ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.06.2022Справа № 910/212/22
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84404, місто Лиман, вул. Привокзальна , будинок 22)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ДОНІНТЕРВУГІЛЛЯ» (01133, місто Київ, вул.Алмазова Генерала, будинок 18/7, офіс 419) стягнення штрафу у розмірі 282 820 грн. 00 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНІНТЕРВУГІЛЛЯ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення штрафу у розмірі 282 820 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані наявності підстав для покладення на Відповідача за невірно зазначену масу вантажу у залізничній накладній.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 року позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНІНТЕРВУГІЛЛЯ» про стягнення штрафу у розмірі 282 820 грн. 00 коп. залишено без руху.
27.01.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/212/22, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.02.2022 року була направлена на адреси Сторін рекомендованим листом, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 07.02.2022 р., 08.02.2022 р. поштового відправлення уповноваженим особам Сторін.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
17.08.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНІНТЕРВУГІЛЛЯ» за залізничною накладною №50084482 зі станції Кривий Торець Донецької залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці здійснило відправлення вагонів №№67900175 масою вантажу 65 600 кг, 68741131 масою вантажу 69 000 кг, 68604537 масою вантажу 63 300 кг. (а.с.12-13)
При прибутті вагону на станцію Авдіївка Донецької залізниці проведено перевірку маси вантажу шляхом переважування на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу не відповідає масі вказаній відправником у накладній. Про даний факт складено Комерційний акт №482803/186 від 21.08.2021 року. (а.с.7-11)
У розділі Д Комерційного акту №482803/186 від 21.08.2021 року зазначено, що при переваженні вагону на справних 100 тн тензометричних вагонних вагах вантажоодержувача №346, держ.повірка 29.07.2021 р., вагон №67900175 по документу значиться: тара -22400 кг, нетто - 65600 кг, виявилось, що вага брутто - 87150 кг, тара- 22400 кг, вага нетто - 64750 кг, що менше ваги, зазначеної в документі на 850 кг; вагон №68741131 по документу значиться: тара -20900 кг, нетто - 69000 кг, виявилось, що вага брутто - 87900 кг, тара- 20900 кг, вага нетто - 67000 кг, що менше ваги, зазначеної в документі на 2000 кг; вагон №68604537 по документу значиться: тара -20500 кг, нетто - 63300 кг, виявилось, що вага брутто - 81800 кг, тара- 20500 кг, вага нетто - 61300 кг, що менше ваги, зазначеної в документі на 2000 кг.
30.08.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНІНТЕРВУГІЛЛЯ» за залізничною накладною №50329499 зі станції Кривий Торець Донецької залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці здійснило відправлення вагонів №№68566439 масою вантажу 65 400 кг, 66820358 масою вантажу 62 500 кг, 68820000 масою вантажу 69 600 кг, 68296375 масою вантажу 69 700 кг (а.с.24-25)
При прибутті вагону на станцію Авдіївка Донецької залізниці проведено перевірку маси вантажу шляхом переважування на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу не відповідає масі вказаній відправником у накладній. Про даний факт складено Комерційний акт №482803/197 від 02.09.2021 року. (а.с.18-23)
У розділі Д Комерційного акту №482803/197 від 02.09.2021 року зазначено, що при переваженні вагону на справних 100 тн тензометричних вагонних вагах вантажоодержувача №346, держ.повірка 29.07.2021 р., вагон №668566439 по документу значиться: тара -21100 кг, нетто - 65400 кг, виявилось, що вага брутто - 84400 кг, тара- 21100 кг, вага нетто - 63300 кг, що менше ваги, зазначеної в документі на 2100 кг; вагон №66820358 по документу значиться: тара -22200 кг, нетто - 62500 кг, виявилось, що вага брутто - 83150 кг, тара- 22200 кг, вага нетто - 60950 кг, що менше ваги, зазначеної в документі на 1550 кг; вагон №68820000 по документу значиться: тара -20900 кг, нетто - 69600 кг, виявилось, що вага брутто - 89600 кг, тара- 20900 кг, вага нетто - 68700 кг, що менше ваги, зазначеної в документі на 900 кг; вагон №68296375 по документу значиться: тара -20900 кг, нетто - 69700 кг, виявилось, що вага брутто - 89300 кг, тара- 20900 кг, вага нетто - 68400 кг, що менше ваги, зазначеної в документі на 1300 кг.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що ним розраховано штраф відповідно до статті 118 Статуту. За таких підстав, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНІНТЕРВУГІЛЛЯ» штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у розмірі 282 820 грн. 00 коп.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Приписами ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (ст. 5 Статуту).
Відповідно до ст. 5 Статуту залізниць України, на підставі даного Статуту Мінтранс затверджує:
а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила);
б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів;
в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів);
г) інші нормативні документи.
Згідно зі ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статтею 23 Статуту залізниць України встановлено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Відповідно до п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантаж завантажений відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Статтею 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Пункт 22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.
Перевірка проміжною станцією маси вантажів у вагонах може здійснюватись нею у будь-який спосіб, передбачений для визначення маси відповідного вантажу.
