ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.06.2022Справа № 910/2335/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства "Чернівціобленерго"
до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"
про стягнення 198 224, 98 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Акціонерне товариство «Чернівціобленерго» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 198 224, 98 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, до якого відповідач приєднався шляхом подання заяви-приєднання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 позовну заяву Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» залишено без руху. Встановлено Акціонерному товариству «Чернівціобленерго» строк для усунення недоліків позовної заяви.
20.04.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (надіслана засобами поштового зв'язку - 15.04.2022).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.04.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, 04080.
З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення представнику відповідача 04.05.2022 ухвали Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (з урахуванням змін від 23.12.2021 № 1698-6) визначено постачальником "останньої надії" на період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2022 року.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі також - Правила тут і надалі на момент виникнення правовідносин стоірн), відповідно до п. 3.1.4 яких електропостачальник перед початком постачання електричної енергії споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи, повинен укласти договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи, на підставі якого отримати доступ до мереж оператора системи з метою реалізації своїх прав та виконання обов'язків та функцій як електропостачальника по відношенню до споживачів, електроустановки яких приєднані на відповідній території до мереж оператора системи, узгодивши умови щодо необхідного інформаційного обміну, взаємних прав, обов'язків та відповідальності сторін, а також порядок виставлення рахунків за послуги з розподілу/передачі електричної енергії.
Відповідно до п. 1.2.6 Правил, у разі постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або "останньої надії" послугу з розподілу (передачі) електричної енергії для потреб споживачів, електроустановки яких приєднані на території діяльності відповідного оператора системи, оплачує відповідний електропостачальник за усією сукупністю зазначених споживачів, постачання яким здійснює постачальник універсальних послуг або "останньої надії". При цьому ціни на електричну енергію, що постачається споживачам постачальниками універсальних послуг та "останньої надії", включають, у тому числі, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.
Згідно з п. 2.1.16 Правил, договір електропостачальника про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання, зміст якого визначається оператором системи на основі типового договору, що є додатком 4 до цих Правил, оприлюднюється на офіційному веб-сайті оператора системи та укладається шляхом надання електропостачальником заяви-приєднання. Датою початку дії зазначеного договору є наступний робочий день від дня отримання оператором системи заяви-приєднання електропостачальника щодо укладення такого договору.
Так, 18.12.2020 між Акціонерним товариством "Чернівціобленерго" (далі - оператор системи) та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - електропостачальник) укладено договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, шляхом підписання Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" 09.12.2020 заявки-приєднання до умов публічного договору на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» з метою передачі (розподілу) електричної енергії споживачам електропостачальника, за пунктом 2.1 якого оператор системи надає послуги з розподілу/передачі електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи постачальника згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точками вимірювання.
Згідно з п. 1.2 договору, умови договору є однаковими для всіх електропостачальників та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до п. 2.2 договору постачальник здійснює придбання та оплату послуг з розподілу електричної енергії згідно з умовами глави 3 цього договору за сукупністю споживачів постачальника, які згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій постачальника) здійснюють оплати послуг з розподілу електричної енергії у складі вартості (ціни) електричної енергії постачальника, та інших послуг оператора системи згідно з порядком розрахунків, який є додатком № 1 до цього договору.
Вартість договору складає вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за сукупністю споживачів постачальника, яким згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій постачальника) послуги з розподілу (передачі) електричної енергії придбаває постачальник, та вартість інших послуг згідно з договором (п. 3.2 договору).
У пункті 3.3 договору сторони домовились, що розрахунковим періодом для цілей цього договору є календарний місяць.
Згідно з п. 3.4 договору оплата (придбання) послуг з розподілу (передачі) електричної енергії здійснюється постачальником у формі попередньої оплати, у тому числі плановими авансовими платежами.
Відповідно до п. 3.5. договору, оплата (придбання) послуг з розподілу (передачі) електричної енергії здійснюється Постачальником у формі попередньої оплати, у тому числі плановими авансовими платежами.
Цей договір набирає чинності з дня приєднання постачальника до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання (п. 9.1 договору).
У заяві-приєднання Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" від 09.12.2020, яка отримана оператором системи 17.12.2020, зазначено, що договір набирає чинності з наступного робочого дня від дня отримання оператором системи розподілу цієї заяви-приєднання і діє до 31.12.2021 включно.
Відповідно до пункту 1 додатку №1 до договору від 18.12.2020 "Порядок розрахунків" (далі - додаток №1), обсяги розподіленої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць, тобто з 01 числа місяця по 31 числа цього місяця (або іншого останнього дня місяця) включно.
Постачальником здійснюється оплата послуг з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять в балансуючу групу постачальника згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точок вимірювання, яким за вибором споживачів згідно з договорами про постачання електричної енергії, укладеними між цими споживачами та постачальником, оплату послуг з розподілу електричної енергії забезпечує постачальник. Реєстр ведеться оператором системи в електронному вигляді. Оплата послуг з виконання робіт з припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачам, які входять в балансуючу групу постачальника, здійснюється відповідно до положень ПРРЕЕ та Методики розрахунку вартості робіт з підключення електроустановок споживачів до електричних мереж та інших додаткових робіт і послуг, пов'язаних ліцензованою діяльністю (пункти 2.1, 2.2 додатку №1).
