вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.06.2022м. ДніпроСправа № 904/4155/20
за заявою Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658)
до боржника Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №8" (50027, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Хабаровська, будинок 9; код ЄДРПОУ 13440031)
про визнання банкрутом
Суддя Первушин Ю.Ю.
за участю секретаря судового засідання Рустамової З.Р.
Від представників учасників справи:
від кредитора: повноважний представник не з'явився.
від боржника: повноважний представник не з'явився.
Провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №8" (50027, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Хабаровська, будинок 9; код ЄДРПОУ 13440031) перебуває на стадії ліквідації, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Пашковський Андрій Анатолійович (свідоцтво №1149 від 02.07.2013).
21.10.2021 до відділу канцелярії суду надійшла заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) з грошовими вимогами до боржника - Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №8" (50027, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Хабаровська, будинок 9; код ЄДРПОУ 13440031) в розмірі в розмірі 1 918 324,17 грн. та 4 540,00 грн. судового збору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2021 прийнято заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання грошових вимог по справі №904/4155/20 до боржника Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №8", (50027, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Хабаровська, будинок 9; код ЄДРПОУ 13440031) про визнання грошових вимог в розмірі 1 918 324,17 грн. та 4 540,00 грн. судового збору до розгляду. Призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 18.11.2021 о 11:00 год.
17.11.2021 на електронну адресу суду від ліквідатора Пашковського Андрія Анатолійовича надійшли наступні документи:
- лист №02-01/1-207 про долучення до матеріалів справи документів для повного та всебічного розгляду заяви кредитора - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання грошових вимог до боржника, а саме копія штатного розкладу керівних працівників, спеціалістів та службовців КП «ЖЕО№8», введеного вдію з 01.12.2019 на 1арк. в 1 прим.; копія розпорядження Криворізького міського голови № 295-р від 16.12.2019 «Про продовження терміну дії контракту з ОСОБА_1 » на 1 арк. в 1 прим.; копія наказу №21-К від 30.09.2015 про прийняття на роботу ОСОБА_2 на 1 арк. в 1прим.; копія повідомлення про звільнення працівника № 02-01/1-85 від 21.05.2021 на 1 арк. в 1 прим.; копія повідомлення про звільнення працівника № 02-01/1-86 від 21.05.2021 на 1 арк. в 1 прим.; копія наказу №4 від 30.06.2021 про звільнення ОСОБА_1 на 1 арк. в 1 прим.; копія наказу №5 від 30.06.2021 про звільнення ОСОБА_2 на 1 арк. в 1 прим.; копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області знаходиться від 12.08.2021 у справі №904/4155/20 (за результатами розгляду грошових вимог ОСОБА_2 ) на 4 арк. в 1 прим.; копії податкового розрахунку сум доходи, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску КП «ЖЕО №8» (ЄДРПОУ 13440031) за 2 квартал 2021 з додатками та квитанціями від 13.08.2021, всього на 13 арк. в 1 прим.
- повідомлення про результати розгляду грошових вимог №02-01/1-206 від 15.11.2021, за змістом якого ліквідатором визнаються вимоги у таких розмірах: 4540,00 грн. - витрати по сплаті судового збору (1 черга); 19628,00 грн. - вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) (3 черга): 45169,16 грн. - вимоги із зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (2 черга); 7867,06 грн. - штрафні санкції (6 черга).
Також, ліквідатором в поданому повідомленні додаткового повідомлено, що з метою забезпечення повноти розгляду заявлених грошових вимог в частині вимог щодо сплати пені по податку на додану вартість на загальну суму 1837224,71 грн. про необхідність кредитору надати суду та ліквідатору копії податкового повідомлення-рішення (форма *Р') №0024220722 від 10.03.2021 на акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №253/04-36-07-22-08/13440031 від 16.02.2021, а також розрахунку пені, нарахованої в ІКП у зв'язку з проведенням мораторію на задоволення вимог кредиторів за період з 17.11.2020 по 28.09.2021 (витягу з ІКП з даними про розмір нарахованої пені).
17.11.2021 на адресу суду від ліквідатора Пашковського Андрія Анатолійовича надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи (вх. №55274/22), які ліквідатор просить врахувати під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника.
18.11.2021 на електронну адресу суду від ліквідатора Пашковського Андрія Анатолійовича надійшла заява про відкладення розгляду заяви кредитора - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання грошових вимог до боржника на іншу дату, у зв'язку з необхідністю додаткового часу кредитору для надання додаткових документів та ліквідатору для розгляду грошових вимог.
В судовому засіданні 18.11.2021 судом оглянуто вищевказані документи та долучено до матеріалів заяви з грошовими вимогами.
У судовому засіданні 18.11.2021 присутні представники кредитора не заперечували щодо задоволення клопотання ліквідатором та відкладення розгляду заяви на іншу дату.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 відкладено розгляд заяви у судовому засіданні на 23.11.2021.
23.11.2021 до відділу канцелярії суду надійшло клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вх. №56049/21), яким зазначає про неможливість надати розрахунки в судове засідання, що призначене на 23.11.2021, у зв'язку із значним розміром нарахованої пені та складністю розрахунків, з огляду на що представник управління просить суд відкласти розгляд заяви кредитора на іншу дату.
Присутній в судовому засіданні ліквідатор проти задоволення клопотання кредитора та відкладення розгляду заяви з грошовими вимогами на іншу дату не заперечував.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2021 відкладено розгляд заяви у судовому засіданні на 14.12.2021.
07.12.2021 до відділу канцелярії суду надійшла заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про заміну кредитора на правонаступника, в якій заявник просить замінити кредитора по справі №904/4155/20, а саме Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658).
07.12.2021 до відділу канцелярії суду надійшла заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про заміну кредитора на правонаступника, в якій заявник просить замінити кредитора по справі №904/4155/20, а саме Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658).
13.12.2021 до відділу канцелярії суду ліквідатором подано повідомлення №02-01/1-237 від 13.12.2021 (вх. №60000/21) про результати розгляду грошових вимог до банкрута (додаткове), за змістом якого останнім грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області визнано частково в загальному розмірі 443 249, 16 грн. та 4540 грн. судового збору. В частині нарахованої в ІКП пені по податку на додану вартість за період до 20.10.2018 на суму 1 461 964, 53 грн., пені по податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню (форма "р") №0024220722 від 10.03.2021 на суму 4 675,24 грн. та єдиного внеску (за травень - червень 2021) на суму 8 435,24 грн., а всього: 1 475 075,01 грн. грошові вимоги не визнаються та відхиляються.