Стосовно спірного вантажу норми діючого законодавства дозволяють здійснювати перевірку його маси шляхом як зважування, так і умовно.
Однак, саме зважування є більш точним способом визначення маси вантажу (аналогічна правова позиція викладена, зокрема в п.3.18 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").
Можливість визначення маси певних вантажів умовно не виключає можливість її визначення шляхом зважування. Вантажовідправник у такому разі має можливість обирати той чи інший спосіб визначення маси на власний розсуд. Однак, враховуючи викладені висновки, залізниця, користуючись правом, визначеним ст. 24 Статуту залізниць України під час перевірки на проміжних станціях не позбавлена права обрати для цього зручний для себе та більш точний спосіб.
Як встановлено Судом, 17.08.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНІНТЕРВУГІЛЛЯ» за залізничною накладною №50084482 зі станції Кривий Торець Донецької залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці здійснило відправлення вагонів №№67900175 масою вантажу 65 600 кг, 68741131 масою вантажу 69 000 кг, 68604537 масою вантажу 63 300 кг. (а.с.12-13)
При прибутті вагону на станцію Авдіївка Донецької залізниці проведено перевірку маси вантажу шляхом переважування на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу не відповідає масі вказаній відправником у накладній. Про даний факт складено Комерційний акт №482803/186 від 21.08.2021 року. (а.с.7-11)
У розділі Д Комерційного акту №482803/186 від 21.08.2021 року зазначено, що при переваженні вагону на справних 100 тн тензометричних вагонних вагах вантажоодержувача №346, держ.повірка 29.07.2021 р., вагон №67900175 по документу значиться: тара -22400 кг, нетто - 65600 кг, виявилось, що вага брутто - 87150 кг, тара- 22400 кг, вага нетто - 64750 кг, що менше ваги, зазначеної в документі на 850 кг; вагон №68741131 по документу значиться: тара -20900 кг, нетто - 69000 кг, виявилось, що вага брутто - 87900 кг, тара- 20900 кг, вага нетто - 67000 кг, що менше ваги, зазначеної в документі на 2000 кг; вагон №68604537 по документу значиться: тара -20500 кг, нетто - 63300 кг, виявилось, що вага брутто - 81800 кг, тара- 20500 кг, вага нетто - 61300 кг, що менше ваги, зазначеної в документі на 2000 кг.
30.08.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНІНТЕРВУГІЛЛЯ» за залізничною накладною №50329499 зі станції Кривий Торець Донецької залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці здійснило відправлення вагонів №№68566439 масою вантажу 65 400 кг, 66820358 масою вантажу 62 500 кг, 68820000 масою вантажу 69 600 кг, 68296375 масою вантажу 69 700 кг (а.с.24-25)
При прибутті вагону на станцію Авдіївка Донецької залізниці проведено перевірку маси вантажу шляхом переважування на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу не відповідає масі вказаній відправником у накладній. Про даний факт складено Комерційний акт №482803/197 від 02.09.2021 року. (а.с.18-23)
У розділі Д Комерційного акту №482803/197 від 02.09.2021 року зазначено, що при переваженні вагону на справних 100 тн тензометричних вагонних вагах вантажоодержувача №346, держ.повірка 29.07.2021 р., вагон №668566439 по документу значиться: тара -21100 кг, нетто - 65400 кг, виявилось, що вага брутто - 84400 кг, тара- 21100 кг, вага нетто - 63300 кг, що менше ваги, зазначеної в документі на 2100 кг; вагон №66820358 по документу значиться: тара -22200 кг, нетто - 62500 кг, виявилось, що вага брутто - 83150 кг, тара- 22200 кг, вага нетто - 60950 кг, що менше ваги, зазначеної в документі на 1550 кг; вагон №68820000 по документу значиться: тара -20900 кг, нетто - 69600 кг, виявилось, що вага брутто - 89600 кг, тара- 20900 кг, вага нетто - 68700 кг, що менше ваги, зазначеної в документі на 900 кг; вагон №68296375 по документу значиться: тара -20900 кг, нетто - 69700 кг, виявилось, що вага брутто - 89300 кг, тара- 20900 кг, вага нетто - 68400 кг, що менше ваги, зазначеної в документі на 1300 кг.
За приписами ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну).
Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, відправником заповнюються, зокрема, такі графи накладної як "Маса вантажу, визначена відправником" - заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Маса вказується у кілограмах (маса брутто вантажу), загальна маса відправки (прописом) , а також "Спосіб визначення маси".
При цьому правильність вказаних у накладній відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом засвідчує представник відправника.
Відповідно до п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
Як вбачається з Розділу «Д» Комерційного акту №482803/186 від 21.08.2021 року, останній підписаний агентом комерційним Шевченко О.Д. , ДС Балачовим Б.Ю. , інженером Ракимчук О.Г., прийомоздавальником Сіренко Т.І.
Як вбачається з Розділу «Д» Комерційного акту №482803/197 від 02.09.2021 року, останній підписаний агентом комерційним Стаценко О.В., ДС Балачовим Б.Ю., інженером Ракимчук О.Г., прийомоздавальником Сіренко Т.І.
