79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.06.2022 Справа № 914/3550/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗДР”, м. Львів
до відповідача: Акціонерного товариства “ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ”, Турецька республіка, що діє в Україні через представництво “ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ”, Львівська область, м. Львів
про стягнення 1 179 214, 84 грн
Суддя Галамай О.З.
Секретар судового засідання Бараняк Н.Я.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Балабанов О.В. - представник
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗДР” до Акціонерного товариства “ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ”, Турецька республіка, що діє в Україні через представництво “ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ” про стягнення 1 155 780, 80 грн.
Хід розгляду справи.
Ухвалою суду від 13.12.2021 відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду від 11.05.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 01.06.2022.
У судовому засіданні 01.06.2022 оголошувалась перерва до 15.06.2022 з метою надання можливості сторонам врегулювати спір у добровільному порядку.
У судовому засіданні 15.06.2022 відповідач повідомив, що сторони не дійшли згоди щодо умов врегулювання спору в позасудовому порядку. Підтримав доводи, викладені у відзиві на позов, не заперечив щодо наявності основної заборгованості, проте наголошував на відсутності правових підстав для стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Позивач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.
Аргументи сторін.
Позовна заява (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) обґрунтована невиконанням укладеного сторонами договору субпідряду № ЗП-112/1-01/12/20 від 01.12.2020 в частині оплати за поставлений товар на суму 1 118 041, 50 грн. Також за прострочення виконання зобов'язання позивач (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) заявив до стягнення 41 356, 15 грн інфляційних втрат та 19 817, 19 грн 3% річних.
Відповідач у відзиві на позов зазначив, що 01.12.2020 сторонами укладено договір субпідряду № ЗП-112/1-01/12/20 при виконанні відповідачем (як підрядником) робіт на проекті “Будівництво автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжі” (автомобільна дорога Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь “Під'їзд до о. Хортиця (автотранспортна магістраль через р. Дніпро в м. Запоріжжя) (І черга будівництва), відповідно до умов якого оплата виконаних робіт здійснюється в порядку і строки, визначені у Специфікації. Проте зазначив, що подані позивачем специфікації не містять ні порядку, ні строків виконання платежів. Ствердив, що оскільки вимогу від 04.11.2021 скеровано 08.11.2021, а поштове відправлення вручено 19.11.2021, строк виконання грошового зобов'язання спливав 26.11.2021. Тому вважає, що порушення господарського зобов'язання не було станом на дату подання позову - 19.11.2021. Отже позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є безпідставними, оскільки передчасні, а в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат - безпідставними, тому що незаконні.
Також звернув увагу, що до позовної заяви не долучено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, якими позивач повинен обґрунтовувати вартість правничої допомоги адвоката.
Крім того, зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він очікує понести у зв'язку із розглядом справи становить 50 000, 00 грн.
У відповіді на відзив позивач зауважив, що відповідач не заперечує ні факту поставки та прийняття товару на суму 1 118 041, 50 грн, ні відсутності оплат, ні правильність нарахувань основної заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат.
Щодо поданого відповідачем договору субпідряду № ЗП-112/1-01/12/20, ствердив, що такий не був поданий з позовом, оскільки відповідач так і не передав підписаний примірник, а вперше копію отримано з відзивом на позов. Тому обґрунтування позовних вимог не містить посилань на умови договору, а лише на первинні документи, що підтверджують поставку товару. Оскільки договір субпідряду № ЗП-112/1-01/12/20 від 01.12.2020 є змішаним, та містить у собі як елементи договору підряду, так і поставки, у відповідача виник обов'язок прийняти і негайно оплатити поставлений товар.
Позивач також зазначив, що відповідач помилково послався на приписи частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, оскільки обов'язок негайного виконання зобов'язання з оплати поставленого товару передбачено у частині 1 статті 692 Цивільного кодексу України, тому надсилання вимоги - право позивача, а не обов'язок. У будь-якому випадку, вважає, що позовна вимога про стягнення основної заборгованості є обґрунтованою, оскільки строк виконання грошового зобов'язання настав до прийняття рішення по суті справи. Також позивач звернув увагу, що відповідач визнав наявну заборгованість шляхом підписання акта звірки взаємних розрахунків задовго до пред'явлення вимоги.