Також, 13.12.2021 ліквідатором подано до канцелярії суду супровідний лист №02-01/1-238 від 13.12.2021 (вх. №59999/21), яким надає для долучення до матеріалів грошових вимог наступні документи:
- зустрічний розрахунок кредиторських вимог (пені) Головного управління ДПС у Дніпропетровській область до боржника у справі №904/4155/20 станом на 17.11.2020;
- копі роздруківки електронної пошти arbitr.ap@gmail.com за 06.12.2021 з інформацією про надходження розрахунку ДПІ.
14.12.2021 до відділу канцелярії суду від кредитора - Головного управління ДПС у Дніпропетровській область для долучення до матеріалів справи подано розрахунок пені, витяг з ІКП та податкове повідомлення-рішення №0024220722 від 10.03.2021.
За результатами судового засідання, що відбулось 14.12.2021 судом оголошено перерву до 18.01.2022.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2021 заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби (вх. №58745/21) про заміну кредитора його правонаступником задоволено. Здійсннено заміну кредитора по справі №904/4155/20, а саме з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658), утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393).
18.01.2022 до відділу канцелярії суду надійшли пояснення ліквідатора №02-01/1-9 від 17.01.2022 (вх. №2542/22) з наведенням правових висновків Верховного Суду щодо строку давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу (у зв'язку з розглядом заяви кредитора - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з грошовими вимогами).
За результатами судового засідання, що відбулось 18.01.2022 оголошено перерву до 02.02.2022.
31.01.2022 на електронну адресу суду надійшли пояснення ліквідатора №02-01/1-17 від 27.01.2022 (вх. №4835/22) щодо грошових вимог кредитора - ГУ ДПС у Дніпропетровській області в частині єдиного внеску за період: травень - червень 2021, за змістом яких ліквідатором грошові вимоги управління з єдиного внеску за 2 квартал 2021 на підставі податкового розрахунку №9234131522 від 13.08.2021 на суму 12 652,86 грн. визнаються у розмірі 4 217,62 грн., які виникли за квітень 2021. В частині суми єдиного внеску за травень-червень 2021 на суму 8 435,24 грн. (по 4217,62 грн. за кожний місяць) вимоги не визнаються та відхиляються.
02.02.2022 до відділу канцелярії суду надійшло клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вх. №5289/22), зі змісту якого вбачається, що представником не було своєчасно подано до суду витребувані докази з об'єктивних підстав, а саме у зв'язку з перебуванням представника на лікарняному. Також, кредитором подано для доручення до матеріалів грошових вимог наступні документи: акт з доказами вручення та докази направлення ППР; рентгенографія та інформаційна довідка з електронної системи охорони здоров'я.
02.02.2022 слухання заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Первушина Ю.Ю. на лікарняному.
Враховуючи повернення судді Первушина Ю.Ю. з лікарняного, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 відкладено розгляд заяви на 03.03.2022.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, у зв'язку з чим судове засідання призначене на 03.03.2022 не відбулось.
Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 "Про продовження дії воєнного стану в Україні" продовжено воєнний стан в Україні на 30 діб до 25.04.2022.
Враховуючи запровадження воєнного стану, розгляд справ Господарським судом Дніпропетровської області в судових засіданнях здійснюватиметься в таких випадках:
- за наявності заяв всіх учасників процесу про можливість забезпечення участі представників в судовому засіданні;
- письмової згоди від усіх учасників судового провадження по справі без їх участі;
- за наявності заяв всіх учасників процесу про розгляд справ в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою технічних засобів, зокрема, власних.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2022 призначено судове засідання для подальшого розгляду заяви у судовому засіданні на 03.05.2022 о 11:00 год.
03.05.2022 слухання заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Первушина Ю.Ю. на лікарняному.
Враховуючи повернення судді Первушина Ю.Ю. з лікарняного, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2022 відкладено розгляд заяви на 09.06.2022.
За результатами судового засідання, що відбулось 09.06.2022 судом оголошено перерву до 21.06.2022.
20.06.2022 ліквідатором подано до канцелярії суду додаткові пояснення №02-01/1-85 від 20.06.2022 (вх. №18749/22) по суті заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо заявлених вимог, які просить врахувати під час розгляду зави про визнання грошових вимог.
20.06.2022 кредитором подано до канцелярії суду пояснення №б/н від 16.06.2022 (вх.№18690/22) за змістом яких кредитор зазначає, що строк позовної давності в період карантину зупиняється. Зупинення перебігу позовної давності означає - що в період існування вказаних обставин позовна давність не обчислюється, від дня припинення цих обставин перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, який минув до його зупинення. Дані пояснення просить врахувати під час розгляду зави про визнання грошових вимог.
Представник кредитора у призначене судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання повідомленим належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (том-2, арк.с. 149).
Ліквідатор у судове засідання не заявився, проте надіслав на електронну адресу суду заяву (вх.№18755/22) про розгляд заяви без його участі, у зв'язку з дією в Україні воєнного стану, територіальної віддаленості, що в умовах виниклого на даний час дефіциту пального ускладнює можливість прибуття до суду.
У зв'язку з неявкою учасників справи технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Суд вважає за можливе здійснити розгляд грошових вимог без участі представників кредитора та ліквідатора за наявними документами.
Розглянувши грошові вимоги, судом встановлено наступне.
Головне управління ДПС у Дніпропетровської області зазначає, що за боржником рахується податкових борг у загальній сумі 1 918 324,17 грн., а саме: заборгованість з податку на додану вартість (код платежу 30 14060100) в сумі 1 856 852,71 грн. (у тому числі: по основному платежу - 19 628,00 грн., пеня 1 837 224,71 грн.); по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (код платежу 70 71010000) в сумі 61 471, 46 грн. (у тому числі: по основному платежу 53 604,40 грн., штрафні санкції 7 867,06 грн.).
За змістом заяви грошові вимоги кредитора виникли під час провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №8" з 17.11.2020 по 28.09.2021, а відтак, виходячи з приписів статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, заявлені грошові вимоги є поточними.
Кредитор наявність заборгованості боржника підтверджує наступними документами: розрахунок кредиторських вимог до КП «ЖЕО №8»; розрахунок кредиторських вимог по ЄСВ; довідка про стан розрахунків підприємства з бюджетом; копії декларацій з податку на додану вартість №9302188780 від 16.11.2020, №9331279197 від 13.12.2020, №9365747064 від 14.01.2021, №9025425026 від 15.02.2021, №9052129723 від 15.03.2021, №9087664320 від 15.04.2021, №9129602991 від 17.05.2021; копії податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску №9302185209 від 16.11.2020, №9322932151 від 07.12.2020, №9365768454 від 14.01.2021, №9105264974 від 29.04.2021, №9234131522 від 13.08.2021; копії корінця вимоги про сплату боргу (недоїмки) №0020750718 від 02.03.2021, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування або своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0020760718 від 02.03.2021.
Стосовно грошових вимог кредитора в частині податку на додану вартість (код платежу 3014060100) в сумі 1 856 852,71 грн слід зазначити наступне.