Приймаючи до уваги, що комерційні акти підписані чотирма працівниками залізниці, то вони вважаються такими, що складені з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Отже, Суд зазначає, що комерційні акти, якими засвідчена невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній, є складеними у відповідності до вимог пред'явлених до його складання Правилами складання актів, а тому в даному випадку є належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно із п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р., якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України.
Згідно з пунктом 6.1. Роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" № 04-5/601 від 29.05.2002 року, стаття 122 Статуту встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
У розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями.
Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.
Пунктом 6.2. Роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" № 04-5/601 від 29.05.2002 року роз'яснено, що у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Згідно зі ст. 37 Статуту залізниць України тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами перевезення вантажів. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Статтею 31 Статуту передбачено, що придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.
Виходячи із наведеного, відправник зобов'язаний визначити не технічний стан вагону, а його придатність у комерційному відношенні для перевезення конкретного вантажу у комерційному відношенні.
Необхідно врахувати, що статтею 32 Статуту передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з урахуванням Технічних умов.
Відповідно до п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантаж завантажений відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування.
Відповідно до п. 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542, з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Конструкція відповідних пристроїв і установок, порядок ущільнення вантажів, застосування захисної плівки (емульсії), кріплення та маркування, що забезпечують збереження і свідчать про відсутність втрати вантажу при перевезенні, визначається інструкцією, яка розробляється і затверджується відправником та узгоджується із залізницею в частині, що стосується забезпечення збереженості вантажу і вагонів від пошкодження. (п.7 Правил).
Відповідно до залізничних накладних №50084482, №50329499, відправником є Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНІНТЕРВУГІЛЛЯ», а тому саме на Відповідача покладається відповідальність за неправильно зазначені у накладній масу вантажу відповідно до статті 122 Статуту.
Крім того, ст. 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
В свою чергу, в матеріалах даної справи наявний технічний паспорт засобу вимірювальної техніки (звіт) №0346 на станції Авдіївка Донецької залізниці (а.с.30-33), з якого вбачається проведення повірки 29.07.2021 року, а також виписки з книги контрольних зважувань. (а.с.14,26).
З огляду на все вищевикладене, Суд вважає, що Позивачем доведено, а Відповідачем в свою чергу не спростовано, обставин невірності зазначення відповідачем маси вантажу у перевізному документі.
Стаття 122 Статуту встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту, яка передбачає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
При цьому, Суд зазначає, що норми Статуту є спеціальними у сфері залізничних перевезень, не суперечать положенням ЦК України та ГК України і підлягають першочерговому застосуванню.
Аналогічну правову позицію висловлено також Верховним Судом України в постанові від 16.11.2016 у справи № 916/4345/14, Верховним Судом в постановах від 21.05.2018 у справі № 916/2001/17, від 23.06.2018 у справі № 916/1993/17.
Отже, сума штрафу визначена у п'ятикратному розмірі до вартості провізної плати, що дорівнює 500% цієї вартості. При цьому, статут не містить приписів стосовно того, що є базою нарахування штрафу, зокрема, вартість провізної плати всього вагону чи вартість провізної плати надлишку (недостачі) маси вантажу, виявленої залізницею при перевірці.
Водночас, зміст загального поняття штрафу наведено у ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Тобто, за загальним правилом штраф обраховується не з загальної вартості послуг (робіт, товарів), а з вартості послуг (робіт, товарів), які виконані з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). І відповідно, зважаючи на те, що інше прямо не передбачено Статутом, штраф за неправильно зазначену у накладній масу має визначатися, виходячи з вартості провізної плати надлишку (недостачі) маси вантажу.
Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 24 травня 2017 року у справі №904/10497/16.
Наведена позиція була підтримана Верховним Судом України, який ухвалою від 05.09.2017 відмовив у допуску справи до свого провадження, відхиливши обґрунтування заявника щодо наявності на даний час неоднакового застосування касаційним судом тих же норм матеріального права.
За приписами частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Суд, перевіривши розрахунок штрафу на підставі статей 118, 122 Статуту у розмірі 282 820 грн. 00 коп., прийшов висновку про його обґрунтованість.
Враховуючи вищевикладене, Судом встановлено, що за залізничними накладними вантажовідправником є саме Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНІНТЕРВУГІЛЛЯ», а також факт допущеного Відповідачем порушення щодо неправильного зазначення у накладній маси вантажу підтверджується складеними залізницею комерційними актами, і під час перевірки на станції призначення різниці проти комерційних актів не виявлено, а тому саме на Відповідача покладається відповідальність відповідно до статті 118 Статуту залізниць України.
За таких підстав, Суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНІНТЕРВУГІЛЛЯ» про стягнення штрафу у розмірі 282 820 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНІНТЕРВУГІЛЛЯ» (01133, місто Київ, вул.Алмазова Генерала, будинок 18/7, офіс 419, Ідентифікаційний код юридичної особи 40722939) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, Ідентифікаційний код юридичної особи 40150216) штраф у розмірі 282 820 (двісті вісімдесят дві тисячі вісімсот двадцять) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 4 242 (чотири тисячі двісті сорок дві) грн. 30 (тридцять) коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24 червня 2022 року.
Суддя О.В. Чинчин