Крім того, позивач зазначив про неспівмірність та завищення заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу на суму 50 000, 00 грн, враховуючи незначну складність справи, яка не вимагає надання великої за обсягом правової допомоги.
Обставини справи.
01 грудня 2020 року Акціонерне товариство “ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ”, в особі представництва “ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ” (далі - Підрядник) та Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗДР” (далі - Субпідрядник) уклали договір субпідряду № ЗП-112/1-01/12/20 (далі - договір) про виконання робіт на проекті “Будівництво автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжі” (автомобільна дорога Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь “Під'їзд до о. Хортиця (автотранспортна магістраль через р. Дніпро в м. Запоріжжя) (І черга будівництва).
Предметом договору визначено підготовку робочих креслень металоконструкцій стадії КМД, закупівля сировини, виробництво і виготовлення металоконструкцій, поставка металоконструкцій для елементів прогонових будов мостів.
У пункті 2.1 договору зазначено, що Субпідрядник, взявши до уваги і до розгляду дані по Проекту КМ і Будівельний майданчик, виконавши усі необхідні економічні оцінки, приймає на себе всі зобов'язання і ризики по завершенню виконання робіт, всіх поставок, послуг і робіт, забезпечуючи їх готовність для подальшого використання на Будівельному майданчику.
Субпідрядник зобов'язаний виконати усі Роботи в терміни, узгоджені Сторонами в Специфікаціях, і за Ціну Договору субпідряду, визначену Сторонами в статті 5 Договору субпідряду «Ціна Договору Субпідряду» за якістю повністю відповідаючи чинному законодавству України, Стандартам, договору субпідряду, Робочій документації (пункт 2.10 договору).
Згідно з пунктом 5.1. договору підсумкова загальна Ціна договору субпідряду підлягає коригуванню з урахуванням фактично поставлених сталевих елементів і виконаних робіт; під ціною робіт мається на увазі:...і вартість сталевих елементів тощо.
Відповідно до пункту 6.1.3 договору всі платежі за цим Договором здійснюються Підрядником в порядку і строки, встановлені відповідною Специфікацією, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Субпідрядника, вказаний в реквізитах цього Договору.
До обов'язків підрядника входить у тому числі і прийняття та оплата поставлених сталевих елементів (пункт 9.1 договору), а у пункті 9.2 передбачено обов'язок оплати виконаних робіт відповідно до Специфікацій.
Також у пункті 15.3 договору (розірвання договору) посеред іншого погоджено, що Субпідрядник погоджується, що не має права вимагати відшкодування будь-яких збитків від Підрядника, за винятком оплати робіт сталевих Елементів, виконаних до моменту розірвання.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу, зокрема, такий товар:
- за видатковою накладною № 23 від 17.04.2021 - клин ЛК-1 (4 шт) та метал для заповнення 30х550х550 б/п (2 шт) на загальну суму з ПДВ 31 671, 54 грн;
- за видатковою накладною № 27 від 06.05.2021 - клин ЛК-1 (14 шт) та клин ЛК-2 (8 шт) на загальну суму з ПДВ 99 501, 48 грн;
- за видатковою накладною № 29 від 06.05.2021 - метал для заповнення 30х550х550 б/п (10 шт) на загальну суму з ПДВ 79 672, 80 грн;
- за видатковою накладною № 37 від 16.05.2021 - метал для заповнення 30х550х550 б/п (14 шт) на загальну суму з ПДВ 111 541, 92 грн;
- за видатковою накладною № 33 від 20.05.2021 - клин ЛК-1 (14 шт) на загальну суму з ПДВ 107 558, 28 грн;
- за видатковою накладною № 24 від 02.08.2021 - клин ЛК-1 (4 шт) та метал для заповнення 30х550х550 б/п (6 шт) на загальну суму з ПДВ 71 705, 52 грн;
- за видатковою накладною № 40 від 09.08.2021 - клин ЛК-1 (24 шт) та клин ЛК-2 (24 шт) на загальну суму з ПДВ 190 946, 16 грн;
- за видатковою накладною № 45 від 13.08.2021 - пакети штовхаючого пристрою (2+2 шт), стопорний палець ПЛ-1 (4 шт) та упор УПШ-1 (2 шт) на загальну суму з ПДВ 425 443, 80 грн.
