вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"21" червня 2022 р. Cправа № 902/369/22
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича,
за участю секретаря судового засідання Марущак А.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (пров. Костя Широцького, 24, м. Вінниця, 21012)
до: Фізичної особи-підприємця Комарової Ольги Олександрівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 1 194,94 грн.
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" з вимогою до Фізичної особи-підприємця Комарової Ольги Олександрівни про стягнення 1 194,94 грн., з яких: 1 067,55 грн - основний борг; 31,21 грн - 3% річних; 96,18 грн - інфляційні втрати.
Правовими підставами звернення до суду позивача із вказаним позовом стало неналежне виконання відповідачем умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), укладеного шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання № 094286HJPGEP017 від 01.01.2017 до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2022 дану позовну заяву передано для розгляду судді Матвійчуку В.В.
Ухвалою суду від 27.05.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/369/22 за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 21.06.2022.
На визначену дату судом в судове засідання представник позивача не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи останній повідомлений ухвалою суду від 27.05.2022, яка направлена на вказану позивачем адресу його електронної пошти.
Відповідач правом участі в засіданні суду також не скористався. При цьому суд зауважує, що ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем особисто 02.06.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 2431200012214.
За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.
Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи, а також відзиву на позовну заяву, на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.
З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідача належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.
Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 21.06.2022 прийнято судове рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз», новим найменуванням якого є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільних систем «Вінницягаз» (далі - позивач, в договорі Оператор ГРМ) та Фізичною особою-підприємцем Комаровою Ольгою Олександрівною (далі - відповідач, в договорі Споживач) діють відносини щодо надання послуг з розподілу природного газу газорозподільними системами позивача, комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, які регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс ГРМ).
Розділом VI Кодексу ГРМ передбачено, що доступ споживачів до газорозподільної мережі (ГРМ) для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП, від 30.09.2015 № 2498.
Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті НКРЕКП та Оператора ГРМ (АТ "Вінницягаз") та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Відтак, між позивачем та відповідачем укладено договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання № 094286HJPGE017 від 01.01.2017 до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому (далі - Договір).
Відповідно до пункту 2.1. Договору Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем (п. 2.3 Договору).
Облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об'єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором. Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), фактичний об'єм природного газу визначається з урахуванням втрат та витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавания/віднімання до/від об'єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача (п.5.1. та п 5.2. Договору).
Згідно з п.6.1. Договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п. 6.2. Договору).
Величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (п. 6.3. Договору).
Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (п. 6.6. Договору).
Пунктом 12.2 Договору визначено, що якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов'язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим Договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.
У разі незгоди Споживача зі змінами він має право розірвати цей Договір шляхом надсилання письмового повідомлення Оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього Договору зміни. Нерозірвання цього Договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду Споживача з внесеними до цього Договору змінами.
Постановою НКРЕКП № 3014 від 24.12.2019 для АТ «Вінницягаз»" на період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно встановлено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 0,89 грн. за 1 м. куб. на місяць (без урахування ПДВ); з липня 2020 року - у розмірі 1,09 за 1 м.куб. на місяць (без урахування ПДВ). Постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1152 були внесені зміни до даної постанови Комісії в частині зменшення тарифу на послуги з розподілу газу для Позивача до 0,97 грн. за 1 м.куб. (без урахування ПДВ).
Тариф на послуги з розподілу природного газу з січня 2021 року 1,68 м.куб. затверджений Постановою НКРЕКП № 2765 від 30.12.2020 та становить 1,68 грн. за 1 м.куб. (без урахування ПДВ).
Таким чином, з врахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу з січня по червень 2020 року включно складала 1,068 грн. за 1 м. куб., а починаючи з липня 2020 року - 1,164 грн. за 1 м.куб., з січня 2021 року - 2,016 грн. за 1 м.куб.
Як зазначає позивач, протягом січня 2020 року - грудня 2021 року АТ «Вінницягаз» надало послугу з розподілу природного газу відповідачу на загальну суму 1 089,31 грн, по факту надання таких послуг за вказаний період позивачем неодноразово надавались наручно та направлялись на адресу відповідача по два примірники актів наданих послуг.
