майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"27" червня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/246/22
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Лозинської І. В.,
секретаря судового засідання: Стретович Н. К.
за участю представників сторін:
- від позивача: Костюкович В. М., довіреність №007-28-0622 від 03.06.2022 (в засіданні суду 23.06.2022); Ведіщева А.П., довіреність №01-39-0622 від 03.06.2022
- від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" "Житомиргаз" (м. Житомир)
до Комунального підприємства Готельний комплекс "Україна" Житомирської обласної ради (м. Житомир)
про стягнення 1664,34 грн
В засіданні суду 23.06.2022 оголошувалась перерва до 10:30 27.06.2022, про що зазначено в протоколі судового засідання відповідно до ст. 223 ГПК України.
У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.
До Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява АТ "Оператор газорозподільної системи" "Житомиргаз" до КП Готельний комплекс "Україна" Житомирської обласної ради про стягнення 1664,34 грн, з яких, 1599,69 грн основного боргу, 35,35 грн пені, 5,30 грн 3% річних, 24,00 грн інфляційних втрат, а також 2481,00 грн судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані не оплатою відповідачем платежів за договором розподілу природного газу у січні-березні 2022 року.
Ухвалою від 25.02.2022 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання суду (а. с. 36).
Ухвалою від 28.04.2022 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, призначив засідання суду (а. с. 50).
Ухвалою від 09.06.2022 господарський суд розгляд справи відклав на 23.06.2022 о 15:00; витребував у позивача належним чином засвідчену копію акту про пломбування лічильників газу у КП Готельний комплекс "Україна" (а. с. 69).
23.06.2022 до суду від позивача надійшло клопотання від 23.06.2022 про долучення до справи копії повідомлення про припинення газопостачання від 01.03.2021 №103, надіслана керівнику відповідача, а також акту про припинення газопостачання (розподілу природного газу) від 04.03.2022 (а. с. 72 - 74).
Судом у засіданні 23.06.2022 протокольно оголошено перерву до 10:30 27.06.2022.
Відповідач повноважного представника в засідання суду не направив; правом на подання відзиву не скористався.
Згідно із ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 ГПК України подання заяв по суті справи є правом учасників процесу.
09.06.2022 до суду повернулась як не вручена копія ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі від 28.04.2022, направлена відповідачу за адресою місцезнаходження із зазначенням у довідці про причини повернення "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 62, 63).
Як вбачається з телефонограми від 08.06.2022, складеної секретарем судового засідання Стретович Н.К., відповідач про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений за таким телефонним номером: (093) 228-66-90 (а. с. 61).
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.1997 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, в якій вона є стороною.
Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, проте не скористався правами, передбаченими ст.165 ГПК України та виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.
Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримала.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Між АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" (оператор ГРМ) і КП Готельний комплекс "Україна" (споживач) на підставі заяви-приєднання № 0942120ZM2AP016 від 01.01.2016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (а. с. 18), укладено типовий договір розподілу природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 (далі -типовий договір) (а. с. 11 - 17).
Згідно з підписаною відповідачем заявою-приєднання №0942120ZM2AP016 від 01.01.2016, додатком № 4 до Типового договору розподілу природного газу (а. с. 18, 19, актом розмежування належності об'єктів газоспоживання і експлуатаційної відповідальності сторін № 666 (а. с. 44), об'єкт відповідача, що розташований по вул. Київській, 3 у м. Житомирі, має доступ до системи газорозподільної мережі.
За п. 1.1 типового договору він є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл/переміщення природного газу газорозподільною системою з метою фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Згідно з п. 1.3 типового договору він є договором приєднання, що укладається з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до його умов (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір: надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до договору, та/або сплата рахунку оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Пунктом 2.1 типового договору передбачено, що оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач - прийняти послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені договором.
На виконання Закону України "Про ринок природного газу", НКРЕКП постановою від 07.10.2019 № 2080 "Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕКП" внесено зміни до Кодексу газорозподільних систем (постанова НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 (із змінами), Типового договору розподілу природного газу (постанова НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 із змінами), Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу (постанова НКРЕКП № 236 від 25.02.2016 із змінами). Зазначеними змінами для споживачів з 01.01.2020 запроваджено новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, змінено принципи визначення обсягів газу, що беруться за основу.
Згідно з п. 6.1 - 6.4 типового договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з п. 6.1 є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу ГРС, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими регулятором для оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу. Величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається згідно з Кодексом ГРС.
Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до типового договору.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно із п. 6.6 типового договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ.
Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводяться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідно до п. 6.8 типового договору надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
За п. 12.1 типового договору він укладається на невизначений строк.
Постановою НКРЕКП №2747 від 22.12.2021 для АТ ОГС "Житомиргаз" встановлено тариф на послуги розподілу природного газу з 01.01.2022 у розмірі 1,70 грн за 1 куб. м. (без урахування ПДВ) (а. с. 10).
На виконання умов типового договору позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 1599,69 грн, що підтверджується актами наданих послуг №ЖТП82001949 від 31.01.2022, №ЖТП82003648 від 28.02.2022 та №ЖТП82007338 від 31.03.2022 (а. с. 22, 23, 30).
У зв'язку з неналежним та несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань згідно з договором, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 1599,69 грн основного боргу, 35,35 грн пені, 5,30 грн 3% річних, 24,00 грн інфляційних втрат.
2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.
Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір як правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), в тому числі з використанням факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису тощо (частини 2 та 3 ст. 207 ЦК України).
Момент укладення договору за загальним правилом визначається за правилом ч. 1 ст. 640 ЦК України: договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію (оферту) укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепт).
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Пунктом 17 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 № 329-VIII (зі змінами) визначено, що оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
Згідно з п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про ринок природного газу" оператор ГРС відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.
За ст. 40 цього ж Закону України розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 за № 2494, відповідно до Закону України "Про ринок природного газу", затверджено Кодекс газорозподільних систем, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем; набрав чинності з 27.11.2015.
Договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі, побутовим) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу (п. 4 гл. 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем).
Пункт 1 гл. 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначає, що суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
У абз. 1 п. 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРС визначено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
Розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року (абз. 1 п.1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС).
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного куб. м. замовленої потужності (абз. 2 п.1 гл.6 розділу VI Кодексу ГРС).
Фактичний обсяг використання потужності визначається виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу наростаючим підсумком протягом відповідного календарного року (абз. 11 п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС).
Періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць (п. 6 гл. 6 розділу VI Кодексу ГРС).
Оплата вартості послуг за договором розподілу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунку оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу з моменту його укладання (абз. 1 п. 7 гл. 6 розділу VI Кодексу ГРС).
Споживач, що не є побутовим, оплачує вартість замовленої річної потужності виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу (п. 7 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС).
Оплата здійснюється виключно грошовими коштами.
Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ (п.п.8, 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС).
Згідно з п. 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
3. Щодо позовних вимог в частині стягнення 1599,69 грн основного боргу.
АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" є оператором газорозподільних мереж (далі - оператор ГРМ), який здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу, основним видом економічної діяльності якого є розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи.
Згідно з підписаною відповідачем заявою-приєднання №0942120ZM2AP016 від 01.01.2016, додатком № 4 до Типового договору розподілу природного газу (а. с. 18, 19, актом розмежування належності об'єктів газоспоживання і експлуатаційної відповідальності сторін № 666 (а. с. 44), об'єкт відповідача, що розташований по вул. Київській, 3 у м. Житомирі, має доступ до системи газорозподільної мережі.
У січні-березні 2022 року позивачем надано послуги за договором розподілу природного газу відповідачу, зокрема, вищевказані об'єкти відповідача забезпечені цілодобовим доступом до газорозподільної системи, про що свідчать акти наданих послуг №ЖТП82001949 від 31.01.2022, №ЖТП82003648 від 28.02.2022 та №ЖТП82007338 від 31.03.2022 на загальну суму 1599,69 грн (22, 23, 30).
Постановою НКРЕКП №2747 від 22.12.2021 для АТ ОГС "Житомиргаз" встановлено тариф на послуги розподілу природного газу з 01.01.2022 у розмірі 1,70 грн за 1куб. м. (без урахування ПДВ).
У строк, що визначений п. 2 глави 6 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем відповідач не надав позивачу заявку на величину річної замовленої потужності його об'єктів. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Таким чином, визначення величини річної замовленої потужності об'єктів відповідача здійснювалось на підставі даних їх фактичного обсягу споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року у відповідності до вимог п. 6.2 Типового договору та п. 2 гл. 6 розділу 6 Кодексу ГРС.
Так, для відповідача було визначено величину річної замовленою потужності в обсязі 3136,68 метрів кубічних природного газу, а місячна величина річної замовленої потужності становить 261,39 куб. м.
