27.06.2022м. СумиСправа № 920/269/22
Господарський суд Сумської області у складі судді Резніченко О.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/269/22
за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз»
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Конотопський арматурний завод»
про стягнення 81344 грн 53 коп.,
Позивач звернувся з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача 81 344 грн. 53 коп. заборгованості по договору розподілу природного газу від 01.03.2016 шляхом підписання Заяви-приєднання №0942006297ВР016, з яких: 68 247 грн. 52 коп. основного боргу, 7967 грн. 90 коп. інфляційних витрат, 956 грн. 97 коп. - 3 % річних, 4172 грн. 14 коп. пені.
Ухвалою суду від 26.05.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено строк відповідачу для надання відзиву на позовну заяву, позивачу - для надання відповіді на відзив.
Ухвала про відкриття провадження відповідачем не отримана, поштовий конверт повернуто на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Судом перевірено інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та встановлено, що ухвала суду була надіслана на адресу реєстрації юридичної особи, яка зазначена в реєстрі, а отже відповідач повідомлений належним чином про відкриття провадження у справі.
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
01.01.2016 акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (позивач, оператор) та Публічне акціонерне товариство «Конотопський арматурний завод» (відповідач, споживач) уклали договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 0942006297ВР016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) на умовах Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 30.09.2015 № 2498 (далі - Договір).
Цей договір було укладено на невизначений строк (п. 12.1 Договору).
Взаємовідносини, що виникли між оператором та споживачем регулюються договором розподілу природного газу та Кодексом газорозподільних систем затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРС).
Відповідно до предмету договору оператор газорозподільної системи (оператор ГРМ) зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені Договором.
Відповідно до п. 2.1 Договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Згідно з п. 6.1 Договору оплата вартості послуг оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом встановленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно з п. 6.4 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 6.6 Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Факт надання позивачем та отримання відповідачем послуг з розподілу природного газу підтверджується підписаними сторонами актами надання послуг: №СУМ81019021 від 30.09.2021 на суму 17061 грн 88 коп.; №СУМ81021266 від 31.10.2021 на суму 17061 грн 88 коп.; №СУМ81023636 від 30.11.2021 на суму 17061 грн 88 коп.; №СУМ81025836 від 31.12.2021 на суму 17061 грн 88 коп.
Відповідач зобов'язання щодо своєчасної і повної оплати наданих послуг не здійснив, у зв'язку з чим у відповідача наявна заборгованість в сумі 68247 грн 52 коп. за послуги з розподілу природного газу.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Оскільки вказані обставини визнаються сторонами, то вони є такими, що встановлені судом.
Крім того, згідно з ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому факт наявності заборгованості за послуги з розподілу природного газу по Договору товар є таким, що встановлений судом.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача та враховуючи доведеність факту заборгованості відповідача перед позивачем по Договору на суму 68247 грн 52 коп. (період вересень-грудень 2021 року), заявлена позовна вимога позивача про стягнення з відповідача зазначеної суми є правомірною, обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги про стягнення пені.
Згідно зі ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Пунктом 8.2 Договору в разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Розрахунок пені виконано позивачем в тексті позовної заяви (а.с. 4).
Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем та те, що право на стягнення пені самостійно встановлено сторонами у Договорі, то вимога позивача про стягнення з відповідача 4172 грн 14 коп пені (загальний період 16.11.2021 року - 16.05.2022 року) є правомірною та підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних збитків.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних збитків виконано в тексті позовної заяви (а.с. 3-4).
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 956 грн 97 коп.- 3% річних (період з 11.10.2021 по 16.05.2022), а також 7967 грн 90 коп. інфляційних збитків (період жовтень 2021 року - квітень 2022 року) є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 грн 00 коп покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» до Публічного акціонерного товариства «Конотопський арматурний завод» про стягнення 81344 грн 53 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Конотопський арматурний завод» (вул. Вирівська, буд. 60, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код ЄДРПОУ 00218331) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (вул. Лебединська, 13, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 03352432) 68247 грн. 52 коп. основного боргу, 7967 грн. 90 коп. інфляційних витрат, 956 грн. 97 коп. - 3 % річних, 4172 грн. 14 коп. пені, 2481 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати позивачу - Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено 28.06.2022.
Суддя О.Ю. Резніченко