Вартість послуг з розподілу електричної енергії оператору системи визначається на основі визначених у повідомленні про заявлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України обсягів купівлі електричної енергії споживачами постачальника і затверджених регулятором для оператора системи тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на відповідних класах напруги. На вартість послуг з розподілу електричної енергії нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України (пункт 3 додатку №1).
Згідно з пунктом 4.3 додатку №1 постачальник «останньої надії» протягом розрахункового періоду здійснює оплату послуг плановим платежем до 5 числа поточного місяця у розмірі 100% замовленого обсягу купівлі електричної енергії, який визначено згідно додатку 2 цього договору, на поточний рахунок оператора системи. Датою здійснення оплати за виставленими оператором системи постачальнику платіжними документами є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок оператора системи.
Оплата послуг з розподілу електричної енергії та оплата послуг з виконання робіт з припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачам, які входять в балансуючу групу постачальника, здійснюється окремими платіжними дорученнями на підставі виставлених оператором системи рахунків (пункт 8 додатку №1).
Відповідно до пункту 6 додатку №2 після закінчення розрахункового періоду, з 9 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, оператор системи оформлює та підписує ЕЦП рахунок на оплату про надання послуг з розподілу електричної енергії та акт виконаних робіт з розподілу електричної енергії і направляє електронною поштою на електронну адресу постачальника, а постачальник в день отримання на електронну адресу від оператора системи зазначених документів зобов'язаний надіслати відповідь оператору системи про отримання цих документів з цієї ж електронної адреси.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем супровідним листом № 33/5500 від 08.11.2021 було надіслано відповідачу звіт щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" за жовтень 2021 року, що підтверджується фіскальним чеком від 08.11.2021.
З матеріалів справи також вбачається, що позивачем були надані у жовтні 2021 послуги з розподілу електричної енергії на загальну суму 198 224, 38 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актом виконаних робіт № ЕЕ-0000068 від 31.10.2021, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств (копія у матеріалах справи).
Проте, відповідач за надані послуги не розрахувався.
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг з розподілу електричної енергії, у зв'язку з чим просить суд стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" заборгованість у розмірі 198 224, 98 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частинами 1, 2 статті 633 Цивільного кодексу України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 641 Цивільного кодексу України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно з частинами 1, 2 статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
За приписами ч. 6 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.
Судом встановлено, що відповідач, у відповідності до статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, а також вищевказаних Правил шляхом підписання заяви-приєднання до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії приєднався до вказаного договору, який розміщено на сайті оператора системи (позивача).
При цьому, у відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" є постачальником "останньої надії" з 1 січня 2019 до 31 грудня 2022, територією провадження діяльності якого визначено територію України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав у жовтні передбачені договором послуги з розподілу електричної енергії на загальну суму 198 224, 38 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актом виконаних робіт № ЕЕ-0000068 від 31.10.2021, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств (копія у матеріалах справи).
Проте, відповідач за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 198 224, 38 грн, доказів зворотнього суду не надано.
При цьому, доказів на підтвердження наявності у відповідача заперечень щодо якості та обсягів наданих послуг та/або відмови відповідача від приймання наданих позивачем послуг, а також претензій щодо виконання позивачем умов договору суду також не надано.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем виконано прийняті на себе зобов'язання з надання послуг з розподілу електричної енергії споживачам постачальника "останньої надії" у відповідності до умов договору та в обсязі, зазначеному в акті виконаних робіт у сумі 198 224, 38 грн, і у відповідача виник обов'язок оплатити отриману послугу саме у розмірі 198 224, 38 грн відповідно до акту, а не у сумі 198 224, 98 грн, як заявлено позивачем до стягнення у прохальній частині позовної заяві.
За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п. 3.4. договору, оплата (придбання) послуг з розподілу (передачі) електричної енергії здійснюється постачальником у формі попередньої оплати, у тому числі плановими авансовими платежами.
Пунктом 4.3 додатку №1 постачальник «останньої надії» протягом розрахункового періоду здійснює оплату послуг плановим платежем до 5 числа поточного місяця у розмірі 100% замовленого обсягу купівлі електричної енергії, який визначено згідно додатку 2 цього договору, на поточний рахунок оператора системи. Датою здійснення оплати за виставленими оператором системи постачальнику платіжними документами є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок оператора системи.
Якщо фактичне розподілення обсягу електричної енергії за відповідний розрахунковий період виявиться більшим ніж сума сплаченої попередньої оплати, остаточний розрахунок (різниця між сумою вартості фактичного розподіленого обсягу електричної енергії та сумою сплаченої попередньої оплати) має бути сплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання відповідного рахунку. Якщо сума попередньої оплати перевищує вартість фактичного розподіленого обсягу електричної енергії за відповідний розрахунковий період, сума попередньої оплати на наступний розрахунковий період зменшується на суму цієї попередньої оплати (пункт 6 додатку №1).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до беззаперечного висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг у розмірі 198 224, 38 грн.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 18.12.2020 і положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню частково у розмірі 198 224, 38 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" - задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код - 19480600) на користь Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" (вул. Прутська, буд. 23-А, м. Чернівці, 58008, ідентифікаційний код - 00130760) 198 224 (сто дев'яносто вісім тисяч двісті двадцять чотири) грн 38 коп. - заборгованості та 2 973 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят три) грн. 35 коп. - судового збору.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Суддя С.О. Щербаков