вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
14.06.2022 Справа № 917/1333/21
м.Полтава
за позовною заявою Семенівської селищної ради, вул. Незалежності, 44-а, смт.Семенівка, Полтавська область,38200
до Відкритого акціонерного товариство "Веселоподільський бурякорадгосп", вул.Добівська,12, смт.Семенівка, Полтавська область,38200
про скасування прав на нерухоме майно
Суддя Кльопов І.Г.
Секретар Назаренко Я.А.
Представники сторін згідно протоколу судового засідання.
Обставини справи: Семенівська селищна рада Кременчуцького району Полтавської області звернулася до господарського суду Полтавської області з позовом до Відкритого акціонерного товариство "Веселоподільський бурякорадгосп" в якому просить суд:
1 Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право: 39398458, реєстрація якого проведена 20.11.2020 року державним реєстратором Заїчинської сільської ради Полтавської області Похилець Ю.М. з одночасним припиненням права постійного користування Відкритого акціонерного товариство "Веселоподільський бурякорадгосп" на земельну ділянку з кадастровим номером 5324588000:00:006:0085, площею 23,759га, розташовану на території Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області ( колишня територія Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області).
2. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право: 393977658, реєстрація якого проведена 20.11.2020 року державним реєстратором Заїчинської сільської ради Полтавської області Похилець Ю.М. з одночасним припиненням права постійного користування Відкритого акціонерного товариство "Веселоподільський бурякорадгосп" на земельну ділянку з кадастровим номером 5324588000:00:007:0135, площею 16,5га, розташовану на території Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області ( колишня територія Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області).
3. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право: 39397959, реєстрація якого проведена 20.11.2020 року державним реєстратором Заїчинської сільської ради Полтавської області Похилець Ю.М. з одночасним припиненням права постійного користування Відкритого акціонерного товариство "Веселоподільський бурякорадгосп" на земельну ділянку з кадастровим номером 5324588000:00:007:0134, площею 19,32га, розташовану на території Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області ( колишня територія Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області).
4. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право: 37547243, реєстрація якого проведена 27.07.2020 року державним реєстратором Заїчинської сільської ради Полтавської області Похилець Ю.М. з одночасним припиненням права постійного користування Відкритого акціонерного товариство "Веселоподільський бурякорадгосп" на земельну ділянку з кадастровим номером 5324588000:00:005:0475, площею 19,0501га, розташовану на території Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області ( колишня територія Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області).
5. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право: 36273002, реєстрація якого проведена 13.04.2020 року державним реєстратором Заїчинської сільської ради Полтавської області Похилець Ю.М. з одночасним припиненням права постійного користування Відкритого акціонерного товариство "Веселоподільський бурякорадгосп" на земельну ділянку з кадастровим номером 5324588000:00:005:0486, площею 19,0501га, розташовану на території Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області ( колишня територія Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області).
6. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право: 38640830, реєстрація якого проведена 06.10.2020 року державним реєстратором Заїчинської сільської ради Полтавської області Похилець Ю.М. з одночасним припиненням права постійного користування Відкритого акціонерного товариство "Веселоподільський бурякорадгосп" на земельну ділянку з кадастровим номером 5324588000:00:005:0483, площею 1,7001га, розташовану на території Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області ( колишня територія Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області).
7. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право: 38640963, реєстрація якого проведена 06.10.2020 року державним реєстратором Заїчинської сільської ради Полтавської області Похилець Ю.М. з одночасним припиненням права постійного користування Відкритого акціонерного товариство "Веселоподільський бурякорадгосп" на земельну ділянку з кадастровим номером 5324588000:00:005:0488, площею 2,2113га, розташовану на території Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (колишня територія Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області).
8. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право: 38635162, реєстрація якого проведена 06.10.2020 року державним реєстратором Заїчинської сільської ради Полтавської області Похилець Ю.М. з одночасним припиненням права постійного користування Відкритого акціонерного товариство "Веселоподільський бурякорадгосп" на земельну ділянку з кадастровим номером 5324588000:00:005:0490, площею 1,5000га, розташовану на території Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області ( колишня територія Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області).
9. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право: 38640285, реєстрація якого проведена 06.10.2020 року державним реєстратором Заїчинської сільської ради Полтавської області Похилець Ю.М. з одночасним припиненням права постійного користування Відкритого акціонерного товариство "Веселоподільський бурякорадгосп" на земельну ділянку з кадастровим номером 5324588000:00:005:0477, площею 3,6941га, розташовану на території Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області ( колишня територія Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області).
Позивач аргументує позов тим, що спірні земельні ділянки не входять до Державного акту на право постійного користування землею ІІ -ПЛ №000369 від 25.03.1997, що видавався ВАТ "Веселоподільський бурякорадгосп", та що право постійного користування вказаними землями зареєстровано без інвентаризації цих земель.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.09.2021 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 19.10.2021.
19.10.2021 за вхід. №11514 від відповідача надійшов відзив на позов. Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, відповідач зазначає, що 25 березня 1997 року ВАТ "Веселоподільський бурякорадгосп" було видано Державний акт на право постійного користування землею ІІ -ПЛ №000369 на 250,8 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування відповідно до рішення Устимівської сільської Ради народних депутатів від 18 березня 1997 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №4.
Спірні земельні ділянки входять у межі Державного акту на право постійного користування землею ІІ -ПЛ №000369, а отже перебувають на праві постійного користування ВАТ "Веселоподільський бурякорадгосп". Добровільної відмови від права постійного користування земельною ділянкою відповідач не надавав.
10.11.2021 за вхід. №12463 від Семенівської селищної ради надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
23.11.2021 за вхід. №12934 від Семенівської селищної ради надійшло клопотання про витребування від Кременчуцької районної державної адміністрації додаткових доказів, а саме: копії реєстраційних справ в електронній формі, в рамках яких здійснювалася державна реєстрація права постійного користування земельними ділянками.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.11.2021 суд задовольнив клопотання Семенівської селищної ради про витребування доказів.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.12.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.01.2022
08.02.2022 за вхід. №1432 від Кременчуцької районної державної адміністрації надійшли витребувані судом докази, а саме: Витребувати від Кременчуцької районної державної адміністрації додаткових доказів, а саме: копії реєстраційних справ в електронній формі, в рамках яких здійснювалася державна реєстрація права постійного користування наступними земельними ділянками:
- з кадастровим номером 5324588000:00:006:0085, площею 23,759га, номер запису про інше речове право: 39398458;
- з кадастровим номером 5324588000:00:007:0135, площею 16,5га, номер запису про інше речове право: 39397765;
- з кадастровим номером 5324588000:00:007:0134, площею 19,32га, номер запису про інше речове право: 39397959;
- з кадастровим номером 5324588000:00:005:0475, площею 19,0501га, номер запису про інше речове право: 37547243;
- з кадастровим номером 5324588000:00:005:0486, площею 19,0501га, номер запису про інше речове право: 36273002;
- з кадастровим номером 5324588000:00:005:0483, площею 1,7001га, номер запису про інше речове право: 38640830;
- з кадастровим номером 5324588000:00:005:0488, площею 2,2113га, номер запису про інше речове право: 38640963;
- з кадастровим номером 5324588000:00:005:0490, площею 1,5000га, номер запису про інше речове право: 38635162;
- з кадастровим номером 5324588000:00:005:0477, площею 3,6941га, номер запису про інше речове право: 38640285
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.12.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 14.06.2022 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне:
25 березня 1997 року ВАТ "Веселоподільський бурякорадгосп" було видано Державний акт на право постійного користування землею ІІ -ПЛ №000369 на 250,8 га землі в межах згідно з планом землекористування відповідно до рішення Устимівської сільської Ради народних депутатів від 18 березня 1997 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №4.
