних від простроченої суми, шо підлягають сплаті в гривнях по курсу перерахунку, дійсному в день виникнення у покупця заборгованості, але не нижчому за курс перерахунку на дату укладення даного договору.
Згідно з пунктом 9.1. договору №52/015860 від 05.12.2017р., договір набирає сили з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами умов дійсного договору.
Договором від 17.04.2018 №1 про внесення змін та доповнень до договору сторони домовились змінити пункт 5.1. основного договору та викласти його в наступній редакції: “ 5.1.1. 8 відсотків від загальної вартості товару, що становить гривневий еквівалент 3 012,32 євро, що підлягають сплаті по курсу перерахунку, до 09.02.2018 включно. 5.1.2. 25% від загальної вартості товару, шо становить гривневий еквівалент 9 625,00 євро, що підлягають сплаті по курсу перерахунку, до 30.04.2018 включно. 5.1.3. 33% від загальної вартості товару, що становить гривневий еквівалент 12 382,00 євро, що підлягають сплаті по курсу перерахунку, до 30.05.2018 включно. 5.1.4. 34% від загальної вартості товару, що становить гривневий еквівалент 13 480,68 євро, що підлягають сплаті по курсу перерахунку до 30.06.2018 включно.”. Крім того, пунктом 2 вказаного договору про внесення змін та доповнень сторони домовились змінити пункт 8.2. договору та викласти його в наступній редакції: “ 8.2. У випадку порушення покупцем умов оплати товару, визначених в пункті 5.1. даного договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, дійсної в період прострочення, від неоплаченої вартості товару з ПДВ, що підлягає сплаті в гривнях по курсу перерахунку, дійсному в день виникнення у покупця заборгованості, але не нижчому за курс перерахунку на дату укладення даного договору, за кожний календарний день прострочення оплати платежу по день оплати заборгованості включно (без обмеження періоду нарахування пені). У випадку порушення покупцем умов оплати товару, визначених в підпунктах 5.1.2.-5.1.4. даного договору, або іншої умови договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф в розмірі 20% від загальної вартості товару та 25 процентів річних від простроченої суми, що підлягають сплаті в гривнях по курсу перерахунку дійсному в день виникнення у покупця заборгованості, але не нижчому за курс перерахунку на дату укладення даного договору.”.
Позивачем на виконання умов укладеного договору передано, а відповідачем прийнято плуг Mirco E/F S.V j 8+0 D105 4WN (HMA5A0217); 8432100000 у кількості одна штука, вартістю 1238086,85грн., що підтверджується видатковою накладною від 29.12.2017 №375/015860.
Згідно із ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
10.09.2019р. рішенням господарського суду Львівської області у справі №914/1054/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛС ВЕСТ” до Фермерського господарства “Любомир-МГ” про стягнення 632469,91грн. суми основного боргу, 247617,37грн. штрафу, 185580,74грн. 25 відсотків річних та 71240,08грн. інфляційних втрат, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2020р., позов задоволено частково, стягнуто з Фермерського господарства “ЛЮБОМИР-МГ” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛС ВЕСТ” 632469,43грн суми основного боргу, 247617,37грн. штрафу, 185580,74грн. 25% річних та 15985,01грн. судового збору. Даним рішенням від 10.09.2019р. та постановою західного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 надано оцінку факту поставки продавцем покупцю плуга Gaspardo MIRCO E/F S.V J 8+0 D105 4WN (HMA5A0217) замість плуга GaspardoМігсо 7+1 On-Land і, враховуючи факт прийняття цього плуга покупцем та незаявлення вимог протягом розумного строку, судами було встановлено, що ця поставка відбулася відповідно до договору.
Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання виконав частково добровільно на суму 609521,71грн., що встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 10.09.2019р. у справі №914/1054/19. В подальшому рішенням господарського суду Львівської області від 10.09.2019р. у справі №914/1054/19 постановлено стягнути з ФГ “Любомир-МГ” 632469,43грн суму основного боргу, 247617,37грн. штрафу, 185580,74грн. 25% річних та 15985,01грн. судового збору. Вказані суми, як зазначає позивач, в порядку примусового виконання даного рішення було перераховано відповідачем на користь позивача, що підтверджується Банківськими виписками АТ “Укрсиббанк” по рахунку від 17.04.2020р. на суму 122102,21грн., від 10.07.2020р. на суму 9454,54грн., від 20.07.2020р. на суму 950095,80грн. Таким чином, зобов'язання за договором №52/015860 від 05.12.2017р. в частині оплати основного боргу відповідачем виконано в повному обсязі, що визнано сторонами.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно із ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч.2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як встановлено судом відповідач за поставлений плуг розрахувався у повному обсязі: частково - добровільно, а частково - у примусовому порядку на виконання вказаного вище рішення Господарського суду Львівської області від 10 вересня 2019 року у справі № 914/1054/19 та сплатив штрафні санкції, що підтверджується Банківськими виписками АТ “Укрсиббанк” по рахунку від 17.04.2020р. на суму 122102,21грн., від 10.07.2020р. на суму 9454,54грн., від 20.07.2020р. на суму 950095,80грн.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із п.8.2 договору №52/015860 від 05.12.2017р. з врахуванням договору від 17.04.2018 №1 про внесення змін та доповнень, у випадку порушення покупцем умов оплати товару, визначених в підпунктах 5.1.2.-5.1.4. даного договору, або іншої умови договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф в розмірі 20% від загальної вартості товару та 25 процентів річних від простроченої суми, що підлягають сплаті в гривнях по курсу перерахунку дійсному в день виникнення у покупця заборгованості, але не нижчому за курс перерахунку на дату укладення даного договору.
Позивач, на підставі п.8.2 договору №52/015860 від 05.12.2017р. нарахував відповідачу за прострочення виконання зобов'язання 25% річних в розмірі 184109,25грн. за період з 22.05.2019р. по 19.07.2020р.
11.06.2021р. рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі №921/765/20 за позовом Фермерського господарства “Любомир-МГ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛС ВЕСТ” про стягнення 1 241 991,14 грн., залишеним без змін постановами Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021р. та Верховного Суду від 26.01.2022р., позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛС ВЕСТ” на користь Фермерського господарства “Любомир-МГ” 1241991,14грн. сплаченої за товар грошової суми та 18629,87грн. судового збору.
У рішенні Господарського суду Тернопільської області від 11.06.2021р. у справі №921/765/20 зазначено, що у висновку експерта за результатами проведення інженерно-технічної експертизи за заявою голови фермерського господарства “ЛЮБОМИР-МГ” С.Мокрицького” № 6429 від 04 січня 2021 року, зазначено: “Відповідно до записів, які є в нарядах-замовленнях, ремонтні роботи, що проводилися попередньо, були пов'язані із ліквідацією поломок (дефектів), що проявлялися в деталях та елементах вузла поворотного механізму плуга (дефект стійки переднього корпусу, дефект кронштейна поворотного важеля тощо). Руйнування вісі, що з'єднувала передню підвіску та кулісу, як складових частин з поворотного механізму плуга сталося також в результаті прояву дефектів - підрізу вісі. Отже, з технічної точки зору, у поворотному механізмі плуга в процесі його експлуатації неодноразово проявлялися недоліки (дефекти), які хоч і усувалися попередніми ремонтними роботами, проявлялися знову і знову. Тобто їх можна класифікувати як істотний недолік поворотного механізму плуга, який виявився неодноразово та з'являвся знову після їх усунення”. Таким чином, експертом дано відповідь, що оформлені нарядами замовленнями №№ 000665, 001042, 001043, 001445 гарантійні ремонтні роботи є усуненнями одного і того ж недоліку поворотного механізму плуга, який проявлявся знову і знову після його усунення. Проявом цього ж самого недоліку є остання поломка, яка сталася 16 грудня 2019 року, після якої плуг не використовується. Висновок експерта вказує, що на усунення саме цього, одного і того ж повторюваного недоліку у поворотному механізмі плуга виконувалися всі ремонтні роботи під час гарантійного терміну (з врахуванням його постійного продовження на підставі ч. 2 та ч. 4 ст. 676 ЦК України), які сам же відповідач оформляв нарядами - замовленнями на гарантійний ремонт №№ 000665, 001042, 001043, 001445.
Верховний Суд у постанові від 26.01.2022р. у справі №921/765/20 вказав, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, цілком обґрунтовано виходив з того, що перебіг гарантійного строку обчислюється з дати введення техніки в експлуатацію, який в даному випадку, як стверджує позивач та не заперечує відповідач, розпочався із весняно-літнього сезону 2018 року, оскільки поставка плуга відбулася 29.12.2017, тобто після закінчення основних осінніх польових робіт, та в межах якого виконувались ремонтні роботи по усуненню виявлених недоліків, які сам відповідач оформляв нарядами-замовленнями на гарантійний ремонт. Продавцем не доведено належними доказами відсутність його вини у неналежному виконанні взятих на себе зобов'язань щодо якості поставленого товару (плуга), на який ним надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк), в межах якого самим відповідачем здійснювались гарантійні ремонтні роботи для усунення одного і того ж недоліку поворотного механізму плуга, який проявлявся знову і знову після його усунення.