Зокрема, по два примірники актів направлялись разом із супровідними листами від супровідними листами: від 07.07.2021 № 210-Сл-6666-0721, від 06.09.2021 № 210-СЛ-9409-0921, від 07.10.2021 № 210-Сл-11388-1021, від 05 11.2021 № 210-Сл- 12921-1121, від 08.12.2021 № 210-СЛ-14568-1221, від 10.01.2022 № 210-Сл-315-0122, а також із вимогою від 05.05.2022 № 210-Сл-3655-0522.
За доводами позивача, акти наданих послуг відповідачем не підписані та не повернуті позивачу, послуги по розподілу не оплачені.
Поряд з цим позивач зазначає, що відповідно до оборотно-сальдової відомості та довідки від 11.05.2022, станом на 01.01.2020 за відповідачем рахувалась переплата в розмірі 21,76 грн.. Відтак, станом на 01.05.2022 заборгованість ФОП Комарової Ольги Олександрівни перед АТ «Вінницягаз» за надані протягом 2020-2021 рр. послуги з розподілу природного газу складає 1 067,55 грн.
Беручи до уваги встановлені обставини справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до приписів статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Спірні правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України "Про ринок природного газу". Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕП №2494 від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06.11.2015, постановою НКРЕП №2498 від 30.09.2015 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу" тощо.
Закон України "Про ринок природного газу" визначає наступних суб'єктів ринку природного газу: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи: оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач. Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (є оператором ГРМ).
Згідно умов Кодексу ГРС, оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах Фізична особа - підприємець Комарова Ольга Олександрівна (відповідач по справі) має статус споживача.
Згідно п.4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРС споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Умовами п. 1 розділу 3 глави VI Кодексу ГРС споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Як передбачено статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до п.3 глави 3 розділ VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Згідно з п. 4 глави 3 розділу VI кодекс ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
01.01.2017 відповідачем підписана заява-приєднання №094286НJРGEOP017 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).
Абзацом 3 пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ передбачено, що споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб'єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.
Спірні відносини між сторонами виникли на підставі внесення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №2080 від 07.10.2019 змін до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015.Так, постановою НКРЕКП №2080 затверджено, що з 01.01.2020 запроваджується новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об'ємів споживання об'єктів споживачів за попередній рік.
Як вже зазначалось, в розділі 6-му Типового договору розподілу природного газу врегульовано порядок розрахунків та визначено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. При цьому, величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Постановою НКРЕКП № 3014 від 24.12.2019 для АТ «Вінницягаз» на період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно встановлено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 0,89 грн. за 1 м. куб. на місяць (без урахування ПДВ); з липня 2020 року - у розмірі 1,09 за 1 м.куб. на місяць (без урахування ПДВ). Постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1152 були внесені зміни до даної постанови Комісії в частині зменшення тарифу на послуги з розподілу газу для Позивача до 0,97 грн. за 1 м.куб. (без урахування ПДВ).
Тариф на послуги з розподілу природного газу з січня 2021 року 1,68 м.куб. затверджений Постановою НКРЕКП № 2765 від 30.12.2020 та становить 1,68 грн. за 1 м.куб. (без урахування ПДВ).
За наведеного, з врахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу з січня по червень 2020 року включно складає 1,068 грн. за 1 м. куб., з липня 2020 року - 1,164 грн. за 1 м.куб., з січня 2021 року - 2,016 грн. за 1 м.куб.
Виходячи з вимог глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п. 6.1 та 6.2 Типового договору розподілу, позивачем була розрахована щомісячна плата за послуги з розподілу природного газу протягом 2020-2021 рр. наступним чином:
408,86 м.куб. х 1,068 грн. за 1 м.куб. /12 міс. = 36,39 грн. (щомісячна плата для відповідача з січня по червень 2020 р.);
408,86 м.куб. х 1,164 грн. за 1 м.куб. / 12 міс. = 39,66 грн. (щомісячна плата для відповідача, починаючи з липня 2020 р.);
314 м.куб. х 2,016 грн. за 1 м.куб. / 12 міс. = 52,75 грн. (щомісячна плата для відповідача, починаючи з січня 2021 року).