Згідно з абзацом 11 частини 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитором є, зокрема, юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень.
Відповідно до п.п. 19 і 1.45 п. 191 ст. 19 Податкового кодексу України однією з функцій контролюючим органів є звернення до суду у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до п.п.41.1.1 п.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно з п.4 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Боржник зареєстрований платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 134400304844, яким за фактом виникнення податкових зобов'язань подавало до контролюючого органу на реєстрацію податкові накладні із визначенням самостійно податкових зобов'язань та податкову звітність у формі складених податкових декларацій з податку на додану вартість (звітний період - календарний місяць).
Як вбачається із заяви, заявлені кредитором вимоги в частині податкового боргу по сплаті податку на додану вартість (код платежу 30 14060100) в сумі 1 856 852,71 грн. складаються з основного платежу - 19 628,00 грн. та пені - 1 837 224,71 грн.
Податковий борг з податку на додану вартість по основному платежу у сумі 19 628,00 грн. підтверджується доданими до заяви документами та складається з наступних нарахованих сум податкових зобов'язань з ПДВ по таким деклараціям з податку на додану вартість:
- по декларації №9302188780 від 16.11.2020, термін сплати до 30.11.2020 у сумі 2133,00 грн.;
- по декларації №9331279197 від 13.12.2020, термін сплати до 30.12.2020 у сумі 3164,00 грн.;
- по декларації №9365747064 від 14.01.2021, термін сплати до 01.02.2021 у сумі 2274,00 грн.;
- по декларації №9025425026 від 15.02.2021, термін сплати до 02.03.2021 у сумі 1222,00 грн.;
- по декларації №9052129723 від 15.03.2021, термін сплати до 30.03.2021 у сумі 3761,00 грн.;
- по декларації №9087664320 від 15.04.2021, термін сплати до 30.04.2021 у сумі 2789,00 грн.;
- по декларації №9129602991 від 17.05.2021, термін сплати до 31.05.2021 у сумі 4285,00 грн.
Грошове зобов'язання банкрута з податку на додану вартість у сумі 19 628, 00 грн. було самостійно визначено платником податків у поданій звітності (у податкових деклараціях з податку на додану вартість), копії яких кредитором додано до заяви з грошовим вимогами.
Отже, станом на день розгляду заяви заборгованість боржника перед кредитором з податку на додану вартість по основному платежу становить 19628,00 грн., вимоги в цій частині підтверджені доданими до заяви документами та визнаються повністю.
Щодо грошових вимог кредитора в частині пені по податку на додану вартість (код платежу 30 14060100) на загальну суму 1 837 224,71 грн.
Відповідно до поданої кредитором заяви грошові вимоги в частині пені по податку на додану вартість (код платежу 30 14060100) на загальну суму 1 837 224,71 грн. складається з наступного:
- 4 675,24 грн. - нарахована пеня по податковому повідомленню-рішенню (ст. 129 ПКУ) по податковому повідомленню-рішенню (форма 'Р') №0024220722 від 10.03.2021 на акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №253/04-36-07-22-08/13440031 від 16.02.2021;
- 1 832 549,47 грн. - пеня, нарахована в ІКП у зв'язку з проведенням мораторію на задоволення вимог кредиторів за період з 17.11.2020 по 28.09.2021.
На вимогу ухвали суду від 18.11.2021 Кредитором 14.12.2021 на адресу суду подано розрахунок кредиторських вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до КП «ЖЕО №8» з нарахованої пені станом на 17.11.2020 на суму 1 832 549,47 грн., щодо якої кредитором були заявлені вимоги як пені, нарахованої в ІКП у зв'язку з проведенням мораторію на задоволення вимог кредиторів за період з 17.11.2020 по 28.09.2021.
Як вбачається з розрахунку пені на загальну суму 1 832 549,47 грн., нарахування пені кредитором здійснено на суми податкового боргу з податку на додану вартість (код платежу 14060100) з визначенням суми боргу, періодів нарахування, ставки НБУ та суми пені в межах періоду існування податкового боргу та дії відповідної ставки НБУ.
Загальний період, за який здійснено нарахування пені, згідно розрахунку складає з 21.12.2010 по 17.11.2020.
Таким чином, незважаючи на зазначення кредитором у заяві нарахування пені по податку на додану вартість в ІКП у зв'язку з проведенням мораторію на задоволення вимог кредиторів за період з 17.11.2020 по 28.09.2021, фактичним періодом нарахування пені згідно розрахунку вбачається саме період з 21.12.2010 по 17.11.2020 (загальний період розрахунку).
Отже, нарахування пені кредитором здійснено за періоди, які передували даті відкриття провадження у справі про банкрутство КП «ЖЕО №8» ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2020. Відтак, вимоги кредитора в цій частині є конкурсними.
Згідно з пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається, зокрема при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом (пп. 129.1.1.); закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України (пп. 129.3.3.).
Як вбачається із заяви кредитора, нарахування пені в ІКП по податку на додану вартість, у зв'язку з проведенням мораторію на задоволення вимог кредиторів у розмірі 1 832 549,47 грн. здійснено в порядку пп.129.3.3. п.129.3 ст.129 Податкового кодексу України.
Таким чином, наявність у контролюючого органу вимог по сплаті пені у розмірі 1 832 549, 47 грн. по платежу: податку на додану вартість (код платежу 30 14060100), за змістом заяви кредитора, ґрунтується на облікових даних оперативного обліку податків, зборів платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по податку на додану вартість в інтегрованій картці платника (ІКП), ведення якої здійснюється згідно Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги кредитора в частині сплати пені по податку на додану вартість, нарахованої в ІКП у зв'язку з проведенням мораторію на задоволення вимог кредиторів станом на 17.11.2020 на загальну суму 1 832 549,47 грн. ґрунтуються на наведених вище приписах податкового законодавства та даних оперативного обліку контролюючого органу.
Статтею 41 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкові органи віднесено до переліку контролюючих органів, що здійснюють від імені держави функції контролю за своєчасністю і правильністю сплати суб'єктами господарювання податків і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних невиїзних перевірок платників податків відповідно до статті 78 ПК України.
Статтею 102 ПК України визначено спеціальні строки давності для нарахування контролюючим органом податкових зобов'язань та стягнення податкового боргу.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У пункті 102.4 статі 102 ПК України визначено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Пункт 101.1 статті 101 ПК України передбачає, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Як зазначено в пункті 101.2 цієї статті, під терміном "безнадійний податковий борг" розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.
Аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що ПК України встановлено універсальний граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, який становить 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення податкового органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06.02.2018 у справі №К/9901/99/17 (807/2097/16), від 04.09.2018 у справі №813/4430/16, від 19.09.2019 у справі №910/11620/18, від 31.10.2019 у справі №925/1242/15, від 05.12.2019 у справі №910/1678/19.