У матеріалах справи є акт від 04.03.2021 про припинення газопостачання (розподілу природного газу) у зв'язку із несвоєчасною оплатою послуг за договором розподілу природного газу.
Відповідно п. 9 гл. 6 розд. 6 Кодексу газорозподільних систем припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об'єкта споживача.
Отже, механічне від'єднання об'єкту відповідача від газорозподільної системи не здійснювалось, а типовий договір розподілу природного газу, що був укладений на підставі заяви-приєднання №0942120ZM2AP016 від 01.01.2016 продовжує свою дію.
За п.6 гл.6 розд.6 Кодексу ГРС, п.6.4 типового договору, періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць.
Згідно з п. 6.6 типового договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ.
При цьому, остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Позивач повідомляв відповідача про вартість та обсяг наданих послуг листами від 14.02.2022, вих. №100-Сп-3646-0222, від 31.03.2022, вих. №100-Сп-5625-0322 з актами наданих послуг №ЖТП82001949 від 31.01.2022, №ЖТП82003648 від 28.02.2022, №ЖТП82007338 від 31.03.2022; рахунками на оплату №62002909 від 01.02.2022, №62005817 від 01.03.2022, про що свідчать копії поштових накладних № 0505064690412, №0505069154276, фіскальних чеків та описів вкладень (а. с. 22 - 34).
Відповідач відповіді на вказані листи не надав, акти наданих послуг не підписав, вартість цих послуг не сплатив; не надав суду доказів виконання зобов'язань та не висловив будь-яких зауважень щодо отриманих послуг розподілу природного газу.
За ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості послуги розподілу природного газу за січень-березень 2022 року в сумі 1599,69 грн є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
4. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 35,35 грн пені.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 35,35 грн пені за періоди: з 10.02.2022 до 20.04.2022, з 10.03.2022 до 20.04.2022 та з 12.04.2022 до 20.04.2022 згідно з детальним розрахунком, наведеним у позовній заяві (а. с. 35, 36).
Відповідно до п. 8.2 типового договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У ч. 1 ст. 546 ЦК України також зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України і ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 №543/96-ВР (зі змінами) платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст.549 ЦК України).
Частиною 2 ст. 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши розрахунок 35,35 грн пені, суд прийшов до висновку про його правильність.
5. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 3% річних у сумі 5,30 грн та інфляційних втрат у сумі 24,00 грн.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати неустойки за прострочення виконання зобов'язання.
Як вбачається з розрахунку 3% річних, викладеному у позовній заяві (а. с. 38), позивач заявив до стягнення 3% річних у сумі 5,30 грн за періоди: з 10.02.2022 до 20.04.2022, з 10.03.2022 до 20.04.2022 та з 12.04.2022 до 20.04.2022.
Як вбачається з розрахунку інфляційних втрат (а. с. 37) позивач заявив до стягнення інфляційних втрат з 01.03.2022 до 20.04.2022 на суму 533,23 грн.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", судом встановлено його правильність.
З огляду на викладене, задоволенню підлягає 3 % річних у сумі 5,30 грн.
Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, внаслідок чого встановлено, що розмір інфляційних втрат є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення.
Оскільки позивач не скористався правом на збільшення позовних вимог в частині донарахованих інфляційних втрат, до задоволення підлягають інфляційні втрати в сумі 24,00 грн, тобто в межах заявлених ним позовних вимог.
6. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі. Відповідач не заперечує проти суми боргу.
Тому позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 1664,34 грн, з яких, 1599,69 грн основного боргу, 35,35 грн пені, 5,30 грн 3% річних, 24,00 грн інфляційних втрат.
7. Щодо сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розподіл судових витрат врегульовано ст.129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим судом взято до уваги, що згідно з п. 9 ст.129 ГПК України якщо, серед іншого, спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства Готельний комплекс "Україна" Житомирської обласної ради (11601, м. Житомир, вул. Київська, буд. 3, код ЄДРПОУ 38035794) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка - Чопівського, 35, код ЄДРПОУ 03344071):
- 1599,69 грн заборгованості;
- 35,35 грн пені;
- 5,30 грн 3% річних;
- 24,00 грн інфляційних втрат;
- 2481,00 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 28.06.22
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - у справу
2 - позивачу на електронну адресу office@ztgas.com.ua та ІНФОРМАЦІЯ_1
3 - відповідачу на електронну адресу: hotel_ukraine@i.ua