Іменем України
21 червня 2022 року м. Кропивницький
справа № 391/67/21
провадження № 22-ц/4809/24/22
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дуковський О.Л.
судді - Дьомич Л.М., Письменного О.А.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».
відповідач - ОСОБА_1
Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 10 березня 2021 року ,у складі головуючого судді Червонописького В.С., у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У лютому 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обгрунтування позову позивач посилався, що згідно укладеного договору б/н від 03.04.2014 ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.
Вказував, що позивач належним чином виконав умови кредитного договору, а відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконував, а тому утворилася заборгованість за кредитним договором, яка станом на 29.12.2020 складає в сумі - 62158,57 грн .
Просив стягнути заборгованість кредитним договором б/н від 03.04.2014 в сумі - 62158,57 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Заочним рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 10 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що банком надано належні докази на підтвердження зазначених у позові обставин, які підтверджують наявність договірних відносин між сторонами та невиконання відповідачем взятих за договором зобов'язань.
Заборгованість за кредитним договором відповідач не повернув, а також розмір такої заборгованості не спростовував.
Вказує на те, що позивачем надані до суду первісні бухгалтерські документи про видачу та сплату коштів за кредитним договором (виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості) , які є належними та допустимими доказами у даній справі.
Посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив надані банком докази видачі відповідачу кредиту ,користування відповідачем кредитними коштами, що доведено відповідними розрахунками.
Відповідачем не спростовано даних доказів і не оскаржено кредитний договір.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.04.2014 між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, яка не містить будь-яких даних про суму кредиту, чи кредитного ліміту, даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії. Вказана анкета-заява взагалі не містить ніяких даних щодо обрання відповідачем банківських послуг, крім особистих даних. (а.с.16)
Анкета-заява не містить відомостей про оформлення відповідачем кредитного договору у розмірі заявленому позивачем, а також на умовах, обумовлених у позові.
В анкеті - заяві не вказано бажаного кредитного ліміту за платіжною картою «Універсальна/ Gold»
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відсутні підстави вважати, що сторони дійшли згоди у письмовому вигляді умови договору б/н від 03.04.2014, у вигляді сплати неустойки (пені, штрафів) за порушення строків виконання договірних зобов'язань, комісії.
Встановлено, що матеріали справи не містять письмових доказів на підтвердження факту отримання відповідачем за кредитним договором від 03.04.2014 кредитних коштів у розмірі - 62158,00 грн .
У матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту.
Щодо доказів наданих позивачем до позовної заяви, а саме розрахунок заборгованості, виписку по картковому рахунку, довідка про підписання між сторонами договору та надання відповідачу кредитних карт, суд першої інстанції послався на неналежність цих доказів, оскільки дані документи підписані представником позивача та без зазначення будь-яких даних, що його ідентифікують.
Тобто, усі надані документи на підтвердження позовних вимог не завірені відповідно до норм діючого законодавства, а розрахунок заборгованості суд першої інстанції визнав таким, що не є належним доказом, оскільки не є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує розмір заборгованості.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч.1, 2 ст. 12 ЦПК).
За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення.
Заочне рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 10 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О.Л. Дуковський
Судді Л. М. Дьомич
О.А. Письменний