Позивач зазначає, що земельні ділянки: з кадастровим номером: 5324588000:00:006:0085, площею 23,759 га; з кадастровим номером: 5324588000:00:007:0135, площею 16,5 га; з кадастровим номером: 5324588000:00:007:0134, площею 19,32 га; з кадастровим номером: 5324588000:00:005:0475, площею 19,0501 га, з кадастровим номером: 5324588000:00:005:0486, площею 5,4150 га, з кадастровим номером: 5324588000:00:005:0483, площею 1,7001 га, з кадастровим номером: 5324588000:00:005:0488, площею 2,2113 га, з кадастровим номером: 5324588000:00:005:0490, площею 1,5000 га, з кадастровим номером: 5324588000:00:005:0477, площею 3,6941 га перебувають у комунальній власності Семенівської селищної ради та не входять до Державного акта на право постійного користування землею від 25.03.199 року Серія ІІ-ПЛ № 00036, що видавався ВАТ «Веселоподільський бурякорадгосп».
Так, державним реєстратором Заїчинської сільської ради Полтавської області Похилень Юлією Миколаївною було безпідставно зареєстровано за ВАТ «Веселоподільський бурякорадгосп» право постійного користування вказаними земельними ділянками комунальної форми власності.
Позивач вказує на те, що право постійного користування вказаними земельними ділянками зареєстровано без інвентаризації земель, що перебували у постійному користуванні ВАТ «Веселоподільський бурякорадгосп».
Позивач посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. №476, якою затверджено «Порядок проведення інвентаризації земель».
Відповідно до п. 2 вказаного Порядку, інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Також Порядок визначає вимоги щодо проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою га складання за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель (далі - технічна документація).
Відповідно до п.6 вказаного Порядку, під час проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення здійснюються заходи, визначені статтею 35 Закону України «Про землеустрій».
Згідно ст. 35 Закону України «Про землеустрій», інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 8 Порядку проведення інвентаризації земель, підставою для проведення інвентаризації земель є рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками технічної документації (далі - виконавці), судові рішення.
Підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є:
- для земель державної власності - рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою;
- в інших випадках - рішення сільської, селищної, міської ради, на території якої розташований масив.
Проведення державної інвентаризації земель забезпечує Держгеокадастр або його територіальний орган шляхом прийняття наказу про проведення державної інвентаризації земель.
Відповідно до п. 9 Порядку проведення інвентаризації земель, замовниками технічної документації (далі - замовники) можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим чи органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
За результатами проведення інвентаризації земель виконавцями розробляється технічна документація відповідно до статті 57 Закону України «Про землеустрій».
Відповідно до ст. 57 Закону України «Про землеустрій», технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель розробляється за рішенням власників (розпорядників) земельних ділянок або за рішенням сільських, селищних, міських рад. Рішення про розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення приймається у порядку, визначеному статтею 35 цього Закону.
Технічна документація погоджується та затверджується в порядку, встановленому статтею 186 Земельного кодексу України.
Позивач зазначає, що ні Устимівською сільською радою Семенівського району Полтавської області, ні Семенівською селищною радою, як правонаступником Устимівської сільської ради, рішення про надання ВАТ «Веселоподільський бурякорадгосп» дозволу на проведення інвентаризації земель, що перебувають у постійному користуванні ВАТ «Веселоподільський бурякорадгосп» відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 25.03.1997 року Серія П-ПЛ № 000369, не приймалися, технічна документація не затверджувалася.
