28 червня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/11279/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 суму податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 107100,51 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг, який добровільному порядку відповідач не погасив, у зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути кошти у рахунок погашення податкового боргу.
Ухвалу судді про відкриття провадження у справі відповідач отримав 06.04.2022 року (а.с.37, 38), правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався, будь-яких заперечень проти позову не надано.
Отже, наявні підстави для розгляду адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
У період з 08.06.2022 року по 09.06.2022 року включно суддя Казанчук Г.П. перебувала у відпустці.
Рух справи:
Ухвалою судді від 10.01.2022 року позовну заяву залишено без руху із встановленням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді від 31.01.2022 року позовну заяву позивача прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.26-27), сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.
06.06.2022 року суд ухвалив витребувати у Головного управління ДПС у Кіровоградській області додаткові докази (а.с.39-40).
В подальшому ухвалою суду від 14.06.2022 року на підставі частини 13 статті 171 КАС України позовну заяву Головного управління ДПС у Кіровоградській області до ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з необхідністю надання доказів, а саме витягу (детальної інформації) з інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС із довідниково-реєстраційними даними про податкові адреси відповідача, в яких буде зазначено конкретні періоди в які у відповідача була ти чи інша податкова адреса та підставу (заяву платника податків) про внесення інформації до телекомунікаційної системи ДПС із довідниково-реєстраційними даними.
Ухвалою від 28.06.2022 року суд вирішив продовжити розгляд справи №340/11279/21 за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
Позивачем, як контролюючим органом, сформовані податкові повідомлення-рішення, якими визначило відповідачу суму податкового зобов'язання за платежем "податок на нерухоме майно відмінне від земельної, сплачений фізичними особами":
- №0092570-5006-1120 від 06.11.2018 року за податковий період 2017 р. на суму 37169,60 грн.;
- №0008184-5006-1120 від 07.05.2019 року за податковий період 2018 р. на суму 69623,82 грн.;
- №0008183-5006-1120 від 07.05.2019 року за податковий період 2018 р. на суму 59,23 грн.;
- №0008185-5006-1120 від 07.05.2019 року за податковий період 2018 р. на суму 15,97 грн.;
- №0001044-5008-1120 від 29.01.2020 року за податковий період 2019 р. на суму 780,39 грн.;
- №0001046-5008-1120 від 29.01.2020 року за податковий період 2019 р. на суму 66,39 грн.;
- №0011379-5008-1120 від 16.03.2020 року за податковий період 2019 р. на суму 17,90 грн.;
- №0036515008 від 14.08.2020 року на суму штрафних санкцій 15,04 грн.;
- №0038420411 від 21.10.2020 року на суму штрафних санкцій 172,94 грн (а.с.7-9зв.).
Окрім того, на несплачений податковий борг відповідача контролюючим органом нарахована пеня в загальній сумі 119,13 грн. (а.с.5).
Як стверджує позивач за відповідачем обліковується податкова заборгованість з податку на нерухоме майно відмінне від земельної, сплачений фізичними особами у розмірі 107100,51 грн., яка виникла на підставі вказаних вище податкових повідомлень-рішень.
17.02.2020 року податковим органом сформовано податкову вимогу №4080-50, якою позивачу визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 106850,87 грн. (а.с.6).
У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу, податковий орган звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України, на платників податків покладено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Аналогічні норми визначені підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Статтею 42 ПК України регламентовано порядок листування платників податків та контролюючих органів.
Так, відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
За приписами пункту 42.4 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до пунктів 3, 6 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за №124/28254, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Кодексу.
У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом при його надісланні, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. У разі встановлення такої помилки працівник структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечує виправлення допущених при надісланні податкового повідомлення-рішення помилок та надсилає його повторно не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення пошти (поштової служби).
Стягнення податкового боргу у розмірі 107100,51 грн. є предметом спору у цій адміністративній справі.
