Справа № 369/3007/20
Провадження № 2/369/330/22
06.06.2022 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючої судді Ковальчук Л.М.,
при секретарі Штанько В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільним майном подружжя, визнання права власності на майно,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільним майном подружжя, визнання права власності на майно, мотивуючи свої вимоги тим, що він з 12.12.2012 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За час шлюбу у спільну сумісну власність подружжя було придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з 3-х кімнат, загальною площею 105,3 кв.м., житловою площею 57,8 кв.м., яка зареєстрована на відповідача. Позивач вказує, що у зв'язку із тим, що сторони між собою не дійшли згоди про поділ майна подружжя, то позивач звернувся до суду із вказаним позовом. З урахуванням вказаного позивач просив суд визнати спільним сумісним майном подружжя вказану квартиру, визнати за позивачем право власності на 1/2 частину вказаної квартири.
У судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив задовольнити.
У судове засідання відповідач не з'явилася, представником відповідача надана заява про розгляд справи за їх відсутності, в задоволенні позову просили відмовити.
Суд, з'ясувавши дійсні обставини та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.12.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (прізвище після реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 ) зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 12.12.2012 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 10.01.2014 року.
14.05.2013 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційний Альянс» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яка складається з 3-х кімнат, загальною площею 105,3 кв.м., житловою площею 57,8 кв.м., продаж квартири вчинено за 529 700,00 грн.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 3404088 від 14.05.2013 року та Інформаційної довідки № 195759917 від 09.01.2020 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 105,3 кв.м., житловою площею 57,8 кв.м. на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 ..
Згідно Висновку про вартість об'єкта оцінки від 13.02.2020 року вказано, що ринкова вартість об'єкту оцінки (трикімнатна квартира загальною площею 105,3 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ) становить 994 200,00 грн..
Позивач вказує, що у зв'язку із тим, що сторони між собою не дійшли згоди про поділ майна подружжя, то позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Згідно СК України вказано. що:
Ст. 57 Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Ст. 60 Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Ст. 61 Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Ст. 63 Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Ст. 69 СК України Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Ст. 70 СК України У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Ст. 71 Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ЦК України вказано, що:
Ст. 368 Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ст. 369 Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
Ст. 372 Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Ст. 717 За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Ст. 718 ОСОБА_6 можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.
Ч. 5 ст. 719 Договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вказано:
П. 22 Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
П. 23 Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК ( 2947-14 ), ч. 3 ст. 368 ЦК) ( 435-15 ), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.
П. 24 До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК) ( 2947-14 ). Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, суд може визнати за другим з подружжя право на їх частку, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню.
П. 25 Вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК ( 2947-14 ) щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК ( 435-15 ), за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що грошові кошти, за які придбана спірна квартира, були отримані нею в дар, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів цих обставин, зокрема, договорів дарування грошових коштів. А надані відповідачем копії заяв від 10.03.2021 року, від 15.03.2021 року, не є належними доказами в розумінні ст.ст. 717, 718, 719 ЦК України на підтвердження договору дарування грошових коштів.
Разом з тим, позивачем визначаються ті обставини, що грошові кошти в розмірі 25 000,00 доларів США є особистою власністю відповідача, та які були вкладені в загальну суму купівлі-продажу спірної квартири, а тому позивач вказує, що різниця між загальною вартістю квартири 66 270,49 доларів США та особистими коштами відповідача 25 000,00 доларів США становить суму в розмірі 41 270,49 доларів США, які є спільними коштами сторін, які були вкладені в загальну суму купівлі-продажу спірної квартири. У зв'язку із цим позивач вказував, що виходячи із вкладених грошових коштів в загальну суму купівлі-продажу квартири, частка квартири 37,72% (що у частці становить 943/2500) є часткою відповідача, та є її особистою приватною власністю, а частка квартири 62,28% (що у частці становить 1557/2500) є спільною часткою сторін та є спільною сумісною власністю сторін, а відповідно частка позивача у спірній квартирі складає 31,14% (що у частці становить 1557/5000) (1/2 від 62,28%). З урахуванням вказаного, позивач просив суд визнати спільним сумісним майном подружжя 62,28% (що у частці становить 1557/2500) спірної квартири, визнати за ним право власності на 31,14% (що у частці становить 1557/5000) спірної квартири.
Вказані обставини позивачем особисто зазначені в письмових поясненнях від 07.06.2021 року та письмовому викладі судових дебатах від 30.11.2021 року.
Згідно ст. 82 ЦПК України Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
З урахуванням викладеного, суд частково задовольняє позов (оскільки заяви про зменшення позовних вимог позивачем не подано) та визнає 62,28% (що у частці становить 1557/2500) спірної квартири спільним сумісним майном подружжя, визнає за позивачем право власності на 31,14% (що у частці становить 1557/5000) спірної квартири та залишає цю квартиру у спільній частковій власності позивача та відповідача.
У решті вимог суд відмовляє у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 57, 60, 61, 63, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 368, 369, 372 ЦК України, положеннями постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року, ст.ст. 259, 263, 264, 265,268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільним майном подружжя, визнання права власності на майно задовольнити частково.
Визнати спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 62,28% (що у частці становить 1557/2500) квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 105,3 кв.м., житловою площею 57,8 кв.м.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 31,14% (що у частці становить 1557/5000) квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 105,3 кв.м., житловою площею 57,8 кв.м., та залишити квартиру у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_3 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_4 .
Суддя Л.М.Ковальчук