Рішення від 31.05.2022 по справі 739/59/22

Справа № 739/59/22

Номер провадження 2/739/130/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року м.Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Іващенка А.І.

при секретарі - Неживець К.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Новгород-Сіверський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином. В обґрунтування вимог зазначає, що вироком Менського районного суду Чернігівської області від 29 жовтня 2021 року, який набрав законної сили, ОСОБА_2 був засуджений за ч.2 ст.125 та ч.2 ст.345 КК України до 2 років обмеження волі з випробувальним іспитовим строком 2 роки та штрафом в розмірі 1700 гривень. Просить стягнути із ОСОБА_2 30000 грн. в якості матеріальної компенсації завданої моральної шкоди внаслідок скоєння злочину. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок злочину йому був спричинений комплекс тілесних ушкоджень у вигляді черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою м'яких тканин носа з синцем, синця лівого ока із субкон'юктивальним крововиливом, синця лівої щоки, забою м'яких тканин верхньої губи зліва з крововиливом у слизову оболонку, які згідно з висновком судової-медичної експертизи № 54 від 18.10.2018 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. У в'язку з завданням тілесних ушкоджень він зазнав значної моральної шкоди, яка виразилась у фізичному болі, емоційних та душевних стражданнях, хвилюваннях та стражданнях від отриманих травм. Також тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні, не міг працювати. За таких обставин вважає, що йому було заподіяно відповідачем моральної шкоди, яка підлягає відшкодування. Ухвалою судді Новгород-сіверського районного суду Чернігівської області від 08.02.2022 року відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. У вказаний строк відповідачем до суду відзив подано. В судове засідання сторони не з'явились, ніяких заяв та клопотань на адресу суду не надходило, відповідно суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами. Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, вивчивши зібрані у справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ч. 1, 7 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства. Згідно з ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Зі змісту ст.ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності. Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Судом встановлено, що згідно вироку Менського районного суду Чернігівської області від 29 жовтня 2021 року, який набрав законної сили, ОСОБА_2 був засуджений за ч.2 ст.125 та ч.2 ст.345 КК України до 2 років обмеження волі з випробувальним іспитовим строком 2 роки та штрафом в розмірі 1700 гривень. Вироком встановлено, що внаслідок злочину ОСОБА_1 був спричинений комплекс тілесних ушкоджень у вигляді черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою м'яких тканин носа з синцем, синця лівого ока із субкон'юктивальним крововиливом, синця лівої щоки, забою м'яких тканин верхньої губи зліва з крововиливом у слизову оболонку, які згідно з висновком судової-медичної експертизи № 54 від 18.10.2018 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Статтею 23 ЦК України, передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Суд погоджується зі обґрунтуваннями позивача завданої йому моральної шкоди внаслідок скоєння злочину, згідно яких позивачу внаслідок протиправних дій, які призвели до отримання ним тілесних ушкоджень, була завдана моральна шкода, яка полягає у переживаннях, душевному та фізичному болю, психологічному дискомфорті, що призвело до зміни звичного способу його життя та потребувало додаткових зусиль для його відновлення.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що зазначені обставини дійсно завдали позивачу фізичних та душевних страждань. Відповідно до роз'яснень даних у п.3, 9, 17-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Щодо визначення розміру відшкодування, то суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, бере до уваги, що немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного, душевного болю, страждань, а будь-яка компенсація моральної шкоди не може відповідати дійсним стражданням позивача і може мати тільки умовний вираз, враховує характер і глибину моральних страждань, яких зазнав позивач, а також обставини, за яких відбулась кримінальна подія . З огляду на наведене, суд не вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та приходить до переконання про можливість відшкодування позивачу відповідачем моральної шкоди в розмірі по 7000 грн., задовольнивши позов частково. За положеннями ст.141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 36 Постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI). Задовольняючи позовні вимоги частково, відповідно до положень ст.141 ЦПК України та вказаного роз'яснення, судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп. розділяється пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7 000 грн. в якості матеріальної компенсації завданої моральної шкоди. У решті позову - відмовити. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 231,52 грн. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А.І. Іващенко

Попередній документ
104976602
Наступний документ
104976604
Інформація про рішення:
№ рішення: 104976603
№ справи: 739/59/22
Дата рішення: 31.05.2022
Дата публікації: 30.06.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (23.11.2022)
Дата надходження: 17.01.2022
Предмет позову: Про відшкодування шкоди, завданої злочином
Розклад засідань:
16.03.2022 09:30 Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області