На підтвердження поставки на загальну суму 1 118 041, 50 грн позивач також долучив специфікації до видаткових накладних та товарно-транспортні накладні.
Усі первинні бухгалтерські документи містять підписи та печатки сторін договору.
Також сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за період: січень 2021-серпень 2021, в яких відображено поставки на суму 1 118 041, 50 грн.
08 листопада 2021 року позивач скерував відповідачу вимогу, в якій зазначив про заборгованість на загальну суму 1 118 041, 50 грн, необхідність її сплати та звернення до суду з позовом про стягнення основної заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат у разі продовження невиконання зобов'язань з оплати поставленого товару.
Відповідач підтвердив факт поставки, проте заперечив щодо строку настання її оплати.
Позивач просив стягнути з відповідача основну заборгованість на суму 1 118 041, 50 грн, 41 356, 15 грн інфляційних втрат та 19 817, 19 грн 3% річних.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.
Сторонами у справі укладено договір субпідряду № ЗП-112/1-01/12/20 від 01.12.2020.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 118 041, 50 грн, що підтверджено відповідачем.
Умовами договору перебачено, що усі платежі здійснюються в порядку та строки, встановлені специфікацією.
Проте у підписаних сторонами специфікаціях не встановлено строку оплати.
У частині 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно зі статтею 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Аналізуючи умови договору, зокрема, його предмет, до якого включено поставку металоконструкцій, пункти 9.1, 9.2, 14.3, якими передбачено обов'язок відповідача прийняти та оплатити сталеві елементи, суд дійшов висновку, що такий є змішаний і містить елементи договору поставки та підряду.
Більше того, сталеві елементи, які були погоджені до розробки та поставки умовами договору про субпідряд, не можна розцінюватися в порядку статті 839 Цивільного кодексу України як власні матеріали та засоби підрядника для виконання робіт, передбачених договором підряду.
Крім того, договору підряду (субпідряду) характерні такі первинні документи, як акти виконаних робіт тощо.
Також суд бере до уваги пункт 4.3 договору, в якому перебачено, що кожна одиниця устаткування, сталевих елементів, сировини стає власністю замовника в будь-який з нищенаведених моментів, в залежності від того, який з них настав раніше, без прав вимоги або інших обтяжень, серед яких зазначено і момент доставки на будівельний майданчик.
Металоконструкції доставлено на будівельний майданчик згідно з видатковими накладними, в яких зазначено: постачальник: ТОВ "ЗДР", покупець: Представництво "ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ” (такі документи характерні для договорів поставки), тобто на них набуто право власності, проте оплати не здійснено.
Обов'язок негайного виконання покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього (стаття 692 Цивільного кодексу України).
Оскільки ні договором, ні специфікаціями, в яких аналогічно відображено: постачальник: ТОВ "ЗДР", покупець: Представництво "ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ”, не встановлено іншого строку оплати, такий настав на наступний день після поставок товару.
Враховуючи викладене в сукупності, позовна вимога в частині заявленого до стягнення основного боргу на суму 1 118 041, 50 грн підлягає задоволенню.
Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат та 12% річних.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив до стягнення 41 356, 15 грн інфляційних втрат та 19 817, 19 грн 3% річних, нарахованих по кожній накладній окремо, враховуючи строк настання прострочення.
Перевіривши розрахунки за допомогою калькулятора «ЛІГА.ЗАКОН» суд встановив, що 3% річних та інфляційні втрати нараховано правильно, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо судового збору.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ” (Турецька республіка), що діє в Україні через представництво “ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ” (місцезнаходження: 79037, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 212, корп.2; ідент. код: 26579227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗДР” (місцезнаходження: 69039, м. Запоріжжя, вул. Волгодонська, буд 13; ідент. код: 43041726) 1 179 214, 84 грн заборгованості, з яких: 1 118 041, 50 грн основної заборгованості, 19 817, 19 грн 3% річних, 41 356, 15 грн інфляційних втрат та 17 688, 22 грн судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 27.06.2022.
Суддя Галамай О.З.