Справа № 219/1756/22
Провадження № 2-а/219/34/2022
Іменем України
23 червня 2022 року м. Бахмут Донецької області
Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Шевченко Л.В.,
за участі секретаря судового засідання Брагіної М.В.,
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до т.в.о. начальника відділу поліції № 2 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області майор поліції Щуся Артема про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області перебуває вказана адміністративна справа.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду від 01.06.2022 відкрито провадження по вказаній справі, призначено в порядку спрощеного позовного провадження розгляд справи по суті на 10 червня 2022 року. У зв'язку з неявкою сторін судове засідання було відкладено на 23 червня 2022 року.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від відповідача - т.в.о. начальника відділу поліції № 2 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області майор поліції Щуся А. відзив на позовну заяву або клопотань про розгляд справи без його участі не надходило.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв'язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Пунктом 9 частини першої статті 4 КАС України, встановлено, що відповідач це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно положень статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Приписами ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції. Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 Закону України «Про Національну поліцію»). Відповідно до ч.1 ст.17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У частині 3 ст.288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.1 ст.122 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів. Отже, відповідні інспектори та управління не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені зокрема ч.1 ст. 122 КУпАП.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за № 724/716/16-а. Так, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Згідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У даній справі Управління патрульної поліції у Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, від імені якого виступає інспектор СРПП ВП № 2 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції Романовський О.В., уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення. Однак, Управління, як суб'єкт владних повноважень, до участі у розгляді цієї адміністративної справи, позивачем залучений не був.
Положення частини третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача (ч. 4 ст. 48 КАС України).
Відповідно до ч. 5 ст.48 КАС України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
З урахуванням того, що що позивач позовних вимог до Управління патрульної поліції у Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України не формулює, враховуючи викладені вище висновки Верховного Суду, з метою всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне за власною ініціативою залучити до участі у справі у якості другого відповідача - Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Згідно ч. 6 ст. 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Крім того, з урахуванням воєнного стану в Україні, відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи слід надати можливість учасникам судового провадження приймати участь в судовому засіданні дистанційно із застосуванням власних технічних засобів, у тому числі за допомогою Сервісу EASYCON.
Керуючись ст. ст. 48, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Призначити проведення судового засідання у справі за позовом ОСОБА_1 до т.в.о. начальника відділу поліції № 2 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області майор поліції Щуся Артема про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення на 06 липня 2022 року на 11 год.30 хв.
Залучити до участі у даній справі як другого відповідача Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вулиця Макара Мазая, 16, Маріуполь, Донецька область, 87500, Е-mail: patrol.police.gov.ua).
Копію даної ухвали разом з позовною заявою та доданими документами надіслати відповідачу.
Відповідач має право до 06 липня 2022 року надіслати суду на офіційну електронну пошту або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення - є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Повідомити осіб, які беруть участь у справі про дату, час та місце судового засідання. На період воєнного стану надати можливість учасникам судового провадження приймати участь в судовому засіданні дистанційно із застосуванням власних технічних засобів, у тому числі за допомогою Сервісу EASYCON.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В.Шевченко