Справа № 761/32134/21
Провадження № 2-а/761/213/2022
31 травня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Мальцева Д.О.,
секретаря - Любченко Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами позовного провадження в спрощеному порядку у залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Києва справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до інспектора 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Федорова Дмитра Володимировича, Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд: визнати дії та рішення суб'єкта владних повноважень - інспектора 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Федорова Дмитра Володимировича щодо складання постанови від 16.08.2021 на бланку серії: ЕАО № 4643274 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн., - протиправними та зазначену постанову скасувати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 16.08.2021 року інспектором 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Федоровим Дмитром Володимировичем було винесено постанову серії ЕАО № 4643274 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
На водія накладено штраф у розмірі 340,00 грн. Однак з застосуванням до нього адміністративного стягнення за правопорушення він не згодний, а тому звернувся з вказаним позовом до суду для захисту своїх порушених прав.
У вересні 2021 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява.
07.09.2021 року протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.
08.09.2021 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. позовну заяву залишено без руху та наданий строк позивачам для усунення недоліків.
09.11.2021 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.
09.11.2021 року на адресу суду надійшла уточнена позовна заява, в якій було замінено відповідачів на Департамент патрульної поліції, і в якій він просив: визнати дії та рішення суб'єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції щодо складання постанови від 16.08.2021 на бланку серії: ЕАО № 4643274 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн., - протиправними та зазначену постанову скасувати.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. від 13.01.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач Департамент патрульної поліції не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.
У судове засідання позивач не з'явився, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
Відповідач та представник у судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, причину неявки до суду не повідомили.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст. 286 КАС України.
Так, згідно п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, і районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно ст. 289 КУпАП, ст. 286 ч. 2 КАС України скаргу на рішення (постанову) по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Судом встановлено, що відносно водія ОСОБА_1 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4643274 від 16.08.2021 року.
Оскаржувана Постанова надіслана позивачу поштою.
Позивач оскаржив постанову до суду 07 вересня 2021 року, тобто в строк, передбачений ст.ст. 289 КУпАП, ст. 286 ч. 2 КАС України.
Згідно ст. 77 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що 16.08.2021 року інспектором 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Федоровим Дмитром Володимировичем було винесено постанову серії ЕАО № 4643274 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 16.08.2021 року о 08:35:07 год., в с. Смолянинове Новоайдарського району Луганської області, траса Т-13-06 20 км, водій керуючи транспортним засобом «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 95 км/год в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 «початок населеного пункту», при дозволеній 50 км/год. Швидкість руху вимірювалась технічним приладом TruCam II LTI20/20 ТС008391, чим порушив п. 12.4 ПДР України.
На водія накладено штраф у розмірі 340,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП України передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину.
Згідно п. 12.4 Правил дорожнього руху, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Позивач стверджує, що 16.08.2021 року близько 08:35 год, керуючи ТЗ «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по трасі Т- 13-06 по обох сторонах від якої не має жодних населених пунктів, а є лише ліс. Позивач побачив автомобіль патрульної поліції, який стояв без проблискових маячків.
Працівник поліції пояснив, що через ліс знаходиться населений пункт - с. Смолянинове Новоайдарського району Луганської області, та що траса знаходиться в дії дорожнього знаку 5.45 «початок населеного пункту». Також працівник поліції пояснив, що технічним засобом TruCam він вимірював швидкість руху мого ТЗ, яка склала 95км/ч. Доказів вимірів поліцейський не надав.
Позивач заперечує, що швидкість ТЗ становила 95 км/год і що він у момент фіксації швидкості знаходився в межах населеного пункту.
Також позивач зазначає, що проведення працівниками поліції моменту фіксації швидкості керованого 16.08.2021 автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , яке здійснювалось працівником поліції приладом TruCam стоячи «з руки», що призводить до вібрації приладу TruCam та може дати більшу похибку, ніж передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля, яким керував позивач.
Нормами ст. 40 Закону «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання ПДР.
Отже при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото - і відеотехніка повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 названого Закону.
Другий апеляційний адміністративний суд по справі № 554/1946/21 визнав, що заміри швидкості руху приладом TruCam «з рук» не передбачені законодавством, а лист директора ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.10.2019 року за вих. № 22-3 8/49 про використання лазерного вимірювача швидкості TruCam для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху не є нормативно-правовим актом, який змінює чи припиняє порядок використання та розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для фіксації виявлених порушень правил дорожнього руху.
Другий апеляційний адміністративний суд у справі № 591/6739/20, вказав, що відео та фото, які надаються патрульною поліцією як докази порушення водіями правил дорожнього руху (ПДР), мають бути засвідчені електронним цифровим підписом (ЕЦП) особи, яка здійснювала запис (фото), чи особи, яка робила їх копію.
Однак, підчас складання 16.08.2021 інспектором 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Федоровим Дмитром Володимировичем оскаржуваної постанови серії ЕАО № 4643274 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП жодних доказів фото-/кінофіксації адміністративного правопорушення, засвідченого електронним цифровим підписом (ЕЦП) особи, яка здійснювала запис відео чи фото працівниками поліції надано не було.
Згідно приписів ст. 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Ст. 62 Конституції України передбачає, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження постанови серії ЕАО № 4643274 від 16.08.2021 року про накладення адміністративного стягнення.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову, а саме слід скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4643274 від 16.08.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн., та на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 19,25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295, пп.15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України; ст. ст. 38, 122, 251, 254, 280, 289 КУпАП, суд, -
Позов ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 / до Департаменту патрульної поліції /код ЄДРПОУ 40108646, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3/ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4643274 від 16.08.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, - закрити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя: