79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.06.2022 Справа № 914/770/22
Господарський суд Львівської області у складі
Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», Львівська область, м.Львів;
про: стягнення витрат на професійну правничу допомогу
та клопотання: Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» від 07.06.2022р. б/н (вх. №1728/22 від 10.06.2022р.)
про: стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі №914/770/22 за позовом: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», Львівська область, м.Львів;
до Відповідача: Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго», Львівська область, Стрийський р.-н, м.Стрий;
про: стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу
ціна позову: 101454,29грн.
Представники:
Позивача: Сало Т.В. - представник (довіреність від 06.06.2022р. №007.1Др-132-0622);
Відповідача: Сливка В.В. - представник, адвокат (ордер від 12.05.2022р. серії ВС №1130441.
22.04.2022р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» від 10.04.2022р. б/н (вх. №859) до Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу; ціна позову: 101454,29грн.
Підставами позовних вимог Позивач зазначає несанкціонований відбір природного газу Відповідачем шляхом пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційного ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, про що складено Акт про порушення №007275, за результатами розгляду якого Комісією прийнято рішення про проведення перерахунку об'єму розподіленого (спожитого природного газу).
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.04.2022р. у цій справі суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; призначити судове засідання з розгляду справи по суті на 17.05.2022р.
В судовому засіданні 17.05.2022р. у цій справі судом оголошено перерву до 10:00год. 07.06.2022р., про що представники Учасників справи повідомлялись в судовому засіданні під розписку.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.06.2022р. у цій справі суд ухвалив в позові відмовити повністю; призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл понесених Позивачем та Відповідачем судових витрат у справі на 21.06.2022р.; встановити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» та Комунальному підприємству «Стрийтеплоенерго» п'ятиденний строк з моменту ухвалення рішення на подання суду та іншим Учасникам справи доказів в обґрунтування розміру понесених судових витрат.
Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд”. Процесуальні права та обов'язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердили представники Учасників справи в судовому засіданні, їм відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання про роз'яснення прав та обов'язків до суду не надходили. Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.
Представник Позивача в судовому засіданні надав усні пояснення, зазначив про завищеність суми судових витрат Відповідача на оплату послуг професійної правничої допомоги з підстав того, що справа є типовою, а її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник Відповідача в судовому засіданні надав усні пояснення.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 07.06.2022р. у цій справі суд ухвалив в позові відмовити повністю; призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл понесених Позивачем та Відповідачем судових витрат у справі на 21.06.2022р.; встановити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» та Комунальному підприємству «Стрийтеплоенерго» п'ятиденний строк з моменту ухвалення рішення на подання суду та іншим Учасникам справи доказів в обґрунтування розміру понесених судових витрат.
Також, рішенням Господарського суду Львівської області від 07.06.2022р. у цій справі судом встановлено, що:
«…Позивачем при поданні позовної заяви до господарського суду надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого Позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи судові витрати в розмірі 2481грн. у вигляді сплаченого за подання до господарського суду позовної заяви судового збору.
Як доказ сплати судового збору Позивач подав Платіжне доручення від 14.04.2022р. №5794 про сплату за подання позовної заяви до господарського суду судового збору в розмірі 2481грн. Оригінал вказаного платіжного доручення є додатком №1 до позовної заяви.
Турчиняк Ярослав Ігорович є адвокатом та представником Позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 03.02.2021р. серії ЛВ №002121 та Довіреності від 24.12.2021р. №007.1Др-236-1221.
Олійник Олена Олегівна є адвокатом та представником Позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.06.2021р. серії ТР №000463 та Довіреності від 01.09.2021р. №007.1Др-188-0921.
Відповідачем у поданому 16.05.2022р. за вх. №10169/22 Відзиві на позовну заяву від 12.05.2022р. б/н зазначено про понесення 16000грн.судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, докази в обґрунтування чого будуть подані Відповідачем в порядку, передбаченому ч.8 ст.129 ГПК України, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Сливка Василь Васильович є адвокатом та представником Відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 20.08.2015р. серії ЛВ №000254 та Ордеру від 12.05.2022р. серії ВС №1130441.