Отже, при розгляді грошових вимог контролюючого органу до боржника, як платника податків належить перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який у пункті 102.4. статті 102 ПК України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №923/1092/16, від 17.04.2019 №43/75-15/7-б, від 19.09.2019 №910/11620/18, від 24.10.2019 у справі №906/665/17).
У разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції нараховані на такий борг, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу (висновок викладений у постанові Верховного Суду у поставі від 06.02.2018 у справі №807/2097/16 (К/9901/99/17).
За своєю правовою природою строки позовної давності, передбачені ст. 256, 257, 267 Цивільного кодексу України, відрізняються від строку давності стягнення податкового боргу згідно із статтею 102 ПК України, який є строком існування відповідного податкового зобов'язання, по закінченню якого воно припиняється в силу закону та є неможливим вжиття будь-яких заходів з його погашення.
Наведене вище ґрунтується на правових висновках Верховного Суду, наведених у постановах від 15.10.2020 у справі № 910/8428/18, від 13.05.2021 у справі № 913/84/20, від 18.08.2021 у справі № 904/3214/18, від 02.05.2018 у справі № 923/1092/16, від 17.04.2019 у справі № 43/75-15/7-б, від 19.09.2019 у справі № 910/11620/18, від 24.09.2019 у справі № 906/665/17, від 31.10.2019 у справі № 925/1242/15, від 05.12.2019 у справі № 910/1678/19.
Заява ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання грошових вимог до відділу канцелярії суду надійшла 21.10.2021, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції суду.
Ліквідатор подав до суду повідомлення про результати розгляду грошових вимог, в поданому повідомленні зазначив, заява кредитора не містить дати її підписання, проте згідно поштового конверту дана заява згідно поштового відправлення №4906106214879 на адресу ліквідатора була направлена 20.10.2021. А тому, виходячи з дати направлення кредитором заяви з грошовими вимогами, із загальної суми пені по податку на додану вартість, нарахованої в ІКП у зв'язку з проведенням мораторію на задоволення вимог кредиторів станом на 17.11.2020, визнанню підлягають грошові вимоги щодо пені, яка нарахована саме в межах встановленого статтею 102 ПК України спеціального строку давності - 1095 календарних днів до моменту подання заяви, тобто в частині пені, нарахованої з 20.10.2018.
На підставі розрахунку кредиторських вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до КП "ЖЕО №8" з пені по податку на додану вартість, нарахованої в ІКП у зв'язку з проведенням мораторію на задоволення вимог кредиторів станом на 17.11.2020 на суму 1 832 549,47 грн., та в межах визначених у ньому періодів нарахування, ліквідатором здійснено перерахунок заявлених кредиторських вимог в межах строку 1095 календарних днів до дня подання кредитором заяви, тобто починаючи з 20.10.2018 по кінцеві терміни періодів нарахування, які визначені кредитором у розрахунку.
За результатами перерахунку заявлених кредиторських вимог з нарахованої в ІКП пені на загальну суму 1 832 549,47 грн. в межах 1095 календарних днів, починаючи з 20.10.2018, розмір нарахованої пені складає 370 584,94 грн.
Згідно поданого ліквідатором до суду контррозрахунку та повідомлення (додаткове) про розгляд грошових вимог, ліквідатором грошові вимоги в частині нарахованої пені визнаються у сумі 370 584, 94 грн., як такі, що виникли в межах встановленого строку для нарахування та стягнення податкового боргу, вимоги щодо нарахованої пені у розмірі 1 461 964,53 грн. відхилено.
Суд перевіривши дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який у пункті 102.4. статті 102 ПК України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним, погоджується з твердженнями ліквідатора, що кредитором пеню у сумі 1 461 964,53 грн. нараховано поза межами 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, а тому вимоги в частині нарахованої пені у розмірі 1 461 964, 53 грн. (1 832 549,47 - 370 584,94) слід відхилити, у зв'язку з нарахуванням її поза межами 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу (до 20.10.2018).
Суд звертає увагу, що Кредитором до матеріалів справи не надано документів, якими підтверджується здійснення стягнення такої пені за рішенням суду, за наявності якого строки стягнення згідно з приписами пункту 102.4 статі 102 ПК України встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
20.06.2022 через відділ канцелярії суду Кредитор подав пояснення (вх. №18690/22), за змістом яких кредитор вважає передчасною дату обмеження у зустрічному розрахунку пені встановленим ст. 102 ПК України строком давності стягнення податкового боргу у 1095 днів, а саме 20.10.2018, з якої за змістом зустрічного розрахунку пов'язується початок періоду нарахування пені в межах зазначеного спеціального строку давності.
В обґрунтування такої позиції посилається на обставини встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (зі змінами і доповненнями), з наступним продовженням дії карантину. Зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2020 №591-IX внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України щодо термінів зупинення перебігу строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме пунктом 52-2 підрозділу 10 (інші перехідні положення) Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Виходячи з таких обставин, кредитор вважає, що строк позовної давності в період карантину визначених п.102.4 ст. 102 ПК України зупиняється, а тому до цього строку не зараховується час існування визначених законодавством обставин, за наявності яких цей строк не спливає.
Кредитор вказує на неприпинення дії карантину як станом на теперішній час, так і на дату подання заяви з кредиторськими вимогами, контролюючий орган вважає, що визнанню підлягають вимоги по пені, строк давності якої не сплинув на момент введення в дію карантину, тобто пеня, яка виникла за 1095 днів до введення дії карантину, тобто до 18.03.2020. При цьому, стверджує, що такою датою, з якої має бути визнано пеню, є дата її виникнення, тобто з 18.03.2017.
Суд не погоджується з вищевказаними твердженнями кредитора з огляду на наступне.
Так, приписами одного з абзаців пункту 52-2 підрозділу 10 (інші перехідні положення) Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України передбачено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Проте, положеннями абзацу 11 пункту 52-2 підрозділу 10 (інші перехідні положення) Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
В даному випадку згідно наданого кредитором розрахунку та зустрічного розрахунку ліквідатора йдеться про нарахування боржнику в ІКП пені по податку на додану вартість.
Тому, порівняно з приведеною заявником нормою пункту 52-2 підрозділу 10 (інші перехідні положення) Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України щодо зупинення на період дії карантину перебігу строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу, приписи абзацу 11 зазначеного пункту щодо не нарахування платникам податків в період дії карантину пені, починаючи з 1 березня 2020 року, є спеціальною нормою права, яка в даному випадку підлягаю застосуванню до вимог кредитора в частині нарахування пені.
Приписами абзацу 11 пункту 52-2 підрозділу 10 (інші перехідні положення) Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України чітко встановлено недопустимість нарахування пені платникам податків протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та списання нарахованої, але не сплаченої за цей період пені.
