номер провадження справи 12/44/22
16.05.2022 Справа № 908/428/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (просп.. Перемоги, б. 65, м. Київ, 03117, ідентифікаційний код юридичної особи 30115243)
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 97-А, ідентифікаційний код юридичної особи 13490997)
про стягнення 5 171,16 грн
Суть спору:
До Господарського суду Запорізької області звернулось Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» про стягнення боргу в сумі 4 695,00 грн, пені в сумі 314,11 грн, інфляційних втрат в сумі 108,80 грн, 3% річних в сумі 53,25 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 993, 1166, 1188 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст. 22, 34, 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
15.02.2022 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/428/22, справу передано на розгляд судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 14.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/428/22, справі присвоєно номер провадження 12/44/22, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 14.03.2022 відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження їх заперечень проти позову або його визнання.
Про отримання відповідачем ухвали суду свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 16.05.2022.
Розглянувши матеріали справи, суд
Позов мотивовано тим, що між ПрАТ “Страхова група “ТАС” та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №FO-00656492 від 29.01.2020, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону та пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням наземним транспортним засобом “Ford Focus”, д/н НОМЕР_1 .
04.11.2020 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів “Ford Focus”, д/н НОМЕР_1 , та «Nissan», д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПрАТ “УАСК “АСКА” згідно полісу ЕР №201383822.
У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у ПрАТ “”Страхова група “ТАС” транспортний засіб “Ford Focus”, д/н НОМЕР_1 .
Відповідно до повідомлення про ДТП (Європротоколу) від 04.11.2020, водій ОСОБА_2 свою вину у настанні ДТП визнав.
Відповідно до рахунку ФОП Дем'яненко І.П. №2531 від 12.11.2020 та акту надання послуг №3075 від 08.12.2020, загальна розмір матеріального збитку становить 7295,00 грн.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 26678/40/920 від 17.11.2020 та було визначено суми страхового відшкодування в розмірі 6195,00 грн.
Виплата страхового відшкодування на рахунок ФОП Дем'яненко І.П. підтверджується платіжним дорученням № 139334 від 19.11.2020.
Відповідно до ст. 16 Закону України “Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
За приписами ст. 8 зазначеного Закону страхова компанія при настанні страхового випадку зобов'язана здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України “Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Так, статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.
Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.
Вказана стаття, яка дублює положення ст. 27 Закону “Про страхування”, надає страховикові право звернутися з вимогою до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки. Такий перехід права вимоги до страховика в науці та практиці цивільного права отримав назву суброгація.
Суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування. Якщо страхові виплати спрямовані на покриття збитків, що виникли у зв'язку із завданням шкоди здоров'ю страхувальника, право вимоги до винної особи до страховика не переходить.
Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правова відповідальність власника легкового транспортного засобу “Ford Focus”, д/н НОМЕР_1 , застрахована в ПрАТ “УАСК “АСКА” (відповідач у справі), що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія ЕР № 200326965 (згідно роздруківки з бази МТСБУ), який є діючим станом на 04.11.2020. Встановлений ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 130000,00 грн., розмір франшизи - 1500,00 грн.
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з заяво про виплату страхового відшкодування вих. №03031/9221 від 15.06.2021.
Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивач за захистом порушених прав звернувся з позовом до суду.
Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки, зокрема, є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, який є спеціальним законом та регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, передбачено, що настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Правила відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, згідно з п. 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.
Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Як вже зазначалося судом вище, франшиза за полісом складає 1500,00 гривен.
З огляду на це, сума страхового відшкодування, належного з Відповідача до сплати Позивачу, складає 4 695,00 грн.
Відповідач не надав суду доказів виплати позивачу страхового відшкодування в розмірі 4 695,00 грн. Правом надати відзив на позовну заяву не скористався.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно пред'явив до стягнення з відповідача в регресному порядку страхове відшкодування в розмірі 4 695,00 грн. За таких обставин, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 314,11 грн, 3% річних у розмірі 53,25 грн та інфляційні втрати у розмірі 108,80 грн.
Відповідно до п. 36.2 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування.
Заява про виплату страхового відшкодування вих. № №03031/9221 від 15.06.2021 була отримана відповідачем 22.06.2021.
З огляду на положення ст. 36 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», відповідач зобов'язаний був здійснити відшкодування позивачу до 20.09.2020 (включно).
Відповідач не виплатив страхове відшкодування у встановлений ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» 90-денний строк, чим допустив прострочення грошового зобов'язання з 21.09.2021.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
За змістом статей 524 та 533 ЦК грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Статтею 979 ЦК встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).
Таким чином, правовідношення, в якому страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням. А правовідношення з відшкодування шкоди в порядку суброгації, які склалися між сторонами у справі, що розглядається, також є грошовим зобов'язанням.
Наявний факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з виплати суми страхового відшкодування, відповідно, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення.
Аналогічна правова позиція стосовно наявності підстав для стягнення 3% річних та інфляційних втрат у разі прострочення виплати страховиком відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів наведена в постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №3-295гс16 та у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16.
Згідно ст. 36.5 ЗУ «Про ОСІЩВВНТЗ» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Перевіривши заявлені до стягнення суми пені, інфляційних втрат та 3% річних та періоди їх нарахування, судом встановлено, що розрахунки виконано вірно, відтак вимоги в цій частині задовольняються в повному обсязі.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За викладених обставин, позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” до Приватного акціонерного товариства “Українська Акціонерна Страхова Компанія АСКА” задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 97-А, ідентифікаційний код юридичної особи 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (просп. Перемоги, б. 65, м. Київ, 03117, ідентифікаційний код юридичної особи 30115243) основний борг у розмірі 4 695,00 грн грн (чотири тисячі шістсот дев'яносто п'ять гривень 00 коп.), пеню у розмірі 314,11 грн (триста чотирнадцять гривень 11 коп.), 3% річних у розмірі 53,25 грн (п'ятдесят три гривні 25 коп.), інфляційні втрати у розмірі 108,80 грн (сто вісім гривень 80 коп), судовий збір у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.), видавши наказ.
Повний текст рішення складено 24.06.2022 року.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.