вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
27.06.2022м. ДніпроСправа № 904/8754/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Військової частини НОМЕР_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2)
до Приватне підприємство "ЮСОД" (52005, смт. Слобожанське Дніпропетровської області, вул. Виробнича, 5)
про стягнення 26 243 грн. 85 коп.
Без повідомлення (виклику) представників сторін
Позивач - Військова частина НОМЕР_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх. №8253/21 від 03.11.2021) про стягнення з відповідача - Приватного підприємства "Юсод " 26 243 грн. 85 коп. - збитків, завданих внаслідок завищення обсягів і вартості робіт (послуг), виконаних відповідно до умов Договору від 17.05.2018 №20 про надання послуг ремонту за технічним станом спеціальних автомобілів.
Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2021 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачем подано до суду заяву (вх. №57633/21 від 01.12.2021) та заяву (вх. №58629/21 від 07.12.2021, якою усунено недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2021.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у заяві (вх. №62344/21 від 24.12.2021) просить надати можливість представнику ознайомитись із матеріалами справи №904/8754/21 та зняти фотокопії.
Відповідач у відзиві (вх. №11/22 від 04.01.2022) на позовну заяву в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування поданого відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що: - ремонтні роботи відповідачем навіть з нарахуванням необхідності заміни деяких вузлів та агрегатів, проведені за меншу ціну, аніж було передбачено первісно Договором; - позивач за актом від 13.09.2018 приймання наданих послуг за Договором від 17.05.2018 №20 прийняв надані відповідачем послуги на суму 691 836 грн. 48 коп. з ПДВ, в тому числі зазначивши, що надані відповідачем послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення відповідають вимогам експлуатаційної документації на визначений тип; - позивачем не доведено наявності господарсько-правового зобов'язання та наявність збитків.
Позивач у відповіді (вх. №3911/22 від 25.01.2022) на відзив просить задовольнити позов у повному обсязі та зазначає про те, що: - аудитом встановлено, що техніка до місця реєстрації ПП "Юсод" смт. Слобожанське Дніпропетровської області не переміщалась, а ремонт техніки проводився на ДП МОУ "Рівненський автомобільний ремонтний завод" (м. Рівне), який був залучений ПП "Юсод", як співвиконавець, за погодженням командира в/ч НОМЕР_1; - дослідженням встановлено, що в акті дефектування ДП "РАРЗ" несправності спецобладнання не зазначалися та згідно актів виконаних робіт його ремонт не проводився; - у ДП "РАРЗ" відсутній дозвіл на виконання робіт по ремонту спецобладнання техніки РХБЗ; - аудитом встановлено, що спецобладнання на зазначених автомобілях у період аудиту знаходилося у справному стані та використовувалося за призначенням; - запчастини не потребували заміни, а окремі з них підлягали ремонту, крім того несправні комплектуючі ПП "Юсод" до в/ч НОМЕР_1, як це передбачено Договором, не поверталися.
Відповідач у запереченнях (вх. №5840/22 від 04.02.2022) на відповідь на відзив просить в задоволенні позову у справі №904/8754/21 відмовити у повному обсязі, оскільки: - копія Аудиторського звіту Західного територіального управління внутрішнього аудиту від 02.09.2021 №526/38, ніким не засвідчена, а тому не може бути прийнята судом до розгляду; - роботи з ремонту спеціального обладнання відповідачем фактично виконані, що підтверджується Переліком робіт по ремонту автомобіля ГАЗ-6611 (ТДА-М) 4 одиниці, який затверджений ДП "РАРЗ" та ПП "Юсод" і перевірявся 227 ВП МОУ та позивачем при прийнятті робіт; - позивач, підписавши Додаткову угоду №1 від 13.09.2018 та Акт приймання наданих послуг за Договором від 13.09.2018, погодився з обсягом наданих послуг та визнав їх належно та в повному обсязі виконаними.
Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів.
Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.
Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
У даному випадку справа розглянута в межах розумного строку, з урахуванням, обставин запровадження воєнного стану, у зв'язку з чим, судом було надано додаткових час, який суд вважає достатнім та розумним за існуючих обставин.
Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв'язку з введеними в Україні карантинними заходами та воєнним станом.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, 17.05.2018 між позивачем - Військовою частиною НОМЕР_1, як замовником, та відповідачем - Приватним підприємством "Юсод", як виконавцем (надалі разом - сторони), було укладено Договір №20 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого на виконання замовлення виконавець зобов'язується у 2018 році надати замовнику послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (згідно коду ДК 021:2015 (CPV 2008) - 50630000-0 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення ): ремонт за технічним станом димових машин ТДА-М (згідно обсягів, зазначених в тендерній документації та з урахуванням вимог технічного обслуговування та ремонту), (надалі - виріб), в термін, в обсягах та цінами, зазначеними в специфікаціях надання послуг, що є додатками до Договору, і є невід'ємною частиною Договору, а замовник прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах та у порядку, визначеному цим Договором (а.с. 7-14).
Згідно з пунктом 2.1. Договору виконавець надає замовнику послуги, які передбачені специфікаціями до договору у відповідності до стандартів та інших документів, які затверджені встановленим порядком та діють на підприємстві виконавця.
Контроль за якістю наданих послуг та їх приймання здійснює 227 військове представництво Міністерства оборони України у порядку, передбаченому "Положеннями про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 року №1107 та згідно умов Договору (пункт 2.3. Договору).
Відповідно до пункту 3.1. Договору ціна Договору становить 692 000 грн. 00 коп., що за загальним фондом КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260, код витрат 100/7 кошторису Міністерства оборони України в тому числі податок на додану вартість у розмірі 115 333 грн. 33 коп.
Згідно з пунктом 4.1. Договору замовником проводиться оплата за фактично надані та прийняті за договірною ціною, встановленою сторонами та зафіксованому у протоколі погодження договірної ціни з урахуванням встановленого Договором рівня прибутку; з дати підписання Актів приймання наданих послуг за умови наявності відповідних видатків на рахунках військової частини НОМЕР_1; усі платіжні документи за Договором оформлюються з дотриманням вимог чинного законодавства; виконавець надсилає замовникові рахунок протягом трьох банківських днів з дня затвердження акту приймання наданих послуг за Договором.
Пунктом 4.4. Договору передбачено, що по завершенню надання послуг за Договором, сторони у місячний термін проводять остаточну звірку розрахунків Актом звіряння розрахунків; Акт звіряння розрахунків є підтвердженням повного виконання сторонами цього Договору.
Приймання-передавання виробів від замовника (представника замовника) для проведення ремонту здійснюється на території вантажовідправника на підставі нарядів у відповідності з наказом Міністра оборони України від 17.08.2017 №440, виданих органом військового управління за напрямком діяльності з обов'язковим оформленням Актів технічного стану та Актів приймання-передавання військового майна окремо на кожний зразок (виріб); зазначені акти оформлюються замовником та підписуються сторонами (пункт 5.1.1. Договору).
Відповідно до пункту 5.1.3. Договору відповідальність за організацію подання ремонтопридатних виробів та їх комплектність покладається на орган військового управління, який видав наряд на ремонт та вантажовідправників.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань ( пункт 10.1 Договору).
Підпунктом 11.1 пункту 11 Договору передбачено, що зміни і доповнення до Договору здійснюються у письмовій формі.
Доказів зміни чи визнання недійсним вказаного Договору сторонами суду не надано.
Як вбачається з матеріалів справи позивач у своїх доводах посилається на аудиторське дослідження, яке було проведено Західним територіальним управлінням внутрішнього аудиту м. Львів, за результатами якого саме було встановлено безпідставне витрачання бюджетних коштів у розмірі 26 243 грн. 95 коп.
Згідно аудиторського звіту від 02.09.2021 №526/38 представлені результати внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1, проведеного аудиторською групою Західного територіального управління внутрішнього аудиту з 15.07.2021 по 02.09.2021, відповідно до п.1.13.8 Зведеного операційного плану діяльності з внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, територіальних управлінь внутрішнього аудиту та сектору внутрішнього аудиту адміністрації Державної спеціальної служби транспорту на 2021 рік; аудитом охоплено діяльність в/ч НОМЕР_1 за період 01.08.2018 по 30.06.2021 (а.с. 25-82).
