вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
27.06.22 Справа № 917/1936/21(917/199/22)
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро - Умань", 20325, Черкаська обл., Уманський р-н, с.Городецьке, вул. Софіївська, 1-А, код ЄДРПОУ 36558693
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", 37240, Полтавська обл., Миргородський р-н, м.Заводське, вул. Кільцева, 94, код ЄДРПОУ 30875677
про стягнення 77952,58 грн.
в межах справи про банкрутство №917/1936/21
за заявою Приватного підприємства "Агрофірма "Чорний Ріг", 15472, Чернігівська обл., Семенівський р-н, с. Чорний Ріг, вул. Шевченка, 9, ідент. код 31429598
до боржника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", 37240, Полтавська обл., Миргородський р-н, м.Заводське, вул. Кільцева, 94, ідент. код 30875677
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Суддя Іванко Лідія Андріївна
Секретар судового засідання Ісенко М.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісагро - Умань" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" про стягнення 77952,58 грн., в межах справи №917/1936/21 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна".
Позивач також заявив до відшкодування 2481,00 грн витрат на сплату судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення п.41 Аграрної розписки не відшкодував позивачу витрати на вчинення виконавчого напису.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.02.2022 року справу №917/1936/21(917/199/22) передано на розгляд судді Іванко Л.А
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.02.2022 позовну заяву ТОВ "Сервісагро - Умань" прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі № 917/1936/21(917/199/22) в межах справи № 917/1936/21 про банкрутство СТОВ "Україна". Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 21.02.2022 сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі, що надіслана позивачу на адресу: вул. Софіївська, 1А, с.Городецьке Уманський район, повернулася до суду з довідкою поштового відділення: "адресат відмовився".
Відповідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Сервісагро-Умань" зареєстроване за адресою: Черкаська обл., Уманський район, село Городецьке, вул.Софіївська, 1А.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, ухвала суду від 21.02.2022 вважається такою, що вручена позивачу.
Ухвала від 21.02.2022 вручена відповідачу 22.03.2022, згідно поштового повідомлення.
Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вчинив всі можливі дії для належного та своєчасного повідомлення сторін про розгляд цієї справи, а також створив сторонам належні умови для реалізації їх процесуальних прав.
Відповідно до частини п'ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК сторони суду не надали.
За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
На виконання зобов"язань за Договором поставки № 151-040220/Н КМ від 04.02.2020 СТОВ "Україна" видало 14.02.2020 Фінансову аграрну розписку на користь ТОВ «Сервісагро-Умань», яка посвідчена приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Максак І.М. та зареєстрована в Реєстрі аграрних розписок за № 247.
Відповідно до п.3 Аграрної розписки, боржник (СТОВ «Україна) зобов'язаний сплатити кредитору грошові кошти у сумі, визначеній в порядку, передбаченому п.2 Аграрної розписки, на рахунок кредитора в строк не пізніше 01.10.2020 року.
Згідно п.41 Аграрної розписки у випадку вчинення виконавчого напису нотаріуса на цій Аграрній розписці, Боржник, в десятиденний строк з моменту надіслання відповідної письмової вимоги Кредитора на вказану в аграрній розписці електронну адресу Боржника, відшкодовує Кредитору всі документально підтверджені витрати на вчинення виконавчого напису. Крім того Боржник відшкодовує Замовнику будь -які витрати понесені Кредитором в процесі примусового виконання цієї Аграрної розписки, зокрема, але не виключно: додаткову винагороду приватного виконавця, будь -які інші витрати, понесені кредитором в межах виконавчого провадження, тощо.
СТОВ «Україна» взяті на себе зобов'язання за аграрною розпискою вчасно не виконало, у зв'язку з чим, ТОВ «Сервісагро-Умань» звернулось до приватного нотаріуса Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області Побіянської Неллі Борисівни, яка 23.03.2021 на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 7, 13 Закону України «Про аграрні розписки», п. 12 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, вчинила виконавчий напис про стягнення з боржника - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» (код 30875677) на користь стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісагро-Умань» (код 36558693) на підставі фінансової аграрної розписки, посвідченої 14.02.2020, номер за реєстром 247, приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Максак І.М., дата реєстрації в Реєстрі аграрних розписок 14.02.2020, номер запису 3020, реєстратор приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Максак І.М., виданою Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Україна» на виконання зобов'язань за договором поставки № 151- 040220/Н КМ від 04.02.2020, якою встановлено безумовне зобов'язання боржника сплатити 6 386 528,61 грн у строк до 01.10.2020, вказавши строк, за який проводиться стягнення: з 14 лютого 2020 року по 23 березня 2021 року.
За даними позивача, ТОВ «Сервісагро-Умань» здійснивши виконавчий напис, понесло фінансові витрати в розмірі 77 952,58 грн. (сімдесят сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві гривні 58 копійок), які згідно п.41 Аграрної розписки мають бути компенсовані СТОВ «Україна».
На виконання вимог п.41 Аграрної розписки 28.01.2022 позивач надіслав відповідну вимогу на електронну адресу відповідача.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов"язань, встановлених в п.41 Аграрної розписки, в зв"язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку 77952,58 грн. фінансових витрат, понесених на вчинення виконавчого напису.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Умовами ст. 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
Аграрна розписка є специфічним видом правочину, який має спеціальне законодавче врегулювання - Закон України «Про аграрні розписки» (надалі - Закон), який, відповідно до Преамбули, регулює відносини, що виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок, визначає порядок їх реєстрації та спрямований на створення правових, економічних, організаційних умов функціонування цих документів.
Фінансова аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов'язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості. Виконання боржником зобов'язань за фінансовими аграрними розписками здійснюється лише в безготівковій формі.
Фінансова аграрна розписка має містити як зазначені в ній обов'язкові реквізити (в т.ч. строк сплати коштів, умови та місце сплати грошових коштів та ін.), так і інші додаткові умови, що не суперечать положенням Закону, про які боржник та кредитор можуть домовитися.
В п.41 Фінансової аграрної розписки сторони домовились, що у випадку вчинення виконавчого напису нотаріуса на цій Аграрній розписці, Боржник, в десятиденний строк з моменту надіслання відповідної письмової вимоги Кредитора на вказану в аграрній розписці електронну адресу Боржника, відшкодовує Кредитору всі документально підтверджені витрати на вчинення виконавчого напису.
Посилаючись на п.41 Аграрної розписки позивач звернувся до відповідача з вимогою (від 28.01.2022) про відшкодування фінансових витрат, понесених на вчинення виконавчого напису, в розмірі 77952,58 грн. До Вимоги додано копію рахунку №46 від 23.03.2021 на суму 77952,58 грн (з них: вчинення виконавчого напису, внесення запису до Реєстру аграрних розписок, внесення запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна) та копію платіжного доручення № 420 від 23.03.2021 про сплату ТОВ «Сервісагро-Умань» на користь ОСОБА_1 77952,58 грн.
Відповідач зазначені витрати не відшкодував. Доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.
Згідно зі статтею 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. До таких підстав, крім іншого, відносяться договори та інші правочини.
Зокрема, частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України: зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов"язань, визначених сторонами в п.41 Фінансової аграрної розписки.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що матеріали справи не містять, а відповідачем не доведено виконання зобов'язань, визначених в п.41 Фінансової аграрної розписки від 14.02.2020 позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення витрат на вчинення виконавчого напису.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За встановлених обставин, дослідивши всі докази у справі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходив із наступного.
Позивач у позові навів попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він поніс та очікує понести в зв'язку з розглядом цієї справи: 2481,00 грн на сплату судового збору та 10000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу .
За ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
При подачі цього позову позивач сплатив 2481,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 157 від 10.02.2022.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В ч. 3 ст. 126 ГПК України вказано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В підтвердження факту понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката суду надано такі докази:
- договір № 02/22 від 08.02.2022 про надання юридичних послуг (надалі-Договір), укладений між позивачем і адвокатом Патрікєєвою І.В.;
- ордер на надання правничої допомоги;
- свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №490.
Відповідно до п. 1.1, п. 1.2 Договору адвокат (виконавець) зобов'язується надати клієнту юридичні послуги, що визначені цим Договором, а клієнт зобов'язується оплатити їх. Юридичні послуги, що підлягають наданню за дорученням клієнта: представництво інтересів клієнта в господарській справі за позовом ТОВ "Сервісагро-Умань" до СТОВ "Україна" про стягнення витрат на нотаріальні послуги, підготовка матеріалів позовної заяви для звернення до суду ТОВ "Сервісагро-Умань", представництво інтересів клієнта в судах всіх рівнів, інше.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що юридичні послуги, які надаються виконавцем оплачуються клієнтом в залежності від обсягу часу, що його витрачено виконавцем на надання юридичних послуг за Договором, з розрахунку вартості 1 судового засідання в господарській справі в розмірі 6000,00 грн.
Відповідно до п. 4.2 Договору юридичні послуги щодо підготовки вимоги до СТОВ "Україна" та позовної заяви з додатками до неї - в розмірі 10000,00 грн.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. При цьому, додав платіжне доручення № 155 від 10.02.2022 про перерахування ТОВ "Сервісагро-Умань" на користь Патрікєєвої І.В. оплати за юридичні послуги в розмірі 10000 грн.
Клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу чи про неспіврозмірність цих витрат відповідач до суду не подав.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.129 ГПК України вказані судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 252, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (37240, Полтавська обл., Миргородський р-н, м.Заводське, вул. Кільцева, 94, код ЄДРПОУ 30875677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро - Умань"(20325, Черкаська обл., Уманський р-н, с.Городецьке, вул. Софіївська, 1-А, код ЄДРПОУ 36558693) 77952,58 грн. витрат на вчинення виконавчого напису, 2481,00 грн. витрат з оплати судового збору, 10000,00 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Іванко Л.А.