печерський районний суд міста києва
Справа № 757/383/22-к
10 січня 2022 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , перевіривши клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_2 про визначення порядку зберігання речових доказів шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна у кримінальному провадженні № 4202000000001396 від 30.07.2001 року, -
Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_2 , за погодженням прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про визначення порядку зберігання речових доказів шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна у кримінальному провадженні № 4202000000001396 від 30.07.2001 року.
До початку розгляду клопотання по суті слідчий групи слідчих подав заяву про повернення клопотання для доопрацювання.
Перевіривши заяву слідчого та матеріали клопотання з доданими до нього документами, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.
В ч. 7 ст. 100 КПК України зазначається, що у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
За таких обставин, виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, враховуючи викладені обставини та волевиявлення сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна підлягає поверненню слідчому.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 26, 19, 172, 185, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_2 про визначення порядку зберігання речових доказів шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна у кримінальному провадженні № 4202000000001396 від 30.07.2001 року, - повернути суб'єкту звернення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1