Окрім того, представниками Сторін в судовому засіданні 07.06.2022р. зроблено усні заяви про подання доказів в обґрунтування розміру понесених Сторонами судових витрати на оплату послуг професійної правничої допомоги в порядку ч.8 ст.129 ГПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
…
З врахуванням наведеного, в тому числі зробленої Відповідачем у відзиві на позовну заяву (вх. №10169/22 від 16.05.2022р.) заяви про подання доказів в обґрунтування понесення судових витрат у справі в порядку, передбаченому ч.8 ст.129 ГПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, а також зроблених в судовому засіданні 07.06.2022р. усних заяв про подання доказів в обґрунтування розміру понесених Сторонами судових витрати на оплату послуг професійної правничої допомоги в порядку ч.8 ст.129 ГПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду суд зазначає, що відповідно до ч.ч.1-3 ст.221 ГПК України у випадку, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог; у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
…
З підстав наведеного, а також неподання Позивачем станом на час вирішення спору по суті в порядку, визначеному главою 8 розділу І ГПК України доказів іншого розміру судових витрат, окрім суми сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору в розмірі 2481грн., беручи до уваги зроблену Відповідачем у відзиві на позовну заяву (вх. №10169/22 від 16.05.2022р.) заяву про подання доказів в обґрунтування понесення судових витрат у справі в порядку, передбаченому ч.8 ст.129 ГПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, а також зроблені представниками Сторін в судовому засіданні 07.06.2022р. усні заяви про подання доказів в обґрунтування розміру понесених Сторонами судових витрати на оплату послуг професійної правничої допомоги в порядку ч.8 ст.129 ГПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, суд дійшов висновків про те, що судові витрати у справі, а саме сплачений Позивачем за подання позовної заяви до господарського суду судовий збір в розмірі 2481грн. слід розподілити між Сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, покласти вказані судові витрати Позивача на Позивача.
Також суд дійшов висновків про наявність правових підстав до призначення судового засідання для вирішення питання про розподіл понесених Позивачем судових витрат у справі на 13:45год. 21.06.2022р. і встановлення Сторонам п'ятиденного строку з моменту ухвалення рішення на подання суду та іншим Учасникам справи доказів в обґрунтування розміру понесених судових витрат. …».
10.06.2022р. за вх. №1728/22 від Відповідача до суду засобами поштового зв'язку надійшло клопотання від 07.06.2022р. б/н про долучення доказів в обґрунтування судових витрат Відповідача на оплату послуг професійної правничої допомоги та стягнення таких витрат з Позивача.
Як вбачається із відмітки календарного штемпеля відділення поштового зв'язку про прийняття до пересилки рекомендованого поштового відправлення за ідентифікатором 7903802517250, Відповідачем клопотання від 07.06.2022р. б/н передано до пересилки 07.06.2022р.
В обґрунтування викладених в Заяві доводів Відповідачем до клопотання від 10.06.2022р. вх. №1728/22 долучено копію укладеного 11.01.2022р. між Комунальним підприємством «Стрийтеплоенерго» (за Договором - Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «АЙЕМПАРТНЕРС» (за Договором - Адвокатське об'єднання) Договору про надання правової допомоги №1101/22-1 (надалі - Договір), за умовами якого (п.1.1. Договору) Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати адвокатські послуги, а саме професійну правничу (правову) допомогу в обсязі та на умовах, визначених Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити гонорар в порядку та на умовах, передбачених Договором та додатковими угодами до нього.
Відповідно до п.2.1.1. Договору Адвокатське об'єднання, на підставі звернення Клієнта, приймає на себе зобов'язання з надання адвокатських послуг: представляє у встановленому порядку інтереси Клієнта в судах усіх юрисдикцій (господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах) та інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальних провадженнях та справах, в тому числі щодо оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб, а також в інших органах під час розгляду правових спорів.
Згідно п.2.8. Договору для надання професійної правничої допомоги допомоги Клієнту, Адвокатське об'єднання призначає адвоката Сливку Василя Васильовича (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000254 від 20.08.2015р. Для надання правової допомоги Клієнту згідно Договору Адвокатське об'єднання має право призначати іншого адвоката, ніж передбачено в першому реченні цього пункту Договору.
Клієнт зобов'язаний оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручень; оплачувати юридичну допомогу у відповідності до умов розділу 4 Договору (п.3.1.3., 3.1.4. Договору).
Відповідно до п.4.1. Договору за правову допомогу, що надається Адвокатським об'єднанням, Клієнт оплачує гонорар в гривнях, шляхом переказу суми згідно додаткових угод до цього Договору за ведення судових справ або ставок, визначених п.4.3 Договору,- за інші послуги з надання правової допомоги. Клієнт сплачує гонорар протягом 3-х днів з моменту отримання Клієнтом рахунку-фактури, якщо інший строк оплати не визначено Додатковою угодою до цього Договору.
Гонорар за ведення судових справ та представництво Клієнта в судах складається із двох частин: 1) абонентської плати в сумі 20000,00 (двадцять тисяч) гривень, яка сплачується Клієнтом щомісячно, починаючи з місяця укладення цього Договору в термін до останнього робочого дня місяця. Вказана абонентська плата включає в себе право Клієнта звергатися за консультаціями з процесуальних питань щодо будь-яких судових справ, кримінальних проваджень та проваджень у справах про адміністративні правопорушення; 2) гонорару за ведення окремої судової справи, кримінального провадження на етапі досудового розслідування який сплачується в сумі, визначеній відповідною додатковою угодою до цього Договору, Загальна сума Договору не може перевищувати 350000 гривень на календарний рік. Вартість послуг згідно цього Договору не включає ПДВ.
Пунктом 4.3. Договору Сторонами встановлено, що факт надання послуг Адвокатським об'єднанням Клієнтові підтверджується актом, який підписується представниками кожної із Сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правової допомоги і її вартість. На письмову вимогу Клієнта, Адвокатське об'єднанням може надавати Акти про надання правової допомоги, в яких буде вказано перелік наданої правової допомоги із її ідентифікацією. Акт надсилається Клієнту Адвокатським об'єднанням факсимільним зв'язком, електронною поштою, поштою або надається під розписку уповноваженій особі Клієнта.
Акт вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав, Адвокатському об'єднанню письмові аргументовані заперечення на акт.
Відповідно до п.7.1. Договору договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2022 року, або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Усі Договори, які були раніше укладені між Сторонами з цього ж предмету, втрачають чинність з моменту підписання Договору.
Додатковою угодою від 07.06.2022р. б/н до Договору Сторонами погоджено, що (п.1. Додаткової угоди) Адвокатське об'єднання надає професійну правничу допомогу Клієнту у господарській справі №914/770/22 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу у розмірі 101454,29грн.; зокрема, але не виключно суть правової допомоги полягає в підготовці та поданні відзиву на позовну заяву, доказів на підтвердження позиції Клієнта, а також підготування та подання інших процесуальних документів (у разі потреби) та представництво інтересів Клієнта як Відповідача в даній судовій справі в суді першої інстанції (Господарському суді Львівської області).
Пунктом 2 вказаної додаткової угоди передбачено, що з урахуванням специфіки справи (зокрема спрощене позовне провадження, ціни позову та кількості витраченого адвокатом часу) Сторони погодили, що розмір гонорару за ведення судової справи, визначеної в пункті 1 цієї Додаткової угоди, складає фіксовану суму 10000грн.
Розрахунок здійснюється Клієнтом протягом 3 днів після підписання Акту наданих послуг та/або з моменту отримання відповідного рахунку від Адвокатського об'єднання (п.3. Додаткової угоди)
Вказаний Договір та Додаткову угоду до нього підписано повноважними представниками, їх підписи засвідчено відтисками печаток Сторін Договору.
Актом від 07.06.2022р. б/н про надання правової (правничої) допомоги згідно Договору Адвокатське об'єднання надало Клієнту, за договором про надання правової допомоги №1101/22-1 від 11 січня 2022 року (з урахуванням положень Додаткової угоди від 07.06.2022 року), правову (юридичну, правничу) допомогу у господарській справі №914/770/22 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу у розмірі 101454,29грн., за період з 22.04.2021р. по 08.06.2022р. включно, а саме:
- участь у судовому розгляді справи в суді першої інстанції (в Господарському суді Львівської області) що включає: правовий аналіз документів, що стосуються господарської справи, необхідних для підготовки відзиву на позовну заяву та участі в судових засіданнях - 4 год.; аналіз судової практики, законодавства та підзаконних нормативно - правових актів необхідних для підготовки відзиву на позовну заяву та участі в судових засіданнях - 2 год.; складення відзиву на позовну заяву (на 5-ти і сторінках) - 5 год.; підготування, завірення та відправка поштою додатків разом з відзивом позовну заяву (на 19 сторінках) - 1 год.; консультування Клієнта з приводу поточного стану справи в суді та узгодження подальшого алгоритму дій - 1 год.; участь в судовому засіданні 17.05.2022 року; участь в судовому засіданні 07.06,2022 року;
- підготовка остаточного розрахунку суми судових витрат, які поніс Відповідач (після винесення рішення), підготування та подання клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат на професійну правову допомогу Відповідачу - 3 год.; складення опису вкладення в лист та відправлення клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат на професійну правову допомогу Відповідачу з додатками Позивачу та в суд - 1 год.
Відповідно до п.3. Акту від 07.06.2022р. б/н про надання правової (правничої) допомоги згідно Договору вартість правової допомоги наданої «Клієнту» у справі №914/770/22 під час розгляду в суді першої інстанції (Господарському суді Львівської області), згідно даного акту становить 10000грн.
Вказаний Акт приймання-передачі підписаний повноважними представниками, їх підписи засвідчено відтисками печаток Сторін Договору.
07.06.2022р. Адвокатським об'єднанням виставлено Клієнту до оплати Рахунок №07/06/22 на оплату 1000грн. вартості професійної правової (правничої) допомоги (гонорар), згідно Договору №1101/22-1 від 11.01.2022р. з урахуванням положень Додаткової угоди від 07.06.2022 року про надання правової допомоги та Акту про надання правової (правничої) допомоги від 07.06.2022р. у справі №914/770/22, за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу у розмірі 101454,29грн., до якої включено судовий розгляд справи №914/770/22 судом першої інстанції. (в цю вартість включено: усні консультації Клієнта щодо судової справи, і правовий аналіз документів отриманих від Клієнта (Відповідача) та в ході судового розгляду, формування, завірення та подання/відправка додатків і до процесуальних документів, аналіз судової практики, моніторинг процесуальних рішень суду та іншої інформації про хід справи шляхом і здійснення телефонних дзвінків в суд та аналізу інформації, розміщеної і на порталі «Судова влада України», моніторинг поштових відправлень за і допомогою он-лайн сервісу «Укрпошти», усні звернення до суду (по телефону та особисті з виїздом до суду) з метою моніторингу процесу розгляду справи, консультування Клієнта з приводу поточного стану справи в суді та узгодження подальшого алгоритму дій, Підготовка остаточного розрахунку суми судових витрат, які поніс Відповідач (після винесення рішення), підготування та подання клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат на професійну правову допомогу Відповідачу, складання коротких клопотань і заяв процесуального характеру; складення відзиву на позовну заяву; участь адвоката у трьох судових засіданнях.
Платіжним дорученням від 07.06.2022р. №3954 Відповідач перерахував на користь Адвокатського об'єднання 10000грн. Призначення платежу: «надання правової допомоги згідно рахунку №07/06/22-1 від 07.06.2022р. без ПДВ».
У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Відповідно до ст.ст.73, 74 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.79 ГПК України).
17.10.2019р. набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц.
Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.
