Постанова від 15.06.2022 по справі 910/15294/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2022 р. Справа№ 910/15294/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі Пнюшкову В.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 15.06.2022.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім Український медіа холдінг"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 13.12.2021

у справі №910/15294/21 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протек солюшнз Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім Український медіа холдінг"

про визнання недостовірної інформації, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 закрито провадження у справі № 910/15294/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протек солюшнз Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім Український медіа холдінг".

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім Український медіа холдінг" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі №910/15294/21 скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у стягненні судового збору з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім Український медіа холдінг".

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив, що оскаржувана ухвала є безпідставною, необґрунтованою та винесеною в наслідок неправильного установлення обставин, які мають значення для справи, а також неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Зокрема скаржник зазначає, що відповідач не є власником сайту на даний час, то він не може бути належним відповідачем у даній справі, а тому суд першої інстанції безпідставно керуючись тільки заявою позивача стягнув з відповідача судові витрати.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім Український медіа холдінг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі №910/15294/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів Чорногуза М.Г., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім Український медіа холдінг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі №910/15294/21 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

Від Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/15294/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім Український медіа холдінг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі №910/15294/21 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про усунення недоліків, до якої додано платіжне доручення № 85 від 15.02.2022 про сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2022 у зв'язку перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці, який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/15294/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2022 для розгляду справи №910/15294/21 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім Український медіа холдінг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі №910/15294/21 прийнято до провадження у визначеному складі суддів. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім Український медіа холдінг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі №910/15294/21. Призначено справу до розгляду на 08.06.2022.

У зв'язку із перебуванням судді Яковлєва М.Л. 08.06.2020 у щорічній відпустці, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім Український медіа холдінг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі № 910/15294/21 не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2022 призначено справу до розгляду на 15.06.2022.

Учасники апеляційного провадження в судове засідання 15.06.2022 не з'явилися. Про поважність неявки суд апеляційної інстанції не повідомили.

Законом України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

У зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справи підлягає здійсненню у розумний строк з огляду на ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11, пункту 4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки відповідачі про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників учасників апеляційного провадження.

В судовому засіданні 15.06.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Протек солюшнз Україна» звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім Український медіа холдінг» про визнання недостовірної інформації, зобов'язання вчинити дії.

Суд першої інстанції своєю ухвалою від 01.10.2021 відкрив провадження у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Протек солюшнз Україна» подало заяву про відмову від позову, зазначивши, що станом на 13.12.2021 відповідач видалив публікації, які є предметом спору.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався тим, що відмова позивача від позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, заява про відмову від позову підписана уповноваженою особою, у зв'язку із чим судом першої інстанції прийнято заяву позивача про відмову від позову та закрито провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про покладення судових витрати на відповідача.

Однак, колегія суддів, переглянувши в апеляційному порядку спір у даній справі, не погоджується з в висновками місцевого господарського суду щодо покладення судових витрат на відповідача, виходячи із наступного.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також установленими ним передумовами для звернення до суду.

Як підставу позову ТОВ «Протек Солюшнз Україна» вказував те, що відповідач поширив про позивача недостовiрну iформацію.

Позивач звертаючись з позовом стверджує, що саме відповідач є власником сайту https://korrespondent.net/, як на доказ того, що саме відповідач є власником вказаного сайту, вказує на рiшення Оболонського районного суду міста Кисва від 13.03.2019 y справі №756/2256/17.

Будь-яких інших письмових або електронних доказів про належність сайту відповідачу не надає.

Вiдповiдно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 ГТПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на як вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесi -позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, якi подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Колегія суддів звертає увагу, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного iнформацiйного матеріалу та власник вебсайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невiдомий або його особу та/чи мiсце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вiльним, належним відповідачем є власник вебсайту, на якому розміщено зазначений iнформацiйний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника вебсайту можуть бути витребуванi вiдповiдно до положень процесуального законодавства в адмiнiстратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет (Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи № 1 вiд 27.02.2009.)