Відповідно до пункту 2.11.2 аудиторського звіту щодо Договору від 17.05.2018 №20 аудитом встановлено, що: - техніка до місця реєстрації ПП "Юсод" смт. Слобожанське Дніпропетровської області не переміщалася, а ремонт техніки проводився на ДП МОУ "Рівненський автомобільний ремонтний завод" (м. Рівне) (надалі - ДП "РАРЗ"). який був залучений ПП "ЮСОД", як співвиконавець, за погодженням командира в/ч НОМЕР_1; - зазначене підтвердили своїми поясненнями заступник командира батальйону РХБ захисту майор ОСОБА_1, старший технік роти РХБ захисту прапорщик ОСОБА_2, командир роти аерозольного маскування старший лейтенант ОСОБА_3; - фактичний обсяг ремонтних робіт визначено дефектуванням, проведеним на ДП "РАРЗ", за результатами якого складено акт дефектування, підписаний представниками ДП "РАРЗ", в/ч НОМЕР_1 та 227 військового представництва МОУ (м. Дніпро) (залучена для контролю за якістю наданих послуг та їх приймання згідно пункту 2.3. Договору); - спецобладнання на зазначених автомобілях у період аудиту знаходилося у справному стані та використовувалося за призначенням; - спеціальне обладнання (шестерний насос Ш5-25, ручний поршневий насос БКФ-4, паливні баки спеціального обладнання, гідронасос МШ-3А, гідронасос 623К, нагнітач ЯАЗ 204), яке згідно актів технічного стану від 14.02.2018 №1,2,45,46, складних комісією в/ч НОМЕР_1, було визнано несправним, та фактично виконавцями за Договором від 17.052018 №20 не ремонтувалося, при прийомі в/ч НОМЕР_1 з ремонту за актами технічного стану від 13.09.2018 №55, 56, 57, 58 було визнано справним; - зазначене свідчить про можливу недостовірність даних, внесених комісією в/ч НОМЕР_1 у акти технічного стану від 14.02.2018 №1,2,45,46, що є порушенням вимоги р. ІІІ п. 10, п. 6 пояснення щодо оформлення акту технічного стану Інструкції з обліку військового майна №440; - дослідженнями повноти виконаних робіт за умовами договору встановлено включення ПП "ЮСОД" до статті "Покупні та комплектуючі" зведених відомостей фактичних витрат запчастини, вузли, агрегати, які згідно акту дефектування, складеного перед початком ремонту, заміні не підлягали; - запчастини не потребували заміни, а окремі з них підлягали ремонту; - вищезазначені несправні комплектуючі ПП "ЮСОД" до в/ч НОМЕР_1. як це передбачено Договором, не поверталися; - аудитом встановлено. що в порушення вимог гл. 63 ст. 901, 902, р. ІІ гл. 52 ст. 629 п. 1 Цивільного кодексу, гл. 22 ст. 193 пп. 12 Господарського кодексу проведено оплату заміни запчастин, вузлів, агрегатів, які згідно акту дефектування не підлягали заміні, що призвело до завищення обсягів і вартості робіт (послуг) на загальну суму 26 243 грн. 95 коп. (у тому числі ПДВ 4 373 грн. 99 коп.).
Отже, враховуючи вказані обставини, позивач звернувся із даним позовом до суду і, посилаючись на норми статей 611, 852, 853, 858 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача збитки, завдані позивачу внаслідок завищення вартості робіт, у розмірі 26 243 грн. 85 коп., як відповідач відмовився відшкодувати у добровільному порядку. Вказане і є причиною спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Так, підписання замовником акту здачі-прийняття робіт, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за виконані роботи.
Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Згідно із статтею 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
При цьому, згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи приписи зазначених норм права, а також договірний характер правовідносин сторін, за наявності чинних умов договору щодо характеру робіт, їх обсягу та вартості, висновки перевірки не можуть змінювати умов договору, які відповідно до наведених вимог норм права є обов'язковими, оскільки недійсними не визнавалися, а відповідно такі висновки перевірки не можуть змінювати і правовідносин сторін щодо ціни договору, вони не можуть встановлювати інші, ніж визначені умовами договору, умови зобов'язання порівняно із договірними, тому відсутні правові підстави вважати, що такий позов про стягнення розміру завищеної вартості робіт, підлягає задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.03.2019 у справі № 910/26948/15.
За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені внутрішнім аудитом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №9171064/17, від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 06.07.2018 у справі № 904/7287/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17 та від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17, від 26.03.2019 у справі № 910/26948/15.
Частиною 1 статті 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків, необхідне наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитків); причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.
Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних винних дій відповідача у вигляді неналежного виконання договірних зобов'язань, та причинного зв'язку між збитками позивача та діями відповідача, і, як наслідок, вимога про відшкодування збитків може пред'являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.
Водночас при вирішенні даної справи суд дійшов висновку, що в діях відповідача відсутня протиправність поведінки, оскільки він правомірно отримав плату за виконані роботи за договором від 17.05.2018 №20, які прийняті позивачем без зауважень та претензій згідно акту №5994 приймання наданих послуг; позивачем не доведено вини відповідача у заподіянні матеріальних збитків при виконанні вказаного договору.
Враховуючи наведене, позивачем не доведено наявності в діях відповідача елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 26 243 грн. 85 коп.
Аудиторський звіт Західного територіального управління внутрішнього аудиту від 02.09.2021 №526/38 не може розглядатися судом як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.
Аналогічна правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 908/2711/18.
Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Як було вказано вище, спірним актом №5994 приймання наданих послуг підтверджується надання відповідачем послуг, та прийняття їх позивачем без будь-яких зауважень та заперечень.
Відповідно до пункту 1.1 Декларації Внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, розміщеній на сайті Міністерства оборони України, повноваження (мандат) Служби внутрішнього аудиту Міністерства оборони України (далі - Служба внутрішнього аудиту) полягає в повноважені здійснювати внутрішні аудити, надавати рекомендації, пропозиції і консультації та обмінюватися знаннями задля досягнення цілей Міністерства оборони України (далі - Міноборони), Збройних Сил України (далі - Збройні Сили); удосконаленню системи управління, внутрішнього контролю та управління ризиками; розвитку доброчесності, підзвітності та ефективності, підтриманню етичних цінностей; повноваження Служби внутрішнього аудиту поширюються на структурні підрозділи апарату Міноборони, Збройних Сил України; органи військового управління, з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що належать до сфери управління Міноборони та/або Збройних Сил; підприємства, їх об'єднання, установи та організації, а також суб'єкти господарювання, які не є юридичною особою, що належать до сфери управління Міноборони та/або Збройних Сил, в тому числі ті, що здійснюють діяльність за кордоном.
Як вбачається в Аудиторському звіті, складеному Службою внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, зазначено лише про можливу недостовірність даних, внесених комісією в/ч НОМЕР_1 у акти технічного стану від 14.02.2018 №1, 2, 45, 46, що не може буди беззаперечним доказом завдання позивачу відповідачем збитків.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що посилання позивача на результати проведеного Західним територіальним управлінням внутрішнього аудиту аудиторський звіт від 02.09.2021 №526/38, як на підставу заявлених позовних вимог, є необґрунтованими з огляду на те, що виявлені органом внутрішнього аудиту порушення не впливають на умови укладеного між сторонами правочину - договору від 17.05.2018 №20, та не можуть ніяким чином їх змінювати, а є лише підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях у встановленому законом порядку.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для стягнення з відповідача розміру завищеної вартості підрядних робіт, виконаних відповідачем за укладеним між сторонами у справі договором від 17.05.2018 №20, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо судового збору
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, витрати зі сплати судового збору слід віднести за рахунок позивача.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Відмовити у задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2) до Приватного підприємства "ЮСОД"(52005, смт. Слобожанське Дніпропетровської області, вул. Виробнича, 5) про стягнення 26 243 грн. 85 коп.
2. Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Військової частини НОМЕР_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2).
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
27.06.2022