Усталеною є практика ЄСПЛ, в якій суд посилається на “balance of probabilities” (“баланс ймовірностей”) для оцінки обставин справи. Наприклад, у рішенні BENDERSKIY v. Ukraine 15.11.2007р. суд застосовує “баланс ймовірностей”. У рішенні J.K. AND OTHERS v. Sweden 23.08.2016р. суд вказує, що цей стандарт притаманний саме цивільним справам.
У постанові Верховного Суду України від 14.06.2017р. у справі №923/2075/15 відхилено висновки апеляційного суду про відмову в позові про стягнення упущеної вигоди лише з тих підстав, що її розмір не може бути встановлений з розумним степенем достовірності, оскільки апеляційний суд не дослідив інших доказів, які надані позивачем, чим фактично позбавив останнього можливості відновити його порушене право, за захистом якого подано позов.
Аналогічний підхід продемонстрував і Верховний Суд у своїй постанові від 06.11.2019р. у справі №127/27155/16-ц (провадження №61-30580св18).
Отже, під розумним ступенем достовірності слід розуміти те, що факт є доведеним, якщо після оцінки доказів вбачається, що факт скоріше відбувся, аніж не мав місце.
У зв'язку з цим, суд першої інстанції при розгляді даної справи застосовує вищезазначений стандарт доказування.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витрати, пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Приписами ч.1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Частиною третьою вказаної статті встановлено, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 ГПК України).
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст.1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.п.6, 9 ст.1 Закону).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно ст.6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно Законом "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до частини третьої статті 4, частини першої статті 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
Видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Приписами ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначені підстави для здійснення адвокатської діяльності. Зокрема, зазначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно п.28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017р.) необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
Суд звертає увагу на те, що в рішенні Національної асоціації адвокатів України від 04-05.07.2014р. №61 «Про надання роз'яснень щодо інформації, яка зазначається в ордері адвоката та можливості його подання у декілька установ» зазначено, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у статті 26 визначив підстави для здійснення адвокатської діяльності. Так, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути, зокрема, ордер (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Згідно з положеннями статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рішенням Ради адвокатів України №36 від 17.12.2012р. затверджено Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів (далі - Положення), яке встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об'єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Суд також звертає увагу на те, що у разі встановлення клієнтом і адвокатом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних при наданні послуг правничої допомоги не є необхідним. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.12.2020р. у справі №640/18402/19.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст.43 Конституції України. Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.09.2021р. у справі №918/1045/20.
Крім того метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утриматися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду від 24.01.2022р. у справі №911/2737/17.
Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно правової позиції, викладеної, зокрема в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2018р. у справі №904/8308/17 та від 01.08.2019р. у справі №915/237/18, розмір судових витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, а суд повинен оцінити рівень адвокатських витрат, що були присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично і чи була їх сума обґрунтованою та не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною чи її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.11.2018р. у справі №910/23210/17.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, заява №19336/04).
Також суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у додатковій ухвалі від 21.07.2020р. у справі № 915/1654/19.
При цьому суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі №826/1216/16, що на підтвердження факту понесення судових витрат та їх розміру суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.
Також судом враховано позицію Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену в постановах від 03.10.2019р. у справі №922/445/19 та від 18.12.2019р. у справі №910/13731/18, відповідно до якої, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2019р. у справі №922/902/19, від 12.12.2019р. у справі №922/1897/18 та від 20.12.2019р. у справі №903/125/19.
Поряд з цим суд зазначає, що згідно ч.5 ст.126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічну правову позицію викладено зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц та у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19.
Як вказує Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019р. у справі №922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України.
Зокрема відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.5-7, 9 ст.129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція підтримана та застосована у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 07.11.2019р. у справі №905/1795/18.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).
З врахуванням вищенаведеного, враховуючи надані в судовому засіданні пояснення представників Сторін, оцінивши подані Відповідачем докази в підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що подані Відповідачем в обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу докази в своїй сукупності підтверджують дійсність, необхідність та розумність таких витрат в розмірі 10000грн. для забезпечення належного захисту прав Відповідача під час розгляду справи №914/770/22 Господарським судом Львівської області.
