вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" червня 2022 р. м. Київ Справа № 911/940/22
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши заяву від 24.06.2022 р. ОСОБА_1 про забезпечення позову до Релігійної організації «Релігійна громада парафія Різдва Пресвятої Богородиці Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) смт Іванків Іванківського району Київської області»,
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Релігійної організації «Релігійна громада парафія Різдва Пресвятої Богородиці Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) смт Іванків Іванківського району Київської області», в якому просить суд визнати недійсним статут Релігійної організації «Релігійна громада парафії Різдва Пресвятої Богородиці Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) смт Іванків Іванківського району Київської області» в новій редакції, зареєстрований розпорядженням Голови Київської обласної військової адміністрації від 07.05.2022 р. № 239 «Про реєстрацію статутів релігійних організацій» та державну реєстрацію змін до якого проведено Управлінням культури КОДА 18.05.2022 р. за № 1003371070007000057.
До позовної заяви позивачем додано заяву про забезпечення позову від 24.06.2022 р., в якій він просить здійснити забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить на праві власності Релігійній організації «Релігійна громада парафії Різдва Пресвятої Богородиці Київської єпархії Української Православної Церкви смт Іванків Іванківського району Київської області» за адресою: вул. Толочина, буд. 96, Вишгородський р-н, смт. Іванків, Київська обл., а саме: на будівлю храма Різдва Пресвятої Богородиці, церковного приладдя та іншого майна, що знаходиться за вказаною адресою, із забороною використання та розпорядження вказаного майна, включаючи земельну ділянку (кадастровий номер 3222055100:01:017:0134), що на праві постійного користування перебуває у Релігійній організації «Релігійна громада парафії Різдва Пресвятої Богородиці Київської єпархії Української Православної Церкви смт Іванків Іванківського району Київської області».
За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву від 24.06.2022 р. про забезпечення позову, судом встановлено наступне.
Як вже зазначалось, заявник звертаючись з вказаною заявою до суду, просить суд накласти арешт на майно, що належить на праві власності Релігійній організації «Релігійна громада парафії Різдва Пресвятої Богородиці Київської єпархії Української Православної Церкви смт Іванків Іванківського району Київської області», а саме: на будівлю храма Різдва Пресвятої Богородиці, церковного приладдя та іншого майна, що знаходиться за вказаною адресою, із забороною використання та розпорядження вказаного майна, включаючи земельну ділянку, що на праві постійного користування перебуває у Релігійній організації «Релігійна громада парафії Різдва Пресвятої Богородиці Київської єпархії Української Православної Церкви смт Іванків Іванківського району Київської області».
У постанові від 19.02.2021 р. у справі № 643/12369/19 Верховний Суд роз'яснив, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Отже, заявник просить вжити два заходи забезпечення позову, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України, а саме: накласти арешт на майно із забороною розпорядження майном та заборонити відповідачу вчиняти певні дії щодо використання майна.
Позов, який заявник просить суд забезпечити, є позовом у спорі, що виник з корпоративних відносин.
Відповідно до ч. 10 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору.
В обґрунтування необхідності забезпечення позову заявник вказує, що майно, а саме: будівля храму Різдва Пресвятої Богородиці та земельна ділянка (кадастровий номер 3222055100:01:017:0134) на даний час у відповідача знаходиться незаконно, прав на використання вказаного майна відповідач не має, тому заявник вважає, що забезпечення позову дозволить уникнути незаконної перереєстрації цього майна на відповідача, яка, як він вважає, матиме місце у майбутньому.
Відповідно до п. 1 постанови № 16 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав
та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного
судового процесу.
Згідно з п. 3 постанови № 16 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Як вже зазначалось, предметом позову є визнання недійсним Статуту Регіональної організації «Релігійна громада парафія Різдва Пресвятої Богородиці Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) смт Іванків Іванківського району Київської області» в новій редакції, зареєстрованого розпорядженням Голови Київської обласної військової адміністрації від 07.05.2022 р. № 239 «Про реєстрацію статутів релігійних організацій» та державну реєстрацію змін до якого проведено Управлінням культури КОДА 18.05.2022 р. за № 1003371070007000057.
Отже, у даному випадку відсутній зв'язок між заходами до забезпечення позову, які заявник просить вжити, та предметом позову, оскільки накладення арешту на майно має стосуватись майна, що належить до предмету позову, тоді як позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним Статуту відповідача, натомість майно, на яке позивач просить накласти арешт, не стосується предмету спору.
Захід до забезпечення позову, як то накладення арешту, не відповідає заявленій позовній вимозі про визнання недійсним Статуту відповідача, на забезпечення якої заявник просить вжити вказаний захід. Крім того, у разі задоволення судом позову про визнання недійсним Статуту відповідача, таке рішення не підлягає примусовому виконанню.
Отже, заявлений захід до забезпечення позову, як то накладення арешту на майно із забороною розпорядження майном, який позивач просить суд вжити, не є адекватним заявленим у позові вимогам.
Також, щодо заходу забезпечення позову про заборону відповідачу вчиняти певні дії щодо використання майна будівлі храму Різдва Пресвятої Богородиці, церковного приладдя та іншого майна, включаючи земельну ділянку, що на праві постійного користування перебуває у Релігійній організації «Релігійна громада парафії Різдва Пресвятої Богородиці Київської єпархії Української Православної Церкви смт Іванків Іванківського району Київської області», то як вже зазначалося, предметом спору є визнання недійсним Статуту відповідача, тому такий захід забезпечення позову, який позивач просить суд вжити, також не є адекватним заявленим вимогам, та крім того, не узгоджується з приписами частини 10 статті 137 ГПК України.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.
Як вбачається з заяви, необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована припущеннями заявника про можливість незаконної перереєстрації майна, а саме: будівлі храму Різдва Пресвятої Богородиці, церковного приладдя та іншого майна, включаючи земельну ділянку (кадастровий номер 3222055100:01:017:0134).
Підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та заборони відповідачу вчиняти певні дії щодо майна, включаючи земельну ділянку, може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову, відсутні.
Таким чином, накладення арешту на майно, а саме: будівлю храму Різдва Пресвятої Богородиці, церковного приладдя та іншого майна та заборона вчиняти певні дії щодо використання вказаного майна, включаючи земельну ділянку, як заходи забезпечення позову, які позивач просить суд вжити, не є адекватним заявленим вимогам, не перебувають у зв'язку з предметом позовних вимог, а тому підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про вжиття вказаних заходів забезпечення позову відсутні.
Враховуючи вищевикладене, суд відповідно до ст. 136 ГПК України дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви від 24.06.2022 р. ОСОБА_1 про забезпечення позову в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 136-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 24.06.2022 р. про забезпечення позову.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.О. Рябцева