ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.06.2022Справа № 910/20293/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Парк Мар'янське»
до Державного підприємства «Гарантований покупець»
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Новицький Б.Б.
Представники учасників справи:
від позивача Погорілець Р.В. (адвокат);
від відповідача Коваль О.С. (адвокат).
В судовому засіданні 14.06.2022 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників позивача та відповідача, що повне рішення буде складено 28.06.2022 року.
08 грудня 2021 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар'янське" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 07.12.2021 року до Державного підприємства "Гарантований покупець" (відповідач) про стягнення 1 287 839,39 грн., з них: інфляційних втрат - 865 948,94 грн. (вісімсот шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок вісім гривень 94 копійки) та 3% річних - 421 890,45 грн. (чотириста двадцять одна тисяча вісімсот дев'яносто гривень 45 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 679/01 від 12.09.2019 року, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати за період з червня по жовтень 2021 року у розмірі 865 948,94 грн. та 3% річних за період з 07.07.2021 року по 14.11.2021 року у розмірі 421 890,45 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, мотивуючи це тим, що позивач не довів дат настання строку виконання зобов'язань щодо оплати електроенергії спірних періодів, а відтак наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є необгрунтованим. Крім того, відповідач зазначає, що спеціальним порядком передбачено розрахунків за електричну енергію, продану за «зеленим» тарифом, відповідно до якого повна оплата електроенергії продавця за «зеленим» тарифом пов'язана з надходженням коштів на рахунок відповідача від оператора системи передачі - ПАТ "НЕК "Укренерго". Також відповідач на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч.ч. 1, 2 ст. 233 ГК України просить зменшити розмір інфляційних втрат та 3% річних до 1,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/20293/21, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.01.2022 року.
За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Так, в підготовчому засіданні 11.01.2022 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/20293/21 до судового розгляду по суті на 15.02.2022 року.
Судове засідання у даній справі, призначене на 15.02.2022 року не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Коткова О.В. на лікарняному, судове засідання призначено на 03.03.2022 року.
Судове засідання у даній справі, призначене на 03.03.2022 року не відбулося у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 року розгляд справи відкладено та повідомлено учасників справи, що дата, час і місце судового засідання у цій справі будуть визначені судом після припинення воєнного стану в Україні, про що учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.
З огляду на те, що на території міста Києва, де здійснює свою діяльність Господарський суд міста Києва, не ведуться активні бойові дії, з метою забезпечення конституційних прав учасників справи на судовий захист, безперервного здійснення правосуддя та дотримання розумності строків розгляду справ, суд призначив справу № 910/20293/21 до розгляду у судовому засіданні на 14.06.2022 року, про що учасників справи було повідомлено ухвалою суду від 19.05.2022 року.
В судовому засіданні 14.06.2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
12.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Солар Парк Мар'янське» (надалі - продавець за "зеленим" тарифом, позивач) та Державним підприємством «Гарантований покупець» (надалі - гарантований покупець, відповідач) укладений договір № 679/01 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. умов якого, продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2.3. договору (в редакції додаткової угоди № 838/01/20 від 31.03.2020 року), продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Пунктами 2.4., 2.5. договору (в редакції додаткової угоди № 838/01/20 від 31.03.2020 року) передбачено, що продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
В п. 3.2. договору (в редакції додаткової угоди № 838/01/20 від 31.03.2020 року) визначено, що розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за зеленим тарифом, з урахуванням ПДВ.
За умовами п. 3.3. договору (в редакції додаткової угоди № 838/01/20 від 31.03.2020 року) оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачам.
За змістом п. 4.1. договору (в редакції додаткової угоди № 838/01/20 від 31.03.2020 року) продавець за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору.
Згідно з п. 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Пунктом 10.4 Порядку передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.
Відповідно до п. 3.1. договору (в редакції додаткової угоди № 838/01/20 від 31.03.2020 року) обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
Таким чином, відповідач зобов'язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом двох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги.
Вартість послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за червень 2020 року затверджена Регулятором постановою НКРЕКП від 22.07.2020 року № 1435. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора 22.07.2020 року.
Вартість послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за липень 2020 року затверджена Регулятором постановою НКРЕКП від 19.08.2020 року № 1600. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора 19.08.2020 року.
На виконання умов договору у період з червня 2020 року по липень 2020 року позивачем вироблено та продано, а відповідачем придбано електричну енергію на загальну суму 40 637 367,22 грн., про що між сторонами 30.06.2020 року та 31.07.2020 року було складено та підписано акти купівлі-продажу електроенергії за червень 2020 року та липень 2020 року.
З огляду на встановлені договором строки оплати та враховуючи норми чинного законодавства, відповідач був зобов'язаний здійснити оплату відпущеної електричної енергії, з урахуванням авансових платежів, за червень 2020 року у строк до 24.07.2020 року, за липень 2020 року у строк до 21.08.2020 року.
Відповідач за поставлену у червні 2020 року електричну енергію розрахувався в повному обсязі, однак з простроченням, а саме: 15.06.2020 року - 237 703,73 грн., 25.06.2020 року - 425 047,43 грн., 15.11.2020 року - 17 869 120,64 грн., за поставлену у липні 2020 року електричну енергію розрахувався в повному обсязі, а саме: 15.07.2020 року - 409 535,08 грн., 24.07.2020 року - 381 870,22 грн., 15.11.2020 року - 21 314 090,12 грн.
Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором № 679/01 від 12.09.2019 року позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 865 948,94 грн. за період з червня по жовтень 2021 року та 3% річних у розмірі 421 890,45 грн. за період з 07.07.2021 року по 14.11.2021 року.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.
За змістом ч. 3 ст. 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" відповідний двосторонній договір має встановлювати: 1) предмет договору; 2) ціну електричної енергії та/або порядок її розрахунку (формування); 3) обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії; 4) строки та порядок постачання електричної енергії; 5) порядок повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договором; 6) порядок та форму розрахунків; 7) строки та порядок оформлення актів приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії; 8) права, обов'язки та відповідальність сторін; 9) строк дії договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України "Про ринок електричної енергії" за бажанням суб'єкта господарювання, який має намір продавати за "зеленим" тарифом електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), гарантований покупець зобов'язаний укласти договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом у будь-який час до початку будівництва та/або введення в експлуатацію відповідного об'єкта електроенергетики або черги будівництва електричної станції (пускового комплексу) для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) і встановлення "зеленого" тарифу Регулятором.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець електричної енергії (далі - гарантований покупець) - суб'єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов'язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників за аукціонною ціною та виконувати інші функції, визначені законодавством.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" "зелений" тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).
Відповідно до п. 1.3 Порядку виробник за «зеленим» тарифом - суб'єкт господарювання, що здійснює виробництво електричної енергії із використанням альтернативних джерел енергії та продаж електричної енергії гарантованому покупцю за «зеленим» тарифом відповідно до укладеного між ними договору.
У відповідності до ч. 2 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.
Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу.
Главою 7 Порядку визначено, що за "зеленим" тарифом адміністратор комерційного обліку на другий робочий день після розрахункового дня надає гарантованому покупцю сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії про погодинні обсяги відпуску та споживання електричної енергії кожною генеруючою одиницею виробників за "зеленим" тарифом, у яких гарантований покупець купує електричну енергію. Обсяг відпуску електричної енергії, а також обсяг відбору генеруючими одиницями виробників за "зеленим" тарифом у гарантованого покупця електричної енергії, що надійшла із зовнішніх мереж на власні потреби по кожній генеруючій одиниці виробників за "зеленим" тарифом, у кожному розрахунковому місяці визначається на основі даних, що надаються гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку. При цьому обсяг відпуску електричної енергії за розрахунковий місяць визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.
Як підтверджено матеріалами справи, на виконання умов договору позивач виробив та продав відповідачу електричну енергію у червні 2020 року в загальному обсязі 3 630 625,00 кВт*год на суму 18 531 871,80 грн. та у липні 2020 року в загальному обсязі 4 082 723,00 кВт*год на суму 22 105 495,42 грн., що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії за червень та липень 2020 року, які підписано та скріплено печатками позивача та відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за поставлену у червні та липні 2020 року електричну енергію розрахувався в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками, однак така оплата здійснена ним з порушенням встановленого договором строку оплати, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на його користь інфляційні втрати у розмірі 865 948,94 грн. за період з червня по жовтень 2021 року та 3% річних у розмірі 421 890,45 грн. за період з 07.07.2021 року по 14.11.2021 року.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, оскільки матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, суд встановив, що загальна сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить суму більшу, ніж заявлена позивачем до стягнення, яка становить 866 929,30 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Втім, зважаючи на те, що суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню за розрахунком позивача, в сумі 865 948,94 грн.
При перевірці наданого позивачем розрахунку 3% річних, судом встановлено, що він виконаний арифметично вірно, відтак, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, за розрахунком позивача, становить 421 890,45 грн.
Щодо клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат до 1 грн. на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу суд зазначає наступне.
Частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 року у справі № 520/17342/18, від 19.06.2019 року у справі № 703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19), від 19.06.2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження №14-591цс18), від 13.11.2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження №12-105гс19) та від 13.03.2020 року у справі № 902/417/18 (провадження №12-79гс19).
З аналізу положень статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України вбачається, що ними передбачено право суду на зменшення штрафних санкцій (штрафу, пені), в той час як стягнення 3% річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, зокрема неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за простроченяня грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 року у справі № 910/3692/18, від 27.04.2018 року у справі № 908/1394/17 та від 22.01.2019 року у справі № 905/305/18.
Відтак, у суду відсутні правові підстави для зменшення розміру 3% річних та інфляційний втрат.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 19 317,59 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (ідентифікаційний код 43068454, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар'янське" (ідентифікаційний код 30523335, адреса: 49000, м. Дніпро, Шосе Донецьке, 186) грошові кошти: інфляційних втрат - 865 948,94 грн. (вісімсот шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок вісім гривень 94 копійки), 3% річних - 421 890,45 грн. (чотириста двадцять одна тисяча вісімсот дев'яносто гривень 45 копійок) та судовий збір - 19 317,59 грн. (дев'ятнадцять тисяч триста сімнадцять гривень 59 копійок).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28.06.2022р.
Суддя О.В. Котков