Також позивач посилається на лист Відділу у Семенівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 170/115-21 від 24.06.2021 року, відповідно до якого, в наявній архівній «Технічної документації по складанню актів на право колективної власності на землю та постійного користування землею ВАТ «Веселоподільський бурякорадгосп» на території Семенівської селищної, Устимівської, Очеретуватської сільських рад народних депутатів Семенівського району Полтавської області, розробленої Українською Академією Аграрних наук Інститут землеустрою Полтавський філіал в 1997 році», відсутні матеріали формування земельних ділянок, а саме координати поворотних точок та координати масивів земельних ділянок які входять до Державного акта на право постійного користування землею від 25.03.1997 року Серія ІІ-ПЛ № 000369, про що проведено реєстрацію в книзі записів реєстрації Державних актів на право постійного користування Устимівської сільської ради за № 4, відповідно до рішення Устимівської сільської ради № 11від 18.03.1997 року. Також, відповідно до вказаного листа до відділу у Семенівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області матеріалів та відповідної землевпорядної документації щодо формування та реєстрації земельних ділянок за ВАТ «Веселоподільський бурякорадгосп» не надходило, реєстрація земельних ділянок не проводилась.
Таким чином, земельні ділянки комунальної форми власності: з кадастровим номером: 5324588000:00:006:0085, площею 23,759 га; з кадастровим номером: 5324588000:00:007:0135, площею 16,5 га; з кадастровим номером: 5324588000:00:007:0134, площею 19,32 га; з кадастровим номером: 5324588000:00:005:0475, площею 19,0501 га, з кадастровим номером: 5324588000:00:005:0486, площею 5,4150 га, з кадастровим номером: 5324588000:00:005:0483, площею 1,7001 га, з кадастровим номером: 5324588000:00:005:0488, площею 2,2113 га, з кадастровим номером: 5324588000:00:005:0490, площею 1,5000 га, з кадастровим номером: 5324588000:00:005:0477, площею 3,6941 га до Державного акта на право постійного користування землею від 25.03.1997 року Серія ІІ-ПЛ № 000369, що видавався ВАТ «Веселоподільський бурякорадгосп», не входили.
Згідно пункту 81-2 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, передбачено, що для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.
На думку позивача, неправомірна державна реєстрація права постійного користування за Відкритим акціонерним товариством «Веселогюдільський бурякорадгосп», спірних земельних ділянок комунальної форми власності порушує право Семенівської селищної ради безперешкодно розпоряджатися та використовувати вказані земельні ділянки комунальної форми власності, як це передбачено вимогами чинного законодавства.
При вирішені спору суд виходить з наступного.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.10.2008 № 926 та від 12.11.2008 № 1019) установлено, що раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Статтею 92 Земельного кодексу України (в чинній редакції, далі - ЗК України) визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Отже, право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з таких підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об'єктом державно-приватного партнерства або об'єктом концесії.
При цьому важливим є те, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права постійного користування землею лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 ЗК України.
Статтею 142 Земельного кодексу України передбачений порядок добровільної відмови від права власності або права постійного користування земельною ділянкою, а саме припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу (ч.1).
Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки (ч.3).
Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (ч.4).
Однак добровільної відмови від права постійного користування земельною ділянкою відповідач не надавав.
Статтею 143 Земельного кодексу України визначено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені приписами органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;ґ-1) примусового звернення стягнень на право емфітевзису, суперфіцію за зобов'язаннями особи, яка використовує земельну ділянку на такому праві.
Виходячи з правового аналізу наведених норм права, слідує, що припинення права користування земельною ділянкою здійснюється в загальному порядку, або в примусовому порядку на підставі рішення суду у випадках, перелік яких наведено у статті 143 Земельного кодексу України, який є вичерпним (зазначена позиція викладена у постанові ВС від 10 червня 2019 року Справа №909/462/16 ).
Позивач не надав доказів ні щодо припинення права постійного користування на підставі ст.141 ЗК України, ні для примусового припинення права відповідача на спірні земельні ділянки у судовому порядку визначеному на підставі ст.143 ЗК України.
В самій позовній заяві позивач навпаки визнає за відповідачем право постійного користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ -ПЛ №000369.
Посилання позивача на лист Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 24.06.2021 року №170/115-21 на обгрунтування позовних вимог судом оцінюється критично, оскільки відповідний документ навпаки підтверджує видачу Державного акту на право постійного користування землею ІІ -ПЛ №000369, і не спростовує доводів відповідача.
