справа №380/506/22
27 червня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача до бюджету податковий борг в розмірі 22615,11 грн.
Посилається на те, що відповідач перебуває на обліку в органах доходів і зборів та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України. Станом на 24.11.2021 року податковий борг відповідача становить 22615,11 грн і такий, як зазначив позивач, виник у зв'язку із несплатою у встановлений законом строк узгоджених грошових зобов'язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченому фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченому фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості. Оскільки платником не вживаються заходи щодо погашення заборгованості, просить стягнути таку у судовому порядку.
Ухвалою судді від 16.03.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Копію вказаної ухвали вручено відповідачу 18.05.2022 року, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. А, відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За змістом п.41.2 ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Відповідно до п.41.1 цієї статті, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Згідно з підп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Як видно з облікової картки платника та довідки про суму заборгованості, станом на 24.11.2021 року податковий борг відповідача по платежах до бюджету становить 22615,11 грн.
На підставі долучених до позову документів суд встановив, що податкова заборгованість на вказану вище суму виникла у зв'язку із несплатою у встановлений законом строк узгоджених грошових зобов'язань по:
1) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченому фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, в сумі 22587,87 грн, визначеного у податкових повідомленнях-рішеннях:
№0038937-0421-1326 від 30.09.2020 року, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 7345,73 грн;
№0405850-2408-1326 від 03.06.2021 року, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 15242,14 грн;
2) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченому фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, в сумі 27,24 грн, визначеного у податкових повідомленнях-рішеннях:
№0015929-0421-1326 від 22.09.2020 року, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 8,35 грн;
№0405851-2408-1326 від 03.06.2021 року, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 18,89 грн.
Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Разом з тим, податкові повідомлення-рішення, на підставі яких, серед іншого, у відповідача виник борг, в адміністративному або судовому порядку не оскаржувались.
Відтак, суми грошових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу у відповідності до підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
На виконання вказаного положення Податкового кодексу України позивач надіслав на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 03.03.2021 року №45226-13, відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків станом на 02.03.2021 року становить 7433,87 грн. Вказана вимога вручена відповідачу 24.06.2021 року, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Між тим, суд враховує, що з моменту виставлення податкової вимоги, податковий борг фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 не був погашений в повному обсязі.
Згідно з п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи, що заборгованість у розмірі 22615,11 грн фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 у встановлені законом строки не сплачено, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду справи не надано, суд приходить висновку, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача в користь бюджету кошти в сумі 22615,11 грн.
Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь бюджету податковий борг у сумі 22615 (двадцять дві тисячі шістсот п'ятнадцять) гривень 11 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.