Іменем України
16 червня 2022 року м. Кропивницький
справа № 390/639/21
провадження № 22-ц/4809/451/22
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,
при секретарі - Федоренко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області у складі судді Бойко І.А. від 08 листопада 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
В травні 2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 25172 грн. в рахунок погашення кредитної заборгованості, з яких: 7000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 3780 грн - заборгованість за відсотками, 14392 грн - заборгованість за пенею.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.05.2019 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір №907678, відповідно до якого відповідачка отримала кредит та зобов'язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Вказав, що відповідачка не виконала свого обов'язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором.
Зазначив, що 23.04.2020 між позивачем та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу № 23042020, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передав (відступив) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаному в реєстрі боржників.
Вважає, що відповідно до реєстру боржників до договору факторингу від 23.04.2020 № 23042020 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 25172 грн.
Представником відповідача поданий відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з тих підстав, що наданий позивачем договір є по суті роздруківкою певного тексту і в графі «електронний підпис» не містить необхідних реквізитів, які свідчать про проставлення відповідачем свого електронного підпису в договорі. Після напису «електронний підпис» відсутнє зазначення прізвища, ім'я та по батькові відповідача. Тому вважає, що спірний договір позики не підтверджує факт підписання договору позики відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора або ж за допомогою електронного цифрового підпису, який би відповідав вимогам ЗУ «Про електронний цифровий підпис».
Крім того, представник відповідача вказує, що позивачем не надано належних та достовірних доказів проведення безготівкового розрахунку, оскільки в справі відсутні будь-які докази того, що позивачем передано відповідачеві на виконання договору № 907678 від 25.05.2019 суму коштів 7000 грн.
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2021 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» подало апеляційну скаргу, якою просило скасувати рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2021 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
При цьому посилається на те, що судом першої інстанції не було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, хоча позивачем було долучено до позовної заяви всі необхідні докази, які підтверджують факт передачі права грошової вимоги від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВ «ФК» ЄАПБ».
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на недоведеність факту переходу права вимоги боргу відповідно договору факторингу.
При цьому судом встановлено, що 25.05.2019 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №907678, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 7000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат клієнта, а клієнт зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за її користування. Позика надається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов'язань за цим договором. Позика надається шляхом перерахування Товариством коштів на банківський рахунок, наданий клієнтом.
Вказаний договір, в розділі 7 Реквізити та підписи сторін з однієї сторони, підписаний директором ТОВ «Авентус Україна» Довгалем В.В., а з іншої сторони міститься прізвище та ініціали - ОСОБА_1 та вказано (підписано електронним цифровим підписом 25.05.2019 10:13:27).
23 квітня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу №23042020, за яким останнє набуло право вимоги по вищезазначеному кредитному договору № 907678, укладеному 25 травня 2019 року з ОСОБА_1 (а.с. 8-10, 13).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору № 23042020 від 23.04.2020 заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 23.04.2020 становить 25172 грн, з яких: 7000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3780 грн - сума заборгованості за відсотками, 14392 грн - заборгованість за пенею, штрафами (а.с.13).
Суд першої інстанції правильно констатував, що відповідно до норм діючого законодавства, які регулюють право вимоги, позивач повинен надати належні та допустимі докази на підтвердження, що він набув право вимоги по виконанню відповідачем боргових зобов'язань по кредитному договору № 907678, укладеного 25 травня 2019 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .
На підтвердження факту набуття права вимоги позивач надав копію Договору факторингу №23042020 від 23 квітня 2020 (а.с. 8-9), Акт прийому- передачі Реєстру Боржників за вказаним договором (а.с. 10) та копію витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 23042020 від 23.04.2021, відповідно до якого ОСОБА_1 має загальну суму заборгованості в розмірі 25172 грн.
При цьому, єдиним документом, що може прямо підтверджувати передачу права вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» щодо боргу ОСОБА_1 є витяг з Реєстру боржників до договору факторингу № 23042020 від 23.04.2021.
Проте, копія даного витягу виготовлена таким чином, що не містить підписів відповідальних осіб ні Клієнта, ні Фактора. Тому достовірність вказаного Витягу як доказу в справі викликає очевидні сумніви.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлені обставини свідчать, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача відповідно до договору факторингу.
Оскільки інших доказів позивач не надав і брати участь в судових засіданнях відмовився, суд першої інстанції не мав інших даних для ухвалення іншого висновку як недоведеність позову.
Відповідно до ч.3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Додаючи до апеляційної скарги в якості доказу примірники Договору-факторингу №23042020 від 23 квітня 2020 та копію Реєстру боржників до договору факторингу № 23042020 від 23.04.2021 відповідно до якого ОСОБА_1 має загальну суму заборгованості в розмірі 25172 грн., позивач не навів поважних причин та не подав доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції.
За таких обставин, дотримуючись принципу змагальності сторін, керуючись ч.3 ст. 367 ЦПК України колегія апеляційного суду не приймає вказані документи в якості доказу та не враховує їх під час перегляду оскаржуваного рішення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28.06.2022
Судді:
О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М.Дьомич