24 червня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/2643/22
Суддя Кіровоградського окружний адміністративний суду Притула К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо переведення ОСОБА_1 на пенсію за вислугою років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію за вислугою років з дати подання заяви до ГУ ПФУ в Кіровоградській області про переведення на пенсію за вислугою років від 27.01.2022.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідач здійснив протиправну бездіяльність при переведені на пенсію за вислугою років, оскільки має бути застосований Закон 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" із застосування пільгового обчислення.
Ухвалою суду від 27 травня 2022 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, відповідач у відзиві вказує, що на день звільнення з посади заступника командира 4 загону спеціальних операцій ВЧ НОМЕР_2 загальна вислуга років складала 28 років 09 місяців 07 дні, в календарному обчисленні - 18 років 08 місяців 22 дні (витяг із наказу про звільнення № 75 від 06.04.2020). Відповідно до п.1 ст.12 Закону 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1-2 цього Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2019 року по З0 вересня 2020 року і на день звільнення мають 24 календарних роки та 6 місяців і більше.
Дослідивши матеріли справи, суд встановив наступне.
06.04.2020 року позивача було звільнено з військової служби у запас за підпунктом "б" (за станом здоров'я) пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України ''Про військовий обов'язок" (а.с.3).
14.12.2021 року у зв'язку з визнанням позивача особою з інвалідністю III групи, призначено пенсію по інвалідності.
27.01.22 року позивача звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з проханням щодо переведення на пенсію за вислугою років (а.с.4-5).
Листом від 23 березня 2022 року відповідач відмовив позивачу у переведені на пенсію за вислугою років, оскільки на день звільнення з посади заступника командира 4 загону спеціальних операцій ВЧ НОМЕР_2 загальна вислуга років складала 28 років 09 місяців 07 дні, в календарному обчисленні - 18 років 08 місяців 22 дні (витяг із наказу про звільнення № 75 від 06.04.2020). Відповідно до п.1 ст.12 Закону 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1-2 цього Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2019 року по З0 вересня 2020 року і на день звільнення мають 24 календарних роки та 6 місяців і більше (а.с.8).
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Дослідивши матеріли справи, суд встановив наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. а ч.1 ст.12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон №2262-ХІІ) пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б - д, ж статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби - з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Згідно з п. «а» ч.1 ст.13 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12) призначається в таких розмірах: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
П. «б» ч.1 ст.17 Закону №2262-XII визначено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховується служба в органах внутрішніх справ, поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Згідно зі статтею 17-1 Закону №2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.4 ст.17 Закону №2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
На підставі системного аналізу зазначених положень Закону №2262-XII, суд дійшов висновку, що при обчисленні вислуги років необхідної для призначення пенсії відповідно до пункту «а» ч.1 ст.12 Закону №2262-ХІІ необхідно керуватися постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992, якою затверджено порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам (далі Порядок №393).
Аналіз наведених правових норм у поєднанні з положеннями Порядку №393 дає підстави для висновку, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат.
Відповідно до абз.3 п.1 Порядку №393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, зазначеним у пунктах б-д, ж і з статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.
Відповідно до п.2 Порядку №393 до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам, зазначеним у пункті ж статті 1-2 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, під час призначення пенсії згідно з пунктом а статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п'яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.
Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена Порядком №393.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27 червня 2018 року у справі №750/9775/16-а та підтриманий Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262-XII, колегія суддів у постанові від 03 березня 2021 року у справі №805/3923/18-а відступила від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 27 червня 2018 року у справі №750/9775/16-а зазначив, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Суд також звертає увагу, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Таким чином, пільгова вислуга має враховуватися при призначенні пенсій згідно з пунктом а ч.1 ст.12 Закону №2262-XII.
Відповідно до витягу з наказу від 06.04.2020 року № 75, станом на день звільнення моя вислуга років в календарному обчисленні становила 18 років 8 місяців 22 дні, пільгова вислуга - 10 років 15 днів, загальна вислуга - 28 років 9 місяців 7 днів (а.с.3)
З урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а та постанови Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Отже, відповідач, відмовляючи в призначенні пенсії позивачу з тих підстав, що умовою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» ч.1 ст.12 Закону №2262-XII є наявність на день звільнення відповідної календарної вислуги років 25 років, яку позивач не мав, діяв протиправно.
Тому відмова у призначенні позивачу пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» ч.1 ст.12 Закону №2262-XII є протиправною.
На підставі п.4 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
Відповідно до п.23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.
Тому для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача перевести позивача на пенсію за вислугу років згідно з п. а ст.12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб в розмірі, передбаченому п. а ст.13 вказаного Закону з 27.01.2022. року, перерахувати та виплатити зазначену пенсію.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судом не встановлено витрат, які б підлягали розподілу.
Керуючись ст.ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо переведення ОСОБА_1 на пенсію за вислугою років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію за вислугою років з дати подання заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про переведення на пенсію за вислугою років від 27.01.2022.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. Притула