Доказів того, що наявний у відповідача державний акт на право постійного користування землею ІІ -ПЛ №000369 був оскаржений в судовому порядку чи скасований у матеріалах справи немає, відтак його слід вважати чинним, та таким, що відповідає вимога законодавства України.
Щодо доказів відносно земельних ділянок.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що земельні ділянки комунальної форми власності з кадастровими номерами : 5324588000:00:006:0085 площею 23,759 га, 5324588000:00:007:0135 площею 16,5 га, 5324588000:00:007:0134 площею 19,32 га, 5324588000:00:005:0475 площею 19,0501 га, 5324588000:00:005:0486 площею 5,4150 га, 5324588000:00:005:0483 площею 1,7001 га, 5324588000:00:005:0488 площею 2,2113 га, 5324588000:00:005:0490 площею 1,5000 га, 5324588000:00:005:0477 площею 3,6941 га, не входять до Державного акту на право постійного користування землею від 25.03.1997 року серія ІІ - ПЛ № 000369.
Суд бере до уваги, що надаючи оцінку поданим сторонами доказам, суди мають оцінювати кожний доказ окремо, а потім надавати оцінку сукупності доказів і їх співвідношенню. При цьому суд має з'ясовувати як належність та допустимість доказів за формою та їх відношенням до правовідносин між сторонами, так і за їх змістом.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, пункт 29, від 26.07.2007).
З огляду на принцип змагальності сторін, розподіл обов'язку доказування та подання доказів, саме на позивача покладається обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Слід зауважити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж.К. та інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Європейський суд з прав людини наголосив, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей", тобто суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Позивачем не було надано доказів що земельні ділянки комунальної форми власності з кадастровими номерами : 5324588000:00:006:0085 площею 23,759 га, 5324588000:00:007:0135 площею 16,5 га, 5324588000:00:007:0134 площею 19,32 га, 5324588000:00:005:0475 площею 19,0501 га, 5324588000:00:005:0486 площею 5,4150 га, 5324588000:00:005:0483 площею 1,7001 га, 5324588000:00:005:0488 площею 2,2113 га, 5324588000:00:005:0490 площею 1,5000 га, 5324588000:00:005:0477 площею 3,6941 га, не входять до Державного акту на право постійного користування землею від 25.03.1997 року серія ІІ - ПЛ № 000369.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є необгрутованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства та не можуть підлягати задоволенню.
Щодо аргументів неправомірної державної реєстрації права постійного користування земельними ділянками.
Пунктом 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127) визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі - Закон), іншими законами України та цим Порядком.
Згідно з ч.1 статті 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 01.01,2013; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Пунктами 1, 2 частини третьої статті 10 Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх-обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Позивачем не надано доказів порушення державним реєстратором процедури проведення державної реєстрації прав відповідача на земельні ділянки за Державним актом на право постійного користування землею ІІ -ПЛ №000369.
Однак, відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Верховний Суд у постанові від 10 листопада 2021 року у справі № 543/253/16-ц зазначив про наступне: «Отже, у розумінні положень наведеної норми права у чинній редакції (яка діяла на час ухвалення судом апеляційної інстанції оскарженої постанови у справі), на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, правомірними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.
З метою ефективного захисту порушених прав законодавець застеріг, що ухвалення зазначених судових рішень обов'язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав)».
Таким чином, позивач, звертаючись з вимогами про скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з одночасним припиненням прав постійного користування Відкритого акціонерного товариство "Веселоподільський бурякорадгосп" на земельні ділянки розташовані на території Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області ( колишня територія Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області), обрав неналежний спосіб захисту, внаслідок чого позов не підлягає до задоволення.
У зв'язку із відмовою в задоволенні позову витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви, в силу приписів ст. 129 ГПК України, залишаються за позивачем.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238 ГПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні позову
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено та підписано: 24.06.2022
Суддя Кльопов І.Г.