Справа № 527/642/22
провадження 2/527/311/22
29 червня 2022 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Мицик С.А., за участю секретаря судового засідання - Писаренка Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є матір'ю, а відповідач батьком двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачкою, та про яких вона самостійно піклується і матеріально забезпечує їх. Відповідач відмовляється добровільно надавати кошти на утримання дітей, витрачає кошти на свої власні потреби, інтересами сім'ї не цікавиться. Відповідач аліменти нікому не сплачує, стягнення по виконавчим документам з нього не проводиться, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків не має. Враховуючи викладене, позивачка просила стягнути з відповідача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки з усіх видів доходу(заробітку), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.
В судове засідання відповідач не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду.
Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в раз якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі є батьками неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено копіями свідоцтв про народження (а.с.6,7).
Згідно копій паспорту ОСОБА_1 , довідок про реєстрацію місця проживання та за відомостями виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані разом з позивачкою та відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 4,8,9,14).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачається, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Згідно з п. 16 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 № 3 згідно з ч.1 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року № 3 за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно з ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначені розміру аліментів судом враховуються обставини, визначені ст. 182 СК України, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні; для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
За змістом позовної заяви- відповідач інших утриманців або інших аліментних зобов'язань не має, вказана обставина не спростована відповідачем, а тому діти мають право на утримання від відповідача по справі у визначеному позивачкою розмірі.
Отже, виходячи з принципу справедливості, розумності, з урахуванням потреб дітей та обов'язку обох батьків утримувати дітей, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача аліментів на утримання двох дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Разом з цим, суд вважає необхідним роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
Згідно з ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З матеріалів справи вбачається, що днем пред'явлення позову є 09 травня 2022 року, що підтверджується відміткою на 1 примірнику позову.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Таким чином, суд приходить до висновку про звернення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст.1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 258, 263, 265, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст.180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і.п.н. НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з 09 травня 2022 року, до досягнення старшою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 992(дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С. А. Мицик