Тобто в частині пені законодавством передбачено не зупинення перебігу строків давності, передбачених статтею 102 ПК України для основного платежу по податкам і зборам, а взагалі припинення її нарахування, починаючи з 01.03.2020, тобто встановлено недопустимість виникнення зобов'язань зі сплати пені.
Виходячи з цього, оскільки з 01.03.2020 та протягом дії карантину у платника податків взагалі не виникають зобов'язання зі сплати пені, то в такому разі до нарахування пені не може бути застосоване правило зупинення перебігу встановлених статтею 102 ПК України строків давності стягнення податкового боргу (на відміну від основного платежу).
Тому, враховуючи відсутність факту зупинення щодо пені на час карантину перебігу встановленого статтею 102 ПК України строку давності у 1095 днів, такий строк має визначатись на дату звернення контролюючого органу до суду з вимогою про стягнення податкового боргу.
Тому, виходячи з дати звернення до суду та направлення кредитором заяви з грошовими вимогами, із загальної суми пені по податку на додану вартість, нарахованої в ІКП у зв'язку з проведенням мораторію на задоволення вимог кредиторів станом на 17.11.2020, визнанню підлягають грошові вимоги щодо пені, яка нарахована саме в межах встановленого статтею 102 ПК України спеціального строку давності - 1095 календарних днів до моменту подання заяви, тобто в частині пені, нарахованої з 20.10.2018.
Також, слід зазначити, що за своєю правовою природою строки позовної давності, передбачені статтями 256, 257, 267 Цивільного кодексу України, відрізняються від строку давності стягнення податкового боргу згідно із статтею 102 ПК України, який є строком існування відповідного податкового зобов'язання, по закінченню якого воно припиняється в силу закону та є неможливим вжиття будь-яких заходів з його погашення (аналогічна правова позиція наведена в пунктах 76 та 89 постанови Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 910/8428/18; пункт 20 постанови Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 925/1242/15).
Податковим законодавством встановлено спеціальний строк давності для звернення податкової інспекції до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу, який застосовується імперативно (в силу закону), на відміну від визначеної статті 256 ЦК України позовної давності, наслідки спливу якої застосовуються лише за заявою сторони спору згідно частиною третьою статті 267 ЦК України (пункт 78 постанови Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 910/8428/18).
Верховним Судом неодноразового зазначалось, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Зокрема, така позиція наведена в пунктах 66 та 86 постанови Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №910/8428/18; пункт 15 постанови Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 925/1242/15) (постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16, від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16).
Оскільки заява контролюючого органу з грошовими вимогами до боржника подана 21.10.2021, то з огляду на приписи ст. 102 ПК України цілком обґрунтованим вбачається обмеження у зустрічному розрахунку нарахованої пені строком існування податкового зобов'язання у 1095 днів з дати її виникнення, за відсутності факту зупинення перебігу цього строку.
Щодо тверджень кредитора про облік у боржника в інтегрованій картці платника податків незаявленої до суду заборгованості по пені у відповідності до вимог Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, слід зазначити наступне.
Оскільки на відміну від позовної давності за цивільним законодавством, передбачений ст. 102 ПК України строк давності стягнення податкового боргу є строком існування податкового зобов'язання, по закінченню якого воно припиняється в силу закону та є неможливим вжиття будь-яких заходів з його погашення, тому нарахована поза межами цього строку пеня є безнадійним податковим боргом, який підлягає списанню контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи.
Відтак, незалежно від поважності причин пропуску встановленого ст. 102 ПК України строку давності стягнення податного боргу, такий строк не підлягає поновленню, та не можуть бути застосовані по аналогії з цивільним законодавством наслідки пропущення строку позовної давності з поважних причин (ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України).
Суд вважає, що нарахована пеня у сумі 1 461 964, 53 грн. (поза межами спеціального строку давності) є безнадійним податковим боргом та підлягає списанню контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи.
Отже, грошові вимоги кредитора в частині пені по податку на додану вартість (код платежу 30 14060100) визнаються судом у сумі 370 584,94 грн. з наступним включенням їх до 6 черги, в іншій частині, а саме у сумі 1 461 964, 53 грн. (1 832 549,47 - 370 584,94) слід відхилити.
Відносно заявлених кредитором вимог щодо нарахованої пені (ст. 129 ПКУ) в розмірі 4 675,24 грн. по податковому повідомленню-рішенню №0024220722 від 10.03.2021 на акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №253/04-36-07-22-08/13440031 від 16.02.2021, суд зазначає наступне.
В постанові Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №916/4644/15 наведений правовий висновок про те, що обов'язок доведення кредиторських вимог одночасно з поданням відповідних документів, що їх підтверджують, покладено саме на кредитора.
Також, у постанові від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15 Верховний Суд звернув увагу на те, що тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами покладається саме на кредитора.
Як слідує із змісту заяви кредитора, нарахування пені по податку на додану вартість в розмірі 4 675,24 грн. здійснено відповідно до податкового повідомлення-рішення (форма 'Р') №0024220722 від 10.03.2021, прийнятого під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного у зв'язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство КП «ЖЕО №8» ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2020, протягом якого згідно з приписами частини 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Таким чином, вимоги в частині нарахованої пені по податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню №0024220722 від 10.03.2021 на суму 4 675,24 грн. не визнаються та підлягають відхиленню.
Щодо грошових вимог кредитора в частині єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (код платежу 70 71010000) в сумі 61 471,46 грн.
Згідно статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено базу нарахування єдиного внеску, згідно з пунктом 1 частини 1 якої єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з статтею 7 цього Закону загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, серед іншого, обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців.
Вимоги кредитора щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період: жовтень 2020 - червень 2021 виникли у зв'язку з нарахуванням заробітної плати двом працівникам КП «ЖЕО №8»:
- ОСОБА_1 , директор, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , сума нарахованої заробітної плати 10 090,00 грн., сума нарахованого єдиного внеску за місяць (за ставкою 22%) - 2219,80 грн.;
- ОСОБА_2 , головний бухгалтер, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , сума нарахованої заробітної плати 9081,00 грн., сума нарахованого єдиного внеску за місяць (за ставкою 22%) - 1997,82 грн.
Сукупна сума єдиного внеску на місяць, яка нарахована на суми заробітної плати вказаним двом працівникам, становила 4 217,62 грн. (2219,80 + 1997,82).
Нарахування сум заробітної плати та єдиного внеску зазначеним вище працівникам підприємства у наведених розмірах також підтверджується доданими кредитором до заяви копіями відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам (Додаток 1 до податкового розрахунку) за 1 квартал 2021, 2 квартал 2021.