Судом встановлено, що вартість послуг з розподілу природного газу за період з січня 2020 року по грудень 2021 року включно, згідно наданих позивачем актів наданих послуг, склала 1 089,31 грн.
Переплата відповідача станом на 01.01.2020 в розмірі 21,76 грн. зарахована позивача в рахунок оплати вартості наданих послуг за період, що є предметом спору в даній справі, і станом на 01.05.2022 заборгованість відповідача за надані протягом 2020-2021 рр. послуги з розподілу природного газу складає 1 067,55 грн.
Поряд з цим судом встановлено, що 03.01.2020, відповідно до Акту про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу, позивачем було припинено газопостачання на об'єкт відповідача шляхом встановлення блінди з послідуючим пломбуванням.
При цьому суд зважає, що послуга з розподілу природного газу не обмежується обов'язками оператора ГРМ щодо фізичної доставки обсягів природного газу до об'єктів споживача та формування кількісних показників обсягів спожитого (розподіленого) природного газу, а включає в себе в цілому процес забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об'єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об'ємів природного газу, виділених постачальником природного газу безпосередньо споживачу, і в розумінні цілого комплексу дій (заходів) оператора ГРМ. пов'язаних із забезпеченням безаварійності та належного стану ГРМ.
Згідно із пунктом 9 глави 6 Розділу VІ Кодексу газорозподільних систем припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання. що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об'єкта споживача. У цих випадках Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.
Відтак, неотримання відповідачем послуг у зв'язку з відсутністю фактичного споживання природного газу не є підставою для несплати послуг з розподілу газу, адже в даному випадку об'єкт вважається приєднаним навіть, якщо газоспоживаюче обладнання опломбоване на газопроводі - вводі, оскільки для початку фактичного споживання природного газу, окрім зняття пломби немає перешкод. На об'єкт не розраховується замовлена потужність пропускної спроможності газових мереж лише в випадку механічного від'єднання від мереж.
За наведеного, з огляду на те, що договір розподілу природного газу, що укладений між сторонами шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання № 094286HJPGE017 від 01.01.2017, не розірвано, зобов'язання відповідача по оплаті вартості послуг з розподілу природного газу підлягають виконанню.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Порушення строків оплати за послуги розподілу природного газу спонукало позивача для звернення до відповідача з вимогою від 05.05.2022 № 210-Сл-3655-0522 про сплату заборгованості, яка останнім залишена без належного реагування та задоволення.
З огляду на викладене, у суду наявні підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за послуги з розподілу природного газу за період з січня 2020 року по грудень 2021 року включно в розмірі 1 067,55 грн.
Поряд з цим, за прострочення оплати послуг розподілу природного газу позивачем нараховано три проценти річних в розмірі 31,21 грн. та інфляційних втрат в розмірі 96,18 грн.
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми Закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Виходячи із положень ст. 625 ЦК України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні наведених приписів, позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
При цьому, базою (основою) для нарахування процентів річних та інфляційних втрат, згідно з вимогами наведеної норми, є сума основного боргу, необтяжена іншими нарахуваннями.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних судом не виявлено помилок, тому вказані вимоги підлягають до задоволення, в розмірах, визначених позивачем.
Суд акцентує увагу, що відповідачем не висловлено заперечень щодо правильності проведеного позивачем розрахунку як основного боргу, так і процентів річних та інфляційних втрат, не надано власного контррозрахунку заборгованості тощо.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому суд зважає, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву з обґрунтуванням своєї позиції щодо заявлених позовних вимог, не надав доказів виконання зобов'язань за договором в повному обсязі.
Суд, дослідивши письмові пояснення, викладені позивачем у позові, та оцінивши, відповідно до ст. 86 ГПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
В силу приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2 481,00 грн.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 52, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Комарової Ольги Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (пров. Костя Широцького, 24, м. Вінниця, 21012; код ЄДРПОУ 03338649) 1 067 грн. 55 коп. - боргу; 31 грн. 21 коп. - 3% річних; 96 грн. 18 коп. - інфляційних втрат та 2 481 грн. 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.
Примірник рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на відому суду адреcу електронної пошти: позивача - office@vngas.com.ua.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 27 червня 2022 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (пров. Костя Широцького, 24, м. Вінниця, 21012)
3 - відповідачу (АДРЕСА_1)