Частина податкового боргу, а саме 187315,92 грн. виник на підставі податкових повідомлень-рішень форми №0092570-5006-1120 від 06.11.2018 року, №0008184-5006-1120 від 07.05.2019 року, №0008183-5006-1120 від 07.05.2019 року, №0008185-5006-1120 від 07.05.2019 року, №0001044-5008-1120 від 29.01.2020 року, №0001046-5008-1120 від 29.01.2020 року, №0011379-5008-1120 від 16.03.2020 року, №0036515008 від 14.08.2020 року, №0038420411 від 21.10.2020 року.
Як встановлено судом, у податкових повідомленнях-рішеннях (ППР) №0092570-5006-1120 від 06.11.2018 року, №0008184-5006-1120 від 07.05.2019 року, №0008183-5006-1120 від 07.05.2019 року, №0008185-5006-1120 від 07.05.2019 року, №0001044-5008-1120 від 29.01.2020 року, №0001046-5008-1120 від 29.01.2020 року, №0011379-5008/1120 від 16.03.2020 року податкова адреса відповідача зазначена "с. Грушка, Благовіщенський район, Кіровоградська область", однак вказані ППР надсилались відповідачу на іншу податкову адресу, а саме: АДРЕСА_1 .
Також суд убачає, що Голованівським управлінням Головного управління ДПС у Кіровоградській області проводились камеральні перевірки відповідача, за результатами яких податковим органом 14.08.2020 року складено акт №002906/11-28-50-08/2374007770 (а.с.8) та 21.10.2020 року складено акт №003378/11-28-04-11/2374007770 (а.с.9). У вказаних актах перевірки податковою адресою відповідача вказано: АДРЕСА_1 .
Однак у ППР №0036515008 від 14.08.2020 року (а.с.8-зв) та №0038420411 від 21.10.2020 року (а.с.9-зв), винесених на підставі вказаних вище актів перевірок, податковою адресою вказано: с. Грушка, Благовіщенський район, Кіровоградська область.
Звертаючись з даним позовом до суду позивач надав суду відомості про реєстрацію місця проживання фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , датовані 09.12.2021 року, згідно з якими місце проживання відповідача є АДРЕСА_2 (а.с.3).
Після надходження вказаної справи до суду судом у відповідності до частин 3 та 4 статті 171 КАС України скеровано запити до відповідних органів щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .
УДМС України у Кіровоградській області, а також Благовіщенською міською радою Кіровоградської області надано відповіді, в яких зазначено, що ОСОБА_1 з 18.09.2002 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.21, 22).
Згідно пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
У зв'язку з викладеним, для встановлення точної податкової адреси відповідача, суд ухвалою від 06.06.2022 року витребував у позивача додаткові докази та письмові пояснення (а.с.39-40).
На виконання вказаної ухвали, представник позивача надав суду письмові пояснення у яких зазначив, що 29.12.2016 року ФОП ОСОБА_1 подано заяву на припинення підприємницької діяльності. Станом на 01.06.2019 року платник перебуває на обліку в Благовіщенській ДПІ зі станом “ 12” припинено, але не знято з обліку. Податковий борг у відповідача виник 20.01.2019 року по нерухомому майну та земельному податку, коли платник знаходився в стані припинення, тому податкову вимогу форми “Ф” №4080-50 від 17.02.2020 року на суму 106850,87 грн., направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено фізичній особі (громадянину) ОСОБА_1 29.02.2020 року на адресу відповідно до даних ДРФО: АДРЕСА_3 (а.с.44).
Також представник позивача зазначив, що відповідно до реєстраційних даних АІС “Податковий блок” ФОП ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , та на дану адресу вимога не надсилалась (а.с.44).
З приводу доказів на підставі чого до бази даних інформаційно-телекомунаційної системи ДРФО внесена/змінена податкова адреса фізичної особо ОСОБА_1 , представник позивача надав відповідь на запит від 10.06.2022 року №1120-2022-0000079 щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про реєстраційні дання фізичної особи-платника податку, згідно якого адресою відповідача вказано: АДРЕСА_3 (а.с.45).