Згідно штатного розкладу КП «ЖЕО №8», введеного в дію з 01.12.2019 (копія міститься в матеріалах справи), посадовий оклад директора складає 10090 грн., головного бухгалтера - 9081 грн., виходячи з якого застрахованим особам відповідно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 здійснювалось нарахування заробітної плати, та сум єдиного внеску.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2021 у справі №904/4155/20 КП «ЖЕО №8» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Пашковського Андрія Анатолійовича.
Як вбачається з доданих ліквідатором 17.11.2021 документів, у зв'язку із визнанням КП «ЖЕО №8» банкрутом та відкриттям щодо нього ліквідаційної процедури ліквідатором на підставі положень частини 1 статті 59, частини 1 статті 61, статті 66 Кодексу України з процедур банкрутства письмово повідомлено працівників банкрута про звільнення.
30.06.2021, з дотриманням законодавства про працю звільнено всіх працівників у зв'язку з банкрутством (ліквідацією) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, у тому числі директора ОСОБА_1 (згідно наказу про звільнення №4 від 30.06.2021), головного бухгалтера ОСОБА_2 (згідно наказу про звільнення №5 від 30.06.2021).
Ліквідатором зазначено, що виплаті заробітної плати працівникам та сум нарахованих податків і зборів, у тому числі єдиного внеску, перешкоджали обставини недостатності у боржника коштів та наявність з 2016 року арештів, накладених на поточні рахунки підприємства для задоволення вимог стягувачів в межах відкритих виконавчих проваджень.
Грошові вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (код платежу 70 71010000) по основному платежу у суму 53 604,40 грн. підтверджуються доданими до заяви документами та складаються з наступних сум єдиного внеску та таким звітним розрахункам (рішенню контролюючого органу):
- №9302185209 від 16.11.2020, термін сплати до 20.11.2020, нараховано платником самостійно у сумі 4217,62 грн.;
- №9322932151 від 07.12.2020, термін сплати до 21.12.2020, нараховано платником самостійно у сумі 4217,62 грн.;
- №9365768454 від 14.01.2021, термін сплати до 20.01.2021, нараховано платником самостійно у сумі 4217,62 грн.;
- вимога про сплату боргу (недоїмки) (для юридичної особи) №0020750718 від 02.03.2021, донараховано контролюючим органом у сумі 15645,82 грн.;
- податковий розрахунок №9105264974 від 29.04.2021, термін сплати до 11.05.2021, нараховано платником самостійно за 1 квартал 2021 на загальну суму 12652,86 грн., що складається з 4217,62 грн. по кожному місяцю окремо (січень, лютий, березень 2021);
- податковий розрахунок №9234131522 від 13.08.2021, термін сплати до 13.08.2021, нараховано платником самостійно за 2 квартал 2021 на загальну суму 12652,86 грн., що складається з 4217,62 грн. по кожному місяцю окремо (квітень, травень, червень 2021).
Також згідно рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування або своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0020750718 від 02.03.2021 КП «ЖЕО №8» за актом про результати перевірки №253/04-36-07-22-08/13440031 від 16.02.2021 контролюючим органом донараховано штрафні санкції по єдиному внеску в сумі 7867,06 грн.
Отже, вимоги кредитора в частині сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 61 471,46 грн. (у тому числі: по основному платежу - 53 604,40 грн., штрафні санкції - 7 867,06 грн.) підтверджуються відповідними документами.
У судовому засіданні 09.06.2022 виникло питання щодо заявлених контролюючим органом грошових вимог з внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2 квартал 2021 (квітень - червень 2021) на підставі поданого податкового розрахунку №9234131522 від 13.08.2021 на суму 12652,86 грн. за 2 квартал 2021.
З цього приводу ліквідатором подано до суду письмові пояснення, в яких зазначено наступне.
У поданих письмових поясненнях щодо грошових вимог кредитора - ГУ ДПС у Дніпропетровській області в частині єдиного внеску за період: травень - червень 2021 вих. №02-01/1-17 від 27.01.2022 зазначено, що оскільки визнання КП «ЖЕО №8» банкрутом мало місце у травні 2021 (18.05.2021), а нарахування заробітної плати працівникам здійснювалось за кожний місяць, тому з огляду на дату визнання його банкрутом, з якою відповідно до частини 1 статті 59 КУзПБ пов'язується припинення у боржника обов'язку щодо обчислення та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), останнім місяцем виникнення у нього зобов'язання зі сплати єдиного внеску у складі звітного 2 кварталу 2021 є квітень місяць 2021. Тому в силу приписів частини 1 статті 59 КУзПБ у звітному 2 кварталі 2021, за який подано податковий розрахунок, у банкрута не виникає обов'язок щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) за травень та червень 2021, незалежно від включення до нього сум єдиного внеску за дані два місяці.
Така позиція щодо відсутності у боржника, визнаного банкрутом, обов'язку щодо обчислення та сплати саме єдиного внеску ґрунтується на висновках Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, які сформульовані у постанові від 19.01.2021 у справі №916/4181/14. При цьому, Верховним Судом у вказаній постанові зазначено, що таке правило не передбачає в собі винятку самостійне подання ліквідатором звітності до податкового органу (!).
При цьому, мною були надані пояснення про те, що оскільки звітним періодом зазначеного податкового розрахунку є квартал, а наявні у складі цього звіту додатки 1 з розбивкою по місяцям кварталу не є окремими самостійними формами податкової звітності, тому враховуючи виникнення в боржника у 2 кварталі 2021 зобов'язання з єдиного внеску за квітень 2021, саме і був поданий податковий розрахунок з визначенням сум нарахованого доходу фізичним особам за повний 2 квартал 2021, включаючи також місяці травень і червень. Форма цього податкового розрахунку не передбачає можливості виключення з нього окремих місяців у формі додатків 1.
Доповнюючи вказані пояснення стосовно поданого до контролюючого органу податкового розрахунку №9234131522 від 13.08.2021 за 2 квартал 2021, ліквідатор зазначив, що в провадженні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу перебувала справа про адміністративне правопорушення за матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області у відношенні ліквідатора КП «ЖЕО №8» Пашковського А.А. за частиною 1 статті 163-4 КУпАП, у зв'язку з поданням (за висновком контролюючого органу) вказаного податкового розрахунку за 2 квартал 2021 року після закінчення встановленого строку для його подання.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення Дніпровський апеляційний суд в постанові від 29.11.2021 у справі №210/5345/21, якою скасовано постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06.10.2021 та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, дійшов наступного висновку:
"Враховуючи те, що з 18.05.2021 відкрита процедура ліквідації КП "ЖЕО №8",строк подачі податкового розрахунку припадає на час, коли відкрита процедура ліквідації, а тому припиняється обов'язок щодо обчислення та сплати податків і зборів та подання ліквідатором звітності, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження в справі про притягнення Пашковського А.А. до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 163-4 КУпАП підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП".