Суд звертає увагу на те, що Відповідачем не подано жодних доказів в спростування обставин дійсності, необхідності та розумності понесених Позивачем судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, а відтак, не доведено в порядку ч.5 ст.126 ГПК України належними засобами доказування доводів щодо завищеності та неспівмірності здійснених Позивачем витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.221 ГПК України у випадку, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог; у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи в власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Приписами п.2 ч.4 ст.129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Враховуючи вищенаведене, зокрема викладені в мотивувальній частині рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.2022р. у цій справі висновки суду щодо розподілу судових витрат в частині витрат Позивача на сплату судового збору за подання позовної заяви до суду з врахуванням результату вирішення спору, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд встановив доведеність, дійсність, необхідність та розумність понесення Відповідачем судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги в розмірі 10000грн., та, беручи до уваги недоведеність Позивачем завищеності та неспівмірності здійснених Відповідачем витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, суд дійшов висновків про те, що клопотання Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» від 07.06.2022р. б/н (вх. №1728/22 від 10.06.2022р.) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід задоволити, стягнути з Позивача на користь Відповідача 10000грн. судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги.
Щодо зробленої представником Позивача в судовому засіданні 07.06.2022р. усної заяви про подання доказів в обґрунтування розміру понесених Позивачем судових витрат у справі протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду в порядку, передбаченому ч.8 ст.129 ГПК України суд зазначає наступне.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.06.2022р. у цій справі встановлено, що:
«…Окрім того, представниками Сторін в судовому засіданні 07.06.2022р. зроблено усні заяви про подання доказів в обґрунтування розміру понесених Сторонами судових витрати на оплату послуг професійної правничої допомоги в порядку ч.8 ст.129 ГПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.…».
Відповідно до ч.ч.1, 4, 7 ст.116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок; якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день; строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Відтак, встановлений Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» рішенням Господарського суду Львівської області від 07.06.2022р. у цій справі строк на подання суду та іншим Учасникам справи доказів в обґрунтування розміру понесених судових витрат розпочав свій перебіг 08.06.2022р. та сплив, з урахуванням приписів ч.4 ст.116 ГПК України (останній день строку) 13.06.2022р.
З врахуванням наведеного, зокрема встановлення рішенням Господарського суду Львівської області від 07.06.2022р. у цій справі Позивачу п'ятиденного строку з моменту ухвалення рішення на подання суду та іншим Учасникам справи доказів в обґрунтування розміру понесених судових витрат та неподання Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» доказів в обґрунтування розміру понесених на оплату послуг професійної правничої допомоги витрат (договорів, рахунків тощо) у встановлений судом строк, відсутність клопотань Позивача про поновлення чи продовження встановленого строку, суд дійшов висновків про наявність правових підстав до залишення заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу без розгляду.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.07.2020р. у справі №920/1018/19 та ухвалах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 29.10.2020р. у справі №915/1734/18, від 09.07.2019р. у справі №927/320/18, від 22.10.2020р. у справі №916/728/16. Вказаної правової позиції дотримується також Господарський суд Одеської області в ухвалі від 29.12.2020р. у справі №916/2542/20 та Господарський суд Херсонської області в ухвалі від 21.12.2020р. у справі №923/946/20.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.9, п.1, 3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.4, 13, 27, 42, 43, 46, 73, 74, 76-79, 80, 81, 86, 120, 121, 123, 124, 126, 128, 129, 202, 216, 221, 222, 236, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Клопотання Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» від 07.06.2022р. б/н (вх. №1728/22 від 10.06.2022р.) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039, Львівська область, м.Львів, вул.Золота, буд.42; ідентифікаційний код: 03349039) на користь Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» (82400, Львівська область, Стрийський район, м.Стрий, вул.Новаківського, буд.9; ідентифікаційний код: 05432684) 10000грн. судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги.
3. Заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.
4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
5. Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 ГПК України.
6. Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст додаткового рішення складено 27.06.2022р.
Головуючий суддя Фартушок Т.Б.