ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.06.2022Справа № 910/13315/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши
заяву Національного банку України
про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
у справі № 910/13315/18
за позовом Національного банку України
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант"
третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача -
ОСОБА_1
про визнання договору недійсним та застосування наслідків його недійсності
за участю представників:
від НБУ (заявника): Ніколенко О.В.
від ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М": не з'явився
від ТОВ "Колекторська компанія "Гарант": не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Національний банк України (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" (відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" (відповідач 2) про:
визнання недійсним договору № 027 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" за кредитним договором №3-Ф08-ІВ від 28.01.2008;
зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" документи, отримані згідно договору № 027 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" за кредитним договором №3-Ф08-ІВ від 28.01.2008.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.02.2019р. у справі № 910/13315/18 в позові відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2019 апеляційну скаргу Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 у справі №910/13315/18 задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 у справі №910/13315/18 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір №027 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" за кредитним договором №8-Ф08-ІВ від 28.01.2008 року, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" документи, отримані згідно Договору №027 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії).
23.07.2019 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2019 у справі № 910/13315/18 видано відповідні накази.
16.02.2022 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Національного банку України надійшла заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Господарський суду міста Києва ухвалою від 26.05.2022 призначив розгляд заяви Національного банку України про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню на 21.06.2022.
У судове засідання 21.06.2022 представники ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М", ТОВ "Колекторська компанія "Гарант" та третя особа Кіф'як І.Т. не з'явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Представник заявника у судовому засідання 21.06.2022 надав пояснення щодо поданої заяви, заяву підтримав.
Розглянувши заяву Національного банку України про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд прийшов висновку про задоволення заяви, з огляду на нижченаведене.
В обґрунтування своєї заяви Національний банк України посилається на те, що за наказом, виданим на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2019 у справі №910/13315/18 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" документи, отримані згідно договору №027 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії).
Відповідно до ч. 1 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно із частиною 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Частина друга статті 328 Господарського процесуального кодексу України встановлює перелік підстав (якій не є вичерпним) для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
У постанові Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2019 у справі № 910/13315/18 судом апеляційної інстанції було скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 у справі №910/13315/18 про відмову у позові та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсним договір №027 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" за кредитним договором №8-Ф08-ІВ від 28.01.2008 року, що свідчить про відсутність правових підстав володіння Товариством з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" переданими йому Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" документами на підтвердження спірних майнових прав.
Наказом Господарського суду міста Києва №910/13315/18 від 23.07.2019 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" документи, отримані згідно Договору №027 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії).
Відповідно до змісту наказу Господарського суду міста Києва №910/13315/18 від 23.07.2019 стягувачем за наказом є Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М".
02.12.2009 постановою правління Національного банку України №713 "Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" прийнято рішення з 07.12.2009 відкликати банківську ліцензію у АБ "Банк регіонального розвитку" та ініційовано процедуру ліквідації банку.
20.11.2013 між Акціонерним банком "Банк регіонального розвитку", Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Національним банком України було укладено договір про передавання в управління непроданих активів, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. та зареєстрований за №3960 (надалі - "Договір управління").
Частиною 5 ст. 1033 Цивільного кодексу України встановлено, що управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.
Відповідно до ч. 2 ст. 316 Цивільного кодексу України особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.
З огляду на викладені положення вбачається, що з укладенням договору управління майном (майновими правами) та переданням такого майна управителю відповідна особа набуває статусу фактичного тимчасового власника такого майна, однак з обмеженими положеннями договору та закону повноваженнями щодо володіння та розпорядження ним для досягнення мети укладення відповідного правочину управління.
Отже, власником майна є Національний банк України, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" (стягувач за наказом) є управителем такого майна та має діяти в інтересах власника.
За доводами заявника - Національного банку України рішення суду залишається не виконаним в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" повернути документи Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М", оскільки останнім не було пред'явлено наказ Господарського суду міста Києва №910/13315/18 від 23.07.2019 до виконання.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Положення ч.ч. 1, 2, 3 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).
З урахуванням викладеного вище, оскільки наказ Господарського суду міста Києва №910/13315/18 від 23.07.2019 стягувачем не пред'являється до виконання, то рішення суду в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" документи, залишається без виконання, що безумовно становить порушення прав та інтересів Національного банку України, з метою захисту яких і було ініційовано спір у даній справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1008 Цивільного кодексу України довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час, а пунктом 3 ч.1 ст. 1006 Цивільного кодексу України визначено його обов'язок негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Таким чином, враховуючи триваюче невиконання рішення суду, невжиття Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" заходів щодо забезпечення примусового виконання рішення суду, як стягувачем за наказом, а також з урахуванням того, що саме Національний банк України є власником майна, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" є лише управителем такого майна (який має діяти в інтересах власника), то цілком обґрунтованим є висновок про втрату інтересу у Банку на існування у повіреного подальшого права на отримання таких документів, а тому саме на користь Банку такі документи мають бути повернуті.
Таким чином, процесуальне право на пред'явлення наказу до виконання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" перейшло до Національного банку України, оскільки саме ця особа має безумовні права на одержання належних їй документів, і така особа, як довіритель в письмовій формі клопоче про припинення делегованих повіреному прав на одержання відповідного майна, а відтак існують підстави для висновку про припинення права Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" на пред'явлення наказу до виконання.
Оскільки суд дійшов висновку про припинення права Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" на пред'явлення наказу до виконання у зв'язку із переходом такого права до Національного банку України, то з метою належного виконання судового рішення доцільно видати такій особі новий наказ, адже неефективним будуть дії, спрямовані на повернення чи вилучення попереднього наказу суду.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд задовольняє заяву Національного банку України про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та видачу нового наказу.
Керуючись ст.ст. 328, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву Національного банку України про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду міста Києва №910/13315/18 від 23.07.2019 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" документи, отримані згідно Договору №027 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії).
Видати Національному банку України (01061, м. Київ, вул. Інститутська, будинок 9, ідентифікаційний код 00032106) наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2019 у справі №910/13315/18 в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" документи, отримані згідно Договору №027 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) із визначенням належного стягувача - Національного банку України (01061, м. Київ, вул. Інститутська, будинок 9, ідентифікаційний код 00032106).
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали підписано: 27.06.2022.
Суддя О.В. Гулевець