27 червня 2022 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12022262020001089 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Чернівці, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , із спеціальною середньою освітою, не одруженого, офіційно працюючого водієм в ОКНП «Буковинський центр відновного лікування та комплексної реабілітації дітей», раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 квітня 2022 року у кримінальному провадженні № 112022262020001089, -
КП №11-кп/822/212/22 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_8
Категорія: ст. 309 КК України Доповідач: ОСОБА_1
Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 квітня 2022 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень в дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 3947 26 (три тисячі дев'ятсот сорок сім) гривень 26 (двадцять шість) копійок.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно оскаржуваного вироку, ОСОБА_6 , в невстановлений для органу досудового розслідування час, місці та обставинах незаконно, протиправно, придбав: речовини рослинного походження зеленого кольору, що містились у шести прозорих зіп-пакетах, та залишки речовин, що містилися на пристрої для куріння, двох фрагментах пляшки, та на електронних вагах, які містять у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, та екстракт канабісу, який відповідно до таблиці №1 списку №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2006 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено. У подальшому, 08 лютого 2021 року в період часу близько з 17 год. 52 хв. до 19 год. 42 хв., в рамках кримінального провадження №12021262020001529, працівниками поліції, в присутності понятих, у ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , в помешканні ОСОБА_6 , було виявлено та вилучено вищевказані: речовини рослинного походження зеленого кольору, та залишки речовин невідомого походження.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/126-21/9935-НЗПРАП від 24 лютого 2021 року, залишки подрібнених речовин рослинного походження зеленого кольору, що виявлені на наданих для дослідження електронних вагах та круглих металевих ситах є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом. Маса канабісу становить 0,0277 г. Нашарування речовин, що виявлено на поверхнях наданих для дослідження семи металевих предметах з отворами та двох фрагментах полімерних пляшок є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - екстрактом канабісу. Загальна вага екстракту канабісу становить 0,7038 г.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/126-21/9932-НЗПРАП від 30 лютого 2021 року надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору, у ємкості круглої форми із кришкою з написом «Fine Drops», є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу становить 0,6264г.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/126-21/9934-НЗПРАП від 20 лютого 2021 року надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору, у шести зіп-пакетах є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу становить 7,313 г., які ОСОБА_6 , зберігав за місцем проживання без мети збуту.
Своїми діями, ОСОБА_6 в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» незаконно придбав та зберігав для власного вживання, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальна маса якого становить 8,6709 г.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
На вказаний вирок суду захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 квітня 2022 року та призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. в дохід держави.
Апеляційній доводи мотивує тим, що обвинувачений ОСОБА_6 беззаперечно визнав свою винуватість та погодився із встановленими розслідуванням обставинами.
Посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, на обліку в наркологічному диспансері та психіатричній лікарні не перебуває, має постійне місце робота та позитивно характеризується.
Вказує на те, що судом першої інстанції було враховане активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття.
Вважає, що вищевказані обставини могли дати суду першої інстанції підстави призначити ОСОБА_6 мінімальний розмір штрафу, в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку, доводи, викладені в апеляційній скарзі, думку обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, яка просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, надавши ОСОБА_6 останнє слово, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, встановлена судом першої інстанції на підставі показань ОСОБА_6 , який послідовно, в повному обсязі визнавав обвинувачення, в зв'язку з чим суд першої інстанції визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорювалися, та розглянув кримінальне провадження у спрощеному порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник, як зазначалось, не оспорює доведеність вини і кваліфікацію дій обвинуваченого, встановлених у вироку суду, оскаржує вирок суду тільки в частині призначеного покарання та просить зменшити розмір покарання у вигляді штрафу.
Апеляційний суд при перегляді судового рішення, відповідно до вимог ч. 3 ст. 404 КПК України, дослідив зазначені у вироку обставини та вважає, що суд першої інстанції при призначенні покарання дотримався вимог кримінального закону.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин відповідно до положень Загальної частини КК України враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Суд першої інстанції при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , відповідно до приписів ст. 65 КК України, врахував характер та ступень тяжкості вчиненого проступку, особу винного, зокрема, те що обвинувачений офіційно працює водієм автотранспортного засобу в ОКНП «Буковинський центр відновного лікування та комплексної реабілітації дітей», де позитивно характеризується, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.
Згідно ст. 66 КК України, суд першої інстанції визнав обставину, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Також, враховуючи приписи ст. 67 КК України, суд першої інстанції встановив відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався приписів статей 65-67 КК України, врахував характер та ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного ОСОБА_6 , а також наявності обставини, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжує покарання, з урахуванням розміру виявлених наркотичних засобів, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що обвинуваченому необхідно призначити у межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України найбільш м'який вид із передбачених альтернативних видів покарання - у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень в дохід держави, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Доводи в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції при визначенні покарання не врахував обставини, що пом'якшують відповідальність, а також всі дані, які характеризують обвинуваченого, не можуть бути прийняті до уваги, так як спростовуються змістом вироку суду, в якому враховані та належним чином вмотивовані висновки про призначення покарання, у тому числі дані щодо особи обвинуваченого та обставину, що пом'якшує покарання, на яку посилається сторона захисту в своїй апеляційній скарзі.
Таким чином, захисник в апеляційній скарзі не зазначив обставин та не надав доказів, які б свідчили про наявність будь-яких інших обставин, що пом'якшують покарання та наявність у обвинуваченого інших обставин, які позитивно його характеризують, які б були не враховані судом.
Апеляційний суд вважає, що передбачених законом підстав для призначення обвинуваченому більш м'якого покарання не встановлено, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину та даних щодо особи обвинуваченого.
Погоджуючись з позицією суду першої інстанції, колегія суддів враховує також практику Верховного Суду (постанова ВС від 09.10.2018 у справі №756/4830/17-к), згідно якої визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» роз'яснено, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
На основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням конкретних обставин справи, з урахуванням обставин вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, даних щодо особи обвинуваченого, апеляційний суд вважає, що передбачених законом підстав для призначення обвинуваченому більш м'якого покарання не вбачається, призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а також відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
З огляду на викладене, за результатами перевірки доводів апеляційної скарги та матеріалів кримінального провадження, невідповідності призначеного судом покарання або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставою для скасування чи зміни вироку першої інстанції або ставили б під сумнів законність та його обґрунтованість, колегія суддів не вбачає, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок без змін.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями ч. 2 ст. 376, ст.ст. 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, колегія суддів Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 квітня 2022 року стосовно ОСОБА_6 в частині призначеного покарання - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення проте може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий, суддя [підпис]ОСОБА_1
Судді
[підпис]ОСОБА_2
[підпис]ОСОБА_3
"Копія. Згідно з оригіналом." Головуючий, суддя _______________ ОСОБА_1 (посада) (підпис) (ПІБ)
29.06.2022 року
(дата засвідчення) копії)