Справа №210/5345/21, в якій апеляційним судом закрито провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення, стосувалась саме податкового розрахунку сум доходу фізичних осіб КП «ЖЕО №8» за 2 квартал 2021 №9234131522 від 13.08.2021, на якому ґрунтуються вимоги контролюючого органу з єдиного внеску у даній справі.
При цьому, Дніпровський апеляційний суд у постанові від 29.11.2021 також послався на правові висновки Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2021 у справі №916/4181/14, за змістом яких з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у нього не виникає обов'язку зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які були нараховані за період після визнання боржника банкрутом, оскільки положеннями частини першої статті 38 Закону про банкрутство, які аналогічні за змістом положенням частини першої статті 59 КУзПБ, передбачено підстави для припинення обов'язку боржника, якого визнано банкрутом, щодо обчислення та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Самостійне подання ліквідатором звітності до податкового органу не є винятком з цього правила" (копії судових рішень долучено до матеріалів заяви).
Також ліквідатор просив прийняти до уваги, що питання щодо наявності підстав для виникнення КП «ЖЕО №8» обов'язку зі сплати ЄСВ за травень та червень 2021 (після визнання боржника банкрутом 18.05.2021), які заявлені ГУ ДПС у Дніпропетровській області у складі вимог з ЄСВ, раніше вже було предметом розгляду господарського суду у даній справі - під час розгляду грошових вимог кредитора - ОСОБА_2 щодо виплати заробітної плати (в частині вимог про зобов'язання ліквідатора КП «ЖЕО №8» Пашковського А.А. провести розрахунки з Головним управлінням Державної податкової служби щодо нарахованих, утриманих та не перерахованих до бюджету: єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб, військового збору за період: травень - червень 2021).
За результатами розгляду грошових вимог господарський суд в ухвалі від 12.08.2021 за результатами розгляду грошових вимог ОСОБА_2 , з урахуванням правових висновків Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, які сформульовані у постанові від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14, дійшов висновків про відсутність правових підстав для виникнення у КП «ЖЕО №8» зобов'язань зі сплати податків і зборів (у тому числі нарахованого на суму заробітної плати працівника єдиного внеску) за травень та червень 2021, оскільки після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до приписів частини 1 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства у банкрута не виникає обов'язок щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що грошові вимоги в частині сплати єдиного внеску в сумі 8435,24 грн. за період: травень - червень 2021 слід відхилити, у зв'язку з відсутністю правових підстав для їх виникнення після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до приписів частини 1 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства, з урахуванням правових висновків Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, які сформульовані у постанові від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14.
Позиція суду щодо заявлених вимог кредитора по сплаті єдиного внеску пояснюється наступним:
Згідно штатного розкладу КП «ЖЕО №8», введеного в дію з 01.12.2019, посадовий оклад директора складає 10090 грн., головного бухгалтера - 9081 грн., виходячи з якого застрахованим особам відповідно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 здійснювалось нарахування заробітної плати, та сум єдиного внеску.
В зв'язку із визнанням КП «ЖЕО №8» банкрутом та відкриттям щодо нього ліквідаційної процедури ліквідатором на підставі положень частини 1 статті 59, частини 1 статті 61, статті 66 Кодексу України з процедур банкрутства письмово повідомлено працівників банкрута про звільнення.
30.06.2021, з дотриманням законодавства про працю звільнено всіх працівників у зв'язку з банкрутством (ліквідацією) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, у тому числі директора ОСОБА_1 (згідно наказу про звільнення №4 від 30.06.2021), головного бухгалтера ОСОБА_2 (згідно наказу про звільнення №5 від 30.06.2021).
Вимоги кредитора в частині сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 61 471,46 грн. (у тому числі: по основному платежу - 53 604,40 грн., штрафні санкції - 7 867,06 грн.) підтверджуються відповідними документами.
Проте, вимоги кредитора по сплаті єдиного внеску за 2 останні місяці 2 кварталу 2021: травень - червень 2021 на суму 8435,24 грн., що були визначені у складі податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску КП «ЖЕО №8» за 2 квартал 2021 р., не можуть бути визнані.
Статтею 59 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) встановлені наслідки визнання боржника банкрутом.
Згідно з частиною 1 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Відносини неплатоспроможності, які виникають з моменту порушення справи про банкрутство - це врегульовані законодавцем правовідносини щодо формування грошових вимог кредиторів до боржника, визначення їх черговості, призначення арбітражного керуючого на виконання певних повноважень у справах про банкрутство, введення щодо боржника передбаченої законодавством про банкрутство процедури (розпорядження майном, санації чи ліквідації), виявлення активів боржника, їх реалізації та справедливого розподілу грошових коштів, отриманих внаслідок продажу активів боржника.
Тобто з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, і норми законодавства про банкрутство у справах про банкрутство мають спеціальних характер щодо інших законодавчих актів України.
Відповідна правова позиція щодо застосування норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) є усталеною та послідовно викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №915//2069/15, від 04.09.2018 у справі №922/4379/16, від 30.01.2019 у справі №912/2185/16(912/3192/17), від 18.06.2019 у справі №918/756/13, від 24.07.2019 у справі №908/6183/15, від 27.08.2019 у справі №913/982/14, від 02.10.2019 у справі №5006/5/39б/2012, від 22.10.2019 у справі №904/10560/17.
Також у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № Б13/115-12 наведено висновок, згідно з яким КУзПБ, як і до його прийняття Закон про банкрутство, слід застосовувати як спеціальний законодавчий акт, приписи якого мають пріоритет перед загальними нормами щодо регламентування порядку відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно з положеннями статей 1, 59, 61 Кодексу України з процедур банкрутства законодавець чітко встановив, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора. При цьому в ліквідаційній процедурі у банкрута не можуть виникати зобов'язання зі сплати обов'язкових платежів, оскільки господарська діяльність банкрута завершується і строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.
При цьому боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, на підставі положень статті 38 Закону про банкрутство має право на легітимне очікування бути звільненим від податкового обов'язку щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.
Звільнення від обов'язку щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (частина перша статті 38 Закону про банкрутство, частина перша статті 59 КУзПБ), що в свою чергу зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов'язання.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Роботодавець як платник єдиного внеску є особою, на яку покладено обов'язок своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та сплачувати за найманих працівників (застрахованих осіб) єдиний внесок, а також подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, які визначені законодавством.
Водночас, згідно зі статтею 41 Закону про банкрутство з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту.
Аналогічні положення щодо повноважень ліквідатора наведено в статті 61 КУзПБ.
Отже, з визнанням боржника банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури у ліквідатора виникає обов'язок припинити трудові відносини між найманими працівниками та підприємством-банкрутом, що унеможливлює виникнення у роботодавця бази для нарахування єдиного внеску.
З дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у нього не виникає обов'язку зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які були нараховані за період після визнання боржника банкрутом, оскільки положеннями частини першої статті 38 Закону про банкрутство, які аналогічні за змістом положенням частини першої статті 59 КУзПБ, передбачено підставу для припинення обов'язку боржника, якого визнано банкрутом, щодо обчислення та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Самостійне подання ліквідатором звітності до податкового органу не є винятком з цього правила.
Вказані вище висновки щодо відсутності підстав для виникнення у банкрута обов'язку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування наведені у постанові Верховного Суду у складі у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14.
Як свідчить з матеріалів заяви, визнання господарським судом КП «ЖЕО №8» банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури мало місце 18.05.2021, тобто у 2 звітному кварталі для подання звітного податкового розрахунку.
За таких обставин, відповідно до частини 1 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства, та виходячи із правових висновків Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, які сформульовані у постанові від 19.01.2021 у справі №916/4181/14, незалежно від поданої звітності до податкового органу, у банкрута - КП «ЖЕО №8» відсутній обов'язок зі сплати єдиного внеску, нарахованого на суми заробітної плати за травень та червень 2021.
Вимоги кредитора в частині єдиного внеску за 2 квартал 2021 (квітень - червень 2021) в сумі 12652,86 грн. ґрунтуються на поданому підприємством податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску №9234131522 від 13.08.2021, в якому за 2 квартал 2021 платником нараховано суму єдиного внеску 12652,86 грн., що складається з 4217,62 грн. по кожному місяцю окремо (квітень, травень, червень 2021).
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - розрахунок) та його форма затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ вказаного Порядку розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.
Отже звітним періодом податкового розрахунку є квартал, який включає суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з їх розбивкою у звітному кварталі по кожному місяцю окремо.
У складі податкового розрахунку міститься додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам*», який окремо складається по кожному місяцю звітного кварталу (номер місяця в кварталі: 1, 2, 3).
Виходячи із суми нарахованого доходу 2 працівникам, в додатках 1, які містяться у складі поданого податкового розрахунку №9234131522 від 13.08.2021 за звітний 2 квартал 2021, визначені суми нарахованого єдиного внеску по кожному місяцю 2 кварталу, а саме:
- в додатку 1 за 1 місяць 2 кварталу 2021 (квітень) - 4217,62 грн.;
- в додатку 1 за 2 місяць 2 кварталу 2021 (травень) - 4217,62 грн.;
- в додатку 1 за 3 місяць 2 кварталу 2021 (червень) - 4217,62 грн.
Всього за звітний 2 квартал 2021 сума нарахованого єдиного внеску, яка визначена в додатках 1 до податкового розрахунку, складає 12652,86 грн.
Також з додатків 1 вбачається нарахування сум доходу у місячних розмірах за 1, 2, 3 місяці 2 кварталу 2021 (квітень, травень, червень), на який нараховано суму єдиного внеску, двом працівникам: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Одночасно з цим у додатку 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» у складі поданого розрахунку №9234131522 від 13.08.2021 за звітний 2 квартал 2021 р. міститься інформація про дату закінчення трудових відносин зазначених 2 працівників та підстава для їх припинення: 30.06.2021, відповідно наказ №4 від 30.06.2021 (ОСОБА_1), наказ №5 від 30.06.2021 (ОСОБА_2).
Проте, оскільки визнання КП «ЖЕО №8» банкрутом мало місце у травні 2021 (18.05.2021), а нарахування заробітної плати працівникам здійснювалось за кожний місяць, тому з огляду на дату визнання його банкрутом, з якою відповідно до частини 1 статті 59 КУзПБ пов'язується припинення у боржника обов'язку щодо обчислення та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), останнім місяцем виникнення у нього зобов'язання зі сплати єдиного внеску у складі звітного 2 кварталу 2021 є квітень місяць 2021.
Відтак, в силу приписів частини 1 статті 59 КУзПБ у звітному 2 кварталі 2021, за який подано податковий розрахунок, у банкрута не виникає обов'язок щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) за травень та червень 2021.
Така позиція щодо відсутності у боржника, визнаного банкрутом, обов'язку щодо обчислення та сплати саме єдиного внеску ґрунтується на висновках Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, які сформульовані у постанові від 19.01.2021 у справі №916/4181/14.
Оскільки звітним періодом зазначеного податкового розрахунку є квартал, а наявні у складі цього звіту додатки 1 з розбивкою по місяцям кварталу не є окремими самостійними формами податкової звітності, тому враховуючи виникнення в боржника у 2 кварталі 2021 зобов'язання з єдиного внеску за квітень 2021, саме і був поданий податковий розрахунок з визначенням сум нарахованого доходу фізичним особам за повний 2 квартал 2021, включаючи також місяці травень і червень. Форма цього податкового розрахунку не передбачає можливості виключення з нього окремих місяців у формі додатків 1.
Цим саме і пояснюється подання ліквідатором звітного розрахунку за цілий 2 квартал 2021, який включає усі зазначені 3 місяці такого звітного періоду.
Таким чином, з урахуванням приписів частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства заявлені кредитором вимоги в частині єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підлягають визнанню у розмірі 53036,22 грн., з яких: 45169,16 грн. по основному платежу (2 черга), 7867,06 грн. - штрафні санкції (6 черга). В частині сплати єдиного внеску в сумі 8435,24 грн. (за травень - червень 2021) вимоги відхиляються у зв'язку з відсутністю правових підстав для виникнення таких вимог після визнання боржника та відкриття ліквідаційної процедури.
Також, з матеріалів грошових вимог вбачається, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області за подання до Господарського суду Дніпропетровської області заяви про визнання кредиторських вимог до боржника було сплачено судовий збір в розмірі 4 540,00 грн.
За змістом частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок заборгованості, суд вважає за необхідне грошові вимоги кредитора визнати у розмірі 4 540, 00 грн. судового збору із включенням до першої черги задоволення, 45 169, 16 грн. із включенням до другої черги задоволення, 19 628,00 грн. із включенням до третьої черги, 378 452,00 грн. із включенням до шостої черги задоволення реєстру вимог кредиторів, оскільки дані вимоги складаються зі штрафних санкцій. Грошові вимоги у сумі 1 475 075,01 грн. - відхилити.
Керуючись статтями 45, 46, 47, 48, 60, 61, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №8" (50027, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Хабаровська, будинок 9; код ЄДРПОУ 13440031) визнати в розмірі 4 540,00 грн. (1 черга), 45 169,16 грн. (2 черга), 19 628,00 грн. (3 черга), 378 452,00 грн. (6 черга).
Грошові вимоги у розмірі 1 475 075,01 грн. - відхилити.
Ухвала набирає законної сили 21.06.2022 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано - 27.06.2022.
Суддя Ю.Ю. Первушин