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власник вебсайту - особа, яка є володiльцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання вебсайту. За відсутності доказів іншого власником вебсайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до вебсайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Вiдповiдно до частини 11 статті 52-1 Закону Украпни «Про авторське право суміжні права» власники вебсайтів та постачальники послуг хостингу, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, зобов'язані розміщувати у вільному доступі на власних вебсайтах та (або) в публічних базах даних записiв про доменні імена (WHOIS) таку достовірну інформацію про себе: а) повне ім'я або найменування власника вебсайту та постачальника послуг хостингу; б) повну адресу місця проживання або місцезнаходження власника вебсайту та постачальника послуг хостингу; в) контактну інформацію власника вебсайту та постачальника послуг хостингу, у тому числі адресу електронної пошти, номер телефону, за якими з ними можливо оперативно зв'язатися. Фізичні особи, якi не є суб'єктами господарювання, розміщують у вільному доступі на вебсайтах, власниками яких вони є або в публічних базах даних записiв про доменні імена (WHOIS) контактну інформацію власника вебсайту, передбачену пунктом «в» цієї частини.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач не долучив до матеріалів справи ані копію рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13.03.2019 у справі №756/2256/17, ані витягу з текстом з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Водночас, вказане рiшення прийнято судом два з половиною роки тому назад (13.03.2019), проте, позивачем не наданого жодного належного та допустимого доказу того, що саме відповідач є власником сайту https://korrespondent.net/ на час звернення з позовом.

Вiдповiдно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, якi вiдповiдно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що на підтвердження того, що відповідач не є власником сайту, останнім долучено разом з відзивом на позовну заяву витяг з сервісу WHOIS, з якого вбачається, що у вихідних даних сайту https://korrespondent.net/ відсутні будь-які дані про особу відповідача як власника сайту.

Водночас, дослідивши заяву позивача про відмову від позову, колегія суддів зазначає, що позивачем взагалі не додано до даної заяви доказів задоволення позовних вимог, більш того, відсутні докази задоволення таких вимог саме відповідачем.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції безпідставно, керуючись тільки заявою позивача стягнув з відповідача судові витрати, що становлять 6810,00 грн., зробивши передчасні висновки, що відповідач задовольнив вимоги позивача.

Зважаючи на все вищевикладене в сукупності, колегія суддів зазначає, що подання заяви про відмову від позову є правом позивача, передбаченим нормами ГПК України, проте, покладення на відповідача обов'язку сплати судового збору без встановлення вищевикладених колегією суддів обставин є передчасним та необґрунтованим.

За змістом частин першої, другої, п'ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване судове рішення суду першої інстанції у цій справі наведеним вимогам не відповідає, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції в частині покладення на відповідача обов'язку сплати судового збору.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду в частині покладення обов'язку сплати судового збору за подання позовної заяви на відповідача, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню в цій частині.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 280, 281 - 284 Господарського процесуального господарського кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім Український медіа холдінг" - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі №910/15294/21 - скасувати, виклавши резолютивну частину ухвали у наступній редакції:

«Закрити провадження у справі № 910/15294/21 за позовом «Товариства з обмеженою відповідальністю Протек солюшнз Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім Український медіа холдінг.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Протек солюшнз Україна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім Український медіа холдінг" витрат по сплаті судового збору - відмовити.»

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст складено 24.06.2022.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді М.Л. Яковлєв

Є.Ю. Шаптала

Попередній документ
104976359
Наступний документ
104976361
Інформація про рішення:
№ рішення: 104976360
№ справи: 910/15294/21
Дата рішення: 15.06.2022
Дата публікації: 01.07.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; спонукання виконати або припинити певні дії
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (28.12.2021)
Дата надходження: 28.12.2021
Предмет позову: визнання недостовірної інформації, зобов'язання вчинити дії
Розклад засідань:
01.11.2021 15:00 Господарський суд міста Києва
29.11.2021 14:30 Господарський суд міста Києва
13.12.2021 16:30 Господарський суд міста Києва