майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
Від "28" червня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/43/22 (906/411/22)
За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун"
До: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рок Трейд"
про визнання недійсним договору поставки №РТ-00404 від 16.04.21
Суддя Гнисюк С.Д.
У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/43/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун".
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.02.2022, зокрема, відкрито провадження у справі №906/43/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун"; призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича.
23.06.2022 до Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, надійшла заява від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" Козирицького А.С. №02-21/1012 від 17.06.2022 про визнання недійсним договору поставки №РТ-00404 від 16.04.2021, з додатками.
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд встановив наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно статті 7 Кодексу про банкрутство, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, всі майнові спори, стороною в яких є боржник.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
За правилами господарського процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статтям 162, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також вимогам статті 172 цього Кодексу.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частинами 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, зокрема, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. В свою чергу, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5% від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За розгляд у позовному провадженні, з урахуванням частини другої ст. 7 Кодексу про банкрутство, в межах справи про банкрутство боржника, майнового чи немайнового спору, стороною якого є цей боржник, господарському суду необхідно обраховувати ставку судового збору, що підлягає сплаті за подання такої заяви, відповідно до положень підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір". Ставки судового збору за подання заяв в основній процедурі банкрутства передбачені підпунктами 8 - 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (аналогічний правовий висновок викладено у Постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №905/1818/19).
Судом встановлено, що вимогу заяви про визнання недійсним договору, слід розглядати у позовному провадженні, з урахуванням частини другої ст. 7 Кодексу про банкрутство, в межах справи про банкрутство, а тому судовий збір повинен обраховуватися відповідно до положень підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до матеріалів заяви судом встановлено, що позивачем заявлено немайнову вимогу - про визнання недійсним договору.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481,00 грн.
Отже за вимогу немайнового характеру позивач мав сплатити 2481,00грн.
У заяві позивачем зазначено, що боржник наразі перебуває на стадії розпорядження майном, а отже фінансовий стан боржника позбавляє можливості заявника сплатити судовий збір. Тому просить суд звільнити Товариство з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору до винесення рішення у справі на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Норми статті 8 названого закону не містять посилання на інші підстави, за наявності яких суд може задовольнити клопотання про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення до ухвалення судового рішення у справі .
Суд звертає увагу на те що, редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати лише за наявності викладених вище умов.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Таким чином, відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Суд зазначає, що заявником не додано будь-яких документів, які могли б свідчити про наявність підстав звільнення від сплати судового збору або його відстрочення до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ст. 1 Кодексу про банкрутство, розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном.
При цьому слід зазначити, що, звернувшись до суду з позовною заявою у межах провадження у справі про банкрутство, арбітражний керуючий - розпорядник майна повідомляє, що метою звернення є необхідність забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун".
Отже, судом встановлено, що, зокрема, стороною - позивачем у даній справі, що звернулась до суду із позовною заявою є не фізична особа, а юридична - Товариство з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун", яку представляє арбітражний керуючий - розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" Козирицький А.С.
Розглядаючи клопотання заявника, суд не вбачає існування вищевказаних підстав та умов, передбачених ст. ст. 5, 8 Закону України "Про судовий збір", для звільнення останнього від сплати судового збору або відстрочення сплати до ухвалення судового рішення у справі.
Отже, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати до ухвалення судового рішення у справі задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Проте доказів щодо існування хоча б однієї із вказаних умов, заявником не додано.
При цьому статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що свідчить про те, що позивачі під час подання позову є рівними та на них покладається обов'язок щодо сплати судового збору за розгляд у суді позовних заяв.
Відповідно до Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про судовий збір" сплата судового збору за подання заяви покладається на позивача і докази сплати судового збору він повинен надати разом з позовною заявою, що позивачем не зроблено.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевказане, заявнику необхідно надати суду докази сплати судового збору.
Також слід зазначити про те, що відповідно до ч.1 ст.172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Згідно пунктам 59, 61 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Згідно із пунктом 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12.05.2006 року №211 при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф.107, а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Форма опису вкладення передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається, про що зазначено безпосередньо на бланку опису вкладення.
Згідно п.2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Таким чином, належним доказом направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу та іншим учасникам справи є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.
До заяви заявником додано копію опису вкладення та квитанції, згідно якого на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рок Трейд" було направлено заяву №02-30/1012, у той час коли до суду подано заяву № 02-21/1012.
Суд не приймає вказані копії як докази направлення заяви учаснику провадження.
З огляду на вищезазначене, суд вбачає підстави для залишення заяви без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 5, 8 Закону України "Про судовий збір", Господарський суд Житомирської області, -
1. Відмовити розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" Козирицькому А.С. у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2. Відмовити розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" Козирицькому А.С. у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення у справі.
3. Заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" Козирицького А.С. №02-21/1012 від 17.06.2022 про визнання недійсним договору поставки №РТ-00404 від 16.04.2021 - залишити без руху.
4. Розпоряднику майна надати суду:
- докази сплати судового збору у розмірі 2481,00грн. (оригінал квитанції);
- докази направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рок Трейд" копії заяви №02-21/1012 від 17.06.2022 та додатків до неї.
5. Встановити заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.
6. Роз'яснити заявнику, що за змістом ч.4 ст.174 чинного ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Гнисюк С.Д.