вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
27.06.2022м. ДніпроСправа № 904/1650/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ", м. Полтава
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська область
про стягнення штрафу у розмірі 426 254,31 грн
Суддя Золотарьова Я.С.
Без участі представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" та просить суд cтягнути з відповідача штраф у розмірі 436 254,31 грн та судовий збір.
Разом із позовом позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача в загальному розмірі 442 798,12, які знаходяться на всіх рахунках відповідача у банківських установах, інформація про які буде знайдена під час здійснення виконавчого провадження, за винятком виплат, необхідних для сплати заробітної плати, податків, зборів та платежів, передбачених законодавством України.
Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання за угодою № 2 від 22.012.2021 про погашення заборгованості на підставі укладених договорів про постачання електричної енергії споживачу № 20030029/03/51П від 14.09.2020 та № 20030029/03/260В від 13.10.2020 не виконує, вимоги позивача про сплату боргу проігноровані, що свідчить про ухилення відповідача від сплати заборгованості.
Разом з цим, відповідач станом на 01.01.2022 має податковий борг у розмірі 22 423 124,21 грн, що підтверджується роздруківкою веб-сторінки з сайту Opendatabot та з якої вбачається, що відповідач є збитковим підприємством.
Вказане може свідчити про невиконання з боку відповідача рішення суду.
Розглянувши заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ" про забезпечення позову, суд зазначає про таке.
Відповідно до частин 1,3,4 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Суд, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу.
Предметом цього спору є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про сплату штрафу у розмірі 426 254,31 грн у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань згідно угоди № 2 від 22.012.2021 про погашення заборгованості на підставі укладених договорів про постачання електричної енергії споживачу № 20030029/03/51П від 14.09.2020 та № 20030029/03/260В від 13.10.2020.
Позивач просить накласти арешт на грошові кошти відповідача. Разом з цим, позивачем не надано доказів того, що відповідач намагається вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання, вчинення яких обумовлюється в часі після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Щодо доводів позивача про те, що у відповідача є податковий борг у розмірі 22 423 124,21 грн, суд зазначає, що у майбутньому ця обставина сама по собі не свідчить про намір відповідача ухилитися від виконання судового рішення.
Статтею 6 Господарського кодексу України визначено принцип свободи підприємницької діяльності. Водночас принцип змагальності, закріплений статтею 13 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює право відповідача заперечити проти наявності боргу з широкого кола підстав. При цьому відповідач має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, в тому числі, й шляхом безпідставного арешту грошових коштів у значному розмірі.
В свою чергу, лише посилання на недобросовісність дій відповідача, які дають підстави вважати, що останній може ухилятись від виконання судового рішення, не є тією обставиною, яка б могла свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, оскільки є припущенням та не підтверджене доказами (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 02.04.2019 у справі №918/702/18).
Відтак, з урахуванням наведених мотивів для вжиття заходів до забезпечення позову та відсутністю у матеріалах справи доказів, необхідних для встановлення судом наявності підстав для вжиття таких заходів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
Заява позивача ґрунтується лише на припущеннях.
Керуючись статтями 136-141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ" в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Судові витрати, пов'язані з поданням заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, віднести на позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 27.06.2022 та може бути оскаржена в строки, передбачені статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя Я.С. Золотарьова