ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.06.2022Справа № 910/4814/22
Суддя Привалов А.І., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ-ПРОЗОРО»
до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
про видачу судового наказу
Товариство з обмеженою відповідальністю «СТ-ПРОЗОРО» звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» коштів у розмірі 91 681,89 грн, що складається з заборгованості в розмірі 79 560,00 грн, яка виникла за Договором на постачання товару № 53-123-01-21-07187 від 11.07.2021, та інфляційних втрат у сумі 11 042,93 грн, 3% річних - 1078,96 грн.
Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на слідуюче.
Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, наказного провадження (частини 1, 2, 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ ГПК України.
Так, статтею 147 ГПК України унормовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.
Відповідно до ст. 148 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
У заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається із заяви, боржником виступає Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
Згідно з ч. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Однак, заява не містить доказів, які підтверджують повноваження відокремленого підрозділу та можливість виступати від імені юридичної особи в господарському суді.
Отже, фактично суду не доведено процесуальну дієздатність боржника.
Також, не додано доказів, які підтверджують повноваження відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» на укладання договорів від імені юридичної особи, зокрема, Договору на постачання товару № 53-123-01-21-07187 від 11.07.2021 від 11.10.2021, на якому гуртуються вимоги.
Крім того, на підтвердження виникнення заборгованості до заяви додано видаткову накладну № СТ-5085 від 02.11.2021, з якої вбачається, що товар прийнятий Сафроновою Н.С.(зав.складом). Натомість, встановити працівником, якої організації прийнятий товар та обсяг його повноважень встановити неможливо, оскільки довіреність на уповноваження вказаної особи приймати від імені боржника товар за Договором на постачання товару №53-123-01-21-07187 від 11.10.2021 матеріали заяви не містять.
Враховуючи неподання інших документів або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
При цьому, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, ,8, 9 частини першої статті 152 ГПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. 148, 152, 153, 154, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «СТ-ПРОЗОРО» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» коштів у розмірі 91 681,89 грн.
2. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано: 27.06.2022.
Суддя А.І. Привалов