Справа № 202/2200/22
Провадження № 3/202/1288/2022
15 червня 2022 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м.Дніпропетровська Михальченко А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
26.04.2022 року о 15-20 год. в м. Новогродівка по вул.Донецька, біля буд.2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком №39 від 26.04.2022 року. Водій відсторонений від керування транспортного засобу. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом викладення оголошення на офіційному сайті суду. Клопотання про відкладання розгляду справи суду не надав та не надав письмових пояснень.
За правилами статті 268 КУпАП справу про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення справи.
Частиною 2 цієї статті не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст. 130 КУпАП.
З огляду на те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про час та місце розгляду справи повідомлений, не вживав заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, вважаю за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника, суд дійшов до наступного.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ст.266 КУоАП встановлено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності зокрема може бути притягнута особа, яка керує транспортним засобом та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння встановлено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС, МОЗ України 09.11.2015р. №1452/735.
Склад адміністративного правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Подія правопорушення пов'язана з відбуттям певного явища, тобто факту правопорушення. Така подія може бути обумовлена як усвідомленими діяннями, так і не залежати від волі і бажання особи.
Водночас відсутність факту правопорушення автоматично означає і відсутність складу правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновками експерта, речовими доказами тощо.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 176618 від 26.04.2022 року стосовно ОСОБА_1 зазначено, що 26.04.2022 року о 15-20 год. останній керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі лікарем наркологом та підтверджується висновком №39 від 26.04.2022 року.
Однак, до протоколу про адміністративне правопорушення не доданий вказаний висновок лікаря-нарколога медичного закладу. Тобто, до матеріалів справи не надано доказів наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, оскільки, окрім зазначення цих ознак у протоколі, вказані обставини нічим не підтверджені.
Крім того, у разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом, надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Однак, матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачі керування іншій уповноваженій особі, що викликає сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів адміністративного провадження.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, добросовісність застосування якого входить до обов'язків судді, визначених статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Презумпція невинуватості застосовується як до кримінальних, так і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема, у справі "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року. Відповідно до Постанови Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 року у справі №463/1452/16-а, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Суд зважає при цьому, що протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься повинна ґрунтуватися на первинних доказах, зокрема на візуальних спостереженнях, фото- та відео- фіксації, поясненнях свідків, тощо.
У зв'язку з тим, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має право самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції, вважаю, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 176618 від 26.04.2021 року не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Враховуючі вищевикладені обставини в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим, провадження по справі відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 40-1, ст. 283 ч.7 КУпАП судовий збір у випадку закриття провадження у справі не стягується та відноситься за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.7, 9, ч.1 ст. 130, п.1 ст. 247, ст. 280, 282-284 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Судовий збір віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання у 10-ти денний строк з моменту винесення постанови апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А. О. Михальченко