У постанові Верховного суду від 26.01.2022р. у справі №921/765/20 зокрема зазначено, що 16.12.2019р. сталася остання поломка плуга, у зв"язкуіз чим покупець звернувся до ТОВ "Алс Вест" із листом від 18.12.2019 №41, у відповідь на який отримав повідомлення, що договору на сервісне обслуговування плуга із ТОВ "Алс Вест" покупцем не укладено, а тому ніякі роботи виконуватися не будуть поки такого договору на оплатній основі не буде укладено.
У постанові від 26.01.2022р. у справі №921/765/20 Верховний Суд вказав на те, що належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки не обмежується лише передачею товару, адже після передачі товару продавець в даному випадку повинен виконувати гарантійні зобов'язання, які обумовлено сторонами в укладеному договорі або встановлено положеннями чинного законодавства.
Верховним Судом зазначено, що оскільки на підставі оцінки судами належних та допустимих доказів ними встановлено, що товар (плуг), який був поставлений позивачу на підставі спірного договору, є неналежної якості, недоліки якого були виявлені під час його експлуатації, і такі недоліки являються дефектом самого товару, колегія суддів погоджується з висновками про наявність у позивача права у відповідності до частини другої статті 678 ЦК України відмовитись від договору та заявити вимоги про стягнення з відповідача сплаченої вартості за поставлений товар неналежної якості.
Згідно із ч.5 ст.268 ГК України, у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами (у разі наявності) чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст.614 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування процентів річних є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Нормами глави 48 Цивільного кодексу України визначено зокрема такі принципи (умови) належного виконання зобов'язання: належний строк (термін) виконання зобов'язання (ст. 530 ЦК України); належне виконання щодо предмета зобов'язання, яке вважається виконаним належним чином відповідно до умов договору, якщо боржник виконав його таким чином та способом, на які повинні були розраховувати обидві сторони, а за наслідками такого виконання сторона договору отримала можливість розпоряджатися виконаним. (постанова від 05 квітня 2018 року у справі № 914/1027/16 https://reyestr.court.gov.ua/Review/73261270).
Відповідно до укладеного сторонами договору продавець гарантує покупцю, що товар, який поставляється за даним договором, є новим і знаходиться в робочому стані, розмитнений та сертифікований (п. 3.1 договору).
Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.
Згідно із ч.ч.1, 4 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.
Згідно із ч.3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Як встановлено рішеннями судів у справі №921/765/20, позивач поставив товар неналежної якості, недоліки якого були виявлені під час його експлуатації, і такі недоліки являються дефектом самого товару, тобто позивач не виконав своїх зобов"язань згідно умов договору №52/015860 від 05.12.2017р. щодо поставки товару належної якості.
З урахуванням системного аналізу змісту ст.ст. 538, 548 ЦК України, виконання сторонами договору поставки (купівлі-продажу) своїх обов'язків має зустрічний характер, тому невиконання продавцем обов'язку щодо передачі товару належної якості є підставою застосування статті 538 ЦК України, відповідно до положень якої, покупець має право зупинити виконання своїх обов'язків за договором або відмовитися від його виконання частково або повністю.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в рішеннях у справі №921/765/20 позивач не належно виконав свої зобов'язання згідно договору №52/015860 від 05.12.2017р., передав неякісний товар та відмовився від гарантійних зобов'язань, внаслідок чого через істотний недолік, товар неможливо було використовувати за призначенням, відповідно прострочив виконання свого зобов'язання, у зв"язку із чим у відповідача були усі підстави для зупинення виконання свого обов"язку та відмовитись від його виконання, відтак за даних обставин відсутні правові підстави для нарахування та стягнення 25% річних з вартості товару, яка зокрема повернена покупцю відповідно до рішень господарських судів у справі №921/765/20.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, надані пояснення, суд дійшов висновку, що обставини які підлягають доказуванню, позивачем не доведені, позовні вимоги необґрунтовані та не підтверджені належними доказами, тому задоволенню не підлягають.
Судовий збір та судові витрати покладаються на позивача, відповідно до вимог ст.129 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 29.06.2022р.
Суддя Іванчук С.В.