Дослідивши надані докази, суд не погодився з твердженням представника позивача про те, що відповідача не знято з обліку платників податків, оскільки зазначене спростовується наданими позивачем 23.02.2022 року суду ідентифікаційними даними про відповідача, відповідно до яких 29.12.2016 року прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності відповідача, а 30.12.2016 року відповідача знято з обліку, номер запису - 1611200701304 (а.с.31).
Відповідно не зрозумілим суду залишилось те чому вказані вище ППР як за 2018 рік, так і за 2020 рік складались на податкову адресу відповідача: АДРЕСА_3 , однак направлялись на іншу адресу: АДРЕСА_4 , з огляду на пояснення позивача від 13.06.2022 року.
У зв'язку з цим суд зобов'язав позивач надати витяг (детальну інформацію) з інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС із довідниково-реєстраційними даними про податкові адреси відповідача, в яких буде зазначено конкретні періоди в які у відповідача була ти чи інша податкова адреса та підставу (заяву платника податків) про внесення інформації до телекомунікаційної системи ДПС із довідниково-реєстраційними даними (а.с.46-47).
22.06.2022 року позивачем надані письмові пояснення, в яких заначено, що відповідно до даних АІС "Податковий блок" податкова адреса ФОП ОСОБА_1 є АДРЕСА_4 (на період провадження підприємницької діяльності податкова адреса платником не змінювалась). Разом з цим позивач також вказав, що адреса місцезнаходження фізичної особи ОСОБА_1 відповідно до даних ДРФО є АДРЕСА_3 . Саме вказане, як зазначає представник позивача, зумовило виникнення такої ситуації, коли платник податку провадив підприємницьку діяльність при формуванні в АІС "Податковий блок" вимог/ППР автоматично використовувались дані податкової адреси ФОП, оскільки такі дані є пріоритетними, але після зняття з обліку, як ФОП в ЄДР дані про платника не оновлюються, тому вважаються актуальними на дату закриття (а.с.49-50).
Отже, з наявних у справі доказів суд доходить висновку, що, починаючи з 18.09.2002 року до моменту звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Поряд із тим ППР направлялись на другу адресу - АДРЕСА_4 , а податкова вимога форми “Ф” №4080-50 від 17.02.2020 року на суму 106850,87 грн. направлено на третю адресу - АДРЕСА_3 .
Суд вважає, що контролюючий орган повинен бути обізнаним про зміну податкової адреси платника податків - фізичної особи, а отже повинен направляти податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу за дійсною адресою.
Як встановлено судом, заяви про зміну податкової адреси на АДРЕСА_1 .
Отже, внесення "якоїсь" адреси у базу даних АІС "Податковий блок" має ґрунтуватись на законодавчо-визначених підставах за місцем реєстрації відповідача, або за його особистою заявою із вказівкою іншої податкової адреси. Тобто, доказом внесення до бази даних АІС "Податковий блок" змін щодо податкової адреси має бути заява платника податків, яку на вимогу суду позивачем подано не було. Більш того, позивачем взагалі не повідомлено суду на підставі чого були внесені дані про адресу відповідача до бази даних у 2010 році - с. Грушка, з огляду на те, що ще з 2002 року відповідача зареєстрований за адресу АДРЕСА_2 .
Таким чином, з огляду на відсутність доказів, які б надали можливість пересвідчитись, що податковим органом було належним чином повідомлено відповідача про наявність податкового боргу, суд дійшов висновку про те, що позивачем порушено порядок надіслання ППР та податкової вимоги, а відтак, у нього відсутнє право вимагати сплату боргу в судовому порядку, а тому позов про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у зв'язку з несплатою такої заборгованості є передчасним.
За наведених обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
З огляду на відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Копію рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук