ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про повернення апеляційної скарги
"28" червня 2022 р. Справа № 918/1178/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Демидюк О.О.
судді Павлюк І.Ю.
судді Савченко Г.І.
розглядаючи апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Обод Валентини Анатоліївни на рішення господарського суду Рівненської області від 20.04.2022 р. у справі №918/1178/21 (суддя Торчинюк В.Г., повний текст рішення складено 28.04.2022 р.)
за позовом: Фізичної особи-підприємця Обод Валентини Анатоліївни
до відповідача 1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях
до відповідача 2: Рівненський фаховий коледж економіки
до відповідача 3: Фізична особа-підприємець Горпинчук Олександр Петрович
про визнання договору продовженим, скасування наказів, визнання недійсним протоколу проведення електронного аукціону від 25.11.2021 року, визнання недійсним договір №6505-2021 оренди нерухомого майна
Рішенням господарського суду Рівненської області від 20.04.2022 р. відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким: визнати Договір оренди державного майна №466-2006 від 1 квітня 2006 року укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (код в ЄДРПОУ 42956062, юридична адреса: 33001, м. Рівне, вул. Могили Петра, б.24) з однієї сторони та фізичною особою-підприємцем Обод Валентиною Анатоліївною (іпн НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) таким, що продовжив свою дію до 30 травня 2022 року.
Скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (код в ЄДРПОУ 42956062) від 25 червня 2021 року №578 про прийняття рішення про припинення договору оренди державного майна від 01.06.2006 року №466-2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та фізичною особою-підприємцем Обод Валентиною Анатоліївною.
Скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (код в ЄДРПОУ 42956062) від 22 жовтня 2021 року № 1077.
Визнати недійсним протокол електронного аукціону № LLЕ001-UA-20211104-93290 від 25.11.2021 року.
Скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 06 грудня 2021 року №1236 про затвердження протоколу проведення електронного аукціону № LLЕ001-UA-20211104-93290.
Визнати недійсним договір №6505-2021 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 14.12.2021 року.
Одночасно скаржник просив звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, через вимушений простій перукарні "Валентина" та не отриманого доходу від здійсненої підприємницької діяльності, введенням військового стану.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 р. відмовлено Фізичній особі-підприємцю Обод Валентині Анатоліївні у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Обод Валентини Анатоліївни на рішення господарського суду Рівненської області від 20.04.2022 р. у справі №918/1178/21 залишено без руху. Запропоновано апелянту протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки - подати оригінал доказу сплати судового збору в сумі 20 746,50 грн. Роз'яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
21.06.2022 р., згідно штемпеля канцелярії суду, на адресу апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання, в якому просить зменшити розмір судового збору за подану апеляційну скаргу у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, через введення воєнного стану в Україні, вимушеного простою перукарні "Валентина" та не отриманого доходу від здійсненої підприємницької діяльності.
В обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає, що 15.12.2021 року за №22-13/11469 листом Рівнеобленерго повідомило Обод В.А. про дострокове припинення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №270009253 від 01.01.2019 р., припинення послуги з розподілу електричної енергії відбудеться о 09:00 год. 22.12.2021 року у зв'язку з заключенням договору оренди з новим власником об'єкту нерухомого майна (Відповідачем 3). У подальшому 22.12.2021 року було реалізовано.
Тому Обод В.А. видала наказ №10 від 22.12.2021 року про вимушений простій на підприємстві у зв'язку з існуючими обставинами, що призвели до вимушеного простою, а саме припинення надання ПрАТ "Рівнеобленерго" послуги з розподілу (передачі) електричної енергії з 22.12.2021 року 09:00 год.
У період вимушеної бездіяльності ФОП Обод В.А. доводиться: нараховувати працівникам заробітну плату і ЄСВ, оплачувати комунальні послуги тощо, нести інші витрати пов'язані з орендою приміщення не маючи доходу з підприємницької діяльності. Окрім того апелянт знаходиться в скрутному становищі, адже 5 місяців не отримує доходу, що посилилось введенням воєнного стану в Україні, здорожчанням продуктів харчування та товарів першої необхідності.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на дату звернення з цією апеляційною скаргою, при зверненні до господарського суду встановлені ставки судового збору в таких розмірах:
- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;
- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Сума судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Рівненської області від 20.04.2022 р. у справі №918/1178/21 становить 20 746,50 грн, а саме: (13831 грн х 150% = 20 746,50 грн).
З доданої до клопотання квитанції №176 від 17.06.2022 на суму 2074,70 грн вбачається, що заявником судовий збір сплачено в розмірі меншому ніж передбачено законодавством.
Водночас в апеляційній скарзі заявник просить зменшити розмір судового збору за подану апеляційну скаргу у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, через введення воєнного стану в Україні, вимушеного простою перукарні "Валентина" та не отриманого доходу від здійсненої підприємницької діяльності.
Частина 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про зменшення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 статті 6 Конвенції (п. 60).
Таким чином, звільнення від сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд відстрочити сплату судового збору (звільнити від сплати, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ч. 2 статті 6 та ч. 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінивши доводи, наведені апелянтом в обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для зменшення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Враховуючи вищенаведене, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення клопотання про зменшення сплати судового збору.
Згідно ч. 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки скаржником не виконано вимоги ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 р., колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Обод Валентини Анатоліївни на рішення господарського суду Рівненської області від 20.04.2022 р. у справі №918/1178/21 повернути скаржнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити Фізичній особі-підприємцю Обод Валентині Анатоліївні у задоволенні клопотання про зменшення сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Обод Валентини Анатоліївни на рішення господарського суду Рівненської області від 20.04.2022 р. у справі №918/1178/21 повернути скаржнику.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, встановленому ГПК України.
Головуючий суддя Демидюк О.О.
Суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Савченко Г.І.