Іменем України
14 червня 2022 року м. Кропивницький
справа № 394/685/21
провадження № 22-ц/4809/290/22
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,
при секретарі - Федоренко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новоархангельського районного суду Кіровоградської області у складі судді Партоліної І.П. від 20 жовтня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення старшого державного виконавця Новоархангельського відділу державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гук Наталії Анатоліївни, заінтересована особа - ОСОБА_2 , -
встановив:
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеною скаргою, мотивуючи її тим, що рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 18.02.2021 року її зобов'язано повернути ОСОБА_2 двоє коридорних дверей.
18.09.2021 на її адресу поштовим зв'язком надійшла постанова від 09.09.2021 про арешт коштів боржника, винесена старшим державним виконавцем Новоархангельського ВДВС Гук Н.А. щодо примусового виконання виконавчого листа № 394/435/20 від 12.08.2021 року, виданого Новоархангельським районним судом Кіровоградської області про зобов'язання ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 двоє коридорних дверей.
Вказала, що постанова від 09.09.2021 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 66768821 є незаконною та необґрунтованою, оскільки державним виконавцем безпідставно накладено арешт на грошові кошти у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору і у ній безпідставно вказано, що рішення про витребування майна має немайновий характер, внаслідок чого виніс постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати-12000 грн., оскільки арешт накладається у розмірі суми стягнення, арешт на грошові кошти накладається у випадку стягнення за рішенням грошових коштів, але у даному виконавчому провадженні боржник зобов'язана передати майно.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просила визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Новоархангельського відділу ДВС у Голованівському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Гук Наталії Анатоліївни від 09.09.2021 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 66768821 та стягнути витрати на правничу допомогу.
Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 20 жовтня 2021 року у задоволенні скарги відмовлено.
В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким скаргу задовольнити.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважать, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Аналогічне положення міститься й у статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частин другої, третьої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Судом встановлено, що в провадженні відділу ДВС Новоархангельського РУЮ знаходиться виконавче провадження № 66768821 на виконання виконавчого листа від 12.08.2021 року, виданого на виконання рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 18.02.2021 року (справа № 394/435/820), яким зобов'язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 двоє коридорних дверей.
Постановою старшого державного виконавця Новоархангельського відділу ДВС у Голованівському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Гук Н.А. від 09.09.2021 відкрито виконавче провадження, боржника зобов'язано виконати рішення протягом 10 робочих днів, стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір в розмірі 12000 грн.
Постановами старшого державного виконавця Новоархангельського відділу ДВС у Голованівському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Гук Н.А. від 09.09.2021 визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 109 грн., стягнено із ОСОБА_1 виконавчий збір в сумі 12000 грн. у відповідності до вимог статтей 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Також постановою старшого державного виконавця Новоархангельського відділу ДВС у Голованівському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Гук Н.А. від 09.09.2021 накладено арешт на грошові кошти на відкритих рахунках та на рахунках, які будуть відкриті ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 12109 грн.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 10 Закону № 1404-VIII встановлені такі заходи примусового виконання рішень: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно з частинами першою-третьою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відмовляючи у задоволенні вимог скарги, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 18.02.2021 року, яким ОСОБА_1 зобов'язано повернути ОСОБА_2 двоє коридорних дверей, передбачає зобов'язання боржника особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, тому зазначене судове рішення є рішенням немайнового характеру, а державним виконавцем правомірно накладено арешт на кошти боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору за примусове виконання рішення немайнового характеру в розмірі 12 000 грн.
При цьому суд першої інстанції виходив з положень частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII, згідно яких до рішень немайнового характеру, які підлягають примусовому виконанню, відносяться: рішення про відібрання дитини, встановлення побачення з дитиною, усунення перешкод у побаченні з дитиною (статті 64, 64 Закону № 1404-VIII); про поновлення на роботі (стаття 65 Закону № 1404-VIII); про виселення божника (стаття 66 Закону № 1404-VIII); про вселення стягувача (стаття 67 Закону № 1404-VIII); інші рішення, за якими боржника зобов'язано особисто вчинити певні дії на користь стягувача чи утриматися від здійснення таких дій.
Разом з тим апеляційним судом встановлено, що рішенням Кіровоградського Окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року було встановлено неправомірність стягнення виконавчого збору в розмірі 12000 грн. у виконавчому провадженні №66768821 саме з підстав, що рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 18.02.2021 року (справа № 394/435/820), яким зобов'язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 двоє коридорних дверей є рішенням майнового характеру.
Дане рішенням Кіровоградського Окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року, сторонами та особами, прав та інтереси яких воно зачіпає, не оскаржувалося і набрало законної сили.
Статтею 18 ЦПК України встановлено обов'язковість судових рішень. Зокрема, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Статтею 82 ч.4 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, той факт, що рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 18.02.2021 року (справа № 394/435/820), яким зобов'язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 двоє коридорних дверей є рішенням майнового характеру встановлено рішенням Кіровоградського Окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року і сторони з цим погодились, є преюдиційним фактом, що не потребує доказуванню, і зобов'язує суд ухвалювати рішення з його врахуванням.
З огляду на вказане, рішення про зобов'язання повернути двоє коридорних дверей підлягає примусовому виконанню у порядку, передбаченому статтею 60 Закону № 1404-VIII, шляхом вилучення майна у боржника і передачі стягувачу предметів, зазначених у рішенні.
Виконання такого рішення передбачає вчинення державним чи приватним виконавцем дій щодо вилучення такого майна у боржника та передачу його стягувачу, а не обмежується лише діями виконавця щодо перевірки виконання рішення боржником.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 20 жовтня 2021 року - скасуванню.
Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
ОСОБА_1 просила стягнути на її користь витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
Згідно із частинами першою - четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Оскільки ОСОБА_1 надано належні докази, які підтверджують понесення нею витрат на правничу допомогу (договір про надання професійної правничої допомоги від 25.09.2021, квитанцію № 142 від 25 вересня 2021 року, 2021 року, ордер серії ВА № 1018416 від 26 вересня 2021 року), наявні підстави для задоволення відповідного клопотання.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 20 жовтня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Скаргу ОСОБА_1 на рішення старшого державного виконавця Новоархангельського відділу державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гук Наталії Анатоліївни, заінтересована особа - ОСОБА_2 задовольнити.
Скасувати постанову державного виконавця Новоархангельського відділу державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гук Наталії Анатоліївни від 09.09.2021 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 66768821.
Стягнути з Новоархангельського відділу державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 24.06.2022.
Судді:
О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич